Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Британія повертається в Ормузьку протоку як гарант морських маршрутів

Лондон і Париж готують нову військово-морську коаліцію для захисту судноплавства після десяти тижнів ескалації навколо Ірану


Save
Тетяна Мілетіч
Від
Тетяна Мілетіч
Газета Дейком | 12.05.2026, 14:50 GMT+3; 07:50 GMT-4
Мова публікації: Українська

Британія починає перекидання військово-морських сил на Близький Схід, готуючись до можливого запуску міжнародної місії із захисту судноплавства в Ормузькій протоці. Йдеться не лише про тактичне посилення регіону, а й про повернення Європи до ролі самостійного гаранта безпеки одного з ключових енергетичних коридорів світу.

У центрі майбутньої операції — есмінець HMS Dragon типу 45, оснащений системами протиповітряної оборони, здатними перехоплювати керовані ракети та прикривати цивільні маршрути від ударів з моря й повітря. Корабель уже завершив випробування біля Криту та останні тижні перебував у східному Середземномор’ї, де підтримував оборонні завдання навколо Кіпру.

Нова місія формується як багатонаціональна коаліція під спільним керівництвом Великої Британії та Франції. Її запуск напряму залежить від стабільного припинення вогню між Іраном та його противниками. Але сам факт попереднього розгортання сил показує: Лондон і Париж не чекають політичного фіналу конфлікту, а готують інфраструктуру контролю над морськими шляхами вже зараз. Як раніше оцінював «Дейком», саме Ормузька протока поступово стає головною точкою стратегічного перерозподілу впливу між США, Європою та регіональними центрами сили.

Через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та значна частина експорту скрапленого газу з країн Перської затоки. Будь-яка нестабільність у цьому вузлі миттєво впливає на глобальні ціни на нафту, страхові ставки для судноплавства, енергетичні ринки ЄС та логістику Азії. Саме тому нинішня британсько-французька ініціатива виходить далеко за межі звичайної військової операції.

Формально місія декларується як оборонна: супровід комерційних суден, розмінування акваторії, патрулювання повітряного простору та захист свободи навігації. Однак у стратегічному вимірі вона означає спробу Європи сформувати власний механізм безпеки у регіоні, де раніше домінували виключно Сполучені Штати.

Особливо показовою стала реакція Дональда Трампа, який фактично закликав союзників по НАТО «триматися подалі» від нової ініціативи. Для Вашингтона контроль над Перською затокою традиційно залишається елементом американської глобальної переваги. Самостійна європейська військово-морська коаліція, навіть формально союзницька, створює новий баланс впливу всередині Заходу.

Для Британії ця операція має ще один вимір — демонстрацію власної ролі після Brexit. Лондон останні роки послідовно намагається довести, що здатен діяти як окремий глобальний безпековий центр, а не лише як частина європейської бюрократичної системи. Участь у захисті Ормузької протоки дає британському уряду можливість одночасно посилити військово-політичний авторитет і підтвердити контроль над стратегічними морськими маршрутами.

Франція, своєю чергою, давно просуває концепцію «стратегічної автономії Європи». Париж прагне створити модель, за якої європейські держави можуть проводити великі військові операції без повної залежності від американської військової інфраструктури. Саме тому франко-британський формат виглядає не ситуативною коаліцією, а тестом нової архітектури безпеки Європи.

До планування місії вже долучилися понад сорок держав. Частина країн готова надати кораблі супроводу, інші — засоби розмінування або повітряного патрулювання. Така широка коаліція демонструє головне: ризик перекриття Ормузької протоки більше не сприймається як локальна проблема Близького Сходу. Він розглядається як потенційний глобальний економічний шок.

Водночас сама поява HMS Dragon у регіоні — це також сигнал Ірану. Навіть якщо переговори про припинення війни завершаться дипломатичним компромісом, Захід більше не готовий залишати безпеку морських коридорів виключно на рівні політичних домовленостей. Після серії атак на торговельне судноплавство та зростання ракетних ризиків ключові держави переходять до моделі постійної військової присутності.

Для світової економіки Ормузька протока залишається артерією, без стабільності якої неможливо гарантувати прогнозовані енергетичні поставки. Для Європи — це тест на здатність діяти як окремий геополітичний гравець. А для Британії — спроба остаточно закріпити статус держави, яка після Brexit шукає нову глобальну роль не в деклараціях, а у військово-політичній практиці.


Тетяна Мілетіч — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише про міжнародну політику, фінансові ринки та фокусується на Близькому Сході. Вона проживає та працює в Тель-Авіві, Ізраїль.

Цей матеріал опубліковано 12.05.2026 року о 14:50 GMT+3 Київ; 07:50 GMT-4 Вашингтон, розділ: Європа, Близький схід, із заголовком: "Британія повертається в Ормузьку протоку як гарант морських маршрутів". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: