Історія USAID: Від глобальної місії допомоги до політичної кризи

У бельгійському Геелі гуманітарна допомога опинилася в майже символічній пастці: контрацептиви, закуплені коштом США для країн з низьким доходом, насамперед в Африці, застрягли на складі після згортання американської зовнішньої допомоги та демонтажу USAID. Йдеться про партію приблизно на $9,7 млн, яка місяцями не рухалася до кінцевих отримувачів.

Це не історія про одну невдалу поставку. Це історія про те, як ламається сама логіка міжнародної допомоги: товар закуплений, ланцюг постачання існує, попит є, а результату немає. Коли між складом у Європі та пацієнткою в Африці з’являється політичний вакуум, система починає працювати не на життя, а на списання.

Reuters ще восени 2025 року повідомляв, що Вашингтон відхилив пропозиції ООН і профільних організацій викупити або перевезти ці запаси до бідніших країн, а згодом підтвердив намір їх знищити. Проблема в тому, що Фландрія забороняє спалювання придатних до використання ліків і медичних виробів без окремого дозволу, якого місцева влада так і не отримала.

У бельгійському Геелі гуманітарна допомога опинилася в майже символічній пастці: контрацептиви, закуплені коштом США для країн з низьким доходом, насамперед в Африці, застрягли на складі після згортання американської зовнішньої допомоги та демонтажу USAID. Йдеться про партію приблизно на $9,7 млн, яка місяцями не рухалася до кінцевих отримувачів.

Це не історія про одну невдалу поставку. Це історія про те, як ламається сама логіка міжнародної допомоги: товар закуплений, ланцюг постачання існує, попит є, а результату немає. Коли між складом у Європі та пацієнткою в Африці з’являється політичний вакуум, система починає працювати не на життя, а на списання.

Reuters ще восени 2025 року повідомляв, що Вашингтон відхилив пропозиції ООН і профільних організацій викупити або перевезти ці запаси до бідніших країн, а згодом підтвердив намір їх знищити. Проблема в тому, що Фландрія забороняє спалювання придатних до використання ліків і медичних виробів без окремого дозволу, якого місцева влада так і не отримала.

За оцінкою Дейком, у цій історії найважливішим є навіть не склад у Геелі, а руйнування довіри до гуманітарної логістики. Якщо міжнародна система не може оперативно передати вже закуплені контрацептиви туди, де вони потрібні, значить криза давно вийшла за межі бюрократії й стала політичною моделлю управління допомогою.

До листопада 2025 року наслідки стали матеріальними. За даними Brussels Times із посиланням на бельгійську сторону, 20 відправлень перевезли до Кало, де через неналежні умови зберігання вони, ймовірно, втратили придатність. Придатними залишилися лише чотири партії, які продовжували зберігати належним чином у Геелі.

І навіть ці залишки не були в безпеці. Reuters у жовтні писав, що контрацептиви майже на $4 млн ризикували стати непридатними вже до середини 2026 року не тому, що вони фізично зіпсувалися, а тому, що переставали відповідати імпортним вимогам Танзанії щодо мінімального залишкового терміну придатності. Частина продукції мала загальні строки до 2027–2031 років, але для гуманітарної логістики цього виявилося замало.

Тут і проявляється справжня ціна затягування. Медичний товар може бути “ще не простроченим” на папері, але вже непридатним для поставки в конкретну країну через митні та санітарні правила. У таких випадках політична бездіяльність працює так само руйнівно, як і фізичне знищення: партія формально існує, але фактично випадає з системи охорони здоров’я.

Лікарі без кордонів публічно заявляли, що готові підтримати передачу ще придатних запасів у місця найбільшої потреби. Окремі позиції мали ранні строки спливу лише з 2027 року, а значна частина — до 2031-го. Це означає, що вікно для раціонального рішення існувало, але адміністративна й політична воля так і не перетворила його на поставку.

Проблему не можна звести лише до одного складу в Бельгії, бо США десятиліттями були ключовим гравцем у системі планування сім’ї та репродуктивного здоров’я. KFF нагадує, що американський уряд залишається найбільшим донором у цій сфері, а у 2023 фінансовому році виділив $608 млн. За оцінкою, наведеною Інститутом Білла і Мелінди Гейтс із посиланням на KFF, це становило близько 40% донорського урядового фінансування сімейного планування у світі.

Масштаб залежності ще більший, якщо дивитися не на бюджетні рядки, а на людей. Guttmacher Institute вказує, що програми USAID у сфері family planning працювали у 41 країні, де потреба є найвищою, а поточний рівень американського фінансування щороку забезпечував сучасну контрацептивну допомогу 47,6 млн жінок і пар, запобігаючи 17,1 млн небажаних вагітностей і приблизно 34 тис. смертей, пов’язаних із вагітністю та пологами.

Наукові моделі показують, що мова йде не про символічні втрати. Дослідження в The Lancet Global Health оцінює: повне припинення американського фінансування без заміщення з 2025 по 2030 рік може призвести до 40–55 млн додаткових незапланованих вагітностей і 12–16 млн небезпечних абортів у 51 країні. Іншими словами, те, що сьогодні виглядає як логістичний скандал у Бельгії, завтра відгукнеться як демографічна й медична криза в Африці та інших вразливих регіонах.

Показово й інше. Американське законодавство давно містить обмеження на використання зовнішньої допомоги для абортів як методу планування сім’ї — зокрема через Helms Amendment. Тобто нинішня історія відбувається не в “правовій сірій зоні”, а всередині системи, де регуляторні рамки існували давно. Саме тому проблема виглядає не як юридична випадковість, а як наслідок політичного вибору: не перерозподілити, не передати, не розв’язати.

Найгостріше ця криза читається з африканської перспективи. Для донорської столиці це могла бути суперечка про повноваження, для бельгійського регіону — про правила спалювання медичних товарів, а для систем охорони здоров’я в Танзанії чи інших країнах — це втрачені місяці доступу до контрацепції, планування вагітності та базового репродуктивного здоров’я. Саме так гуманітарна допомога перетворюється на політичний шум.

У підсумку кейс USAID у Бельгії — це не просто історія про зіпсовані контрацептиви. Це демонстрація того, як швидко руйнується глобальне здоров’я, коли допомога перестає бути інструментом результату й стає заручником ідеології, власності та страху перед політичними наслідками. І якщо навіть уже оплачені медичні товари не доходять до жінок, для яких їх купували, то проблема значно ширша за один склад: це криза самої надійності західної моделі допомоги.

Віддалені пагорби на півночі В’єтнаму приховують тисячі могил із написом «невідомий герой», де кістки через агресивний клімат розкладаються майже без надії на ідентифікацію. Понад мільйон в’єтнамських військових та 2 646 зниклих безвісти американців продовжують перебувати в цьому «біологічному чеканці історії».

Нові методи роботи з ДНК — від хімічної обробки кісткових зразків до потужних обчислювальних алгоритмів — відкривають шанс повернути імена загиблим та дати сім’ям довгоочікувану можливість провести обряд поховання за традиціями.

Але грантове фінансування проєкту Міжнародної комісії з питань зниклих (ICMP) може обірватися вже у вересні через реструктуризацію USAID, а українсько-американські ініціативи ризикують залишитися без підтримки.

Віддалені пагорби на півночі В’єтнаму приховують тисячі могил із написом «невідомий герой», де кістки через агресивний клімат розкладаються майже без надії на ідентифікацію. Понад мільйон в’єтнамських військових та 2 646 зниклих безвісти американців продовжують перебувати в цьому «біологічному чеканці історії».

Нові методи роботи з ДНК — від хімічної обробки кісткових зразків до потужних обчислювальних алгоритмів — відкривають шанс повернути імена загиблим та дати сім’ям довгоочікувану можливість провести обряд поховання за традиціями.

Але грантове фінансування проєкту Міжнародної комісії з питань зниклих (ICMP) може обірватися вже у вересні через реструктуризацію USAID, а українсько-американські ініціативи ризикують залишитися без підтримки.

На полігоні біля міста Тра­Лінь експерти в білих халатах акуратно викопують останки з червоної глини. Кожна нова кістка — це виклик середовищу з підвищеною кислотністю, що прискорює деградацію органічного матеріалу. Молодий лаборант піднімає щелепу: коронка з міді дає надію на збережений фрагмент ДНК.

Цей зуб може стати тим «ключем», який дозволить зіставити генетичний профіль із банком родинних зразків. Ще рік тому від кожного десятьох вилучених зразків ДНК придатними для аналізу виявлялися лише одиниці — але нові препарати та методи екстракції змінили гру. Революційний прорив: 70 % кісток повертають достатній генетичний матеріал для подальшої ідентифікації з родичами.

У 2014 році уряд В’єтнаму інвестував 25 млн дол. у створення державної лабораторії на околиці Ханоя для методів ДНК-ідентифікації. У 2019-му на базі цього центру відкрився високопродуктивний секвенатор NextSeq 1000 — вартістю понад 200 000 доларів.

Партнерство з USAID (7,4 млн дол.) та Міжнародною комісією з питань зниклих (ICMP) надало тренінги для місцевих науковців і доступ до унікальних реагентів. «Ми не сприймаємо допомогу лише як дотацію — це інвестиція в підготовку наших фахівців та довгострокову стратегію», — пояснює заступник директора лабораторії, молекулярний біолог Тран Трунг Тан.

Однак на рубежі липня 2025 року Фонд USAID був розформований указом американської адміністрації. П’ятирічний грант, що забезпечував роботу до вересня, тепер під загрозою зупинки проєкту на півдорозі. Пошук та ідентифікація 1 000 в’єтнамських загиблих до 11 липня — дати 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин із США — стає дедалі менш реалістичним без продовження фінансування.

ICMP уже звернулась до Держдепартаменту США з проханням виділити додаткові 3 млн дол. для роботи на 12–18 місяців. «Якщо кошти не надійдуть, програма, ймовірно, припинить існування, — попереджає директорка ICMP Кетрін Бомберґер. — Сім’ї залишаться в невідомості, а наукові здобутки можуть загальмуватися на десятиліття».

Зразки кісток сортують та обробляють для аналізу ДНК у Ханої. Лінь Фам

Для родин в’єтнамців «невизначена смерть» набуває глибокої психологічної травми. Вірячи в обряд предків, вони вважають, що душа без ім’ї потребує поклоніння та пропозицій — інакше її життєва енергія не знайде спокою. Річ у тім, що останки багатьох бійців знаходять безіменними в братських могилах: під час бойових дій перепоховання могло здійснюватися швидко та без документації. Тепер проєкт ДНК-ідентифікації дозволяє провести справжню ідентифікацію на рівні батько-дитина чи двоюрідні родичі.

Серед американців, зниклих безвісти під час «Американської війни», понад 2 600 осіб офіційно вважаються M.I.A. За 30 років відновлених відносин до США передали більше 1 000 ідентифікованих останків, але процес йде повільно: середня віддача ідентифікації — одна­-дві особи на місяць. «Ми маємо моральний обов’язок перед сім’ями загиблих, — каже ветеран ВПС США Боб Коннор, який з 2016 року допоміг знайти близько 8 000 невідомих в’єтнамців. — Відмова від співпраці зруйнує надію американських родин, так само як в’єтнамських».

Ключовою складовою успіху залишається збирання та аналіз бази родичів, які готові надати генетичні зразки з щоденним щепленням від родинної пам’яті. Заклики уряду В’єтнаму агітувати населення до складання бібліотеки ДНК підтримуються волонтерськими ініціативами та місцевими ЗМІ. Родичі, що залишилися, приїжджають із віддалених сіл, проходять процедуру взяття зразка зі слизових оболонок та заповнюють анкети із даними про родинні зв’язки. Цей процес є необхідним кроком для подальшого звіряння з профілями загиблих солдатів.

Нинішній виклик полягає в тому, щоб підтримати цю «генетичну місію» в довготривалій перспективі. Без фінансування обладнання можуть простояти без діла, а науковці — втратити навички побудови повноцінних ДНК-бібліотек. Американський уряд наголошує на «гнучкості пріоритетів безпеки», але водночас запевняє, що не відмовиться від «співпраці у ключових ділянках гуманітарної допомоги». Такий баланс між інтересами національної безпеки та гуманітарними проєктами має визначити майбутнє програми ідентифікації.

Навчальні сесії, обмін досвідом із міжнародними колегами та масштабні поховання з ім’ям, яке повернули кровним зв’язкам, дуже часто стають церемонією надії. Один із останніх успіхів — розпізнавання останків, які вели до імені прабабусі чи двоюрідного дідуся. Це дозволило провести офіційну церемонію перезахоронення з державними почестями та дати родині можливість поставити памятник з ім’ям загиблого.

У результаті виснажливої роботи науковців із В’єтнаму та їхніх міжнародних партнерів ДНК-ідентифікація набуває значення однієї з наймасштабніших гуманітарних ініціатив сучасності. Збереження урядового та грантового фінансування стане тим плацдармом, на якому виросте повноцінна система пошуку та вшанування пам’яті зниклих. В іншому разі світ може втратити унікальну можливість показати, як наука й співпраця народжують справжні дива і повертають до життя історії забутих героїв.

Тринадцятирічний Назар із села Нікополь на сході України грався на вулиці з другом, коли під його ногами вибухнула міна. Телефон, пошкоджений вибухом, не завадив хлопцю викликати швидку допомогу.

Він переніс кілька складних операцій і місяці лікування, але лікарям вдалося зберегти ногу. Його мати, Євгенія Мостова, каже, що вижити допомогла міжнародна гуманітарна допомога — насамперед фінансова.

Вони отримали милиці, ходунки, планшет, але головне — регулярні виплати на лікування. Цю допомогу надавав Міжнародний Комітет Порятунку (IRC), який, як і багато інших організацій, зараз вимушений згортати свою діяльність через радикальне скорочення фінансування з боку США та країн Європи.

Тринадцятирічний Назар із села Нікополь на сході України грався на вулиці з другом, коли під його ногами вибухнула міна. Телефон, пошкоджений вибухом, не завадив хлопцю викликати швидку допомогу.

Він переніс кілька складних операцій і місяці лікування, але лікарям вдалося зберегти ногу. Його мати, Євгенія Мостова, каже, що вижити допомогла міжнародна гуманітарна допомога — насамперед фінансова.

Вони отримали милиці, ходунки, планшет, але головне — регулярні виплати на лікування. Цю допомогу надавав Міжнародний Комітет Порятунку (IRC), який, як і багато інших організацій, зараз вимушений згортати свою діяльність через радикальне скорочення фінансування з боку США та країн Європи.

У січні 2025 року президент США Дональд Трамп заморозив зовнішню допомогу, фактично паралізувавши роботу Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке з початку повномасштабного вторгнення надало Україні $2,6 мільярда гуманітарної допомоги, $5 мільярдів на розвиток і $30 мільярдів на підтримку держбюджету.

Це фінансування дозволяло платити зарплати вчителям, медикам, допомагати переселенцям, проводити розмінування та підтримувати незалежні медіа. Сьогодні майже всі ці програми зупинено. За даними аналітичного проєкту ACAPS, на кінець 2024 року діяло 39 проєктів USAID в Україні на загальну суму $4,28 мільярда. Лише за три місяці їх залишилось активними менше третини.

Паралельно з тим, як США згортають допомогу, країни ЄС також урізають бюджети. Велика Британія зменшить обсяг допомоги до 0,3% ВНД до 2027 року. Німеччина скоротить гуманітарне фінансування майже на 10% вже цього року. У 2022 році європейська допомога Україні становила 6,2 мільярда євро, в 2023 — 4,1 мільярда, а в 2024 — лише 3 мільярди. Це критично, адже в Україні мільйони людей живуть під обстрілами, зруйнованою інфраструктурою, нестачею медичних послуг та відсутністю доступу до реабілітації.

У селі Морозівка, яке було в окупації сім місяців, 400 мешканців отримують ліки від тиску, діабету та болю лише завдяки мобільним лікарям IRC, які приїздять раз на місяць. У селі немає аптеки, а найближча лікарня — за 20 км. Медсестра Юлія Саміга каже, що без цієї допомоги більшість літніх людей залишаться без шансів: транспорту немає, а власні авто є лише у поодиноких. Соціальна працівниця Світлана Басова додала, що після операції на суглоб IRC не лише надало необхідні препарати, а й психологічну підтримку — те, чого їй не вистачало під час окупації.

Масштаб проблеми підкреслює той факт, що США покривали близько 30% узгоджених планів гуманітарного фінансування України протягом 2022–2024 років. Зараз десятки неурядових організацій, які працювали в Україні, змушені скорочувати штати, зменшувати зарплати, закривати офіси. Деякі вже припинили діяльність у регіонах із найвищим ризиком. Як зазначає Дмитро Шерембей, співзасновник пацієнтської організації "100% Життя", Україна особливо вразлива — тут, окрім війни, тривають епідемії ВІЛ, туберкульозу та гепатиту. Фінансування — це єдиний шлях зберегти життя.

Після зупинки USAID, деякі програми фінансування перекладають на плечі європейських партнерів, але й вони змушені оптимізувати бюджети. Наприклад, уряд Британії вдвічі скоротив фінансування спільного проєкту з IRC щодо працевлаштування українців та надання послуг безпеки. У МЗС Великої Британії визнають, що вплив на окремі програми буде неминучим після перегляду витрат. Німеччина, попри скорочення загального бюджету допомоги, заявляє, що Україна залишиться пріоритетом, однак конкретні суми не уточнюються.

На фоні зменшення гуманітарного фінансування посилюється політична невизначеність. Повернення Трампа до “Америка передусім” означає не лише згортання допомоги, а й перегляд зовнішньої політики, у якій Україна більше не розглядається як стратегічний пріоритет. Це вже відчутно на рівні щоденного виживання для тисяч українців, які покладаються на закордонну допомогу для лікування, реабілітації, доступу до їжі та базових послуг.

