У 2017 році на авіабазі Хмеймім в Сирії президент Росії Володимир Путін проголосив успіх російської військової кампанії. Він заявив, що Росія залишається в Сирії на довгостроковій основі та пригрозив «безпрецедентними ударами», якщо терористи знову спробують заявити про себе.
Однак події останніх двох тижнів демонструють протилежну картину: сили сирійської опозиції, які Кремль звик називати «терористами», розгорнули успішний наступ, що завершився поваленням Башара Асада, одного з найближчих союзників Росії на Близькому Сході. Ця подія стала значним ударом для Володимира Путіна, а причиною цього, як зазначають експерти, стала війна в Україні, яка виснажила ресурси Росії.
За останні кілька днів Росія фактично втратила контроль над ситуацією. МЗС країни висловило «глибоке занепокоєння» щодо драматичних подій у Сирії, а прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков обмежився заявою про відсутність нової інформації. Сам Володимир Путін за останні тижні взагалі не згадував Сирію у своїх публічних виступах.
Втрата позицій
Головною інтригою залишається питання: чи зможе Росія домовитися з новою сирійською владою про збереження своїх баз у Тартусі та Хмеймімі. Ці бази мають стратегічне значення, дозволяючи Москві проєктувати свою військову силу в регіоні Середземномор’я та навіть в Африці.
«Сирія — це єдина реальна опорна точка Росії в цьому регіоні», — зазначає Юджин Румер, експерт з Росії та Євразії у Carnegie Endowment for International Peace. «Тепер ця поразка стала частиною плати за війну в Україні».
Кремль також зазнає значних репутаційних втрат. У своєму протистоянні із Заходом Володимир Путін намагався позиціонувати Росію як надійного партнера, здатного захищати своїх союзників. Але тепер виникає питання: яка користь від такого партнера, якщо він не може врятувати одного зі своїх найдавніших клієнтів на Близькому Сході?
Президент Росії Володимир Путін виступає перед військами на авіабазі Хмеймім у Сирії у 2017 році. Фото басейну Михайла Климентьєва
Війна в Україні змінила пріоритети
Ще кілька років тому Росія активно використовувала свою військову присутність у Сирії для впливу в інших регіонах, таких як Лівія, Малі чи Центральноафриканська Республіка. Проте з початком вторгнення в Україну Сирія відійшла на другий план.
Російські бази в Сирії перетворилися на місця, куди спрямовували генералів і офіцерів, які зазнали невдач в Україні. Для багатьох солдатів служба в Сирії стала менш небезпечною альтернативою участі у кривавих боях на Донбасі.
Експерти зазначають, що недостатня увага до Сирії стала критичною помилкою для Кремля. Росія розпочала авіаудари проти сирійської опозиції, проте їх інтенсивність була значно меншою порівняно з минулими роками. Причина цього — брак ресурсів і техніки, більшість яких задіяна в Україні.
Багато бойових літаків було перекинуто з Сирії на український фронт. Російський флот також зіткнувся з обмеженнями: Туреччина закрила протоки для військових кораблів країни, яка перебуває у стані війни.
Ще однією важливою зміною стало розформування сил групи «Вагнера» у Сирії після провального заколоту її керівника Євгена Пригожина у 2023 році. Ця група відігравала ключову роль у сирійській війні, але тепер її ресурси були розосереджені, а операції припинені.
Сирійські художники малюють мурал на стіні будинку, зруйнованого авіаударом у серпні 2023 року. На муралі зображений російський полководець Євген Пригожин з групи найманців Вагнера. Омар Хадж Кадур/Agence France-Presse — Getty Images
Поворот до дипломатії
Зіткнувшись із військовими провалами, Кремль тепер робить ставку на дипломатію. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров провів переговори зі своїми іранськими та турецькими колегами. У цих умовах Росія прагне знайти компроміс, який дозволив би їй зберегти хоча б мінімальний вплив у Сирії.
Проте навіть такі спроби не гарантують успіху. Багато чого залежатиме від того, чи зможе Туреччина переконати сирійську опозицію укласти угоду з Росією.
Аналітики вважають, що будь-яка домовленість, яка дозволить Росії зберегти свої бази, вже буде успіхом для Кремля. Проте цей сценарій залишається малоймовірним.
Репутаційний удар
Втрата Сирії символізує кінець тієї ери, коли Росія могла диктувати свої умови в регіоні. Для багатьох колишніх учасників сирійської кампанії це стало шоком.
«Ми втратили багато людей, щоб здобути перемогу, а тепер це просто віддали», — сказав один із колишніх найманців групи «Вагнера».
Таким чином, події в Сирії підкреслюють, як війна в Україні виснажує не лише ресурси Росії, але й її геополітичні амбіції. Це ще один доказ того, що стратегія Кремля стає все менш ефективною в умовах сучасних викликів.
