Парламенти трьох балтійських держав – Латвії, Литви та Естонії – звернулися до Конгресу США із закликом зберегти фінансування за програмою Baltic Security Initiative. Цей механізм був започаткований для посилення обороноздатності регіону, що межує з Росією та Білоруссю, і сьогодні вважається одним із ключових елементів безпеки НАТО.
У спільному листі до американських законодавців парламентарі наголосили, що скорочення фінансування поставить під загрозу оборонний потенціал усього східного флангу Альянсу. Вони підкреслили, що підтримка США є визначальною для стабільності, особливо на тлі ескалації війни в Україні та агресивної політики Кремля.
Програма Baltic Security Initiative передбачає інвестиції в системи протиповітряної оборони, кіберзахист, інфраструктуру та проведення спільних навчань. Вона дозволяє балтійським країнам інтегрувати свої збройні сили у ширші структури НАТО, що забезпечує оперативну сумісність та готовність до реагування на кризові сценарії.
Особливу увагу приділяють розвитку систем ППО, адже російські атаки дронами та ракетами по Україні доводять необхідність укріплення неба над Європою. Балтійські держави переконані, що збереження фінансування дозволить розгорнути сучасні засоби виявлення й нейтралізації загроз, що критично важливо для захисту населення та стратегічних об’єктів.
У США нині точаться дискусії щодо формування оборонного бюджету на 2026 рік. Білий дім, за попередніми даними, може запропонувати скорочення фінансування, проте балтійські парламенти намагаються запобігти такому кроку. Вони нагадують, що Росія залишається непередбачуваним сусідом, здатним на нові агресивні дії.
Фінансування Baltic Security Initiative розглядається як інвестиція не лише у регіональну безпеку, а й у загальну стратегію стримування Росії. Саме тому парламенти Естонії, Латвії та Литви звернулися до американських колег, закликаючи включити відповідні положення у Defence Appropriations Bill та National Defence Authorization Act.
Аналітики наголошують, що скорочення підтримки може послабити довіру до США як головного гаранта безпеки в Європі. На цьому фоні Кремль може посилити тиск на східні кордони НАТО, тестуючи рішучість Альянсу. Така ситуація створить додаткові ризики не лише для Балтії, а й для всієї Центральної Європи.
Ключовим аргументом балтійських парламентарів є солідарність. Вони нагадують, що саме США неодноразово заявляли про непохитну відданість захисту кожного дюйма території НАТО. Збереження фінансування ініціативи стане підтвердженням цих обіцянок і сигналом Москві, що жодна агресія не залишиться без відповіді.
Водночас країни Балтії активно інвестують у власні оборонні програми. Литва, Латвія та Естонія збільшують витрати на оборону до понад 2,5% ВВП, закуповують сучасну техніку, зокрема системи HIMARS, дрони та протитанкові комплекси. Проте без допомоги США та координації з НАТО ці зусилля можуть виявитися недостатніми.
Звернення до Конгресу США свідчить, що Балтія намагається діяти на випередження. Адже будь-які скорочення оборонної підтримки створюють вікно можливостей для Росії, яка прагне розколоти єдність Заходу. У цьому контексті фінансування Baltic Security Initiative стає не просто питанням бюджету, а питанням стратегічної стійкості Альянсу.
Експерти також наголошують, що програма дозволяє США залишатися ключовим гравцем у регіоні Балтії. Збереження активної присутності Вашингтона гарантує баланс сил і зміцнює трансатлантичні відносини, які зараз проходять випробування війною в Україні та глобальною конкуренцією з Китаєм.
Таким чином, заклик парламентів Литви, Латвії та Естонії має подвійне значення: це не лише прохання про збереження фінансування, а й попередження про наслідки можливого послаблення американської підтримки. У ситуації, коли на кону безпека Європи, кожен сигнал від союзників має вирішальне значення.