У таких умовах неурядові організації конкурують за обмежені фонди. За словами Алена Хомсі, директора IRC в Україні, обсяг запитів зростає, але коштів дедалі менше. Він підкреслює, що масштаб потреб величезний — більше тисячі кілометрів фронту, мільйони під загрозою дронів, артилерії та ракет. Втратити фінансування зараз — це означає залишити людей наодинці з наслідками війни.

Україна звертається до світової спільноти з проханням не залишати її в момент, коли гуманітарна криза загострюється. Для багатьох, як для Назара з Нікополя, ця допомога — не просто підтримка, а шанс жити. Його мати не знає, чим платити за знеболювальні та мазі після пересадки шкіри. Вона каже, що найбільше боїться не вибухів, а того, що залишиться без жодної підтримки.

Після вступу на посаду президента Дональда Трампа Сполучені Штати майже одночасно перекреслили багаторічні зусилля в сфері зовнішньої допомоги й запустили безпрецедентне скорочення портфеля USAID.

У лютому його урядова ініціатива DOGE (Department of Government Efficiency), очолювана за дорученням Ілона Маска, практично повністю звільнила штат Агентства США з міжнародного розвитку, припинила близько 6 256 програм, які до того отримали зобов’язання на суму $120 млрд, і залишила в робочому стані лише 500 програм на $57 млрд.

Навіть ці залишки вийшли не без жорстких політичних торгів і попередніх помилок. За даними внутрішніх баз USAID та доповідей співробітників, Сенатор Марко Рубіо, який опікувався питанням зовнішньої політики, отримав численні звернення від колишнього президента Джорджа Буша щодо збереження протиепідемічної мережі PEPFAR і від керівництва Всесвітньої продовольчої програми, яке попереджало про мільйонні втрати життів без продовольчої допомоги.

Після вступу на посаду президента Дональда Трампа Сполучені Штати майже одночасно перекреслили багаторічні зусилля в сфері зовнішньої допомоги й запустили безпрецедентне скорочення портфеля USAID.

У лютому його урядова ініціатива DOGE (Department of Government Efficiency), очолювана за дорученням Ілона Маска, практично повністю звільнила штат Агентства США з міжнародного розвитку, припинила близько 6 256 програм, які до того отримали зобов’язання на суму $120 млрд, і залишила в робочому стані лише 500 програм на $57 млрд.

Навіть ці залишки вийшли не без жорстких політичних торгів і попередніх помилок. За даними внутрішніх баз USAID та доповідей співробітників, Сенатор Марко Рубіо, який опікувався питанням зовнішньої політики, отримав численні звернення від колишнього президента Джорджа Буша щодо збереження протиепідемічної мережі PEPFAR і від керівництва Всесвітньої продовольчої програми, яке попереджало про мільйонні втрати життів без продовольчої допомоги.

У так званому «рейку реставрацій» у перші березневі дні було повернуто 300 нагород, а до початку квітня відновили роботу 776 програм вартістю $66 млрд.

Проте загальна картина зовсім не демонструє системного підходу до оптимізації витрат. Замість того щоб провести якісний аудит, оцінити ефективність програм і узгодити їх із новою зовнішньою політикою, уряд пішов шляхом хаотичних рішень під тиском релігійних організацій, аграрних лобістів та окремих членів Конгресу. Багато гуманітарних та медичних програм залишилися без фінансування, хоча саме вони щороку рятували мільйони людей від голоду, епідемій малярії, туберкульозу та ВІЛ/СНІДу.

На кінець весни кількість активних проєктів зросла до 891 на суму $69 млрд, але це лише 14 % від довоєнного портфеля USAID. Із них 580 — програми з кризового реагування, 167 — охорона здоров’я, 65 — економічний розвиток, решта 79 — у категоріях соціального захисту, водопостачання, підготовки до стихійних лих, материнського і дитячого здоров’я. Непродумане скорочення місцевих ініціатив залишило поза увагою невеликі організації, які не мали впливових адвокатів у Вашингтоні, і тепер їхні бенефіціари приречені чекати на віддалену надію на підтримку.

Найбільші проєкти збережені не за показниками ефективності чи потреби, а за політичним впливом: Chemonics втримала ланцюги постачання медикаментів для профілактики ВІЛ/СНІД та боротьби з малярією вартістю понад $8 млрд загалом. Частина коштів, призначених на програму розвитку Землі, так і залишилася без запиту на відновлення, хоча коштувала всього $1–2 млн. Це свідчить про ігнорування критичного принципу USAID — комплексного підходу, де економічний розвиток, охорона здоров’я та гуманітарна допомога формують єдиний екосистемний ланцюг.

Готівкові залишки незавершених грантів становлять близько $17 млрд, але невідомо, куди вони підуть. Чи буде відновлено фінансування для компенсації втрачених контрактів через позови, чи ці кошти перерасподілять на інші цілі в держбюджеті? Поки що остаточного перерозподілу не відбулося — а потреба в Україні, Венесуелі, Кубі, Китаї, М’янмі, ПАР та інших країнах, де USAID підтримувала місцевий розвиток та безпеку, щодня зростає.

Заяви колишніх співробітників USAID, серед яких Андріан Кониндик із Refugees International, свідчать про те, що навколо переформатування секретно вирішувалися навіть питання відновлення проєктів з надзвичайної продовольчої допомоги, тільки-но хтось із керівництва звернув на них увагу. Схожа доля спіткала й гранти на боротьбу з еболою в Уганді та ВІЛ-тестування для сиріт у Південній Африці: їх спочатку вирізали, потім терміново повертали «під тиском» звернень із Африки й Конгресу.

Відсутність прозорої стратегії реформування USAID вже зараз відкриває простір для посилення позицій Китаю й Росії в країнах, які традиційно користувалися американською допомогою. Колишній адміністратор USAID Ендрю Натсіос попереджає, що втрата впливу в розвитковому секторі коштує США стратегічного капіталу — світова економічна та продовольча безпека напряму залежить від американської присутності в цих регіонах.

Літні плани адміністрації передбачають остаточне приєднання решти грантів у систему Держдепартаменту США, але там теж відповідають на кадрові скорочення й ліквідацію експертних бюро. Попереджають про нові хвилі припинення контрактів і невизначеність із фінансуванням уже з осені. У практиці міжнародної допомоги та державного управління це вважається «складним спадком» — лише системні підходи та чіткі критерії відновлення дозволять врятувати хоча б мінімальний рівень зовнішньої допомоги, необхідної для запобігання гуманітарним катастрофам.

На тлі цього хаосу одна з ключових рекомендацій експертів із реформ USAID полягає у поверненні до комплексної стратегії, коли економічний розвиток та соціальні інвестиції йдуть паралельно з гуманітарною та медичною допомогою. Без цього США ризикують так само імпульсивно скорочувати критичні напрями, як сталося з проєктами з підготовки до стихійних лих чи водопостачання, які становили лише 12 % активних грантів, а після реформ початково взагалі опинилися під загрозою ліквідації.

Попри обіцянки про «збереження 1 000 програм» згідно з X-постом Марко Рубіо, нині залишається лише 891 грант, і прогнозована їхня кількість, швидше за все, буде знижуватися. Відсутність ефективної політики уряду в питанні USAID створює серйозні геополітичні, гуманітарні та економічні виклики, від яких залежать долі мільйонів людей у країнах, що розвиваються.

У день інавгурації 20 січня 2025 року президент Трамп підписав виконавчий указ № 14169, яким наказав негайно призупинити нові контракти та виплати в рамках іноземної допомоги, але не деталізував, як трактувати зупинку вже затверджених платежів.

Це спричинило подальший хаос у USAID, де виконувач обов’язків Джейсон Грей, щойно призначений після відходу кар’єрних адміністраторів, не міг удосталь зрозуміти, чи мають бути заморожені лише нові зобов’язання чи й уже виконані контракти.

Відсутність чітких роз’яснень змусила Пет Марокко, директора foreign aid у Держдепі, наступного дня зажадати від USAID списку працівників, яких вважав «insubordinate», і пригрозити звільненням кожного, хто не виконає stop-work order.

У день інавгурації 20 січня 2025 року президент Трамп підписав виконавчий указ № 14169, яким наказав негайно призупинити нові контракти та виплати в рамках іноземної допомоги, але не деталізував, як трактувати зупинку вже затверджених платежів.

Це спричинило подальший хаос у USAID, де виконувач обов’язків Джейсон Грей, щойно призначений після відходу кар’єрних адміністраторів, не міг удосталь зрозуміти, чи мають бути заморожені лише нові зобов’язання чи й уже виконані контракти.

Відсутність чітких роз’яснень змусила Пет Марокко, директора foreign aid у Держдепі, наступного дня зажадати від USAID списку працівників, яких вважав «insubordinate», і пригрозити звільненням кожного, хто не виконає stop-work order.

На тлі цієї плутанини до роботи взялася команда DOGE — Department of Government Efficiency, очолювана Елонem Маском з метою виявити «viral waste» у бюджеті. Серед перших «викриттів» стала інформація про $50 млн, нібито передбачених на “condoms in Gaza”, хоча йшлося про програми family planning у провінції Газа Мозамбіку.

Президент Трамп підписав виконавчий указ у день інавгурації, який зобов'язав призупинити витрати на розвиток. Високопосадовці USAID не були впевнені, що це означає. Даг Міллс

Перш ніж виправити цю помилку, Білий дім використав її для дискредитації USAID як «непрофесійної» структури, що витрачає гроші невідомо на що.

Тим часом на четвертий день посилювався тиск на працівників: їм заборонили відповідати на звернення aid groups, виключили з нарад із партнерами та не дозволяли контактувати з Конгресом або МАГАТЕ.

Program managers по всьому світу отримали наказ «зупинити роботу» над понад 6 200 грантів і контрактів, включно з проєктами з лікування malaria та HIV, забезпечення чистою водою в африканських селах і підтримки emerging democracies у Східній Європі.

Mercy Corps змушений був призупинити clean water programs в Афганістані, а faith-based Alliance for Children Everywhere відкликала гранти на family reunification у Малаві. Такі дії призвели до гуманітарної кризи, коли сотні тисяч людей опинилися без допомоги в найскладніший момент.

На фоні протидії career officials, які шукали юридичні роз’яснення щодо stop-work order, Пет Марокко розгорнув розслідування «insubordination» у самому приміщенні USAID і викликав до себе зовсім недосвідчених членів DOGE, серед яких були 23-річний програміст Люк Фарритор та 19-річний випускник школи Едвард Корістійн, які не мали уявлення про foreign aid contracts.

Джейсон Грей раптово опинився біля керма агентства, яке адміністрація Трампа прагнула скоротити, а потім і ліквідувати. USAID

Вони створили список із 57 співробітників, яких оголосили підозрюваними в «обхідних» платежах, і одразу ж put on leave. Коли директор Gray відмовився блокувати доступ до пошти та телефонів тим, хто перебував в Ebola zones та на місіях з евакуації в Congo, Маск особисто зателефонував йому і вимагав негайного виконання. Рішуча відмова Gray коштувала йому посади: наступного дня acting administrator став Марко Рубіо.

Після звільнення Gray команда DOGE розпочала демонтаж ІТ-інфраструктури: 1 лютого був закритий сайт USAID, а о 12:20 pm тисячі працівників втратили доступ до email і робочих систем. Елон Маск у X написав: «USAID — criminal organization. Time for it to die», а пізніше повідомив, що отримав згоду Трампа «запустити agency into the wood chipper».

До ранку 3 лютого співробітники Reagan Building зрозуміли, що старі проєкти з humanitarian assistance вважатимуться закритими, а new strategic partnerships переводитимуться під контроль State Department. У листі до Конгресу з підписом Рубіо з’явилася формулювання: «Certain missions, bureaus, and offices may be integrated into State; the remainder may be abolished».

Піт Марокко був призначений на роботу в USAID за часів першої адміністрації Трампа, де він здобув свою репутацію всередині агентства. Хайюнь Цзян

Втрата USAID як окремого органу суттєво знизила здатність США координувати іноземну допомогу під час криз: від боротьби з hunger у Мозамбіку до emergency food aid в Сирії. Без оперативної гнучкості agency foreign policy США втратила інструмент soft power, що активно використовувався для countering autocratic regimes і просування демократії.

Хоча federal court визнав дії Trump administration unconstitutional і порушенням повноважень Congress, відновити USAID у попередньому форматі вже не вдалось.

Результатом rapid dismantling стала поява пустих кабінетів та розгромлених humanitarian projects, а ключові programs з реформування водопостачання, охорони здоров’я та civil society funding перейшли в розпорядження Держдепу під керівництвом колишніх співробітників DOGE. Lessons learned з цієї історії — необхідність чіткішої формулювання виконавчих указів, збереження балансу між oversight та operational flexibility і розуміння, що «viral waste» не можна шукати там, де вирішуються долі мільйонів людей. Простіше кажучи, USAID потребував реформ, але wood-chipper solution лише поглибив гуманітарну кризу і завдав удару по global influence США.

Робітник знімає табличку з іменем на фасаді штаб-квартири USAID у Вашингтоні. Кайла Бартковскі через газету Дейком

У січні 2025 року адміністрація Дональда Трампа несподівано призупинила діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до якого останніми роками було прикуто понад 830 млн доларів подекуди найжорсткіших гуманітарних криз світу. Одним із найяскравіших прикладів того, як швидко згортається життя мільйонів людей без цих коштів, стала столиця Судану — Хартум. Тут, у розбитих війною кварталах, сотні волонтерських кухонь — останній оплот проти голоду — опинилися зачиненими, а численні сім’ї отримали смертельну загрозу від голодної смерті.

Після повстання та серії зіткнень між регулярними військами Судану та парамілітарними формуваннями Rapid Support Forces протягом двох років столиця залишалася поділеною: райони, що контролювалися військовими, та райони, підпорядковані R.S.F., були відрізані один від одного. Після масштабної військової операції урядових сил у березні 2025‑го багато районів узагалі відкрилися вперше за два роки, виявивши критичний рівень голоду та хвороб.

Дуаа Тарік, одна з координаторок мережі Emergency Response Rooms, розповідає, що ще в грудні 2024-го вона опікувалася восьми кухнями в районі Jereif West, де щодня годували сотні людей. «Коли в січні припинилися виплати з USAID, ми вимушені були зачинити понад 300 кухонь по всьому місту. Це стало катастрофою», — з жахом згадує вона. У перші дні після припинення фінансування від голоду в таборі поруч із її домом померли дванадцять дітей, а вона ледве встигала ховати змарнілі тіла немовлят під рушниками замість ковдр.

У січні 2025 року адміністрація Дональда Трампа несподівано призупинила діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до якого останніми роками було прикуто понад 830 млн доларів подекуди найжорсткіших гуманітарних криз світу. Одним із найяскравіших прикладів того, як швидко згортається життя мільйонів людей без цих коштів, стала столиця Судану — Хартум. Тут, у розбитих війною кварталах, сотні волонтерських кухонь — останній оплот проти голоду — опинилися зачиненими, а численні сім’ї отримали смертельну загрозу від голодної смерті.

Після повстання та серії зіткнень між регулярними військами Судану та парамілітарними формуваннями Rapid Support Forces протягом двох років столиця залишалася поділеною: райони, що контролювалися військовими, та райони, підпорядковані R.S.F., були відрізані один від одного. Після масштабної військової операції урядових сил у березні 2025‑го багато районів узагалі відкрилися вперше за два роки, виявивши критичний рівень голоду та хвороб.

Дуаа Тарік, одна з координаторок мережі Emergency Response Rooms, розповідає, що ще в грудні 2024-го вона опікувалася восьми кухнями в районі Jereif West, де щодня годували сотні людей. «Коли в січні припинилися виплати з USAID, ми вимушені були зачинити понад 300 кухонь по всьому місту. Це стало катастрофою», — з жахом згадує вона. У перші дні після припинення фінансування від голоду в таборі поруч із її домом померли дванадцять дітей, а вона ледве встигала ховати змарнілі тіла немовлят під рушниками замість ковдр.

Суданські снайпери спостерігають за позиціями сил швидкої підтримки біля президентського палацу, через річку Ніл, із безлюдної розкішної квартири 12 березня. Айвор Прікетт

Маленький Абдо, якому нещодавно виповнилося вісімнадцять місяців, був приведений до місцевої клініки в такому стані, що його ребра просвічували крізь шкіру. Наступного ранку лікар вийняв його тіло на білу ковдру з ведмежатами — після тижня без єдиного повноцінного прийому їжі хлопчик помер від гострої виснаженості. За словами медиків, усі загиблі діти помирали впродовж двох–трьох тижнів після зупинки роботи кухонь.

Гуманітарні агенції ООН підрахували: понад 25 млн суданців — більше половини населення країни — зараз потребують термінової продовольчої допомоги. Із них близько 600 тис. вже перебувають у стані справжнього голоду, а ще близько 8 млн — на межі. Міжнародні донори — ЄС і Велика Британія — хоч і оголосили нові пожертвування, але за обсягом і за швидкістю не змогли заповнити розрив у фінансуванні.

Функціонування USAID було паралізоване не лише через замороження бюджетних програм, а й через масове звільнення працівників агентства. З колишніх 10 000 співробітників залишилося близько п’ятнадцяти фахівців. У результаті американська система розподілу допомоги стоїть у чергах узгодження, а сотні організацій і волонтерських груп просто не знають, до кого звертатися за фінансуванням.

Вид на нещодавно відвойовані частини центральної частини Хартума з верхнього поверху нині зруйнованого готелю Corinthia 24 березня. Айвор Прікетт

Незважаючи на запевнення Держдепартаменту, що «життєво важлива» допомога не підпадає під скорочення, на місці гуманітарні працівники стверджують протилежне. За два місяці фактичного простою було закрито щонайменше 300 із 746 кухонь лише в самому Хартумі, повідомив фінансовий координатор мережі Emergency Response Rooms Гіхад Салахаддін.

