Бундесвер від 1955 до 2025: як Німеччина знову збирає армію для оборони Європи

Після 1945 року Німеччина прагнула стримувати власний військовий потенціал, аби назавжди відійти від історичного тягаря нацизму.

Однак сучасний міжнародний контекст — війна Росії проти України, напруження у Європі та невизначеність позиції США щодо НАТО — змушує Берлін переглядати фундаментальні основи оборонної політики.

Міністр оборони Борис Пісторіус пропонує радикальний курс переозброєння: від збільшення чисельності армії до інтеграції європейських збройних сил, аби зробити ФРН ключовим оборонним центром континенту.

Після 1945 року Німеччина прагнула стримувати власний військовий потенціал, аби назавжди відійти від історичного тягаря нацизму.

Однак сучасний міжнародний контекст — війна Росії проти України, напруження у Європі та невизначеність позиції США щодо НАТО — змушує Берлін переглядати фундаментальні основи оборонної політики.

Міністр оборони Борис Пісторіус пропонує радикальний курс переозброєння: від збільшення чисельності армії до інтеграції європейських збройних сил, аби зробити ФРН ключовим оборонним центром континенту.

У Бундестазі ухвалили закон, який має збільшити чисельність Бундесверу до 260 тисяч військових у 2035 році, що стане наймасштабнішим розширенням від часів холодної війни. У законі передбачено підвищення соціальних гарантій, а також стимулювання добровольців через додаткову підготовку, корисну для цивільної кар’єри.

Німецький Бундестаг у Берліні — Джон МакДугалл/Агентство Франс Прес — Getty Images

18-річні чоловіки будуть зобов’язані заповнювати анкету для можливого призову — жінкам участь пропонується добровільно. За задумом, це має підготувати суспільство до можливої необхідності повернення призову.

Попри те, що закон формально не вводить примусового набору, дискусія навколо нього стала однією з найбурхливіших за останні роки.

Частина експертів вважає, що без повернення загальної військової служби Німеччина не зможе протистояти потенційній агресії, особливо на фоні риторики Кремля щодо можливого конфлікту з НАТО. Пісторіус визнає суперечливість моменту, але підкреслює, що “зміна ментального стану” є важливим кроком.

Розширення армії супроводжується масштабними інвестиціями у озброєння, танкові та ракетні системи, кораблі та авіацію. У 2024–2025 роках Німеччина дозволила собі зняти обмеження з військового бюджету, фактично переглянувши конституційні норми. Історичне табу щодо мілітаризації поступово підміняється розумінням, що Європа переживає найбільшу загрозу після 1945 року.

Пісторіус не приховує, що курс пов’язаний із російською агресією проти України та загрозами від Кремля щодо країн Східної Європи. Щоб уникнути сценарію “готовності тільки на папері”, він активно просуває інтеграцію армій ЄС та створення нових оборонних форматів. Саме з його ініціативи з’явилася група провідних європейських міністрів оборони, яка координує закупівлі та стандарти НАТО.

Пан Пісторіус відвідує німецьких солдатів у східній Польщі, поблизу українського кордону, у січні — Омар Маркес

Однак ця трансформація в Німеччині зустрічає спротив не лише зліва, але й праворуч. Для частини політичного спектру повернення теми військової готовності нагадує про нацистське минуле та породжує страх перед новим військовим авантюризмом. Соціологи фіксують значну кількість молоді, яка вважає службу небажаною, а силове протистояння з Росією — ризикованим.

Сам Пісторіус залишається найпопулярнішим політиком країни, отримуючи високі рейтинги навіть всупереч критиці мобілізаційних ідей. Його сувора манера спілкування та здатність особисто мотивувати військових створили новий образ “жорсткого, але відповідального” міністра оборони. Візити до підрозділів, несподівані промоції солдатів та публічні пояснення небезпеки війни стали частиною його політичної лінії.

Ключовим елементом зміни оборонної доктрини є ідея, що Німеччина має не просто брати участь у колективній безпеці, а й очолити оборонні зусилля ЄС.

Це різко контрастує з післявоєнним принципом обмеженої ролі, що тримався десятиліттями. Сьогодні Німеччина бачить себе не лише економічним лідером Євросоюзу, але й майбутнім центром європейської оборони.

