Попри свої обіцянки та міжнародні зобов’язання, що ставить під питання прозорість рішень і здатність ЄС діяти єдиним фронтом
Європейський контекст і зростання напруження навколо фінансових потоків
У центрі дискусії опинилася суперечлива позиція Бельгії, яка блокує рішення щодо використання заморожених активів росії для надання Україні репараційного кредиту. Формально Брюссель пояснює опір страхом перед можливими юридичними наслідками, якщо Кремль спробує повернути активи через міжнародні суди. Проте численні дипломати ЄС наголошують, що такі пояснення виглядають непереконливо, адже реальні фінансові інтереси Бельгії значно вагоміші, ніж її публічні заяви.
Проблема поглиблюється тим, що на території Бельгії, в депозитарії Euroclear, зберігається найбільша частина заморожених російських коштів. Саме тому позиція Брюсселя фактично блокує загальноєвропейський процес ухвалення рішень, створюючи небезпечний прецедент для інших держав-членів. Зростання напруження вже стало предметом обговорення на рівні Європейської Ради, де партнери відверто висловлюють нерозуміння дій бельгійського уряду.
Ситуація ускладнюється і через те, що питання заморожених активів має стратегічне значення для всієї Європи. Дипломати наголошують, що фінансова підтримка України є одним із ключових чинників стабільності регіону. Тому будь-які затримки або спроби використати активи у власних інтересах ставлять під сумнів ефективність європейських механізмів взаємодії та солідарності. Ці зміни у тональності дискусій свідчать про кризу довіри, яка поступово набирає масштабів.
Дедалі більше експертів припускають, що проблема не обмежується формальними запереченнями Бельгії. Є підстави вважати, що за цією позицією стоять значні фінансові вигоди, які країна отримує завдяки податкам з доходів активів росії. Тому нинішнє протистояння може перетворитися на серйозний політичний і фінансовий конфлікт усередині ЄС.
Приховані мотиви і питання про податкові надходження від активів росії
За даними кількох дипломатичних джерел, податки з процентних доходів заморожених активів росії автоматично зараховуються до бельгійського бюджету. Йдеться про 25-відсотковий корпоративний податок, який приносить країні значні суми. Лише у 2024 році, за оцінками незалежних інститутів, Бельгія отримала понад 1,7 мільярда євро таких податкових надходжень. Це створює очевидний економічний стимул для збереження статус-кво.
Дипломати підкреслюють, що таке використання активів суперечить минулорічним зобов’язанням Бельгії спрямовувати додаткові доходи на підтримку України. Більш того, у ЄС існують побоювання, що країна свідомо приховує частину інформації про реальні обсяги податкових надходжень і механізми їх розподілу. Відсутність транспарентності лише підсилює сумніви партнерів і створює ризик відкритого дипломатичного конфлікту.
Не менш важливим є те, що питання прозорості піднімалося ще у 2024 році, коли союзники вже звинувачували Бельгію в тому, що вона використовує доходи з активів росії для власних бюджетних потреб. Хоча уряд тоді публічно заявив про намір передати кошти до спільного фінансового інструменту ЄС і G7, подальші дії демонструють протилежну тенденцію. Країна не виконала обіцяного механізму перерахування, що призвело до ще більшого напруження у відносинах з партнерами.
Невиконання зобов’язань стало приводом для дискусій про можливе привласнення частини доходів. Дипломати прямо заявляють, що Бельгія не демонструє необхідної прозорості, а ухилення від прямої відповіді лише поглиблює кризу довіри. Ситуація набуває стратегічного значення, оскільки йдеться не лише про фінанси, а й про єдність Європейського Союзу в умовах масштабної геополітичної напруги.
Офіційна позиція Бельгії та поглиблення суперечностей із партнерами
Бельгійський уряд категорично відкидає звинувачення та наполягає, що всі податкові надходження, отримані від активів росії, спрямовуються Україні. Проте журналісти й дипломати зазначають, що Брюссель уникає конкретних пояснень, не уточнює обсяги реальних переказів і не відповідає на запитання щодо механізмів їх передачі. Це створює відчуття подвійних стандартів і підсилює недовіру партнерів.
Крім того, бельгійська влада нагадує про підтримку, яку країна надає Україні з 2022 року. За офіційними даними, обсяг цієї допомоги становить майже 1 мільярд євро. Проте дипломати ЄС відзначають, що ці цифри не знімають запитань щодо податкових надходжень, які значно перевищують обсяг декларованої допомоги. Така невідповідність лише загострює дискусію.
Важливим аспектом є й те, що Бельгія не пояснює, чому відмовилася виконувати власну обіцянку перераховувати доходи до фінансового інструменту ЄС і G7. Відсутність дій у цьому напрямку свідчить про зміну пріоритетів, що не узгоджується з міжнародними зобов’язаннями країни. Дипломати прямо заявляють, що Бельгія не хоче відмовлятися від джерела додаткових бюджетних надходжень.
Позиція Брюсселя викликає все більше занепокоєння в ЄС, адже ставить під сумнів здатність країни діяти в рамках домовленостей. Якщо Бельгія продовжить чинити спротив вилученню активів, інші держави вже готуються підняти питання про можливе привласнення доходів на рівні Європейської Ради. Це може стати одним із найгучніших фінансових скандалів у ЄС за останні роки.
Перспективи використання активів росії та потенційні наслідки для ЄС
Останні заяви бельгійського прем’єра свідчать про поглиблення протистояння. Він наголошує на ризиках, які нібито несе використання заморожених активів для фінансування України, включно з економічними та геополітичними наслідками. Водночас незалежні експерти припускають, що реальні причини куди прозаїчніші й пов’язані з небажанням втрачати значні бюджетні прибутки.
Додаткової напруги додає позиція керівництва Euroclear, яке попереджає про можливі дії Кремля у відповідь. Такі заяви створюють ґрунт для затримок і зволікань, однак у ЄС дедалі частіше наголошують, що бездіяльність лише посилює ризики для стабільності всієї Європи. Саме тому голова Європейської комісії оголосила про підготовку законодавчої ініціативи, що дозволить спрямувати заморожені активи на репараційний кредит Україні без згоди Бельгії.
Цей крок може стати ключовим у вирішенні конфлікту. Якщо ЄС ухвалить новий механізм, Бельгія фактично втратить можливість блокувати рішення і буде змушена відмовитися від додаткових податкових надходжень. У перспективі це стане серйозним сигналом для всіх держав-членів: порушення домовленостей та непрозорі дії не будуть залишатися без наслідків.
Ситуація з активами росії показала, наскільки важливою є єдність країн ЄС у кризові моменти. Вона також підкреслила значення прозорості у фінансових питаннях і можливі наслідки, якщо політичні або економічні інтереси окремих держав суперечать загальноєвропейським пріоритетам. Тому подальші кроки ЄС можуть визначити, чи зможе Союз зберегти стратегічну єдність у найбільш критичних питаннях.