Слід додати, що на тлі активних бойових дій пересуватися містом стало вкрай небезпечно. Бомбардування, стрілянина з вулиці вулицю і численні мінні поля ускладнюють доставку їжі навіть тими небагатьма гуманітарними коридорами, які залишилися відкритими. Коли в березні Дуаа Тарік вирішила відновити роботу восьми своїх кухонь, волонтери ризикували життям щодня: багатьох із них поранили або навіть вбили.

«Ми спостерігаємо, як сім’ї заміняють щоденний раціон жорстким листям акації або навіть землею, — каже один із лікарів місцевої клініки. — Темпи гострого дитячого малюкнут­тя перевищують у десять разів ті норми, які вважаються надзвичайними».

Міжнародні організації — Всесвітня продовольча програма ООН, ЮНІСЕФ та Médecins Sans Frontières — б’ють на сполох і закликають негайно відновити фінансування USAID. В іншому разі, попереджають вони, десятки тисяч помре ще до того, як будь-яка інша держава встигне переорієнтувати свої фонди.

17 березня жінки переходять із зони, контрольованої Силами швидкої підтримки в Омдурмані, на західній околиці Хартума, на територію, контрольовану урядом, щоб купити їжу. Айвор Прікетт

Суданець Муса Салім, який власноруч готував круп’яні каші на одній із невеликих відновлених кухонь, показує слід від осколка, який зачепив його під час прильоту дрона. «Я мав би давно покинути місто, — розповідає він. — Але куди їхати без їжі, без коштів? Люди повертаються тільки тому, що сподіваються хоч на миску шакарії (традиційної супу)».

Уряд США натомість оголосив, що переглядає структуру своєї допомоги «щоб вона краще відповідала національним інтересам». Проте для тих, хто вже втратив надію й ті крихти харчів, що надходили щодня, слово «перегляд» звучить як вирок.

Норве­зька Рада у справах біженців назвала таке рішення «моральною невдачею». Генсек ООН Антоніу Гутерреш у заяві наголосив: «Кожне припинення поставок продовольства — це крок до смерті невинних дітей». Він закликав усі сторони конфлікту забезпечити негайний та безперешкодний доступ гуманітарних вантажів, а донорів — терміново виділити додаткові кошти.

На тлі цих подій Судан останніх тижнів пережив одне із найтемніших випробувань за всю свою історію. Війна триває, а люди вночі здебільшого прокидаються від гуркоту вибухів, а вдень — від гуркотіння порожніх шлунків. Якщо США не повернуть розмірне та передбачуване фінансування, мільйони опиняться на межі виживання, а десятки тисяч уже приречені на голодну смерть. Ця катастрофа вимагає невідкладної реакції світової спільноти — інакше Судан перетвориться на символ міжнародного екологічного та гуманітарного провалу.ʼНа завалених уламками вулицях у центрі Хартума суданський солдат молився перед згорілою бронетехнікою. Айвор Прікетт

У п’ять ранку в п’ятницю потужний землетрус силою 7,7 за шкалою Ріхтера зруйнував частини М'янми, охопивши небезпекою не лише країну, але й всю Південно-Східну Азію. Згідно з офіційними даними, наслідки катастрофи виявилися руйнівними: понад 2000 людей загинули, мільйони опинилися без даху над головою, а місцеві громади опинилися в критичному стані через брак продуктів харчування, води та базових медичних засобів. За традицією, у таких надзвичайних ситуаціях Сполучені Штати, які протягом десятиліть виступали одним із найбільших донорів, мали б швидко відправити спеціалізовану команду реагування, щоб надати необхідну гуманітарну допомогу. Проте цього разу американська реакція стала майже відсутньою, що є яскравим прикладом наслідків рішучих скорочень у структурі USAID, здійснених за адміністрації президента Дональда Трампа.

За словами численних колишніх та поточних співробітників USAID, програми, що раніше забезпечували оперативну допомогу при стихійних лихах, були скасовані ще за кілька тижнів до катастрофи. Працівники, відповідальні за координацію місцевої допомоги в М'янмі, отримали свої «звільнювальні» повідомлення практично в день лиха, що унеможливило формування оперативних команд та забезпечення необхідними матеріалами, такими як паливо для швидкої допомоги, медичні комплекти та засоби для санітарії. Як результат, американські літаки та гелікоптери, розміщені на авіабазах у сусідньому Таїланді і що раніше використовувалися для евакуації важкого обладнання, так і не отримали можливості стартувати.

Багато експертів зазначають, що саме ці рішення стали вирішальним чинником, через який американський внесок у порятунок життів у М'янмі виявився майже незначним. «Це те, як виглядає світ, коли Сполучені Штати більше не займають лідируючу позицію у сфері гуманітарної допомоги», – каже Кріс Мілліган, який до недавнього часу очолював цивільний відділ USAID та керував місією в М'янмі за часів адміністрації Барака Обами. Він підкреслює, що інші країни, зокрема Китай, змогли оперативно мобілізувати свої ресурси, що дозволило їм надати значно більшу допомогу – Китай вже пообіцяв $13,7 млн, тоді як США оголосили про допомогу лише в розмірі $2 млн.

У п’ять ранку в п’ятницю потужний землетрус силою 7,7 за шкалою Ріхтера зруйнував частини М'янми, охопивши небезпекою не лише країну, але й всю Південно-Східну Азію. Згідно з офіційними даними, наслідки катастрофи виявилися руйнівними: понад 2000 людей загинули, мільйони опинилися без даху над головою, а місцеві громади опинилися в критичному стані через брак продуктів харчування, води та базових медичних засобів. За традицією, у таких надзвичайних ситуаціях Сполучені Штати, які протягом десятиліть виступали одним із найбільших донорів, мали б швидко відправити спеціалізовану команду реагування, щоб надати необхідну гуманітарну допомогу. Проте цього разу американська реакція стала майже відсутньою, що є яскравим прикладом наслідків рішучих скорочень у структурі USAID, здійснених за адміністрації президента Дональда Трампа.

За словами численних колишніх та поточних співробітників USAID, програми, що раніше забезпечували оперативну допомогу при стихійних лихах, були скасовані ще за кілька тижнів до катастрофи. Працівники, відповідальні за координацію місцевої допомоги в М'янмі, отримали свої «звільнювальні» повідомлення практично в день лиха, що унеможливило формування оперативних команд та забезпечення необхідними матеріалами, такими як паливо для швидкої допомоги, медичні комплекти та засоби для санітарії. Як результат, американські літаки та гелікоптери, розміщені на авіабазах у сусідньому Таїланді і що раніше використовувалися для евакуації важкого обладнання, так і не отримали можливості стартувати.

Багато експертів зазначають, що саме ці рішення стали вирішальним чинником, через який американський внесок у порятунок життів у М'янмі виявився майже незначним. «Це те, як виглядає світ, коли Сполучені Штати більше не займають лідируючу позицію у сфері гуманітарної допомоги», – каже Кріс Мілліган, який до недавнього часу очолював цивільний відділ USAID та керував місією в М'янмі за часів адміністрації Барака Обами. Він підкреслює, що інші країни, зокрема Китай, змогли оперативно мобілізувати свої ресурси, що дозволило їм надати значно більшу допомогу – Китай вже пообіцяв $13,7 млн, тоді як США оголосили про допомогу лише в розмірі $2 млн.

Під час землетрусу, який охопив територію М'янми страшними тремтіннями, американські команди реагування практично відсутні на місцях. У той час як у випадку землетрусу в Туреччині та Сирії, який стався два роки тому, США відправили свої команди Disaster Assistance Response Team (DART) протягом однієї доби, в М'янмі відповідь затрималася на декілька днів, а головне – ключовий 72-годинний вікно, коли рятувальні операції мають найбільший шанс на успіх, вже минуло. Представники Посольства США в М'янмі зазначають, що поки не планується розгортання повноцінної команди DART, а лише делегація з трьох співробітників USAID, які намагатимуться встановити контакт з місцевими партнерами для подальшої координації.

Скорочення USAID стали частиною ширшої стратегії адміністрації Трампа, спрямованої на зменшення федеральних витрат та переорієнтацію політики допомоги. Проте у випадку з М'янмою це рішення обернулося катастрофічними наслідками, адже втрата довгострокових зв’язків з місцевими організаціями призвела до розриву довіри та втрати можливості оперативно доставляти допомогу тим, хто її потребує. Багато з програм, які могли б швидко мобілізувати ресурси – від допомоги етнічним меншинам до підтримки про-демократичних організацій, – були скасовані, що залишило США без мережі надійних партнерів на місцях.

Наслідки таких рішень очевидні: мільйони людей, які вже до землетрусу страждали від багаторічного конфлікту та внутрішньої ізоляції, тепер опинилися у ще більш вразливій ситуації. В Мандалай, одному з найбільш постраждалих міст, мешканці змушені ночувати на вулицях, встановлювати тимчасові наметові містечка та боротися за виживання в умовах гострого дефіциту базових ресурсів. Свідки повідомляють про відсутність організованої допомоги, а рятувальні операції відбуваються хаотично, з постійними затримками через брак обладнання та кваліфікованого персоналу.

Критики адміністрації Трампа вказують, що вирішення питання скорочень у USAID є не лише питанням бюджету, а й стратегічним кроком, який підриває довгострокові позиції Сполучених Штатів як лідера у глобальній гуманітарній допомозі. «Ми мали ресурси, і ми могли врятувати життя, але ми втратили їх через безвідповідальні управлінські рішення», – каже один з колишніх співробітників USAID, який, побоюючись репресій, висловився анонімно. Він підкреслив, що скорочення та звільнення фахівців, які працювали над налагодженням партнерських відносин з місцевими організаціями, позначилися не лише на швидкості реагування, але й на здатності ефективно координувати міжнародну допомогу в умовах надзвичайної ситуації.

На фоні цих подій Китай та інші країни регіону змогли швидко мобілізувати свої рятувальні сили. Китайські рятувальники, обладнані важкою технікою, вже прибули до постраждалих районів, а також Росія, Індія, Таїланд, Малайзія, Сінгапур і Південна Корея активно долучилися до координації допомоги. Експерти відзначають, що жодна з цих країн не може зрівнятися з потенціалом американської системи реагування у звичайних умовах, проте у поточній ситуації політичні рішення змусили США втратити цей стратегічний ресурс.

Також варто зазначити, що крім зупинки роботи багатьох програм, відмова від допоміжних проектів у М'янмі призвела до втрати мережі зв’язків із місцевими гуманітарними організаціями. Ці організації протягом багатьох років будували довіру та працювали над покращенням умов життя в країні, але без підтримки з боку США вони опинилися у безвихідному становищі. «Це не просто фінансові втрати – це й втрата людського капіталу, знань і досвіду, який допомагав ефективно організовувати рятувальні операції», – зазначає один із керівників місцевої неурядової організації.

У зв’язку з цим, американський уряд наразі змушений переглядати свої підходи до надання гуманітарної допомоги. Незважаючи на обіцянки виділити $2 млн, ця сума є незначною порівняно з масштабами катастрофи та обіцянками інших країн. Багато аналітиків вважають, що відсутність оперативної допомоги США може мати довгострокові наслідки для репутації країни як надійного партнера у глобальній системі гуманітарної допомоги.

Критики також вказують на те, що рішення щодо скорочення USAID були прийняті не з огляду на поточні потреби, а з політичних міркувань, що свідчить про зміну пріоритетів у зовнішній політиці Сполучених Штатів. Адміністрація Трампа стверджувала, що зменшення бюджету та реорганізація допоміжних програм є необхідними заходами для оптимізації витрат та припинення «марнотратства» федеральних коштів. Проте у випадку з М'янмою ці заходи обернулися трагічно: замість того, щоб надати швидку допомогу постраждалим, США залишили країну без жодного з необхідних рятувальних ресурсів.

На додачу до цього, уряд США звільнив значну частину співробітників, які працювали над проектами в М'янмі, що позначилося на здатності координувати допомогу з міжнародними партнерами. Працівники, які залишилися, не володіють тими зв’язками та знаннями, які були накопичені за роки роботи в регіоні, що ще більше ускладнює ситуацію. «Ми мали команду, яка знала місцевість і мала міцні зв’язки з місцевими організаціями, – зазначає анонімний співробітник USAID. – Тепер ця команда розпущена, і ми залишилися з дуже обмеженими можливостями реагувати на кризу».

Незважаючи на всі труднощі, міжнародна спільнота не стоїть осторонь. Інші країни швидко мобілізували свої ресурси, і вже наразі в регіон прибули рятувальні команди, які займаються пошуком та евакуацією постраждалих. Проте навіть ці зусилля не можуть повністю замінити оперативну реакцію, яку би забезпечували ресурси США за нормальних умов. Втрата критично важливого 72-годинного вікна для рятувальних операцій може призвести до ще більшої кількості загиблих і поранених, адже шанси знайти виживших у завалах з часом стрімко зменшуються.

Цей випадок є яскравим попередженням про те, як політичні рішення можуть впливати на можливість надання допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. Сполучені Штати колись були лідером у глобальній гуманітарній допомозі, але через адміністративні та бюджетні скорочення США наразі ризикують втратити цей статус. Як підкреслює один із експертів, це може мати далекосяжні наслідки не лише для країни, але й для всього міжнародного співтовариства, адже під час глобальних катастроф очікується, що лідери світу зможуть оперативно реагувати та координувати зусилля для порятунку життів.

На тлі цього кризи багато місцевих жителів М'янми відчувають розчарування та страх за своє майбутнє. Мешканці Мандалаю, одного з найбільш постраждалих міст, змушені ночувати на відкритих вулицях, а допомога, яка мала б надходити невідкладно, затримується через бюрократичні та адміністративні перепони. «Ми страждаємо, – каже жителька міста, – і ніхто не приходить нам допомагати, хоча кожна хвилина на рахунку».

Таким чином, скорочення USAID за адміністрації Трампа призвели до паралічу американської реакції під час надзвичайної ситуації в М'янмі. Це не лише зменшило можливості США надавати оперативну допомогу, але й позначилося на довгостроковій здатності країни підтримувати міжнародну систему гуманітарної допомоги. На фоні цього, інші держави, зокрема Китай, змогли заповнити цю прогалину, що може призвести до зсуву глобальних силових балансів у галузі надання допомоги під час стихійних лих.

Події в М'янмі нагадують, що ефективна гуманітарна допомога вимагає не лише наявності ресурсів, але й стійких, налагоджених зв’язків з місцевими організаціями та оперативного управління, що базується на довірі та досвіді. Рішення, прийняті за адміністрації Трампа, призвели до розриву цих зв’язків, що зараз позначається на життях мільйонів людей. З огляду на все вищесказане, можна впевнено стверджувати, що невчасна реакція та параліч американської системи реагування стали трагічним уроком для Сполучених Штатів і всього міжнародного співтовариства, нагадуючи про необхідність збереження лідерства у сфері гуманітарної допомоги та оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

В умовах тривалого військового конфлікту в Україні скорочення фінансування з боку США, яке здійснюється за наказом адміністрації Трампа, має руйнівний вплив на життя тисяч українців. За останніми даними, агентство USAID зіткнулося з масовими скороченнями: більше 90% персоналу вже перебувають у відпустках або звільнені, а 83% контрактів з іноземною допомогою скасовано. Ці кроки розривають тендітну систему підтримки, яка протягом останніх років допомагала запобігти розпаду життя багатьох українських родин і стала єдиною надією для внутрішньо переміщених осіб.

У маленькому місті на околиці лінії фронту мешканці відчувають наслідки цих зрізів щодня. Наприклад, Марина, 42-річна мати, яка була змушена тікати з Херсона разом із сином, описує, як війна позбавила її дому та стабільності. «Після переїзду у Вінницю я шукала будь-яку можливість пристосуватися, але важче всього було бачити, як мій син страждає», – розповідає вона. Допомога, яку надавали програми НУО, зокрема організація Spring of Hope, давала психологічну підтримку, організовувала групові заходи та сімейні події, що дозволяло людям відчути, що вони не самотні в цьому випробуванні. Але зараз, коли фінансування USAID припиняється, ці важливі послуги раптово зникають, залишаючи переселенців без життєвої підтримки.

Зокрема, у невеликому містечку поблизу фронту працює НУО Hope for Ukraine, керівником якого є Юрій Боецько. Він зазначає, що одним із найбільш постраждалих напрямків стали програми з доставки дров для мешканців прифронтових сіл. «Ми нещодавно доставили пікап, повний дров, до двоповерхового будинку у місті Марганець, – розповідає Боецько. – Літня жінка вийшла, взяла кусок дров, поцілувала його і заплакала, бо для неї це більше, ніж просто дрова. Це – можливість зігрітися в найгірший зимовий період». Для близько 45 тисяч мешканців цього району, що знаходиться всього за 10 кілометрів від території, контрольованої Росією, дрова стають незамінною необхідністю, без якої люди ризикують замерзнути.

В умовах тривалого військового конфлікту в Україні скорочення фінансування з боку США, яке здійснюється за наказом адміністрації Трампа, має руйнівний вплив на життя тисяч українців. За останніми даними, агентство USAID зіткнулося з масовими скороченнями: більше 90% персоналу вже перебувають у відпустках або звільнені, а 83% контрактів з іноземною допомогою скасовано. Ці кроки розривають тендітну систему підтримки, яка протягом останніх років допомагала запобігти розпаду життя багатьох українських родин і стала єдиною надією для внутрішньо переміщених осіб.

У маленькому місті на околиці лінії фронту мешканці відчувають наслідки цих зрізів щодня. Наприклад, Марина, 42-річна мати, яка була змушена тікати з Херсона разом із сином, описує, як війна позбавила її дому та стабільності. «Після переїзду у Вінницю я шукала будь-яку можливість пристосуватися, але важче всього було бачити, як мій син страждає», – розповідає вона. Допомога, яку надавали програми НУО, зокрема організація Spring of Hope, давала психологічну підтримку, організовувала групові заходи та сімейні події, що дозволяло людям відчути, що вони не самотні в цьому випробуванні. Але зараз, коли фінансування USAID припиняється, ці важливі послуги раптово зникають, залишаючи переселенців без життєвої підтримки.