Російські загрози та війна в Україні змінили континентальні пріоритети. Зокрема, скорочення американської підтримки НАТО підштовхує Європу від reliance до стратегічної автономії. Пісторіус прямо говорить про необхідність готуватися до сценарію, коли США можуть не встигнути або не захотіти захистити Європу у разі конфлікту з Росією.

Українські військові стоять у черзі на полігоні під час проходження навчання з технічного обслуговування танків Leopard 1 A5 на базі німецького армійського бундесверу, що входить до складу Місії військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM UA) у Клі — Ліза Йоханнссен

Противники переозброєння застерігають, що збільшення армії стимулює напругу й ризик ескалації, а Німеччина ризикує опинитися в ролі головного ворога Кремля. Однак прихильники наголошують, що саме слабкість є провокацією, а здатність до оборони є головною умовою стримування.

Попри складні суспільні настрої, політика Пісторіуса вже трансформує внутрішній дискурс ФРН — слово “війна”, яке десятиліттями уникали, повернулося в офіційні виступи.

Поняття “військової готовності” і “геополітичної відповідальності” стали частиною державної риторики, підкреслюючи, що мова більше не йде лише про «оборону кордонів», а про роль Німеччини як гаранта безпеки всієї Європи.

Однак тінь історії не зникає. Кожне рішення супроводжується нагадуваннями про нацистське минуле, страхом перед мілітаризмом та вимогою підпорядковувати оборону демократичному контролю. І хоча Пісторіус наголошує, що Бундесвер не повернеться до розмірів часів холодної війни, зміна суті політики вже очевидна.

Дискусія щодо призову може повернути політику безпеки в центр внутрішнього життя Німеччини. Поступова нормалізація оборонної думки може призвести до найбільшої зміни ментальності суспільства від часу об’єднання країни. Сам Пісторіус переконаний, що це необхідний процес — незалежно від того, наскільки він непопулярний.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус бере участь у засіданні нижньої палати парламенту Німеччини, Бундестагу, у Берліні, Німеччина, 5 грудня 2024 року — Ліза Йоганнссен

Система безпеки нового покоління: чому Німеччина робить ставку на Skyranger

Німеччина, яка донедавна залишалася обережною у своїй військовій модернізації, нині робить рішучий крок — закупівлю понад 600 бойових комплексів Skyranger на суму понад 9 мільярдів євро. Це не просто масштабна інвестиція у національну безпеку, а стратегічний сигнал: Бундесвер має намір створити найефективнішу в Європі систему боротьби з безпілотниками.

Контракт із компанією Rheinmetall стане однією з найзначніших оборонних угод у новітній історії Німеччини. Очікується, що перші поставки розпочнуться вже найближчими роками, а повне оснащення армії Skyranger планується до 2030 року. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус раніше підтвердив, що закупівля перших 19 комплексів уже узгоджена, і ці системи невдовзі надійдуть у розпорядження військових.

Причини такого рішення очевидні: сучасні війни змінили своє обличчя. Маленький дрон може завдати шкоди не менше, ніж ракета. Зі зростанням кількості безпілотників, які використовуються для розвідки, атак чи диверсій, традиційні засоби ППО дедалі частіше виявляються неефективними. Саме тому Бундесвер прагне оснастити себе технологіями, які відповідатимуть загрозам XXI століття.

Система безпеки нового покоління: чому Німеччина робить ставку на Skyranger

Німеччина, яка донедавна залишалася обережною у своїй військовій модернізації, нині робить рішучий крок — закупівлю понад 600 бойових комплексів Skyranger на суму понад 9 мільярдів євро. Це не просто масштабна інвестиція у національну безпеку, а стратегічний сигнал: Бундесвер має намір створити найефективнішу в Європі систему боротьби з безпілотниками.

Контракт із компанією Rheinmetall стане однією з найзначніших оборонних угод у новітній історії Німеччини. Очікується, що перші поставки розпочнуться вже найближчими роками, а повне оснащення армії Skyranger планується до 2030 року. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус раніше підтвердив, що закупівля перших 19 комплексів уже узгоджена, і ці системи невдовзі надійдуть у розпорядження військових.

