Попри це, більшість усе ще покладає відповідальність за завершення війни на Москву.
Зміна настроїв: від впевненості до сумнівів
Результати опитування, проведеного соціологічною службою INSCOP на замовлення аналітичного центру New Strategy Center, про які повідомляє видання Європейська правда, засвідчили разючу трансформацію громадської думки в Румунії. Якщо у травні 2022 року понад половина респондентів прогнозувала перемогу України у російсько-українській війні, то сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Нині 44,5% опитаних вважають, що найбільші шанси перемогти має Росія. Водночас лише 23,4% румунів переконані у перемозі України. Ще 32,2% не змогли визначитися або утрималися від відповіді. Такий розрив у сприйнятті результату війни свідчить не лише про втому від тривалого конфлікту, а й про глибше розчарування в перспективах швидкого миру.
Для порівняння: у травні 2022 року понад 50% респондентів вірили у перемогу України, тоді як перемогу Росії прогнозували лише 26,1%. Тепер баланс змістився у протилежний бік. Ця динаміка відображає не просто зміну оцінок військової ситуації, а й психологічний стан суспільства, яке дедалі частіше відчуває невизначеність.
Російсько-українська війна, що триває вже кілька років, стала для багатьох румунів джерелом тривоги, економічних побоювань і страху перед ескалацією. Постійні новини про бойові дії, втрати та руйнування формують відчуття затяжного конфлікту без чіткої перспективи завершення.
Понад 60% румунів не вірять, що війна завершиться цього року. 38,5% називають це дуже малоймовірним, ще 24,5% — досить малоймовірним. Така песимістична оцінка майбутнього лише підсилює переконання, що перемога України віддаляється, а Росія зберігає стратегічну ініціативу.
Політичний розріз: як партійні симпатії впливають на оцінки
Опитування також продемонструвало чіткий зв’язок між політичними вподобаннями та прогнозами щодо результату війни. Найвища частка тих, хто вірить у перемогу Росії, зафіксована серед прихильників ультраправого Альянсу за об'єднання румунів — 61%. Це свідчить про сильний вплив політичної риторики на формування суспільних настроїв.
Серед виборців соціал-демократів перемогу Росії прогнозують 38%. У таборі націонал-лібералів цей показник становить 26%, а серед прихильників Союзу порятунку Румунії — 30%. Таким чином, навіть у більш поміркованих політичних силах зростає частка скептиків щодо української перемоги.
Водночас віра у перемогу України найбільш помітна серед прихильників Національно-ліберальної партії — 50% її виборців переконані, що саме Україна здобуде верх. Серед симпатиків Союзу порятунку Румунії також спостерігається вищий рівень оптимізму щодо українських перспектив.
Ці відмінності демонструють, наскільки політична поляризація впливає на сприйняття міжнародних подій. Російсько-українська війна у свідомості частини румунського суспільства вже перестала бути лише зовнішньополітичним питанням — вона стала частиною внутрішньої політичної боротьби.
Зростання підтримки ультраправих сил у Європі загалом створює додатковий фон для подібних змін. Скепсис щодо санкцій, допомоги Україні та тривалості конфлікту активно експлуатується політичними гравцями, які апелюють до страхів і втоми виборців.
Відповідальність за мир: очікування і суперечності
Попри те що дедалі більше румунів прогнозують перемогу Росії, більшість усе ж покладає відповідальність за завершення війни саме на Москву. 53,3% респондентів вважають, що для припинення бойових дій Росія має вивести свої війська та повернути загарбані території Україні.
Водночас 35,4% переконані, що задля миру Україна має піти на поступки. І цей показник зріс порівняно з листопадом 2023 року, коли таку думку висловлювали 24,5%. Тоді ж 64,7% респондентів наполягали на необхідності припинення агресії та виведення військ з української території.
Зменшення частки тих, хто покладає відповідальність виключно на Росію, є тривожним сигналом. Воно свідчить про поступову ерозію чіткої моральної позиції та зростання прагматичного підходу, продиктованого страхом перед затяжною нестабільністю.
Для багатьох румунів головним стає не питання справедливості, а питання завершення війни будь-якою ціною. Це типовий прояв втоми суспільства від конфлікту, який здається нескінченним і виснажливим.
Попри песимізм, завершення російсько-української війни входить до трійки головних сподівань громадян Румунії на 2026 рік. Це означає, що, навіть сумніваючись у перемозі України, румуни прагнуть миру та стабільності.
Суспільне розчарування і ширший контекст
Опитування також показало, що понад 70% респондентів вважають, що Румунія рухається у неправильному напрямку. Найбільше невдоволених — серед прихильників Альянсу за об'єднання румунів. Це створює ширший контекст, у якому оцінки війни тісно переплітаються з внутрішніми проблемами.
Економічні труднощі, інфляція, енергетична нестабільність і загальна невпевненість у майбутньому підсилюють відчуття кризи. У такій атмосфері російсько-українська війна сприймається не лише як зовнішній конфлікт, а як фактор, що безпосередньо впливає на життя кожної родини.
Коли понад 60% громадян не вірять у завершення війни цього року, це означає втрату надії на швидке полегшення. Зневіра поступово перетворюється на домінуючий настрій, а песимізм — на звичний фон суспільної дискусії.
Дані збирали з 28 грудня по 6 лютого, опитавши 1100 повнолітніх респондентів. Можлива похибка становить ±3%. Проте навіть із урахуванням статистичних коливань тенденція виглядає очевидною — громадська думка в Румунії переживає глибокий зсув.
Румуни більше вірять у перемогу Росії, ніж України, але водночас прагнуть завершення війни на умовах відновлення територіальної цілісності. Ця внутрішня суперечність — між страхом і справедливістю, між втомою і солідарністю — відображає складність моменту, в якому опинилася не лише Румунія, а й уся Європа.