Зокрема, у невеликому містечку поблизу фронту працює НУО Hope for Ukraine, керівником якого є Юрій Боецько. Він зазначає, що одним із найбільш постраждалих напрямків стали програми з доставки дров для мешканців прифронтових сіл. «Ми нещодавно доставили пікап, повний дров, до двоповерхового будинку у місті Марганець, – розповідає Боецько. – Літня жінка вийшла, взяла кусок дров, поцілувала його і заплакала, бо для неї це більше, ніж просто дрова. Це – можливість зігрітися в найгірший зимовий період». Для близько 45 тисяч мешканців цього району, що знаходиться всього за 10 кілометрів від території, контрольованої Росією, дрова стають незамінною необхідністю, без якої люди ризикують замерзнути.

Фінансове замороження USAID має катастрофічні наслідки для маленьких НУО, які були опорними пунктами гуманітарної допомоги. «Якщо замороження фінансування завершиться, їхні кошти швидко виснажаться, і вони не зможуть більше працювати», – підкреслює Боецько. Багато з цих організацій залежать від невеликих сум, де навіть 3–5 тисяч доларів можуть стати вирішальними для доставки одного пікапу дров. Без цих ресурсів добровольці, які щодня ризикують своїм життям, щоб забезпечити тепло і підтримку в прифронтових населених пунктах, змушені будуть зупинити свою діяльність.

Вплив скорочень не обмежується лише матеріальними ресурсами. Психологічна підтримка, яку надавали проекти, такі як ті, що реалізовувалися в рамках The United Help Ukraine (UHU) та Spring of Hope, сьогодні опинилася під загрозою. Марина, про яку згадувалося раніше, говорить, що без можливості відвідати спеціалізовані групи підтримки та тренінги з психологічної самодопомоги, її син може знову відчути себе ізольованим та зануритися в депресію. «Мені страшно за майбутнє, – каже вона, – адже кожного дня до нас приїжджають нові переселенці, і я не знаю, як вони впораються без цієї допомоги».

Особливо важливою є допомога для людей з особливими потребами. До війни у Львівській області працював центр «Хрушківський психоневрологічний інтернат», який розміщував близько 120–150 мешканців. Коли конфлікт загострився, до центру було перевезено близько 200 внутрішньо переміщених осіб з особливими потребами. За підтримки USAID центр було перебудовано так, щоб він міг приймати понад 300 людей, що стало рятівним рішенням для багатьох родин. Тепер, зі зупиненням фінансування, ці люди знову ризикують опинитися у важких умовах, де їхні потреби не будуть задоволені.

Не менш важливим є і вплив на освітні заклади. У Харкові, місті, що знаходиться всього за 19 миль від російського кордону, багато дітей змушені відвідувати підземні школи, збудовані за підтримки USAID, щоб захиститися від повітряних ударів. Ці школи стали символом надії та безпеки для тисяч дітей, але без фінансування їх подальше функціонування може опинитися під загрозою.

Наразі, судові рішення, спрямовані на стабілізацію роботи USAID, тимчасово відновили доступ до деяких критичних систем і зупинили подальші звільнення, але відновлення програми вимагатиме значного часу – за оцінками експертів, до шести–дев’яти місяців, перш ніж всі необхідні послуги знову будуть повністю відновлені.

Загалом, за оцінками Юрія Боецька, приблизно 40% населення України, що становить близько 14,6 мільйонів людей, потребують певної форми гуманітарної допомоги. Втрата фінансової підтримки USAID означає, що багато з цих людей, вже знервованих постійними обстрілами, втратять можливість отримувати базову допомогу, що вплине на їхнє фізичне та психологічне здоров’я.

Для багатьох українців ці скорочення – не просто економічна проблема, а питання виживання. Марина розповідає: «Я намагалася пристосуватися, але важко бачити, як мій син страждає від ізоляції та безвиході. Допомога, яку ми отримували від НУО, була нашою підтримкою, нашим місцем, де ми відчували себе зрозумілими, – каже вона, додаючи, що без цієї підтримки майбутнє стає ще темнішим.

Ця ситуація є яскравим прикладом того, як політичні рішення у США можуть мати прямий вплив на життя цивільних осіб в Україні. Рішення адміністрації Трампа скоротити фінансування USAID, що призвело до скасування більшості контрактів на зовнішню допомогу, не впливає на американську економіку, але на місцях в Україні навіть невеликі суми допомоги можуть стати вирішальними для виживання родин, що опинилися в епіцентрі конфлікту.

Очевидно, що гуманітарна криза в Україні ще далеко не завершена. За словами експертів, психологічні травми, завдані війною, можуть потребувати десятиліть і навіть поколінь для повного відновлення. Крім того, зупинка програм підтримки освіти, реабілітації та соціальних послуг може мати довгострокові наслідки для майбутнього розвитку країни.

Таким чином, зрізи USAID під керівництвом Трампа мають багатогранний негативний вплив на життя українських цивільних. Вони не лише зменшують матеріальну допомогу, таку як доставка дров до прифронтових населених пунктів, але й ставлять під загрозу психологічну підтримку, освіту та можливості для реабілітації внутрішньо переміщених осіб. В умовах постійних обстрілів і бойових дій українці, які вже пережили неймовірні втрати, опиняються в ситуації, коли навіть невеликі суми допомоги можуть стати різницею між виживанням і повною відчаєністю.

Відновлення підтримки зі сторони міжнародних організацій та продовження гуманітарних програм є життєво необхідним для того, щоб запобігти ще більшому занепаду умов життя в постраждалих регіонах. Для багатьох родин, які змушені залишати свої домівки через обстріли, гуманітарна допомога є єдиним промінцем надії. Тож, незважаючи на численні судові суперечки та політичні протистояння, питання відновлення фінансування USAID залишається критично важливим для забезпечення базових потреб і відновлення довіри серед населення.

Державний департамент США офіційно повідомив Конгрес про рішення припинити діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) до 1 липня. Це знаменує завершення понад шести десятиліть роботи організації, яка відігравала провідну роль у боротьбі з бідністю, голодом і гуманітарними кризами по всьому світу.

Причини та мотиви розформування USAID

Адміністрація Дональда Трампа неодноразово висловлювала критику на адресу USAID, звинувачуючи його в неефективному використанні коштів та фінансуванні програм, що нібито не відповідають національним інтересам США. У заяві Держдепу йдеться про намір передати частину функцій агентства під управління департаменту, однак деталі цього процесу залишаються не до кінця зрозумілими.

Однією з головних причин ліквідації USAID називають зміну зовнішньополітичних пріоритетів США. Адміністрація Трампа прагне скоротити міжнародні зобов’язання країни та переорієнтувати бюджетні витрати на внутрішні потреби. Таким чином, програми допомоги, які раніше підтримували освіту, охорону здоров'я, енергетичну безпеку та розвиток демократії у різних країнах, можуть опинитися під загрозою скорочення або повного зупинення.

Державний департамент США офіційно повідомив Конгрес про рішення припинити діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) до 1 липня. Це знаменує завершення понад шести десятиліть роботи організації, яка відігравала провідну роль у боротьбі з бідністю, голодом і гуманітарними кризами по всьому світу.

Причини та мотиви розформування USAID

Адміністрація Дональда Трампа неодноразово висловлювала критику на адресу USAID, звинувачуючи його в неефективному використанні коштів та фінансуванні програм, що нібито не відповідають національним інтересам США. У заяві Держдепу йдеться про намір передати частину функцій агентства під управління департаменту, однак деталі цього процесу залишаються не до кінця зрозумілими.

Однією з головних причин ліквідації USAID називають зміну зовнішньополітичних пріоритетів США. Адміністрація Трампа прагне скоротити міжнародні зобов’язання країни та переорієнтувати бюджетні витрати на внутрішні потреби. Таким чином, програми допомоги, які раніше підтримували освіту, охорону здоров'я, енергетичну безпеку та розвиток демократії у різних країнах, можуть опинитися під загрозою скорочення або повного зупинення.

Вплив на глобальну гуманітарну допомогу

Закриття USAID матиме суттєві наслідки для світової гуманітарної допомоги. Протягом багатьох років агентство фінансувало низку проєктів, спрямованих на подолання голоду, зменшення рівня бідності, боротьбу з наслідками природних катастроф та підтримку біженців. Тепер країни, які отримували таку допомогу, можуть зіткнутися з дефіцитом ресурсів та нестачею фінансування.

Особливо вразливими до цих змін будуть регіони, які значною мірою залежали від підтримки США. Наприклад, держави Африки, Південної Азії та Латинської Америки, де USAID реалізовував численні освітні та медичні проєкти, тепер змушені будуть шукати альтернативні джерела допомоги.

Наслідки для України

Серед країн, які можуть відчути наслідки закриття USAID, знаходиться і Україна. Агентство відігравало ключову роль у фінансуванні різних ініціатив, зокрема у сфері енергетичної безпеки, боротьби з корупцією та підтримки демократичних реформ. Наприклад, нещодавно USAID припинив грантову угоду з Фондом підтримки енергетики України на суму 75 мільйонів доларів.

Рада ЄС вже розглядає можливі способи підтримки України після припинення проєктів USAID. Європейські партнери висловлюють занепокоєння тим, що скорочення американської допомоги може ускладнити реформування ключових галузей економіки та соціального сектору країни.

Альтернативи та перспективи

Попри ліквідацію USAID, міжнародна спільнота має знайти нові механізми для забезпечення стабільності та підтримки гуманітарних ініціатив. Існують різні міжнародні організації, такі як ООН, Світовий банк та Європейський Союз, які можуть частково компенсувати втрату фінансування з боку США.

Також важливим є питання залучення приватного сектору та неурядових організацій до фінансування проєктів, які раніше підтримувало USAID. Відповідальність за гуманітарну допомогу не повинна лежати виключно на урядах, і цей виклик може стати стимулом для активнішої взаємодії громадянського суспільства та бізнесу.

Висновки

Закриття USAID — це не просто реорганізація структури, а глибока зміна підходу США до міжнародної допомоги. Це рішення може мати довготривалі наслідки для багатьох країн, зокрема й для України, яка отримувала значну підтримку від агентства.

Світова спільнота наразі перебуває перед викликом: як компенсувати втрату одного з найбільших донорів міжнародної допомоги? Чи зможуть інші організації та країни взяти на себе частину зобов’язань USAID? Відповіді на ці питання визначатимуть майбутнє багатьох гуманітарних ініціатив та рівень глобальної стабільності в цілому.

Федеральний суд США ухвалив рішення, яке тимчасово зупиняє подальшу ліквідацію Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), розпочату Департаментом урядової ефективності (DOGE) під керівництвом Ілона Маска. Судове рішення вказує на можливе порушення Конституції США та зобов’язує адміністрацію президента повернути доступ співробітникам агентства до електронної пошти та внутрішніх систем. Це не означає повного відновлення USAID, проте ставить під сумнів законність дій DOGE.

Судове рішення та його підґрунтя

Федеральний суддя Теодор Чуанг ухвалив рішення після розгляду позову співробітників та підрядників USAID, які звинуватили DOGE та Маска у перевищенні повноважень. На їхню думку, ліквідація агентства мала здійснюватися тільки за рішенням Конгресу, а не на основі адміністративних розпоряджень.

Суд встановив, що Маск не є просто радником президента, як це стверджувала адміністрація Трампа, а має безпосередній вплив на діяльність DOGE. Як доказ були наведені його публічні заяви та повідомлення в соцмережах, зокрема фраза, де він заявив, що "перемолов USAID у тріску". Суддя зазначив, що швидке згортання діяльності агентства порушує баланс повноважень у державі.

Федеральний суд США ухвалив рішення, яке тимчасово зупиняє подальшу ліквідацію Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), розпочату Департаментом урядової ефективності (DOGE) під керівництвом Ілона Маска. Судове рішення вказує на можливе порушення Конституції США та зобов’язує адміністрацію президента повернути доступ співробітникам агентства до електронної пошти та внутрішніх систем. Це не означає повного відновлення USAID, проте ставить під сумнів законність дій DOGE.

Судове рішення та його підґрунтя

Федеральний суддя Теодор Чуанг ухвалив рішення після розгляду позову співробітників та підрядників USAID, які звинуватили DOGE та Маска у перевищенні повноважень. На їхню думку, ліквідація агентства мала здійснюватися тільки за рішенням Конгресу, а не на основі адміністративних розпоряджень.

Суд встановив, що Маск не є просто радником президента, як це стверджувала адміністрація Трампа, а має безпосередній вплив на діяльність DOGE. Як доказ були наведені його публічні заяви та повідомлення в соцмережах, зокрема фраза, де він заявив, що "перемолов USAID у тріску". Суддя зазначив, що швидке згортання діяльності агентства порушує баланс повноважень у державі.

Що означає це рішення для USAID?

Судове рішення не скасовує звільнення працівників і не повертає агентство до його повноцінної діяльності. Проте воно зобов’язує уряд забезпечити співробітникам доступ до систем і запобігти подальшій руйнації агентства. Це важливий прецедент, який демонструє обмеженість виконавчої влади у прийнятті таких рішень.

Водночас залишається відкритим питання, чи зможе USAID повернутися до виконання своїх функцій у повному обсязі. Чимало експертів вважають, що навіть тимчасове припинення роботи агентства завдало значної шкоди міжнародним гуманітарним ініціативам, які воно підтримувало.

Політичні та суспільні наслідки

Рішення суду має значний політичний підтекст. Воно може стати точкою протистояння між гілками влади: виконавчою, яка прагне скорочення урядових витрат, і законодавчою, яка має повноваження приймати рішення щодо долі державних агентств.

Для громадськості це також важливий сигнал про межі впливу окремих осіб на державну політику. Маск, відомий своїми амбіційними реформаторськими планами, опинився у центрі дискусії щодо законності своїх дій у державному управлінні. Чи буде він і надалі впливати на рішення уряду в такому масштабі – відкрите питання.

Чи можна відновити USAID?

Попри судове рішення, USAID залишається у вразливому стані. Його вебсайт припинив роботу, а багато програм – заморожені. Відновлення агентства вимагатиме значних політичних зусиль, а також додаткового фінансування.

Адміністрація Трампа, яка раніше публікувала звіти про "розтрати та зловживання" в агентстві, навряд чи швидко змінить свою позицію. Однак судове рішення може стати поштовхом до перегляду підходів до реорганізації урядових структур у США.

Висновки

Ліквідація USAID, ініційована DOGE під керівництвом Ілона Маска, викликала серйозний правовий та політичний резонанс. Судова ухвала стала вагомим аргументом на користь того, що виконавча влада не може одноосібно закривати агентства, створені Конгресом.

Попереду тривала боротьба за майбутнє USAID. Його доля залежить не лише від юридичних рішень, а й від політичної волі законодавців та громадського тиску. У будь-якому разі цей випадок вже став важливим уроком щодо меж влади та законності у процесах державного управління.

У Сполучених Штатах спалахнув новий скандал, пов’язаний із масовим знищенням урядових документів. Високопосадовець Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке нині ліквідується адміністрацією Дональда Трампа, наказав співробітникам знищити секретні матеріали та особисті справи співробітників.

Згідно з отриманими The New York Times даними, виконувачка обов’язків виконавчого секретаря USAID Еріка Карр надіслала електронного листа працівникам агентства із наказом очистити сейфи від конфіденційних документів. У листі містилися інструкції: «Спочатку використовуйте шредери, а якщо вони будуть перевантажені, застосовуйте пакети для спалювання».

Скандальне знищення документів

На тлі масових звільнень у агентстві, коли більшість працівників або вже втратили роботу, або працюють дистанційно, у штаб-квартирі USAID триває систематичне знищення матеріалів. Однак залишається незрозумілим, чи отримало агентство дозвіл від Національного управління архівів і документації США (NARA) на утилізацію цих документів.

У Сполучених Штатах спалахнув новий скандал, пов’язаний із масовим знищенням урядових документів. Високопосадовець Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке нині ліквідується адміністрацією Дональда Трампа, наказав співробітникам знищити секретні матеріали та особисті справи співробітників.

Згідно з отриманими The New York Times даними, виконувачка обов’язків виконавчого секретаря USAID Еріка Карр надіслала електронного листа працівникам агентства із наказом очистити сейфи від конфіденційних документів. У листі містилися інструкції: «Спочатку використовуйте шредери, а якщо вони будуть перевантажені, застосовуйте пакети для спалювання».

Скандальне знищення документів

На тлі масових звільнень у агентстві, коли більшість працівників або вже втратили роботу, або працюють дистанційно, у штаб-квартирі USAID триває систематичне знищення матеріалів. Однак залишається незрозумілим, чи отримало агентство дозвіл від Національного управління архівів і документації США (NARA) на утилізацію цих документів.

Згідно з Федеральним законом про документи (Federal Records Act) від 1950 року, урядові установи зобов’язані отримувати схвалення перед знищенням будь-яких документів, які можуть мати значення для історії, державної безпеки або судових процесів.

Американська асоціація зовнішньої служби (AFSA), що представляє дипломатів, висловила «глибоку стурбованість» щодо знищення документів, які можуть бути важливими доказами в судових справах проти адміністрації Трампа.

Юридичні наслідки для працівників USAID

Обурення серед дипломатів викликала не лише ліквідація агентства, але й спроби приховати ключові документи. Представники AFSA зазначили, що будь-який службовець, який бере участь у незаконному знищенні матеріалів, може зіткнутися з кримінальними наслідками.

До того ж, судові позови проти адміністрації Трампа вже набирають обертів. Головними причинами позовів стали:

• Масові звільнення та незаконні переведення співробітників
• Раптове замороження фінансування міжнародної допомоги
• Ліквідація агентства без схвалення Конгресу

Федеральний суддя вже виніс рішення, згідно з яким адміністрація має поновити фінансування контрактів, виконаних USAID, та виконувати всі зобов’язання, передбачені законом.