Причини такого рішення очевидні: сучасні війни змінили своє обличчя. Маленький дрон може завдати шкоди не менше, ніж ракета. Зі зростанням кількості безпілотників, які використовуються для розвідки, атак чи диверсій, традиційні засоби ППО дедалі частіше виявляються неефективними. Саме тому Бундесвер прагне оснастити себе технологіями, які відповідатимуть загрозам XXI століття.

Експерти зазначають, що Skyranger стане ключовим елементом у побудові нового багаторівневого щита протиповітряної оборони Німеччини. Це не просто зброя — це символ трансформації підходів до оборони країни, яка знову повертається до активного формування європейської безпеки.

Уроки сучасної війни: дрони як виклик цивілізації

Загроза від безпілотників вже давно перестала бути гіпотетичною. Від України до Близького Сходу, від Європи до Африки — дрони стали повсюдним інструментом війни, шпигунства і навіть терору. Вони дешеві, мобільні, майже невидимі для традиційних систем ППО. Один невеликий апарат, розміром із кілька футбольних м’ячів, здатен обійти захист аеропорту чи військової бази, залишаючись непоміченим.

Як зазначає німецький експерт із дронів Філіп Бене, сьогодні жоден аеропорт Німеччини не має повного захисту від безпілотників. Системи безпеки, встановлені для відлякування птахів і забезпечення посадки літаків у тумані, не розраховані на сучасні виклики. «Дрон розміром із чотири футбольні м’ячі може легко проскочити», — говорить він. І ця реальність вимагає радикально нових рішень.

Skyranger має стати відповіддю на цю загрозу. Його концепція ґрунтується на гнучкості та швидкій реакції. Це мобільна система, яка може діяти автономно, супроводжуючи війська на полі бою або захищаючи інфраструктурні об’єкти. Вона поєднує радар, систему спостереження, комп’ютерну аналітику та високоточну зброю в одному комплексі.

Фактично, це технологічний симбіоз між артилерією та штучним інтелектом. Система здатна розпізнавати ціль, оцінювати її тип, відстань і швидкість, після чого автоматично ухвалює рішення про перехоплення. Таким чином, Skyranger — це не просто «гармата на колесах», а мислячий щит, який здатен діяти з мінімальною участю людини.

Rheinmetall і народження «вбивці дронів»

Rheinmetall розпочав роботу над системою Skyranger у 2018 році, коли стало очевидно, що майбутні війни вимагатимуть нових типів захисту. Компанія, яка має більш ніж сторічний досвід виробництва військової техніки, створила сімейство мобільних систем, здатних адаптуватися під різні платформи — від колісних бронемашин до стаціонарних позицій.

Skyranger оснащується 35-мм гарматою, яка здатна знищувати дрони навіть на великій швидкості. Завдяки унікальним боєприпасам з програмованим підривом снаряди вибухають у повітрі саме тоді, коли потрібно, утворюючи хмару уламків, що вражає ціль із точністю до сантиметра. Це дає змогу ефективно боротися не лише з безпілотниками, а й із крилатими ракетами чи легкими літаками.

Особливістю Skyranger є його мобільність. Комплекс можна розгорнути за лічені хвилини, що робить його ідеальним для прикриття передових позицій або важливих інфраструктурних об’єктів. Система також може інтегруватися в єдину мережу управління, що дозволяє координувати дії кількох установок одночасно.

У світі, де швидкість реагування часто вирішує результат бою, такі системи стають незамінними. І саме це усвідомлення підштовхує уряд Німеччини до безпрецедентних оборонних витрат.

Політичний і стратегічний вимір: безпека як новий пріоритет Європи

Закупівля Skyranger має не лише військове, а й політичне значення. Вона демонструє зміну парадигми у ставленні Німеччини до власної оборони. Після десятиліть пацифізму та економічного прагматизму Берлін визнає: без потужної армії і сучасних технологій неможливо гарантувати мир ні в Європі, ні у світі.

Міністр оборони Борис Пісторіус став символом цієї нової політики. Його рішення про масштабну модернізацію Бундесверу свідчить, що Німеччина готова взяти на себе більшу відповідальність за безпеку континенту. І Skyranger — лише перший крок у цьому напрямку.

