З початком повномасштабної війни в Україні тема мобілізації та військової служби стала особливо актуальною. На тлі значних людських втрат та необхідності підкріплення лав Збройних сил України, у політичних колах активно обговорюється питання зниження мобілізаційного віку. Одним із тих, хто висловився щодо цієї теми, став народний депутат України від фракції "Голос" Роман Костенко. У своєму виступі в ефірі програми "Говорить великий Львів" політик наголосив, що дискусії щодо зміни мобілізаційного віку тривають, але офіційних рішень з цього приводу ще немає.
Міжнародний досвід та ситуація в Україні
На сьогодні в Україні чоловіки призиваються на військову службу з 18 років, однак у контексті мобілізації в умовах війни реальний призов до війська здійснюється здебільшого з 25 років. Це викликає нерозуміння з боку міжнародних партнерів, зокрема представників США, як зазначив Костенко. Американські колеги дивуються, чому в Україні молоді люди до 25 років не підлягають мобілізації, адже більшість країн світу практикує залучення молодих осіб до військової служби з 18 років.
За словами Костенка, багато країн світу, навіть у мирний час, вважають, що громадяни повинні починати військову службу у досить молодому віці. У багатьох державах військовий обов'язок поширюється на громадян від 18 років. Україна ж знаходиться в унікальній ситуації, коли мобілізаційний вік для більшості громадян фактично починається з 25 років, хоча потреба у людських ресурсах для захисту країни є вкрай гострою.
Аргументи на користь зниження віку
Костенко вважає, що зниження віку для мобілізації могло б вирішити одну з ключових проблем української армії — нестачу людських ресурсів. Особливо це стосується молодих людей, які могли б значно посилити обороноздатність держави. Політик стверджує, що молоді громадяни у віці 18-20 років фізично здатні служити в армії та можуть бути підготовлені до бойових дій, що надасть значної переваги у боротьбі проти агресора.
Костенко висловив думку, що навіть якщо Україна не знижуватиме мобілізаційний вік до 18 років, вона має зосередитися на залученні громадян з 20 років. Це дасть можливість не тільки забезпечити армію новими кадрами, а й рівномірно розподілити обов'язки серед населення. За його словами, кожен українець має бути готовий захищати свою країну, і мобілізаційний вік повинен це враховувати.
Позиція депутата щодо існуючих обмежень
Окрім питання про мобілізаційний вік, Роман Костенко також звернув увагу на іншу законодавчу суперечність. Він нагадав, що в Україні громадяни можуть балотуватися до парламенту вже з 21 року і приймати важливі управлінські рішення, впливаючи на долю країни. Однак військову службу більшість з них можуть почати лише з 25 років. Політик зазначив, що така ситуація виглядає нелогічною, оскільки в умовах війни кожен громадянин, незалежно від віку, має бути готовим до захисту своєї країни.
"Моя позиція така: хай не з 18, а з 20 років ми маємо призивати, комплектувати і всі разом битися за нашу країну", — підкреслив Костенко, наголошуючи на важливості внесення змін до законодавства.
Відкриті питання
Попри аргументи на користь зниження мобілізаційного віку, ця тема залишається спірною у суспільстві. З одного боку, є очевидна потреба у збільшенні чисельності військовослужбовців на фронті, особливо молодих, які мають фізичну витривалість і потенціал для швидкої адаптації до умов військових дій. З іншого боку, існують побоювання, що занадто раннє залучення до війни може мати негативний психологічний вплив на молодь, яка ще не досягла достатнього рівня зрілості.
Крім того, важливо враховувати, що зміни до законодавства повинні бути узгоджені не лише на рівні внутрішньої політики, але й з урахуванням міжнародних стандартів та рекомендацій. Україна співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, які також стежать за дотриманням прав людини, зокрема у сфері військової служби.
Висновок
Дискусії про зниження мобілізаційного віку в Україні тривають, і це питання викликає великий резонанс як серед політиків, так і серед громадськості. З одного боку, існує нагальна потреба у збільшенні чисельності Збройних сил України в умовах війни, що могло б бути досягнуто за рахунок залучення молодих громадян. З іншого боку, суспільство має зважити всі можливі ризики і наслідки таких рішень.
Поки що комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки офіційно не розглядав це питання, але дискусії на цю тему активізуються. Законодавці повинні знайти баланс між забезпеченням обороноздатності країни та захистом прав молоді, яка може зіграти важливу роль у майбутньому України.