Адміністрація Трампа та вплив Ілона Маска

Додатковий резонанс викликало залучення Ілона Маска до процесу ліквідації USAID. Маск, який є неофіційним радником Трампа, разом зі своєю командою допомагав розробляти механізми заморожування іноземної допомоги та масового скорочення контрактів.

Сенатор Марко Рубіо, який нині очолює USAID, подякував Маску за його «роботу» у знищенні агентства, повідомивши про скасування 83% контрактів.

Що далі?

Попри спроби адміністрації приховати інформацію та знищити докази, юридична боротьба лише починається. Фахівці наголошують, що ліквідація USAID може мати серйозні наслідки для міжнародної політики США, адже агентство відігравало ключову роль у наданні допомоги союзникам та підтримці демократичних ініціатив у світі.

Чи зможуть юристи та активісти зупинити масове знищення документів? Чи дійде справа до кримінальних розслідувань? Відповіді на ці питання можуть визначити майбутнє зовнішньої політики США та відповідальність чиновників за їхні дії.

Державний секретар США Марко Рубіо оголосив про масштабне скорочення програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Після детального аналізу було ухвалено рішення ліквідувати 83% чинних ініціатив, залишивши близько тисячі програм під управлінням Державного департаменту. Ця реформа стала однією з наймасштабніших змін у системі американської зовнішньої допомоги за останні десятиліття.

Чому Вашингтон ухвалив таке рішення

Скорочення програм USAID не стало несподіванкою. Президент Дональд Трамп неодноразово критикував агентство, звинувачуючи його в корупції та неефективному використанні бюджетних коштів. Висновки шеститижневої перевірки лише підтвердили ці заяви, і адміністрація ухвалила рішення про радикальні зміни.

Вплив фінансових витрат

За даними Рубіо, лише на 5200 контрактів, які тепер скасовані, було витрачено десятки мільярдів доларів. Частина цих коштів, на думку урядовців, не приносила реальної користі США або була використана не за призначенням. Цей аргумент став ключовим у дискусії щодо доцільності продовження фінансування програм міжнародної допомоги.

Державний секретар США Марко Рубіо оголосив про масштабне скорочення програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Після детального аналізу було ухвалено рішення ліквідувати 83% чинних ініціатив, залишивши близько тисячі програм під управлінням Державного департаменту. Ця реформа стала однією з наймасштабніших змін у системі американської зовнішньої допомоги за останні десятиліття.

Чому Вашингтон ухвалив таке рішення

Скорочення програм USAID не стало несподіванкою. Президент Дональд Трамп неодноразово критикував агентство, звинувачуючи його в корупції та неефективному використанні бюджетних коштів. Висновки шеститижневої перевірки лише підтвердили ці заяви, і адміністрація ухвалила рішення про радикальні зміни.

Вплив фінансових витрат

За даними Рубіо, лише на 5200 контрактів, які тепер скасовані, було витрачено десятки мільярдів доларів. Частина цих коштів, на думку урядовців, не приносила реальної користі США або була використана не за призначенням. Цей аргумент став ключовим у дискусії щодо доцільності продовження фінансування програм міжнародної допомоги.

Посилення контролю над залишеними програмами

Державний департамент отримає прямий контроль над тими ініціативами, які все ж залишаться. Це має гарантувати, що фінансова підтримка буде використовуватися з максимальною ефективністю та відповідатиме національним інтересам США.

Як це позначиться на глобальній допомозі

Скорочення програм USAID матиме широкий вплив на багато країн, які отримували допомогу в різних сферах – від гуманітарної підтримки до економічного розвитку.

Наслідки для міжнародних партнерів

Скорочення американської допомоги означає, що країни, які традиційно отримували гранти та інвестиції, змушені будуть шукати альтернативні джерела фінансування. Це може змінити глобальний баланс впливу, адже вакуум, який залишить США, можуть заповнити інші держави, зокрема Китай.

Ризики для гуманітарних програм

Значна частина ресурсів USAID спрямовувалася на гуманітарні місії, боротьбу з бідністю, освіту та охорону здоров'я. Скорочення фінансування може призвести до зменшення обсягів міжнародної допомоги у кризових регіонах, що загрожує погіршенням гуманітарної ситуації.

Реакція світової спільноти

Багато міжнародних організацій вже висловили занепокоєння цим рішенням, адже USAID був одним із найбільших донорів у сфері міжнародного розвитку. Водночас деякі експерти вважають, що скорочення може стимулювати ефективніше використання наявних ресурсів.

Що далі?

Попри масштабне скорочення, США не відмовляються від зовнішньої допомоги повністю. Зміна полягає в тому, що залишені програми проходитимуть жорсткіший контроль, а їхня ефективність стане головним пріоритетом.

Ця реформа може докорінно змінити роль США у міжнародному розвитку та призвести до нових тенденцій у глобальній політиці допомоги.

Радикальна зміна підходу: що відбувається з USAID?

Адміністрація Дональда Трампа продовжує переглядати фундаментальні засади міжнародної політики США. Під прицілом опинилося Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) – організація, яка десятиліттями надавала гуманітарну допомогу по всьому світу, фінансуючи програми у сфері медицини, освіти, боротьби з голодом і підтримки демократії.

Однак тепер майбутнє цієї організації – під великим питанням. Тисячі співробітників USAID було звільнено або відправлено у відпустку, а низка програм – заморожена. Причина? Бенджамін Блек, син мільярдера і фінансиста Леона Блека, запропонував змінити підхід до міжнародного фінансування, переорієнтувавши його на інвестиції в проєкти, вигідні для США.

Його номінація на посаду голови Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC) відкриває можливість перерозподілу 40-мільярдного бюджету USAID. Якщо його ідеї будуть реалізовані, гуманітарна допомога поступиться місцем інфраструктурним і бізнес-проєктам, які сприятимуть американським економічним інтересам.

Радикальна зміна підходу: що відбувається з USAID?

Адміністрація Дональда Трампа продовжує переглядати фундаментальні засади міжнародної політики США. Під прицілом опинилося Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) – організація, яка десятиліттями надавала гуманітарну допомогу по всьому світу, фінансуючи програми у сфері медицини, освіти, боротьби з голодом і підтримки демократії.

Однак тепер майбутнє цієї організації – під великим питанням. Тисячі співробітників USAID було звільнено або відправлено у відпустку, а низка програм – заморожена. Причина? Бенджамін Блек, син мільярдера і фінансиста Леона Блека, запропонував змінити підхід до міжнародного фінансування, переорієнтувавши його на інвестиції в проєкти, вигідні для США.

Його номінація на посаду голови Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC) відкриває можливість перерозподілу 40-мільярдного бюджету USAID. Якщо його ідеї будуть реалізовані, гуманітарна допомога поступиться місцем інфраструктурним і бізнес-проєктам, які сприятимуть американським економічним інтересам.

Бенджамін Блек: бізнесмен замість дипломата

Бенджамін Блек – не політик, не дипломат і не експерт у сфері міжнародного розвитку. Його кар’єра пов’язана з фінансами та інвестиціями. Випускник Гарвардського університету, він працював у Goldman Sachs і фонді свого батька Apollo Global Management.

Його погляди різко контрастують із традиційним баченням USAID. У спільному есе з підприємцем Джо Лонсдейлом, співзасновником компанії Palantir Technologies, він заявив, що USAID витрачає гроші на непотрібні проєкти, пов’язані з гендерною рівністю та зеленою енергетикою. Натомість він пропонує:

• Сфокусуватися на інвестиціях, що дають віддачу для США.
• Розширити фінансування у стратегічних регіонах, зокрема Гренландії, де США можуть отримати доступ до критичних мінералів.
• Відмовитися від традиційної гуманітарної допомоги на користь приватного сектору.

Ця концепція викликала бурхливу реакцію серед міжнародних експертів та політичних опонентів.

Що буде з міжнародною допомогою США?

Поки що незрозуміло, чи погодиться Конгрес передати частину бюджету USAID під контроль DFC, адже для цього потрібне відповідне рішення законодавців. Проте зміни вже відбуваються:

• Фінансування низки гуманітарних програм зупинене. Наприклад, USAID припинило фінансування боротьби з голодом в Африці та охорони здоров’я в Південно-Східній Азії.
• Пріоритет віддається інфраструктурним і видобувним проєктам. Блек прямо заявив, що США повинні фінансувати шахти та залізничні проєкти в регіонах, що мають стратегічне значення для Вашингтона.
• Посилюється боротьба з впливом Китаю. Один із ключових аргументів Блека – США мають конкурувати з Пекіном у фінансуванні міжнародних проєктів.

За словами професора міжнародного права Майкла Келлі, такий підхід може означати «повну комерціалізацію» міжнародної допомоги.

Критика та підтримка нового підходу

Прихильники Трампа та бізнес-спільнота США підтримують ідею Блека, вбачаючи в ній шанс для США зміцнити економічний вплив і знизити витрати на «безкорисливу» допомогу іншим країнам.

Однак критики наголошують:

• Це руйнує довіру до США як гуманітарного лідера. Десятиліттями Вашингтон використовував USAID як інструмент м’якої сили, що зміцнював позиції США у світі.
• Скорочення гуманітарних програм може призвести до катастрофічних наслідків. Зокрема, вразливі країни можуть звернутися за допомогою до Китаю, Росії або інших альтернативних донорів.
• Політична нестабільність. Переформатування USAID може стати причиною гострих дебатів у Конгресі, де частина республіканців не підтримує радикальну зміну місії агентства.

Що далі?

Призначення Бенджаміна Блека ще має пройти затвердження в Сенаті. Однак сам факт того, що Трамп підтримує таку зміну курсу, свідчить про нову парадигму американської зовнішньої політики.

Очікується, що Конгрес розгляне питання збільшення фінансування DFC до 120 мільярдів доларів, що дозволить агентству подвоїти обсяг проєктів. Це може суттєво вплинути на міжнародний баланс сил, особливо в Африці, Латинській Америці та Азії, де США та Китай змагаються за економічний вплив.

Висновки

Політика міжнародної допомоги США перебуває на межі масштабних змін. Якщо підхід Блека буде реалізований, USAID перестане бути традиційним гуманітарним агентством і перетвориться на інструмент фінансування «про-американських» проєктів.

Це може допомогти посилити економічний вплив США, але водночас підірвати їхній гуманітарний авторитет та відкрити двері для Китаю та Росії в регіонах, де раніше домінував Вашингтон.

Чи означає це кінець епохи «м’якої сили» США? Чи стане новий підхід ефективним інструментом геополітичного впливу? Відповіді на ці питання визначать майбутнє американської міжнародної політики в найближчі роки.

Президент Дональд Трамп знову привернув увагу громадськості своїми нестандартними ідеями щодо управління фінансами держави. В інтерв’ю Fox News він запропонував, щоб урядові агентства почали вести переговори з постачальниками так само, як це роблять приватні компанії, – просто не сплачуючи виставлені рахунки в повному обсязі. За його словами, "кожен очікує, що з ним будуть торгуватися", а федеральний уряд нібито просто платить заявлену суму без будь-якої спроби домовитися про знижку.

Ця заява викликала хвилю обговорень у фінансових та політичних колах, оскільки такий підхід може мати серйозні наслідки для економіки, державного управління та міжнародної репутації США.

Принцип Трампа: уряд як бізнес

Ідея перегляду рахунків не є новою для Дональда Трампа. Ще під час своєї діяльності у сфері нерухомості він хизувався своєю здатністю укладати вигідні угоди, в тому числі – за рахунок невиплати повної суми підрядникам і постачальникам. Його підхід до фінансів завжди базувався на тому, що "всі ціни можна знизити".

Президент Дональд Трамп знову привернув увагу громадськості своїми нестандартними ідеями щодо управління фінансами держави. В інтерв’ю Fox News він запропонував, щоб урядові агентства почали вести переговори з постачальниками так само, як це роблять приватні компанії, – просто не сплачуючи виставлені рахунки в повному обсязі. За його словами, "кожен очікує, що з ним будуть торгуватися", а федеральний уряд нібито просто платить заявлену суму без будь-якої спроби домовитися про знижку.

Ця заява викликала хвилю обговорень у фінансових та політичних колах, оскільки такий підхід може мати серйозні наслідки для економіки, державного управління та міжнародної репутації США.

Принцип Трампа: уряд як бізнес

Ідея перегляду рахунків не є новою для Дональда Трампа. Ще під час своєї діяльності у сфері нерухомості він хизувався своєю здатністю укладати вигідні угоди, в тому числі – за рахунок невиплати повної суми підрядникам і постачальникам. Його підхід до фінансів завжди базувався на тому, що "всі ціни можна знизити".

"Ви пропонуєте людині набагато нижчу суму, тому що знаєте, що вони завжди додають зайве," – заявив президент у розмові з ведучим Fox News Шоном Ханніті. – "Це просто спосіб ведення бізнесу".

Але чи може такий бізнес-підхід працювати у державному секторі, де фінансові відносини базуються на чітких контрактних зобов’язаннях і законодавчому регулюванні?

Фінансові ризики та правові наслідки

Багато експертів вважають, що запропонована Трампом схема може поставити під загрозу стабільність фінансової системи США. По-перше, відмова уряду оплачувати виставлені рахунки в повному обсязі може підірвати довіру підрядників до державних замовлень. Це призведе до збільшення вартості контрактів – постачальники почнуть включати в угоди додаткові гарантії ризику, що в підсумку може лише підвищити загальні витрати для бюджету.

По-друге, такі дії можуть суперечити чинному законодавству. Федеральний уряд США укладає контракти на основі чітко визначених умов, і їх невиконання може призвести до судових позовів та фінансових санкцій.

"Державні контракти – це не приватний бізнес, де можна просто сказати: 'Я заплачу вам менше'. Це угоди, які мають юридичну силу, і їх порушення може обійтися платникам податків набагато дорожче, ніж здається на перший погляд", – зазначає Пітер Шейн, правник з Нью-Йоркського університету.

Що це означає для економіки США?

Окрім правових ризиків, запропонований Трампом підхід може мати значні економічні наслідки. Якщо уряд почне затримувати платежі або змушувати постачальників знижувати ціни, компанії можуть просто відмовитися від участі у державних тендерах. Це, своєю чергою, може зменшити конкуренцію та знизити якість послуг, які отримує федеральний уряд.

Ба більше, такі дії можуть негативно вплинути на міжнародний імідж США. Уряди інших країн, інвестори та фінансові установи уважно стежать за фінансовою дисципліною американської держави. Якщо виникне відчуття, що уряд США не дотримується своїх зобов’язань, це може спричинити коливання на фондових ринках та зростання вартості позик для американського уряду.

Маск і "радикальне оновлення" уряду

Варто зазначити, що під час інтерв’ю з Трампом також був присутній Ілон Маск, який підтримує ідею радикальних змін у державному управлінні. Маск вже давно критикує неефективність федеральних агентств і вважає, що багато урядових контрактів мають "завищені ціни".

Однак його підхід більш технологічний: Маск пропонує використовувати штучний інтелект та автоматизовані системи для аналізу державних витрат, що дозволило б виявляти завищені суми та скорочувати витрати без порушення контрактних зобов’язань.

Як реагують політики?

Республіканці та демократи по-різному сприйняли ідею Трампа. Деякі прихильники президента вважають, що такий підхід може заощадити мільярди доларів і зробити державний апарат більш ефективним. Інші ж, зокрема представники Демократичної партії, називають таку ініціативу "небезпечним прецедентом", який може підірвати функціонування державних структур.

"Федеральний уряд – це не корпорація. Ми не можемо просто вирішити не платити по рахунках і сподіватися, що постачальники змиряться з цим. Це може мати катастрофічні наслідки", – заявила сенаторка Елізабет Воррен.

Висновки: чи реально це впровадити?

Попри всю суперечливість ідеї Трампа, вона відображає його прагнення до більш "агресивного" управління фінансами держави. Однак залишається відкритим питання: чи можна застосувати бізнес-методи ведення переговорів у сфері державного управління?

На сьогодні відсутні конкретні кроки з боку адміністрації для реалізації цієї ідеї. Проте, якщо уряд дійсно спробує застосувати такий підхід, це може спричинити хвилю змін у сфері державних закупівель і контрактних відносин.

У будь-якому разі, запропонована ініціатива вже викликала гарячі дискусії, які можуть стати ключовими у формуванні майбутньої фінансової політики США.

Скорочення USAID: як це змінює глобальну журналістику

Рішення адміністрації Дональда Трампа заморозити мільярди доларів іноземної допомоги, зокрема понад $268 мільйонів, спрямованих на підтримку незалежних медіа, спричинило глобальну кризу в журналістиці.

USAID донедавна фінансувала навчання понад 6 200 журналістів, підтримувала 707 незалежних медіа та допомагала 279 громадянським організаціям у більш ніж 30 країнах, зокрема в Україні, Афганістані та Росії. Зупинка цих програм створює інформаційний вакуум, який, як попереджають експерти, заповнюється дезінформацією, контрольованою авторитарними режимами.

«Це дуже небезпечний момент», – заявила Анна Бабінець, співзасновниця київського розслідувального проєкту Slidstvo.Info, який втратив 80% фінансування. Вона підкреслила, що це загрожує їхній можливості висвітлювати злочини на фронті та документувати воєнні злочини Росії.

Скорочення USAID: як це змінює глобальну журналістику

Рішення адміністрації Дональда Трампа заморозити мільярди доларів іноземної допомоги, зокрема понад $268 мільйонів, спрямованих на підтримку незалежних медіа, спричинило глобальну кризу в журналістиці.

USAID донедавна фінансувала навчання понад 6 200 журналістів, підтримувала 707 незалежних медіа та допомагала 279 громадянським організаціям у більш ніж 30 країнах, зокрема в Україні, Афганістані та Росії. Зупинка цих програм створює інформаційний вакуум, який, як попереджають експерти, заповнюється дезінформацією, контрольованою авторитарними режимами.