Європейські експерти наголошують, що розвиток систем ППО малої дальності є ключовим елементом інтегрованої оборони НАТО. Без ефективного захисту від дронів і ракет неможливо створити цілісний оборонний щит. Тому досвід Німеччини може стати каталізатором для інших країн Європи, які досі лише спостерігають за розвитком подій.

Ця програма також матиме економічний ефект: виробництво Skyranger створить тисячі робочих місць і підвищить технологічний потенціал німецької промисловості. Rheinmetall, який вже відомий своїми розробками для українських сил, тепер стає головним інструментом німецької оборонної доктрини.

Український контекст: спільна боротьба і взаємна підтримка

Особливу увагу викликає заява генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера про плани постачання систем Skyranger Україні вже цього року. Для нашої держави, яка щоденно стикається з атаками безпілотників, це може стати справжнім проривом у протиповітряній обороні.

Skyranger, створений із урахуванням досвіду сучасних бойових дій, здатен ефективно реагувати на ті ж самі загрози, з якими стикається Україна. І тому партнерство між Rheinmetall та українськими силами може мати не лише практичний, а й стратегічний вимір — спільне формування майбутнього європейської безпеки.

Німеччина, яка донедавна вагалася щодо постачання зброї, тепер демонструє рішучість і послідовність. І ця зміна настроїв має глибші корені — вона заснована на усвідомленні, що безпека однієї країни Європи нерозривно пов’язана з безпекою всіх інших.

Skyranger, таким чином, стає не лише технічним інструментом, а символом єдності, рішучості й технологічної сили, якою сучасна Європа зустрічає виклики нового часу.

Висновок: технології, що захищають майбутнє

Бундесвер, інвестуючи понад 9 мільярдів євро у системи Skyranger, фактично відкриває нову сторінку історії європейської оборони. Це рішення не лише зміцнює німецьку армію, а й підвищує безпеку усього континенту.

Світ стрімко змінюється, і в цих змінах зростає роль технологій. Відтепер боротьба за безпеку — це не тільки питання мужності чи кількості зброї, а передусім питання інтелекту, точності та швидкості рішень. Skyranger втілює саме цю філософію — оборону, засновану на розумі, а не на хаосі війни.

Незважаючи на тривалу історію миротворчих місій і обмежену роль у бойових операціях, німецька армія — Бундесвер — довгий час залишалася поза увагою суспільства.

У нових умовах ескалації напруги з Росією та невизначеності у рамках трансатлантичної безпеки уряд обрав неочікуваний, але вчасний крок: 15 червня 2025 року у Берліні відбувся перший офіційний Veterans Day із дня возз’єднання Німеччини. Цей день покликаний змінити ставлення громадян до військової служби та сприяти рекрутинг-кампанії для поповнення лав сухопутних, повітряних і морських сил.

Досі ветерани часто лишалися непоміченими, а поняття «військова служба» асоціювалося з темним спадком Другої світової війни. Сьогодні, коли країна має намір довести витрати на оборону до 5 % ВВП і виконати зобов’язання перед НАТО, кожен солдат заслуговує не лише на матеріальну винагороду, а й на визнання заслуг.

Незважаючи на тривалу історію миротворчих місій і обмежену роль у бойових операціях, німецька армія — Бундесвер — довгий час залишалася поза увагою суспільства.

У нових умовах ескалації напруги з Росією та невизначеності у рамках трансатлантичної безпеки уряд обрав неочікуваний, але вчасний крок: 15 червня 2025 року у Берліні відбувся перший офіційний Veterans Day із дня возз’єднання Німеччини. Цей день покликаний змінити ставлення громадян до військової служби та сприяти рекрутинг-кампанії для поповнення лав сухопутних, повітряних і морських сил.

Досі ветерани часто лишалися непоміченими, а поняття «військова служба» асоціювалося з темним спадком Другої світової війни. Сьогодні, коли країна має намір довести витрати на оборону до 5 % ВВП і виконати зобов’язання перед НАТО, кожен солдат заслуговує не лише на матеріальну винагороду, а й на визнання заслуг.

Як наголосив міністр оборони Борис Пісторіус, відтепер підтримка армії — це не політична декларація, а необхідна умова для зміцнення національної безпеки.

