Запорізька АЕС, що перебуває під контролем Росії з 2022 року, опинилася в центрі нової небезпечної ситуації. Через обрив високовольтної лінії електропередачі станція вже п’ятий день функціонує на дизельних генераторах, що підтримують охолодження вимкнених реакторів. Це найдовше відключення за весь час війни.
Росія та Україна пояснюють ситуацію по-різному. Москва заявляє, що лінія була пошкоджена українським артилерійським вогнем і ремонт неможливий. Київ стверджує, що саме Росія інсценувала кризу, аби виправдати підключення станції до власної енергомережі.
Міжнародні експерти попереджають: хоча загрози миттєвого вибуху немає, відключення від зовнішнього живлення знімає один із ключових рівнів безпеки. Французький науковець Бруно Шарейрон назвав ситуацію «критичною» та наголосив, що суспільство небезпечно звикає до ненормальної роботи АЕС у воєнних умовах.
Захоплення Запорізької АЕС у березні 2022 року вже викликало глобальні побоювання. Будівлі були пошкоджені під час боїв, а працівників, запідозрених у проукраїнських симпатіях, заарештовували та катували. Це підвищило ризик людських помилок у стресових умовах.
У 2023 році ситуація загострилася після підриву Каховської дамби, яка була основним джерелом охолоджувальної води. Станція перейшла на резервний ставок та свердловини, що лише посилило залежність від зовнішнього живлення.
На момент інциденту залишалося лише дві робочі лінії з десяти, і обидві йшли з території під контролем України. У травні одна з них була зруйнована назавжди, а тепер Росія заявляє про пошкодження другої. Київ категорично заперечує свою причетність.
Міжнародне агентство з атомної енергії (IAEA) повідомило, що дизельного пального для генераторів вистачить приблизно на 10 днів. Хоча вимкнені реактори виробляють менше тепла, ніж активні, без циркуляції води вони можуть перегрітися за кілька тижнів.
Аналітики припускають, що Росія може свідомо затягувати відновлення українського електропостачання. У травні глава «Росатому» Олексій Ліхачов заявляв про плани перезапустити реактори для живлення російської енергосистеми. Нові опори ЛЕП біля станції свідчать про підготовку до цього.
Якщо станцію підключать до російської мережі, це змінить баланс сил у майбутніх мирних переговорах. Експерти Greenpeace зазначають, що Москва прагне довести IAEA та власній аудиторії ненадійність українських ліній, щоб легалізувати свій контроль.
Ситуація ускладнюється політичним контекстом. Адміністрація Дональда Трампа пропонувала варіант, за яким США могли б управляти станцією після війни для забезпечення енергопостачання. Але якщо АЕС почне працювати на російську мережу, такий сценарій стане неможливим.
Запорізька АЕС залишається «пороховою бочкою» Європи. Будь-який збій у роботі дизельних систем може призвести до катастрофи, яка торкнеться не лише України, а й усього континенту. Київ наполягає: світ не повинен допустити використання ядерної безпеки як політичної зброї.