«Це дуже небезпечний момент», – заявила Анна Бабінець, співзасновниця київського розслідувального проєкту Slidstvo.Info, який втратив 80% фінансування. Вона підкреслила, що це загрожує їхній можливості висвітлювати злочини на фронті та документувати воєнні злочини Росії.

Україна: фінансова криза в медіа та нова хвиля дискредитації

В Україні, де медіапростір тривалий час контролювався олігархами, USAID був ключовим донором незалежних ЗМІ. За даними «Репортерів без кордонів», дев'ять із десяти українських медіа отримували субсидії від донорських організацій, основним серед яких був USAID.

«Ми всього за 24 км від фронту, і надавали журналістам простір для підготовки до репортажів. Тепер ці місця закриті, і ми працюємо як волонтери», – розповів Валерій Гармаш, керівник українського незалежного проєкту Make Sense.

Окрім фінансової кризи, українські журналісти зіткнулися з інформаційними атаками. Анонімні Telegram-канали почали поширювати дезінформацію, звинувачуючи медіа, що отримували фінансування від USAID, у шпигунстві або роботі на західні уряди.

«Ми бачимо масові фейкові кампанії, що дискредитують незалежних журналістів. Це повністю відповідає російському наративу», – зазначила Бабінець.

Закриття медіа у світі: від Білорусі до Афганістану

В сусідній Білорусі, де 70% фінансування незалежної журналістики надходило з американських фондів, ситуація також критична. За оцінками Press Club Belarus, близько 60% бюджету незалежних ЗМІ країни надходило з США, і зараз вони перебувають на межі виживання.

«Це рішення Трампа грає на руку диктатурам», – заявила білоруська журналістка Наталія Бєлікова. Вона пояснила, що без незалежної журналістики білоруси залишаться з єдиним джерелом інформації – державною пропагандою.

Схожа ситуація склалася і в Афганістані, де під тиском талібів незалежна журналістика практично зникла. Єдині джерела справжніх новин про країну – афганські журналісти у вигнанні, які працюють із-за кордону.

«Багато моїх колег втратили роботу. Декілька редакцій закрилися, бо їхнє фінансування було заморожене», – розповів Шафі Карімі, засновник мережі Afghan Journalists in Exile.

У М’янмі, яка після військового перевороту у 2021 році стала однією з найбільш небезпечних країн для журналістів, ситуація ще гірша. Toe Zaw Latt з Independent Press Council Myanmar повідомив, що близько 200 журналістів залишилися без роботи через скорочення USAID.

«Це люди, які отримували мінімальні зарплати, і тепер вони просто не можуть вижити», – зазначив він.

США: чому Трамп ухвалив це рішення?

Трамп пояснив своє рішення тим, що нібито USAID використовувала кошти для позитивного висвітлення його політичних опонентів. Він не надав жодних доказів, проте звинуватив агентство в корупції.

Інші праві політики, включно з Ілоном Маском, також розкритикували USAID, назвавши його «кримінальною організацією». Маск заявив, що агентство платило журналістам за «пропаганду», хоча жодних підтверджень цьому не було.

Такі заяви викликають побоювання серед незалежних медіа. «Ці дезінформаційні атаки проти журналістів мають наслідки. Вони лякають потенційних донорів і змушують їх уникати підтримки розслідувальних проєктів», – сказав Дрю Салліван, співзасновник OCCRP.

Європа намагається врятувати незалежні медіа

Європейські журналісти закликають ЄС компенсувати втрати, спричинені припиненням фінансування USAID.

«Це ситуація життя і смерті для багатьох видань», – заявив Петер Ерделі, керівник Центру сталого медіа в Будапешті. Він запропонував, щоб ЄС терміново виділив додаткові кошти на підтримку журналістики.

Проте критики сумніваються, що Брюссель зможе швидко реагувати. Багато європейських грантових програм працюють повільно, а в медіа, які втратили фінансування, просто немає часу чекати.

Наслідки: перемога пропаганди?

Скорочення фінансування незалежної журналістики означає, що все більше країн залишаться без правдивих джерел інформації.

«Коли ви забираєте надійні джерела новин, цей вакуум заповнюють дезінформація і державна пропаганда», – підкреслив Клейтон Веймерс, виконавчий директор RSF у США.

Авторитарні лідери вже схвалюють рішення Трампа. Підтримку висловили Китай, Росія, Угорщина та Сальвадор – країни, що відомі репресіями проти вільної преси.

Якщо ситуація не зміниться, світ може втратити важливий інструмент контролю за владою, а суспільство залишиться наодинці з брехнею та маніпуляціями.

Україна відкрила понад 140 000 справ про воєнні злочини

З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна задокументувала понад 140 000 випадків воєнних злочинів. Бомбардування цивільних об'єктів, масові вбивства, катування, сексуальне насильство – усе це стало реальністю для українців, які пережили окупацію.

Попри постійні заперечення з боку Кремля, світова спільнота продовжує збирати докази злочинів, скоєних російськими військовими. Велика частина цієї роботи проводиться за підтримки міжнародних організацій, таких як Atrocity Crimes Advisory Group for Ukraine (ACA). Ця група надає експертну допомогу українським слідчим, суддям і прокурорам у процесі розслідування воєнних злочинів.

Але тепер, після того як адміністрація Дональда Трампа заморозила іноземне фінансування, доля цих розслідувань опинилася під загрозою.

Україна відкрила понад 140 000 справ про воєнні злочини

З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна задокументувала понад 140 000 випадків воєнних злочинів. Бомбардування цивільних об'єктів, масові вбивства, катування, сексуальне насильство – усе це стало реальністю для українців, які пережили окупацію.

Попри постійні заперечення з боку Кремля, світова спільнота продовжує збирати докази злочинів, скоєних російськими військовими. Велика частина цієї роботи проводиться за підтримки міжнародних організацій, таких як Atrocity Crimes Advisory Group for Ukraine (ACA). Ця група надає експертну допомогу українським слідчим, суддям і прокурорам у процесі розслідування воєнних злочинів.

Але тепер, після того як адміністрація Дональда Трампа заморозила іноземне фінансування, доля цих розслідувань опинилася під загрозою.

89 мільйонів доларів фінансування на межі скасування

За даними, які оприлюднив Reuters, замороження фінансування США вплинуло на шість ключових проектів у Офісі Генерального прокурора України (ОГП), загальною вартістю 89 мільйонів доларів.

Щонайменше п’ять з них вже зупинили виплати, що означає призупинення важливих програм, таких як:

• збереження доказів воєнних злочинів;
• антикорупційні ініціативи;
• реформа української системи правосуддя.

Особливо критичним є те, що з цих коштів 47 мільйонів доларів були безпосередньо спрямовані на забезпечення відповідальності за воєнні злочини.

Проекти фінансувалися через різні відомства США:

• два – через USAID,
• три – через Бюро міжнародного наркоконтролю та правоохоронних питань,
• один – напряму через Державний департамент США.

Перерване фінансування – зупинені розслідування

Одним із найсерйозніших наслідків призупинення фінансування стало припинення роботи близько 40 міжнародних експертів, які працювали над розслідуваннями в Україні через Georgetown's International Criminal Justice Initiative.

Ці експерти допомагали українським прокурорам у документуванні доказів та підготовці справ для майбутніх судових процесів. Зупинка їхньої роботи означає сповільнення розслідувань, втрату важливих доказів та потенційне уникнення відповідальності винних.

За словами одного з представників міжнародної організації, яка займається збором доказів воєнних злочинів:

«Деякі з наших партнерів просто не мають більше грошей на виплати своїм співробітникам».

Також призупинили роботу регіональні офіси Української Гельсінської спілки з прав людини, які займалися документуванням воєнних злочинів. Їхній бюджет скоротився на 75% через припинення фінансування США.

Що буде далі: перспективи розслідувань

Попри складну ситуацію, Україна не зупиняє зусиль у притягненні російських військових до відповідальності.

За словами Євгена Крапивіна з Центру політико-правових реформ, західна підтримка, особливо від USAID, була критичною на початку війни. Саме завдяки цим ресурсам вдалося створити 800-сторінковий посібник для суддів, які вперше розглядають справи про воєнні злочини.

«Зараз система більш-менш стабільна, експерти є. Але нам завжди потрібно більше ресурсів», – зазначає Крапивін.

Проте відсутність фінансування з боку США може мати довготривалі наслідки. Один із міжнародних експертів, який побажав залишитися анонімним, зазначає:

«Якщо США припиняють фінансування, це посилає небезпечний сигнал – винуватці можуть почуватися безкарними, а весь світ програє».

Політичні причини фінансової блокади

Наразі незрозуміло, чи припинення фінансування розслідувань є цілеспрямованим рішенням адміністрації Трампа, чи лише частиною загального 90-денного замороження іноземної допомоги, оголошеного після його вступу на посаду 20 січня 2025 року.

Цікаво, що це рішення було ухвалене в той же час, коли президент США оголосив 25% тарифи на імпорт сталі та алюмінію, що викликало широку міжнародну критику.

Деякі експерти вбачають у цьому прагнення зменшити зовнішні витрати США та переорієнтувати їх на внутрішні економічні проекти.

Проте, якщо ця фінансова блокада не буде скасована найближчим часом, її наслідки можуть серйозно підірвати зусилля України в міжнародному трибуналі та поставити під загрозу перспективи справедливого покарання російських воєнних злочинців.

Замороження американського фінансування у сфері розслідування воєнних злочинів може мати руйнівний ефект на українську систему правосуддя. Попри те, що за останні два роки було зроблено великий крок у створенні механізму розслідувань, без належної міжнародної підтримки ефективність цих процесів буде знижуватися.

Україна змушена шукати альтернативні джерела фінансування, щоб не допустити провалу в зборі доказів і судових процесах. Але одне залишається очевидним – рішення адміністрації США щодо призупинення фінансування має не лише юридичні та політичні наслідки, а й моральний вимір:

Якщо світ перестане підтримувати розслідування воєнних злочинів, це означатиме, що справедливість перестане бути пріоритетом у глобальній політиці.

Як адміністрація Трампа та Маск знищили одну з найважливіших програм допомоги

Протягом десятиліть Сполучені Штати були найбільшим донором гуманітарної допомоги для Африки. Щороку на континент спрямовували понад 8 мільярдів доларів, що йшли на боротьбу з голодом, постачання ліків, підтримку біженців та розвиток інфраструктури.

Але всього за кілька тижнів президент Дональд Трамп разом із мільярдером Ілоном Маском фактично знищили цю систему. USAID – Агентство США з міжнародного розвитку – перестає існувати.

«Закрийте це!» – написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social, звинувативши агентство у корупції та розкраданні коштів, не надавши жодних доказів.

Як адміністрація Трампа та Маск знищили одну з найважливіших програм допомоги

Протягом десятиліть Сполучені Штати були найбільшим донором гуманітарної допомоги для Африки. Щороку на континент спрямовували понад 8 мільярдів доларів, що йшли на боротьбу з голодом, постачання ліків, підтримку біженців та розвиток інфраструктури.

Але всього за кілька тижнів президент Дональд Трамп разом із мільярдером Ілоном Маском фактично знищили цю систему. USAID – Агентство США з міжнародного розвитку – перестає існувати.

«Закрийте це!» – написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social, звинувативши агентство у корупції та розкраданні коштів, не надавши жодних доказів.

Рішення спричинило хаос в Африці, де сотні програм USAID були припинені, а тисячі співробітників звільнені або відправлені у неоплачувану відпустку.

Що втратила Африка після розпаду USAID

Втрата американської допомоги – це не просто фінансова проблема. Це питання виживання для мільйонів людей.

Найбільш катастрофічними стали наслідки для системи охорони здоров’я.

• У Кенії близько 40 000 медичних працівників втратили роботу через припинення фінансування.
• В Ефіопії уряд змушений звільнити 5000 лікарів і медсестер.
• У Ліберії зупинено програму вакцинації дітей проти COVID-19.
• Угандійська національна програма боротьби з малярією припинила роботу, оскільки більше не вистачає коштів на розпилення інсектицидів та роздачу захисних сіток.
• У таборах для біженців у Судані та Чаді США фінансували 80% постачання харчів. Тепер ця допомога припинена.

«Ми в повному шоці», – каже Механіє Алем, представник Центру допомоги жертвам тортур, який був змушений закрити дев’ять клінік у північній Ефіопії.

Економічний колапс: коли допомога означала стабільність

США були найбільшим інвестором у гуманітарну допомогу та розвиток економіки Африки. Закриття USAID уже спричинило масштабні наслідки:

• У Південному Судані американська допомога становила 15% ВВП. Втрата фінансування означає крах урядових програм.
• У Сомалі допомога США покривала 6% економіки. Втрата цих коштів підриває безпеку країни, яка бореться з тероризмом.
• У Центральноафриканській Республіці 4% ВВП залежало від американських програм, які підтримували освіту та сільське господарство.

«Ми можемо побачити повний крах державного управління в кількох країнах, якщо ніхто не заповнить цю фінансову прогалину», – заявив Чарлі Робертсон, економіст, що спеціалізується на Африці.

Що сталося з самими працівниками USAID?

З понад 10 000 співробітників агентства по всьому світу залишаться лише 300.

Лише 12 співробітників USAID залишаться працювати в Африці – континенті, що найбільше потребує міжнародної допомоги.

Американські дипломати та експерти з розвитку з жахом дізналися, що їх звільняють або примушують до повернення в США.

«Нас назвали злочинцями», – розповідає один із колишніх співробітників USAID у Кенії. «Ми присвятили десятиліття допомозі людям, а тепер нас змушують тікати».

Навіть ті, кому вдалося залишитися, опинилися під загрозою.

• Внутрішні комунікації USAID переведені на систему Gemini, розроблену компанією Google. Цей штучний інтелект, за словами співробітників, може використовуватися для стеження за персоналом і пошуку «нелояльних» людей.
• Відеодзвінки в агентстві почали автоматично записуватися без відома учасників.
• Колеги стали спілкуватися лише через зашифровані месенджери, такі як Signal, побоюючись прослуховування.

«Ми більше не довіряємо власному уряду», – каже один із співробітників, який був змушений виїхати з Сенегалу після ліквідації місцевого офісу USAID.

Що буде далі?

Доля USAID ще може змінитися – рішення Трампа оскаржують у судах, а демократи в Конгресі намагаються заблокувати його.

Але Трамп і Маск діють швидко.

На цей момент:

• 94% персоналу USAID вже звільнено або відправлено у відпустку без збереження зарплати
• Головний офіс агентства у Вашингтоні закрито
• Розпорядження про повне згортання агентства має бути виконано до кінця 2025 року

Попри заяви Держдепу, що термінова допомога буде продовжена, більшість гуманітарних організацій уже зіткнулися з неможливістю отримати фінансування.

Хто замінить США?

В Африці уже звучать пропозиції звернутися до інших світових лідерів:

• Китай давно прагне посилити свій вплив на континенті. У 2023 році Пекін інвестував понад $30 мільярдів у інфраструктуру та гуманітарні програми в Африці.
• Європейський Союз також є потужним донором, але його допомога значно поступається американській.
• ООН уже заявила про намір збільшити гуманітарні програми, але без США їхньої підтримки недостатньо.

«Велика Британія, Франція, Німеччина – усі ці країни повинні тепер посилити свою допомогу», – заявив Кен Опало, експерт із міжнародних відносин у Джорджтаунському університеті.

Що це означає для іміджу США?

Закриття USAID – це не просто внутрішнє рішення. Воно впливає на сприйняття Америки у світі.

• Довіра до США як глобального лідера похитнулася.
• Партнери по всьому світу розуміють, що Америка більше не є надійним союзником.
• Африка може звернутися до інших країн, щоб заповнити вакуум, що утворився.

«Колись перевага Заходу в Африці була беззаперечною», – каже Муріті Мутіга з International Crisis Group. «Але тепер це вже не так».

США самі віддали свою роль на континенті. І тепер Африка шукає нових партнерів.

Президент Дональд Трамп своїм указом заморозив майже всю зовнішню допомогу США на 90 днів, що спричинило хаос у міжнародних гуманітарних програмах. Це рішення паралізувало ініціативи, спрямовані на боротьбу зі злиднями, голодом, епідеміями та підтримку мільйонів вимушених переселенців.

США є найбільшим донором міжнародної допомоги: у 2023 році американська допомога становила $72 мільярди, що фінансувало програми боротьби з малярією, ВІЛ, бідністю та розвиток інфраструктури у країнах, що розвиваються.

Але указ Трампа зупинив ключові гуманітарні операції, а Американське агентство з міжнародного розвитку (USAID), яке відповідає за розподіл значної частини цієї допомоги, стало головною мішенню адміністрації.

Президент Дональд Трамп своїм указом заморозив майже всю зовнішню допомогу США на 90 днів, що спричинило хаос у міжнародних гуманітарних програмах. Це рішення паралізувало ініціативи, спрямовані на боротьбу зі злиднями, голодом, епідеміями та підтримку мільйонів вимушених переселенців.

США є найбільшим донором міжнародної допомоги: у 2023 році американська допомога становила $72 мільярди, що фінансувало програми боротьби з малярією, ВІЛ, бідністю та розвиток інфраструктури у країнах, що розвиваються.

Але указ Трампа зупинив ключові гуманітарні операції, а Американське агентство з міжнародного розвитку (USAID), яке відповідає за розподіл значної частини цієї допомоги, стало головною мішенню адміністрації.

Що передбачає наказ Трампа?

Рішення включає:

• Відкликання тисяч співробітників USAID з-за кордону.
• Розпуск понад 10 000 працівників агентства та переведення більшості з них у режим адміністративної відпустки.
• Передачу контролю над USAID Держдепартаменту.
• Тимчасове припинення фінансування більшості програм, окрім військової допомоги Ізраїлю та Єгипту.

Хоча федеральний суд тимчасово заблокував деякі заходи адміністрації, зупинка фінансування гуманітарних програм залишається в силі.

