Попередження президента Володимира Зеленського про можливу масштабну російську війну проти Європи вже у 2029–2030 роках стало одним із найгучніших сигналів для Заходу за останні місяці. Український лідер наголосив, що Росія активно посилює свій військово-промисловий комплекс, що свідчить про намір продовжити агресію.
Зеленський акцентував, що необхідно вже зараз посилювати санкційний тиск на Кремль, адже російська економіка все ще отримує суттєві прибутки від експорту енергоресурсів. Саме ці кошти стають основою фінансування російської армії, яка продовжує війну проти України та готується до нових наступальних стратегій.
За його словами, Європа має бути готовою до «великої війни» упродовж наступних п’яти років. Президент зазначив, що якщо Росія отримає перепочинок після України, вона використає його для подальшого зміцнення оборонної промисловості та відновлення армії до ще більш небезпечного рівня.
Позиція Зеленського збігається з оцінками НАТО, де неодноразово говорили про ймовірність російського нападу на країни Альянсу до кінця десятиліття. Це вже призвело до того, що низка європейських держав підвищила оборонні бюджети до 3–5% ВВП, орієнтуючись на довготривалу конфронтацію.
Загроза великої війни посилюється тлом російських інвестицій у виробництво ракет, дронів-роїв, бронетехніки та артилерії. Кремль активно розширює потужності підприємств оборонного комплексу, працюючи у режимі воєнної економіки. Цей тренд демонструє підготовку РФ до тривалого протистояння.
Паралельно Європейський Союз формує власну оборонну доктрину. «Defense Readiness Roadmap 2030» передбачає масштабну модернізацію оборонних систем, збільшення запасів боєприпасів та спільні програми озброєнь. Документ визнає ризик, що Росія може атакувати, не дочекавшись зміни політичної ситуації.
Однак експерти сумніваються, що Європа встигає підготуватися належним чином. Звіт Інституту Кіля звертає увагу на слабку координацію між країнами ЄС, брак виробничих потужностей і залежність від США. Це створює стратегічний вакуум, яким Москва може спробувати скористатися.
Зеленський особливо підкреслив, що Європа не може покладатися виключно на Сполучені Штати. Політичні ризики у Вашингтоні, зростання ізоляціоністських настроїв та зміни у пріоритетах американської зовнішньої політики роблять ситуацію непередбачуваною. Європа має зміцнювати власні оборонні спроможності.
На тлі цих побоювань Європарламент запропонував пришвидшити повне ембарго на російські енергоносії вже до 2027 року. Цей крок може серйозно вдарити по російській економіці, яка й досі фінансує цифрові та військові проєкти саме завдяки енергетичному експорту.
США зі свого боку оголосили новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на ключові нафтові компанії — «Роснефть» і «Лукойл». Зеленський раніше зазначав, що такі обмеження можуть коштувати Кремлю до 50 мільярдів доларів на рік, якщо будуть впроваджені повністю.
Аналітики зазначають, що попередження Зеленського має подвійну мету. По-перше, це сигнал для Заходу не затягувати з військовою допомогою Україні. По-друге, це нагадування про те, що результат війни в Україні визначить безпеку всього континенту на десятиліття вперед.
Погрози майбутньої великої війни стають дедалі реальнішими на тлі розвідданих країн НАТО. Вони свідчать, що Росія перебудовує свої сили під модель мобілізаційної армії, здатної воювати проти регулярних армій Європи, а не лише вести регіональні конфлікти чи гібридні операції.
Водночас європейські держави прискорюють розміщення військових контингентів уздовж східних кордонів. Зокрема, Німеччина, Польща й країни Балтії оголосили про розширення систем протиповітряної оборони та посилення співпраці у сфері виробництва боєприпасів.
Попередження Зеленського є також застереженням проти політичної наївності. Якщо нині не зупинити російську військову машину, наступна агресія може стати значно масштабнішою та спрямованою вже не лише проти України. Саме тому Київ наполягає на продовженні санкцій і технологічній ізоляції Кремля.
Питання оборони Європи виходить за рамки класичної підтримки України. Йдеться про формування нової архітектури безпеки, яка має враховувати, що Росія після 2022 року остаточно перетворилася на воєнну диктатуру та прямий виклик стабільності континенту.
Зеленський підкреслив, що Європа має працювати над тим, аби зменшити російські можливості вже зараз. Це означає обмеження доступу Москви до ресурсів, фінансів, технологій та ринків, що потенційно можуть бути використані для нарощування військової потужності.
У підсумку заява українського президента стала черговим нагадуванням про серйозність геополітичної ситуації. Росія готується до великої війни, розробляє нові види озброєнь і адаптує економіку до режиму довгострокового протистояння. А Європа має лише кілька років, щоб підготуватися.
