Уряд України представив парламенту Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, яка визначає ключові економічні орієнтири країни на середньострокову перспективу. Документ окреслює два можливі сценарії розвитку — завершення активних бойових дій або їх продовження, що безпосередньо впливає на макроекономічні показники, рівень доходів населення та валютні прогнози.
Про презентацію документа повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, уряд під керівництвом міністра фінансів Сергія Марченка заклав у прогноз як базовий сценарій поступову стабілізацію безпекової ситуації, що дозволить економіці демонструвати прискорене зростання у наступні роки.
Одним із ключових елементів прогнозу є підвищення соціальних стандартів. Кабінет міністрів планує поступове збільшення мінімальної заробітної плати: на 10,4% у 2027 році, на 8,7% у 2028-му та на 7,1% у 2029-му. Паралельно зростатиме і прожитковий мінімум — темпами 10,9%, 8,9% та 7,1% відповідно. Уряд наголошує, що ці показники мають випереджати інфляцію, щоб підтримувати купівельну спроможність населення.
Окремо в документі передбачено збереження додаткових виплат для військовослужбовців. Зокрема, доплата у розмірі 10 тисяч гривень для тилових спеціалістів має залишитися чинною і в наступні роки, що розглядається як частина системи соціальної підтримки в умовах воєнного часу.
Водночас бюджетна декларація фіксує поступову девальвацію національної валюти. За розрахунками уряду, середньорічний курс долара зросте з 44,4 грн у 2026 році до 50,7 грн у 2029-му. На кінець періоду курс може сягнути 51,5 грн за долар. У базовому сценарії, який передбачає завершення активних бойових дій, інфляція у 2027 році очікується на рівні 8,9%.
Попри валютний тиск, уряд прогнозує прискорення економічного зростання. Реальний ВВП може збільшитися на 2,6% у 2026 році, 4,5% у 2027-му, 5,3% у 2028-му та 6,7% у 2029 році. Водночас номінальний обсяг економіки за цей період може зрости з 10,1 трильйона до майже 15 трильйонів гривень, що свідчить про очікуване розширення економічної бази.
Однак значною залишається залежність України від зовнішнього фінансування. У 2027 році потреба у міжнародній допомозі оцінюється на рівні 2,13 трильйона гривень. Уряд розраховує на підтримку партнерів із країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії та Міжнародного валютного фонду.
За словами урядовців, у разі покращення безпекової ситуації економіка може перейти до більш стійкої траєкторії зростання, тоді як у разі затяжного конфлікту збережеться висока роль зовнішньої підтримки та обмежені темпи відновлення.
Аналітики також звертають увагу на паралельні прогнози міжнародних організацій. Зокрема, експерти інвестгрупи ICU очікують пришвидшення інфляції до 9–10% у 2026 році та повільніше зростання ВВП — менше ніж 1%. Організація економічного співробітництва та розвитку також прогнозує стриману динаміку економіки України у 2026–2027 роках на рівні близько 1% і нижче, що пояснюється наслідками війни та дефіцитом робочої сили.
У підсумку урядова бюджетна декларація фіксує складну, але керовану економічну траєкторію: поступове зростання доходів населення, контрольовану девальвацію гривні та залежність від міжнародної підтримки як ключового фактора стабільності в середньостроковій перспективі.
