Месенджер Telegram став одним із головних інструментів, який використовується російськими спецслужбами для вербування виконавців терористичних актів на території України. Про це заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов, навівши статистику, яка викликає серйозне занепокоєння: 82% усіх розкритих терактів були скоєні людьми, завербованими через цю платформу.
За словами представника Нацполіції, йдеться не про поодинокі випадки, а про масштабну тенденцію, яка вже перетворилася на один із ключових викликів для безпеки держави. Telegram активно використовується для пошуку потенційних виконавців, передачі інструкцій, координації дій та підтримання зв’язку між організаторами й учасниками злочинів.
Правоохоронці наголошують, що сучасні цифрові технології стали важливим інструментом у діяльності ворожих спецслужб. Через месенджери здійснюється пошук людей, які можуть погодитися на виконання протиправних завдань за грошову винагороду або під впливом маніпуляцій. Особливо вразливими можуть бути особи, які перебувають у складних життєвих обставинах або шукають легкий заробіток в інтернеті.
Водночас проблема не обмежується лише терористичною діяльністю. За словами Нєбитова, Telegram також використовується для незаконної торгівлі зброєю, розповсюдження наркотичних речовин, проведення інформаційних атак, поширення матеріалів сексуального насильства над дітьми та інших видів злочинної діяльності.
Такі факти дедалі частіше стають предметом обговорення не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Правоохоронні органи різних держав стикаються з однаковою проблемою: високий рівень анонімності користувачів значно ускладнює виявлення злочинців та розслідування правопорушень, які організовуються через цифрові платформи.
На цьому тлі Андрій Нєбитов нагадав про рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо обмеження використання Telegram у державних органах, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури та в закладах освіти. Такі заходи були запроваджені для мінімізації ризиків витоку інформації та посилення кібербезпеки.
Однак у Національній поліції не вважають, що повне блокування месенджера здатне кардинально змінити ситуацію. На думку правоохоронців, такий крок може дати лише короткостроковий ефект.
Як пояснив Нєбитов, навіть у разі блокування Telegram ворожі спецслужби досить швидко знайдуть альтернативні канали комунікації та адаптуються до нових умов. Саме тому боротьба повинна бути спрямована не лише на обмеження доступу до окремих платформ, а й на створення ефективних механізмів контролю та відповідальності.
Більш перспективним напрямом у Нацполіції називають деанонімізацію користувачів. Йдеться про впровадження інструментів, які дозволять встановлювати особи людей, що використовують цифрові сервіси для організації злочинів, вербування громадян або поширення незаконного контенту.
За словами Нєбитова, будь-яка платформа, яка працює на території певної держави, повинна діяти відповідно до її законодавства та взаємодіяти з правоохоронними органами в межах правового поля. Якщо ж сервіс відмовляється виконувати законні вимоги держави, можуть виникати питання щодо відповідальності його керівництва за сприяння злочинній діяльності.
Фахівці з безпеки зазначають, що проблема вербування через соціальні мережі та месенджери є надзвичайно складною і потребує комплексного підходу. Окрім законодавчих змін та технічних рішень, важливу роль відіграє профілактична робота з населенням.
Громадян закликають бути особливо уважними до підозрілих повідомлень, пропозицій швидкого заробітку, а також контактів із незнайомими особами в інтернеті. Саме такі канали часто використовуються для пошуку потенційних виконавців диверсійних або терористичних завдань.
Оприлюднена Національною поліцією статистика вкотре підтверджує, що сучасна війна ведеться не лише на полі бою, а й у цифровому просторі. Інтернет, соціальні мережі та месенджери стали важливими інструментами як для комунікації, так і для здійснення злочинної діяльності, що створює нові виклики для держави та суспільства.
На тлі зростання кіберзагроз та інформаційних атак питання контролю за цифровими платформами набуває дедалі більшого значення. Саме тому дискусія щодо відповідальності великих онлайн-сервісів, механізмів їхньої роботи в правовому полі та захисту користувачів від злочинних загроз, імовірно, залишатиметься однією з ключових тем у сфері національної безпеки України.
