В умовах тривалого військового конфлікту в Україні скорочення фінансування з боку США, яке здійснюється за наказом адміністрації Трампа, має руйнівний вплив на життя тисяч українців. За останніми даними, агентство USAID зіткнулося з масовими скороченнями: більше 90% персоналу вже перебувають у відпустках або звільнені, а 83% контрактів з іноземною допомогою скасовано. Ці кроки розривають тендітну систему підтримки, яка протягом останніх років допомагала запобігти розпаду життя багатьох українських родин і стала єдиною надією для внутрішньо переміщених осіб.
У маленькому місті на околиці лінії фронту мешканці відчувають наслідки цих зрізів щодня. Наприклад, Марина, 42-річна мати, яка була змушена тікати з Херсона разом із сином, описує, як війна позбавила її дому та стабільності. «Після переїзду у Вінницю я шукала будь-яку можливість пристосуватися, але важче всього було бачити, як мій син страждає», – розповідає вона. Допомога, яку надавали програми НУО, зокрема організація Spring of Hope, давала психологічну підтримку, організовувала групові заходи та сімейні події, що дозволяло людям відчути, що вони не самотні в цьому випробуванні. Але зараз, коли фінансування USAID припиняється, ці важливі послуги раптово зникають, залишаючи переселенців без життєвої підтримки.
Зокрема, у невеликому містечку поблизу фронту працює НУО Hope for Ukraine, керівником якого є Юрій Боецько. Він зазначає, що одним із найбільш постраждалих напрямків стали програми з доставки дров для мешканців прифронтових сіл. «Ми нещодавно доставили пікап, повний дров, до двоповерхового будинку у місті Марганець, – розповідає Боецько. – Літня жінка вийшла, взяла кусок дров, поцілувала його і заплакала, бо для неї це більше, ніж просто дрова. Це – можливість зігрітися в найгірший зимовий період». Для близько 45 тисяч мешканців цього району, що знаходиться всього за 10 кілометрів від території, контрольованої Росією, дрова стають незамінною необхідністю, без якої люди ризикують замерзнути.
Фінансове замороження USAID має катастрофічні наслідки для маленьких НУО, які були опорними пунктами гуманітарної допомоги. «Якщо замороження фінансування завершиться, їхні кошти швидко виснажаться, і вони не зможуть більше працювати», – підкреслює Боецько. Багато з цих організацій залежать від невеликих сум, де навіть 3–5 тисяч доларів можуть стати вирішальними для доставки одного пікапу дров. Без цих ресурсів добровольці, які щодня ризикують своїм життям, щоб забезпечити тепло і підтримку в прифронтових населених пунктах, змушені будуть зупинити свою діяльність.
Вплив скорочень не обмежується лише матеріальними ресурсами. Психологічна підтримка, яку надавали проекти, такі як ті, що реалізовувалися в рамках The United Help Ukraine (UHU) та Spring of Hope, сьогодні опинилася під загрозою. Марина, про яку згадувалося раніше, говорить, що без можливості відвідати спеціалізовані групи підтримки та тренінги з психологічної самодопомоги, її син може знову відчути себе ізольованим та зануритися в депресію. «Мені страшно за майбутнє, – каже вона, – адже кожного дня до нас приїжджають нові переселенці, і я не знаю, як вони впораються без цієї допомоги».
Особливо важливою є допомога для людей з особливими потребами. До війни у Львівській області працював центр «Хрушківський психоневрологічний інтернат», який розміщував близько 120–150 мешканців. Коли конфлікт загострився, до центру було перевезено близько 200 внутрішньо переміщених осіб з особливими потребами. За підтримки USAID центр було перебудовано так, щоб він міг приймати понад 300 людей, що стало рятівним рішенням для багатьох родин. Тепер, зі зупиненням фінансування, ці люди знову ризикують опинитися у важких умовах, де їхні потреби не будуть задоволені.
Не менш важливим є і вплив на освітні заклади. У Харкові, місті, що знаходиться всього за 19 миль від російського кордону, багато дітей змушені відвідувати підземні школи, збудовані за підтримки USAID, щоб захиститися від повітряних ударів. Ці школи стали символом надії та безпеки для тисяч дітей, але без фінансування їх подальше функціонування може опинитися під загрозою.
Наразі, судові рішення, спрямовані на стабілізацію роботи USAID, тимчасово відновили доступ до деяких критичних систем і зупинили подальші звільнення, але відновлення програми вимагатиме значного часу – за оцінками експертів, до шести–дев’яти місяців, перш ніж всі необхідні послуги знову будуть повністю відновлені.
Загалом, за оцінками Юрія Боецька, приблизно 40% населення України, що становить близько 14,6 мільйонів людей, потребують певної форми гуманітарної допомоги. Втрата фінансової підтримки USAID означає, що багато з цих людей, вже знервованих постійними обстрілами, втратять можливість отримувати базову допомогу, що вплине на їхнє фізичне та психологічне здоров’я.
Для багатьох українців ці скорочення – не просто економічна проблема, а питання виживання. Марина розповідає: «Я намагалася пристосуватися, але важко бачити, як мій син страждає від ізоляції та безвиході. Допомога, яку ми отримували від НУО, була нашою підтримкою, нашим місцем, де ми відчували себе зрозумілими, – каже вона, додаючи, що без цієї підтримки майбутнє стає ще темнішим.
Ця ситуація є яскравим прикладом того, як політичні рішення у США можуть мати прямий вплив на життя цивільних осіб в Україні. Рішення адміністрації Трампа скоротити фінансування USAID, що призвело до скасування більшості контрактів на зовнішню допомогу, не впливає на американську економіку, але на місцях в Україні навіть невеликі суми допомоги можуть стати вирішальними для виживання родин, що опинилися в епіцентрі конфлікту.
Очевидно, що гуманітарна криза в Україні ще далеко не завершена. За словами експертів, психологічні травми, завдані війною, можуть потребувати десятиліть і навіть поколінь для повного відновлення. Крім того, зупинка програм підтримки освіти, реабілітації та соціальних послуг може мати довгострокові наслідки для майбутнього розвитку країни.
Таким чином, зрізи USAID під керівництвом Трампа мають багатогранний негативний вплив на життя українських цивільних. Вони не лише зменшують матеріальну допомогу, таку як доставка дров до прифронтових населених пунктів, але й ставлять під загрозу психологічну підтримку, освіту та можливості для реабілітації внутрішньо переміщених осіб. В умовах постійних обстрілів і бойових дій українці, які вже пережили неймовірні втрати, опиняються в ситуації, коли навіть невеликі суми допомоги можуть стати різницею між виживанням і повною відчаєністю.
Відновлення підтримки зі сторони міжнародних організацій та продовження гуманітарних програм є життєво необхідним для того, щоб запобігти ще більшому занепаду умов життя в постраждалих регіонах. Для багатьох родин, які змушені залишати свої домівки через обстріли, гуманітарна допомога є єдиним промінцем надії. Тож, незважаючи на численні судові суперечки та політичні протистояння, питання відновлення фінансування USAID залишається критично важливим для забезпечення базових потреб і відновлення довіри серед населення.