Які країни найбільше постраждають?

Розподіл американської допомоги у 2023 році

• Україна – $16,6 млрд (економічна допомога, гуманітарна підтримка, безпека).
• Ізраїль – $3,3 млрд (військова допомога).
• Ефіопія – $1,8 млрд (гуманітарна підтримка).
• Сомалі – $1,2 млрд (продовольча допомога, боротьба з тероризмом).
• Єгипет – $1,5 млрд (військова допомога).
• Йорданія – $1,7 млрд (гуманітарна та безпекова підтримка).
• Афганістан – $1,3 млрд (стабілізація, відновлення).

Незважаючи на замороження більшості програм, зброя продовжує надходити в Ізраїль та Єгипет.

Як використовується зовнішня допомога США?

Гроші США витрачаються на:

1. Гуманітарну підтримку – харчування, медичні послуги, розміщення біженців.
2. Економічний розвиток – підтримка бізнесу, агросектору, інфраструктурні проєкти.
3. Медичну допомогу – боротьба з епідеміями, дослідження нових ліків, програми вакцинації.
4. Безпекову підтримку – військова допомога союзникам, миротворчі місії.

Адміністрація Трампа виправдовує своє рішення необхідністю перевірки ефективності програм, хоча критики наголошують, що така перевірка загрожує мільйонам життів.

Глобальні наслідки замороження допомоги

Колапс програм боротьби з епідеміями

• Зупинено ініціативу USAID проти малярії – 2,4 млн спеціальних сіток для захисту від комарів залишаються на складах.
• Закрито дослідження ВІЛ/СНІД у Камеруні, Південній Африці та Уганді.
• Заморожені поставки вакцин для дітей у кількох країнах Африки.

Гуманітарна катастрофа в Африці та на Близькому Сході

• Припинено фінансування таборів біженців у Сирії та Ємені.
• Скорочено доставку продовольства для голодуючих регіонів Сомалі, Судану та Ефіопії.
• Зупинені програми медичної допомоги в Газі, хоча адміністрація США раніше заперечувала фейки про постачання презервативів для ХАМАС.

Зупинка наукових досліджень

• Припинено десятки клінічних досліджень нових препаратів у Латинській Америці, Африці та Азії.
• Постраждали тисячі пацієнтів, які залишилися без спостереження.

Зростання нестабільності та впливу Китаю та Росії

• Відмова США від фінансування гуманітарних програм звільняє місце для Китаю та Росії, які активізують свою дипломатію в Африці та на Близькому Сході.
• США втрачають геополітичний вплив серед країн, які залежали від американської допомоги.

Чому Трамп заморозив допомогу?

Консерватори давно ставили під сумнів ефективність зовнішньої допомоги США.

Держсекретар Марко Рубіо пояснив:

"Кожен витрачений долар має зробити Америку безпечнішою, сильнішою та процвітаючою."

Трамп відкрито заявив у соцмережах:

"Закрити USAID негайно! В агентстві працюють радикали!"

Але це рішення зустріло жорстку критику з боку експертів, міжнародних організацій і навіть деяких республіканців.

Яка реакція на це рішення?

Судовий позов проти адміністрації Трампа

• Дві профспілки USAID подали до суду на Трампа, Рубіо та Мінфін.
• Вони заявили, що рішення порушує Конституцію, оскільки Конгрес не давав згоди на ліквідацію агентства.

Суд частково заблокував рішення Трампа

• Федеральний суддя Карл Ніколс тимчасово призупинив розпуск 2200 працівників USAID.
• Суд також зупинив масове відкликання співробітників з-за кордону.

Глобальне обурення

• ООН, ЄС та гуманітарні організації попереджають про катастрофічні наслідки.
• Лідери країн, які отримували допомогу, розкритикували рішення США.

Що буде далі?

1. Адміністрація Трампа може спробувати обійти судову заборону та все ж розформувати USAID.
2. Конгрес може втрутитися та ухвалити законопроєкт, що забороняє ліквідацію агентства.
3. США можуть втратити геополітичний вплив, що створить вакуум, який заповнять Китай та Росія.
4. Гуманітарна криза може загостритися в Африці, Латинській Америці та на Близькому Сході.

Рішення про замороження зовнішньої допомоги вже викликало глобальний хаос. Чи зможе Трамп зберегти цю політику, чи буде змушений відступити під тиском судів і громадськості? Відповідь на це питання визначить майбутнє міжнародної гуманітарної політики США.

Демократичні сенатори з Комітету з міжнародних відносин Сенату США офіційно звернулися до Держсекретаря Марко Рубіо з вимогою пояснити масштабні зміни в Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID).

Підписанти звинувачують Рубіо в тому, що він керує демонтажем USAID, що не лише підриває його місію, але й може порушувати повноваження Конгресу щодо розподілу бюджетних коштів.

"Будь-яка нова адміністрація має право переглядати програми, але ваші дії є відвертим нехтуванням повноважень Конгресу", – йдеться у зверненні сенаторів.

Цей лист був відправлений за кілька годин до того, як тисячі співробітників USAID мали бути відправлені у примусову адміністративну відпустку.

Демократичні сенатори з Комітету з міжнародних відносин Сенату США офіційно звернулися до Держсекретаря Марко Рубіо з вимогою пояснити масштабні зміни в Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID).

Підписанти звинувачують Рубіо в тому, що він керує демонтажем USAID, що не лише підриває його місію, але й може порушувати повноваження Конгресу щодо розподілу бюджетних коштів.

"Будь-яка нова адміністрація має право переглядати програми, але ваші дії є відвертим нехтуванням повноважень Конгресу", – йдеться у зверненні сенаторів.

Цей лист був відправлений за кілька годин до того, як тисячі співробітників USAID мали бути відправлені у примусову адміністративну відпустку.

Що відбувається у USAID?

Під керівництвом Ілона Маска, якого Трамп призначив очолювати реформування федеральної бюрократії, адміністрація почала масове скорочення у USAID.

Ключові зміни:

• Відправка у примусову відпустку 10 000 працівників агентства.
• Примусове повернення співробітників USAID з-за кордону у США протягом 30 днів.
• Звільнення контрактників та повне припинення нових грантів і проєктів.

На сайті USAID з’явилося повідомлення, що агентство компенсує витрати на повернення до США для всіх міжнародних співробітників. Однак, сенатори ставлять під сумнів законність цього наказу та його виконання.

Використання військових для відкликання дипломатів?

Один із найсуперечливіших пунктів стосується того, що адміністрація, за деякими повідомленнями, розглядала можливість використання військових ресурсів для відкликання співробітників USAID.

Сенатори вимагають пояснень:

• Чи дійсно Пентагон був залучений до операції з евакуації дипломатів?
• Якщо так, то на яких юридичних підставах?
• Чи були виділені для цього військові літаки та фінансування?

"Ми не можемо повірити, що такий план міг бути законно організований і профінансований", – заявили сенатори у своєму листі.

Реакція Трампа: "Закрийте USAID!"

Ілон Маск відкрито підтримує ліквідацію USAID і вважає агентство неефективним, а його витрати – корупційними.

У п’ятницю Дональд Трамп у соцмережах чітко заявив свою позицію:

"Закрийте USAID!"

Марко Рубіо намагається заспокоїти критиків, заявляючи, що багато програм USAID будуть передані до Держдепартаменту.

Однак демократи вважають, що такі запевнення не вирішують проблему, оскільки:

• Перехід програм до Держдепу не означає, що вони будуть продовжені.
• Скорочення агентства підриває національну безпеку США, оскільки зменшує їхній вплив у країнах, що розвиваються.
• Це може зашкодити міжнародній репутації Америки, яка десятиліттями використовувала гуманітарну допомогу як інструмент дипломатії.

Чому скорочення USAID небезпечне для США?

Сенатори стверджують, що ліквідація USAID матиме катастрофічні наслідки для національної безпеки та геополітичного впливу США.

У своєму зверненні вони нагадують, що міжнародний розвиток та гуманітарна допомога допомагають зменшити глобальні загрози:

• Програми USAID допомагають запобігати конфліктам і масовій міграції.
• Агентство фінансує медичні та продовольчі ініціативи, які рятують мільйони життів.
• Завдяки USAID США мають важелі впливу у країнах, що розвиваються, де КНР та РФ намагаються посилити свій вплив.

"Робота USAID критично важлива для нашої національної безпеки, оскільки зменшує причини нестабільності, які ведуть до конфліктів та масової міграції", – йдеться у заяві сенаторів.

Чи зможуть сенатори заблокувати демонтаж USAID?

Конгрес має певні важелі впливу, щоб уповільнити або заблокувати спроби адміністрації розформувати USAID.

Серед можливих дій:

• Судові позови щодо незаконного використання бюджетних коштів.
• Ухвалення законопроєкту, який забороняє уряду ліквідувати або скорочувати фінансування агентства без згоди Конгресу.
• Блокування фінансування для структур, які можуть отримати програми USAID, якщо вони перейдуть під контроль Держдепартаменту.

Що буде далі?

Цей конфлікт стане ще одним полем битви між Конгресом і адміністрацією Трампа.

Якщо демократи зможуть мобілізувати підтримку серед республіканців, вони можуть заблокувати ліквідацію USAID через законодавчі ініціативи.

Однак якщо Білий дім продовжить діяти рішуче, агентство може бути фактично згорнуте, а його функції передані до інших урядових структур, що може призвести до втрати ключових гуманітарних програм.

Судові позови та можливі блокування фінансування роблять цю боротьбу ще більш складною, і доля USAID буде вирішуватися у найближчі тижні.

Чи вдасться Конгресу зупинити адміністрацію Трампа? Чи USAID стане першою жертвою великої реформи федеральної бюрократії, яку очолює Ілон Маск?

Ці питання залишаються відкритими, але ясно одне – міжнародна роль США може змінитися радикально, якщо агентство буде розформоване.

Корупційний скандал навколо USAID: що відомо

7 лютого 2025 року колишній президент США Дональд Трамп зробив гучну заяву про необхідність ліквідації Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), назвавши рівень корупції в організації "нечуваним". Ця заява стала кульмінацією політичного та фінансового скандалу, що розгортається навколо міжнародної допомоги США.

Напередодні американська адміністрація заморозила всю невійськову допомогу на 90 днів, що фактично паралізувало роботу агентства. Цей крок викликав неоднозначну реакцію як у США, так і серед країн-партнерів, які залежать від американської підтримки у сфері розвитку, гуманітарних ініціатив та економічної стабільності.

USAID під прицілом: чому Трамп вимагає закриття агентства?

Колишній президент США висловив різку критику на адресу агентства, заявивши, що його діяльність стала неконтрольованою, а витрати — "значною мірою шахрайськими". Він наголосив, що фінансова звітність організації містить численні непрозорі операції, які неможливо пояснити з точки зору раціонального використання коштів.

Корупційний скандал навколо USAID: що відомо

7 лютого 2025 року колишній президент США Дональд Трамп зробив гучну заяву про необхідність ліквідації Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), назвавши рівень корупції в організації "нечуваним". Ця заява стала кульмінацією політичного та фінансового скандалу, що розгортається навколо міжнародної допомоги США.

Напередодні американська адміністрація заморозила всю невійськову допомогу на 90 днів, що фактично паралізувало роботу агентства. Цей крок викликав неоднозначну реакцію як у США, так і серед країн-партнерів, які залежать від американської підтримки у сфері розвитку, гуманітарних ініціатив та економічної стабільності.

USAID під прицілом: чому Трамп вимагає закриття агентства?

Колишній президент США висловив різку критику на адресу агентства, заявивши, що його діяльність стала неконтрольованою, а витрати — "значною мірою шахрайськими". Він наголосив, що фінансова звітність організації містить численні непрозорі операції, які неможливо пояснити з точки зору раціонального використання коштів.

Трамп та його прихильники не вперше ставлять під сумнів ефективність USAID. Ще під час його президентства агентство зазнавало значних скорочень фінансування, а його діяльність переглядалася на предмет корупційних ризиків. Новий виток критики може мати серйозні наслідки для майбутнього міжнародної допомоги США.

Вплив призупинення діяльності USAID на світову допомогу

Зупинка роботи USAID вже спричинила значні зміни у сфері міжнародної підтримки. Більшість співробітників агентства по всьому світу були відправлені у адміністративну відпустку. Тимчасове управління організацією передали державному секретарю США Марко Рубіо, що може означати політичний перегляд її функцій.

Скорочення фінансування та можлива ліквідація агентства можуть позначитися на країнах, які залежать від гуманітарних та економічних програм USAID. Особливо це стосується регіонів з кризовою ситуацією, де підтримка США є критичною для стабільності.

Політичні наслідки: чи можливе повне закриття USAID?

Попри гучні заяви Трампа, закриття агентства залишається складним завданням. USAID є ключовою складовою американської зовнішньої політики, і його ліквідація вимагатиме підтримки Конгресу. Проте нинішня політична ситуація у США створює передумови для значних змін у фінансуванні та структурі агентства.

Дебати навколо корупційних звинувачень можуть вплинути на розподіл бюджетних коштів та реформування підходу США до міжнародної допомоги. Водночас міжнародні партнери уважно стежать за ситуацією, адже будь-які зміни у діяльності USAID можуть мати глобальні наслідки.

Висновки

Заява Трампа про необхідність ліквідації USAID стала черговим етапом у довготривалих суперечках щодо ефективності та прозорості міжнародної допомоги США. Корупційний скандал, призупинення діяльності агентства та можливі кадрові зміни можуть суттєво вплинути на майбутнє американських програм розвитку.

Питання, чи буде USAID закрите повністю, залишається відкритим. Водночас ситуація демонструє, що американська політика міжнародної допомоги може зазнати кардинальних змін, що вплине на численні країни, які залежать від підтримки США.

Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила про попередні домовленості щодо термінового фінансування проєктів відновлення, енергетичної стійкості та кіберзахисту.

Вплив призупинення фінансування USAID на Україну

Рішення адміністрації США призупинити на 90 днів усі програми зовнішньої допомоги, включаючи діяльність USAID, стало серйозним викликом для України. Багато проєктів, які отримували підтримку від USAID, зокрема у сферах енергетики, інфраструктури та цифрової трансформації, опинилися під загрозою зупинки. Це створило ризики для стабільності та розвитку критично важливих секторів економіки.

Зокрема, програми з відновлення енергетичної інфраструктури, які були спрямовані на підвищення енергетичної стійкості країни, потребують негайного фінансування. Без належної підтримки ці ініціативи можуть бути відкладені або зупинені, що негативно вплине на енергетичну безпеку України.

Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила про попередні домовленості щодо термінового фінансування проєктів відновлення, енергетичної стійкості та кіберзахисту.

Вплив призупинення фінансування USAID на Україну

Рішення адміністрації США призупинити на 90 днів усі програми зовнішньої допомоги, включаючи діяльність USAID, стало серйозним викликом для України. Багато проєктів, які отримували підтримку від USAID, зокрема у сферах енергетики, інфраструктури та цифрової трансформації, опинилися під загрозою зупинки. Це створило ризики для стабільності та розвитку критично важливих секторів економіки.

Зокрема, програми з відновлення енергетичної інфраструктури, які були спрямовані на підвищення енергетичної стійкості країни, потребують негайного фінансування. Без належної підтримки ці ініціативи можуть бути відкладені або зупинені, що негативно вплине на енергетичну безпеку України.

Пошук альтернативних джерел фінансування

У відповідь на ці виклики український уряд активно шукає нові джерела фінансування для продовження критично важливих програм. Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина зазначила, що вже проведено переговори з міністрами енергетики, інфраструктури, цифрової трансформації та юстиції щодо залучення додаткових ресурсів.

За її словами, є попередні домовленості про термінове фінансування проєктів відновлення, енергетичної стійкості та кіберзахисту. Це дозволить забезпечити безперервність реалізації важливих ініціатив та мінімізувати негативний вплив від призупинення підтримки USAID.

Співпраця з міжнародними партнерами

Україна також активно співпрацює з міжнародними партнерами для заміщення призупиненого фінансування. Зокрема, ведуться консультації з Європейською комісією та країнами G7 щодо відновлення роботи конкурсних комісій, які обирають ключових членів судової та антикорупційної системи. Це сприятиме продовженню реформ та зміцненню демократичних інститутів в Україні.

Крім того, український уряд розглядає можливість залучення фінансової підтримки від інших міжнародних організацій та донорів. Це включає переговори з міжнародними фінансовими інституціями, такими як Світовий банк та Міжнародний валютний фонд, а також з окремими країнами-партнерами.

Важливість продовження реформ

Незважаючи на тимчасові труднощі з фінансуванням, Україна залишається відданою курсу реформ. Продовження реформ у сферах енергетики, інфраструктури та цифрової трансформації є ключовим пріоритетом для уряду. Це не лише сприятиме сталому розвитку країни, але й підвищить її привабливість для інвесторів та міжнародних партнерів.

Забезпечення енергетичної стійкості та кіберзахисту є особливо важливим в умовах сучасних викликів. Україна прагне зміцнити свою енергетичну незалежність та захистити критичну інфраструктуру від потенційних загроз. Це вимагає не лише фінансових ресурсів, але й тісної співпраці з міжнародними партнерами та впровадження передових технологій.

Погляд у майбутнє

Україна стоїть перед серйозними викликами, пов'язаними з призупиненням фінансування USAID. Однак уряд демонструє рішучість у пошуку альтернативних джерел підтримки та продовженні важливих реформ. Співпраця з міжнародними партнерами, залучення додаткових ресурсів та впровадження передових рішень допоможуть Україні подолати ці труднощі та забезпечити сталий розвиток у майбутньому.

Важливо розуміти, що тимчасові труднощі не повинні стати перешкодою на шляху до прогресу. Україна має потенціал для подолання цих викликів та продовження свого шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. Завдяки спільним зусиллям уряду, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, країна зможе забезпечити стабільність та процвітання для своїх громадян.

