У відповідь на нові торговельні заходи адміністрації президента Трампа, Великобританія опинилася під впливом базового мита у 10% на імпорт, незважаючи на всі зусилля британського уряду, спрямовані на пом’якшення цього тиску. Прем’єр-міністр Кір Стармер разом із своїми радниками проводив тривалу кампанію, намагаючись переконати американську владу в особливості «спеціальних відносин» між США та Великобританією. Попри чимусь дружній тон зустрічей в Овальному кабінеті, королівські запрошення та навіть неформальні зали для переговорів, Трамп остаточно залишив британський ринок під універсальним мито, яке застосовується до більшості країн.
За офіційними даними, США ввели 10% мито на всі товари, що надходять із-за кордону, за винятком Канади та Мексики, а також наклали інші, більш високі ставки на такі блоки, як Європейський Союз, де мито складає 20%. Цей крок став для британських офіційних осіб певним полегшенням, адже різниця між 10% та 20% дозволяє зберегти певну конкурентоспроможність для тисяч робочих місць, зокрема в тих галузях, де Сполучені Штати мають торговельний надлишок. Тим не менш, з іншої сторони, базове мито у 10% накладається на всі країни, навіть якщо торговельні відносини з США для Великобританії історично були досить вигідними.
За словами представників британського уряду, Стратегія відповіді має базуватися на прагматизмі та обережному підході до ведення переговорів із США. З одного боку, старші радники Прем’єр-міністра підкреслюють, що «холодна і розсудлива голова» є єдиним шляхом для подолання торговельних труднощів, щоб не загострити конфлікт через непотрібну взаємодію «міт за міт». Згідно з коментарями економічних експертів, таких як професор Джонатан Портес із King's College London, таргетовані контрзаходи могли б послужити ефективним переговорним важелем, але впровадження загального відповіді, наприклад, введення нових мит на американські товари, могло б завдати ще більшої шкоди британській економіці, яка вже відчуває тиск через зниження темпів зростання.
Питання взаємного реагування стало особливо гострим через те, що торговельні відносини між США та Великобританією мають певні особливості. За даними різних джерел, у зв’язку з розбіжностями в оцінці торговельного дефіциту чи надлишку, статистика може відрізнятися: з однієї сторони, США демонструють певний торговельний дефіцит із Великобританією, з іншої – британські дані свідчать про надлишок або збалансованість торгівлі. Незалежно від цього, сам факт того, що США застосовують універсальне мито до більшості країн, свідчить про бажання американської влади перетворити торговельну політику на інструмент політичного тиску.
Серед тих, хто опинився під ударом нових тарифів, – і великі автовиробники, зокрема представники розкішного сегменту. Великобританія, яка є важливим експортером товарів, зокрема автомобілів, змушена переглядати свої торговельні стратегії. Британські виробники, такі як Jaguar, Bentley, Rolls-Royce та Aston Martin, не мають власних заводів у США, тому їхні товари підпадають під загальне мито, що може призвести до зростання роздрібних цін та зменшення конкурентоспроможності на американському ринку.
У той же час, політика Трампа створює невизначеність для майбутніх торговельних переговорів. Британські офіційці, зокрема посол до Вашингтону Пітер Мандельсон та міністр торгівлі, активно працюють над тим, щоб досягти компромісу, який міг би зменшити вплив нових тарифів. Прем’єр Стармер заявляє, що відповідь країни має бути «холодною та розсудливою», і підкреслює, що будь-які заходи типу «відповідь за відповідь» можуть завдати ще більшої шкоди британській економіці. Зокрема, експерти прогнозують, що запровадження контрзаходів може зменшити зростання економіки на 1% наступного року, що є значною загрозою для країни, яка вже стикається з фінансовим тиском.
Британія також має власні переговорні козирі, серед яких – можливість зменшення існуючої ставки на цифрові послуги, що наразі складає 2%. Такий крок міг би допомогти країні зберегти частину конкурентних переваг, хоча він і вимагає узгодження серед усіх 27 країн-членів ЄС. Британські експерти вказують на те, що додаткове використання цих інструментів могло б допомогти зіграти на переговорній силі, однак довгострокові наслідки для економіки країни залишаються непередбачуваними.
Британія підлягала такому ж загальному тарифу, як і десятки країн, навіть незважаючи на те, що Сполучені Штати мають позитивне сальдо торгівлі з Британією, згідно зі статистикою США. Кірсті Вігглсворт
Політичний вимір ситуації також є важливим. Для прем'єр-міністра Стармера можливість протистояти Трампові тарифним заходам може принести короткострокові політичні вигоди, допомагаючи позиціонувати Лейбористську партію як патріотичну та рішучу у захисті національних інтересів. Однак, за словами істориків і політичних аналітиків, такі кроки можуть мати негативний вплив на економіку країни в довгостроковій перспективі, що, у свою чергу, може вплинути на шанси Стармера на переобрання.
Окрім того, британські виробники, що активно експортують товари до США, зокрема у галузі високої техніки та автомобілебудування, відчувають значний тиск через підвищення вартості їхніх товарів. Більше 40 тисяч британських компаній здійснюють експорт до США, і кожна така угода стає частиною глобального ланцюга постачань, що може бути порушений через нові мита.
У результаті, хоча прем'єр Стармер доклав значних зусиль для ведення дипломатичної кампанії, включаючи особисті зустрічі та королівські запрошення, США залишилися непохитними у своїй політиці універсального базового мита у 10%. Цей крок підкреслює, що, незважаючи на «спеціальні відносини», Великобританія, як і багато інших країн, підпадає під загальний торговельний тиск, який застосовується до більшості торговельних партнерів США.
Підсумовуючи, можна сказати, що британський уряд зараз стоїть перед складним вибором: чи слід відповісти заходами «відповідь за відповідь» і ризикувати загостренням торговельної війни, чи продовжувати вести переговори з американською стороною з метою досягнення компромісного рішення. Як зазначає професор Джонатан Портес із King's College London, важливо діяти з розумом: «Якщо б я був на місці Стармера, я зробив би те ж саме. Але треба уникати безглуздої конфронтації, адже це завдасть шкоди нашій економіці». У той же час, з огляду на невизначеність у глобальній торгівлі та зростання економічного тиску, будь-який крок у відповідь може мати далекосяжні наслідки для британської економіки та її позицій на світовому ринку.
Таким чином, незважаючи на численні спроби британської влади зберегти свої торговельні інтереси, універсальне мито у 10% від США стало остаточним кроком, що підкреслює складність сучасних міжнародних торговельних відносин. Великобританія продовжує шукати можливості для подальших переговорів і потенційних компромісів, але у короткостроковій перспективі економічний тиск залишатиметься значним. Це ставить під сумнів як політичну стратегію, так і економічні прогнози країни, яка вже стикається з низкою викликів у сфері зовнішньої торгівлі та внутрішньої стабільності.