Президент Дональд Трамп у п’ятницю прямо закликав закрити Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), зробивши це менш ніж за добу до того, як більшість співробітників агентства очікували на офіційне відсторонення або звільнення.

"ЗАКРИЙТЕ ЙОГО!" – написав Трамп у соцмережі Truth Social, звинувативши USAID у корупції та шахрайстві.

Ця заява стала черговим підтвердженням намірів адміністрації Трампа ліквідувати головне американське агентство, яке займається гуманітарною допомогою та міжнародним розвитком.

Що сталося з працівниками USAID?

Більшість прямих співробітників USAID були відправлені у безстрокову адміністративну відпустку, а контрактників просто звільнили.

Президент Дональд Трамп у п’ятницю прямо закликав закрити Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), зробивши це менш ніж за добу до того, як більшість співробітників агентства очікували на офіційне відсторонення або звільнення.

"ЗАКРИЙТЕ ЙОГО!" – написав Трамп у соцмережі Truth Social, звинувативши USAID у корупції та шахрайстві.

Ця заява стала черговим підтвердженням намірів адміністрації Трампа ліквідувати головне американське агентство, яке займається гуманітарною допомогою та міжнародним розвитком.

Що сталося з працівниками USAID?

Більшість прямих співробітників USAID були відправлені у безстрокову адміністративну відпустку, а контрактників просто звільнили.

Офіційне повідомлення, розміщене на сайті USAID у вівторок, також сповістило офіцерів закордонної служби, що їхні витрати на повернення додому будуть компенсовані протягом 30 днів.

Однак уже вночі в інструкцію внесли зміни:

• Співробітники можуть залишатися за кордоном довше, але тільки за власний рахунок.
• Немає чіткості, чи будуть компенсуватися витрати на життя тих, хто залишиться працювати дистанційно.

Ці зміни викликали паніку серед американських дипломатів та співробітників USAID, адже вони не знали, як встигнути організувати переїзд своїх родин за кілька тижнів.

Однак нові роз’яснення, що вони можуть залишитися, якщо самостійно покриватимуть витрати, стали слабкою втіхою для працівників, які фактично втратили роботу.

Хто залишається працювати?

Лише невелика група співробітників отримала сповіщення про те, що вони є "ключовим персоналом".

У листі, який отримали ці співробітники, зазначено:

"Це ваше офіційне повідомлення, що ви маєте продовжити роботу, починаючи з цього моменту, доки не буде іншого розпорядження."

Незрозуміло, скільки саме людей увійшли до цієї категорії, однак очевидно, що це невеликий кістяк працівників, яких залишили для координації ліквідації агентства.

Чому Трамп ліквідує USAID?

Президент Трамп неодноразово висловлював зневагу до USAID, називаючи агентство "радикальним угрупуванням" та звинувачуючи його у корупції.

Головні аргументи адміністрації:

1. Неефективність міжнародної допомоги. Трамп та його союзники вважають, що більшість програм USAID не приносять користі США, а гроші витрачаються даремно.
2. Політична заангажованість. USAID фінансує незалежні медіа, громадські організації та демократичні ініціативи за кордоном, що не відповідає зовнішньополітичному курсу Трампа.
3. Пріоритет – внутрішня політика. Білий дім наполягає, що кошти, які йдуть на гуманітарні програми в інших країнах, мають залишатися в США.

"Чому ми маємо витрачати мільярди доларів на інші країни, коли у нас є свої проблеми?" – заявляв Трамп під час передвиборчої кампанії.

Що буде з міжнародною допомогою США?

Адміністрація Трампа заявила, що деякі програми USAID будуть передані Держдепартаменту, однак поки що немає жодних деталей, як саме це відбуватиметься.

Це означає, що найближчим часом США можуть повністю припинити фінансування таких критично важливих ініціатив:

• Продовольчі програми для голодуючих в Африці та Азії.
• Фінансування боротьби з ВІЛ/СНІДом та малярією.
• Допомога країнам, що постраждали від стихійних лих.
• Підтримка демократичних рухів та незалежних ЗМІ у світі.

Таке різке скорочення може означати, що країни-конкуренти США, зокрема Китай та Росія, заповнять вакуум, збільшуючи свій вплив у регіонах, де раніше домінували США.

"Це не просто гуманітарне питання – це питання національної безпеки США," – заявив один із високопосадовців Держдепартаменту, який виступає проти ліквідації USAID.

Реакція політиків та міжнародної спільноти

Ліквідація USAID викликала широкий резонанс у США та за кордоном.

Конгрес

• Демократичні сенатори різко засудили рішення адміністрації, заявивши, що воно "підриває національні інтереси США".
• Республіканці розділилися: частина підтримує Трампа, інші висловлюють занепокоєння щодо геополітичних наслідків.

Міжнародна реакція

• ООН закликала США переглянути своє рішення, адже скорочення гуманітарної допомоги може призвести до глобальної кризи.
• Європейський Союз заявив, що спробує компенсувати частину втрат, але без американських ресурсів багато проєктів будуть зупинені.
• Африканські, азійські та латиноамериканські країни, що отримували підтримку USAID, висловили глибоку стурбованість через можливий колапс життєво важливих програм.

Що далі?

Попри заклик Трампа "Закрийте USAID!", ліквідація агентства не відбувається миттєво.

Можливі варіанти розвитку подій:

1. Судові позови проти адміністрації. Конгрес та правозахисні групи можуть спробувати заблокувати рішення через суд.
2. Перехід програм під контроль Держдепу. Якщо Білий дім дійсно хоче зберегти хоча б частину програм, вони можуть перейти до Державного департаменту.
3. Повне закриття USAID. Якщо Трамп наполягатиме на своєму, агентство може бути ліквідоване до кінця року, що стане найбільшим розформуванням урядової установи за десятиліття.

Наразі очевидно одне – роль США у міжнародній допомозі кардинально змінюється, а це означає потенційні геополітичні та гуманітарні наслідки у всьому світі.

Гранти як основа незалежності чи пастка залежності?

Рішення адміністрації Дональда Трампа про замороження фінансування USAID серйозно вдарило по незалежних медіа в Україні та серед російських опозиційних видань. Багато редакцій, які фінансувалися завдяки американським грантам, опинилися на межі закриття.

Це рішення стало шоком для десятків видань, які впродовж років отримували підтримку через програми USAID, що надавали фінансування незалежній журналістиці. Програма, відома своєю гуманітарною місією, також забезпечувала ресурсами ті ЗМІ, які висвітлювали корупцію, воєнні злочини та зловживання владою.

Тепер багато українських медіа опинилися в складній ситуації. Війна зруйнувала традиційні моделі монетизації: рекламний ринок скоротився, платоспроможність населення впала, а державні медіа отримали монополію на телемовлення, зменшуючи можливості для альтернативного інформаційного простору.

Гранти як основа незалежності чи пастка залежності?

Рішення адміністрації Дональда Трампа про замороження фінансування USAID серйозно вдарило по незалежних медіа в Україні та серед російських опозиційних видань. Багато редакцій, які фінансувалися завдяки американським грантам, опинилися на межі закриття.

Це рішення стало шоком для десятків видань, які впродовж років отримували підтримку через програми USAID, що надавали фінансування незалежній журналістиці. Програма, відома своєю гуманітарною місією, також забезпечувала ресурсами ті ЗМІ, які висвітлювали корупцію, воєнні злочини та зловживання владою.

Тепер багато українських медіа опинилися в складній ситуації. Війна зруйнувала традиційні моделі монетизації: рекламний ринок скоротився, платоспроможність населення впала, а державні медіа отримали монополію на телемовлення, зменшуючи можливості для альтернативного інформаційного простору.

Українські медіа: виклик виживання

Detector Media, організація, яка займається моніторингом українських медіа, попереджає:

"Ми ризикуємо втратити здобутки трьох десятиліть незалежної журналістики. Це створює серйозну загрозу для демократичного розвитку України".

За словами Наталії Лигачової, керівниці Detector Media, понад 50% українських незалежних ЗМІ залежать від міжнародних грантів, зокрема USAID.

Регіональні медіа постраждали найбільше. Видання RIA South/RIA Мелітополь, яке спеціалізується на розслідуваннях ситуації в окупованих територіях, повідомило, що 90% їхнього бюджету складали грантові кошти.

"Ми змушені працювати у вигнанні, але тепер ми залишилися без підтримки. Якщо такі медіа, як наше, зникнуть, світ отримуватиме інформацію про окуповані території лише з російських пропагандистських джерел", – заявила головна редакторка Світлана Залізецька.

Денис Бігус, засновник антикорупційного розслідувального видання Bihus.Info, повідомив, що його команда вже скоротила всі витрати на найближчі два місяці.

"USAID покривало близько двох третин наших проєктів. Ми не будемо робити пейволи, не будемо рекламувати казино або працювати на когось. Якщо незалежна журналістика важлива – підтримуйте її. Якщо ні – виходить, вона нікому не потрібна", – написав він у Facebook.

Російські опозиційні медіа: удар по інформаційному фронту

Закриття фінансування зачепило й російські незалежні ЗМІ, багато з яких працюють у вигнанні.

Андрій Пивоваров, опозиційний активіст, заявив, що майже всі незалежні медіапроєкти, які залишилися поза межами Росії, залежали від грантів США.

"Уже зараз скорочують програми, скасовують офлайн-заходи. У найближчі місяці будуть закриватися цілі проєкти", – повідомив він у Telegram.

Лєда Гаріна, російська активістка, яка заснувала феміністичну ініціативу "Ребра Єви", розповіла, що багато правозахисних НУО та журналістських організацій отримували гранти USAID через європейських партнерів.

"Тепер ці гроші зникли, а разом із ними й можливість протистояти режиму Путіна інформаційними методами", – написала вона у Facebook.

Вантажний контейнер USAID у Манілі у вівторок. Сфера діяльності агентства широка і охоплює різноманітні гуманітарні заходи. Jam Sta Rosa/Agence France-Presse — Getty Images

Як це вплине на свободу слова в Україні?

Це питання не лише виживання окремих редакцій. Втрата фінансування USAID загрожує інформаційній безпеці України та дозволяє Росії посилювати свій вплив на інформаційне поле.

З початку війни український медіапростір став більш централізованим. Державне телебачення об’єднало основні телеканали в "Єдиний марафон", а незалежні журналісти стикаються зі все більшими труднощами у доступі до офіційної інформації.

Рішення США скоротити підтримку незалежної журналістики може дати Кремлю нову можливість посилити дезінформацію, особливо в окупованих територіях.

На тлі цієї кризи Дейком продовжує працювати за принципом самоокупності. Газета ніколи не користувалося грантовими системами жодної держави, адже фінансова модель побудована на цифровій підписці та розміщенні високоякісної реклами. Така стратегія дозволяє зберігати незалежність від зовнішніх політичних чи економічних впливів.

Редакція уважно спостерігає за тим, як незалежні, але залежні від грантового фінансування медіа будуть діяти у нових реаліях. Втрата міжнародної підтримки ставить перед ними серйозні виклики – від скорочення персоналу до загрози повного закриття. У цих складних умовах важливо побачити, чи зможуть такі видання знайти альтернативні моделі існування або ж чи з’являться нові механізми міжнародної підтримки, які дозволять їм вижити без критичної залежності від зовнішніх коштів.

Чи зможуть ці видання адаптуватися до нової реальності? Чи з’являться альтернативні механізми підтримки? Або ж ця ситуація стане початком кризи незалежної журналістики в регіоні?

Що далі?

1. Пошук альтернативного фінансування. Українські ЗМІ звертаються до міжнародних донорів, зокрема ЄС, щоб компенсувати втрату грантів USAID.
2. Перехід на платні моделі. Деякі редакції, як-от Bihus.Info, вже просять читачів підтримувати їх добровільними внесками.
3. Загроза скорочення незалежних ЗМІ. Без стабільного фінансування частина видань просто припинить існування.

Ситуація залишається невизначеною, і тепер багато що залежить від рішень як міжнародних партнерів, так і самих журналістів. Чи вдасться українським і російським незалежним медіа знайти шлях до виживання без грантів? Час покаже.

Держсекретар Марко Рубіо, який очолив Агентство США з міжнародного розвитку, дав зрозуміти, що має намір різко скоротити його діяльність Фотографія басейну. Марка Шифельбейна

Рішення Ілона Маска та адміністрації Дональда Трампа ліквідувати USAID викликало суперечливі реакції у світі. Поки демократичні сили висловлюють занепокоєння щодо наслідків цього кроку, авторитарні лідери вітають його як перемогу.

“Розумний хід”, – написав колишній президент Росії Дмитро Медведєв, натякаючи на довготривалий конфлікт Москви з USAID. У 2012 році Росія вигнала агентство зі своєї території, звинувативши його у втручанні у внутрішні справи.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий своєю проросійською позицією, також підтримав рішення США, назвавши його “кінцем фінансування глобалістичних організацій”. Подібну реакцію висловив президент Сальвадору Наїб Букеле, заявивши, що USAID підтримувало НУО з політичними мотивами, які підривали стабільність країни.

Рішення Ілона Маска та адміністрації Дональда Трампа ліквідувати USAID викликало суперечливі реакції у світі. Поки демократичні сили висловлюють занепокоєння щодо наслідків цього кроку, авторитарні лідери вітають його як перемогу.

“Розумний хід”, – написав колишній президент Росії Дмитро Медведєв, натякаючи на довготривалий конфлікт Москви з USAID. У 2012 році Росія вигнала агентство зі своєї території, звинувативши його у втручанні у внутрішні справи.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий своєю проросійською позицією, також підтримав рішення США, назвавши його “кінцем фінансування глобалістичних організацій”. Подібну реакцію висловив президент Сальвадору Наїб Букеле, заявивши, що USAID підтримувало НУО з політичними мотивами, які підривали стабільність країни.

Що таке USAID і чому його закриття так важливе?

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) протягом десятиліть фінансувало програми, що сприяли демократії, правам людини, боротьбі з корупцією та незалежним ЗМІ.

У 2023 році USAID витратило 1,58 мільярда доларів на ініціативи, пов’язані з демократією. Хоча це лише невелика частка загального бюджету агентства, ці кошти мали значний вплив на боротьбу з авторитарними режимами.

“Закриття USAID буде святкувати кожен диктатор і оплакувати кожен демократ”, – каже Томас Карозерс, експерт із демократії у Фонді Карнегі.

За його словами, ця зміна означає, що:

Антикорупційні активісти залишаться без фінансування, що зробить їх менш ефективними у боротьбі з крадіжками державних коштів.

Незалежні медіа опиняться у ще гіршій ситуації, адже USAID підтримувало багато видань, які критикували корумповані режими.

Правозахисники будуть змушені скоротити свою діяльність, що посилить тиск на громадянське суспільство в авторитарних країнах.

USAID vs. Авторитаризм: Вплив у світі

Росія: Вигнання USAID і репресії

У 2011 році російська виборча група Голос, яка отримувала гранти USAID, зафіксувала масові фальсифікації на парламентських виборах. Це спричинило найбільші протести проти Путіна за всю історію його правління.

Відповідь Кремля не забарилася. У 2012 році USAID було вигнано з Росії, а наступного року Путін ухвалив закони, що обмежують фінансування НУО із-за кордону.

У 2023 році, на тлі війни з Україною, співзасновника Голосу, Григорія Мельконьянца, було заарештовано. Він постає перед судом за діяльність “небажаної організації”.

Україна: Чи залишиться країна без підтримки?

Україна – найбільший отримувач фінансування USAID у Європі. Гроші використовуються на підтримку демократії, боротьбу з корупцією та незалежну журналістику.

Зупинка програм USAID може означати:

Менше підтримки для реформ

Скорочення допомоги українським медіа та антикорупційним ініціативам

Послаблення громадянського суспільства

Деякі аналітики вважають, що це грає на руку Кремлю. Втрата фінансової підтримки від США може зробити Україну більш вразливою до російського впливу.

“Росіяни будуть лише раді, якщо американська допомога припиниться”, – зазначає один із європейських дипломатів.

Китай: заповнення вакууму

Китай активно використовує свою економічну силу для зміцнення впливу в країнах, де США скорочують свою присутність.

Лі Цян, засновник організації China Labor Watch, вважає, що США фактично імітують китайську модель:

"Трамп і Маск роблять США схожими на Китай, скорочуючи підтримку демократії та зосереджуючись лише на економічному розвитку."

Деякі європейські країни можуть спробувати компенсувати втрати, проте аналітики скептичні.

Європа витрачає приблизно $4 мільярди на підтримку демократії, у той час як США – $2 мільярди. Щоб компенсувати відсутність USAID, ЄС довелося б збільшити витрати на 50%.

"Це малоймовірно", – каже Зшелке Чакі, експерт Центру європейських реформ.

Чому Маск і Трамп закривають USAID?

Трамп давно критикує “безглузду витрату американських грошей” на зовнішню допомогу. У січні 2025 року він підписав указ про зупинку всіх програм USAID, поки триває перегляд.

Ілон Маск підтримав це рішення, назвавши USAID “злочинною організацією”. Його риторика збігається із заявами російських чиновників: наприклад, В'ячеслав Володін, голова Держдуми РФ, також назвав USAID “злочинною структурою”.

Хто виграв

Росія, Угорщина, Китай – авторитарні лідери, які розглядають USAID як загрозу.

Популісти в США – рішення закрити агентство вигідне прихильникам політики "Америка понад усе".

Великі корпорації – USAID фінансувало ініціативи щодо соціальної відповідальності, які тепер можуть зникнути.

Хто програв

Демократичні активісти у світі – менше ресурсів для боротьби з корупцією та диктатурами.

Україна та інші країни, які отримували фінансування – можливе скорочення міжнародної допомоги.

Громадянське суспільство – без підтримки USAID багато організацій можуть припинити роботу.

Чи стане закриття USAID початком глобального згортання американської підтримки демократії? І якщо так, хто заповнить цей вакуум – Європа, Китай чи Росія?