Відвідувачі слухають вступну промову Юлії Клекнер, голови німецького парламенту. Лена Муха

Святкування у столиці включало відкритий фестиваль біля будівлі Бундестагу зі спортивними змаганнями, виставками фотографій та музичними виступами. Головним символом стало змагання зі підтягувань у бронежилетах: учасники демонстрували силу та витривалість, спонукаючи присутніх замислитися над труднощами, з якими стикаються поранені захисники. Фотоекспозиція канадського митця Браяна Адамса висвітлила історії ветеранів із Британо-канадських місій, а відеопривітання принца Гаррі нагадало про важливість підтримки тих, хто повернувся з фронту.

Ключовою метою стала зміна сприйняття слова «ветерани». Минулі покоління генерацій німців не асоціювали своїх співгромадян із гордістю, адже пам’ять про агресивні війни ХХ століття домінувала у публічному дискурсі. Сьогодні ж уряд прагне, щоб ветерани стали прикладом відповідальності та відданості, а їхній досвід слугував натхненням для молодих рекрутів. Промови президента Бундестагу і канцлера Фрідріха Мерца підкреслили: захист демократії й свободи — це завдання не лише політиків, а й кожного громадянина.

Важливим елементом стало залучення широкої громадськості: салюти, покази техніки і сцени, де родичі військовослужбовців могли поділитися особистими історіями. У рамках заходу представники міністерства оборони презентували нові освітні програми про військову історію та морально-етичну підготовку солдатів. Запроваджено спеціальні курси для ветеранів із профорієнтації та повернення до цивільного життя, що допоможе зменшити психологічний бар’єр під час адаптації.

Карстен Броєр, генеральний інспектор німецьких збройних сил, або Бундесверу, вітає ветеранів на фестивальних стендах. Лена Муха

Запрошені на свято колишні військові говорили про необхідність реальної підтримки: доступ до якісної медицини, реабілітації та навчання після завершення служби. Саме такі програми, впроваджені Міністерством праці та соціальних справ, стануть підґрунтям для формування довгострокової політики підтримки ветеранів. Офіційний рекрутинг розрахований на 60 000 новобранців за найкоротший термін, і без позитивного іміджу «служба в Бундесвері» не зможе конкурувати з цивільними вакансіями.

Підтримка армії у суспільному дискурсі відображає також зміну зовнішньополітичного курсу. Німеччина активніше бере участь у спільних навчаннях НАТО, посилює оборонну інфраструктуру на східному фланзі та інвестує кошти в кіббезпеку. Сучасні виклики вимагають не лише технічного переозброєння, а й мобілізації духу захисту держави в серцях громадян. Veterans Day закладає основу для формування нової культури національної оборони.

Соціологічні опитування засвідчили, що після святкування рівень довіри до Збройних сил зріс на 15 %. Більше половини респондентів позитивно оцінюють ідею проведення щорічного Дня ветеранів. Це свідчить про готовність суспільства змінити ставлення до військової служби та визнати внесок ветеранів. Уряд планує залучати до подібних заходів молодь через інноваційні формати: VR-симуляції бойових дій, освітні квести та інтерактивні виставки.

У парламенті Німеччини відкрилася виставка фотографій поранених британських солдатів, авторства Браяна Адамса. Лена Муха

На майбутнє уряд анонсував план масштабного розвитку програми обміну ветеранами з партнерами по НАТО, щоб німецькі «ветерани» могли ділитися досвідом із колегами зі США, Канади та Великобританії. Така співпраця сприятиме інтеграції ноу-хау у сфері реабілітації, підготовки та морально-психологічної підтримки. Нова ініціатива матиме назву «Партнерство захисників свободи» (Defenders of Freedom Partnership), що логічно підкреслює цінності взаємодії та солідарності.

Незважаючи на певні протести нечисленної групи критиків, загальна оцінка заходу залишилася позитивною. Головний виклик — зробити так, щоб ветерани не просто були почесними гостями одноденного фестивалю, а мали сталий доступ до соціальних благ і професійних перспектив. Це питання набуває все більшої ваги, адже демографічна криза вимагає раціонального перерозподілу людського капіталу між цивільними й військовими сферами.

Відзначення Veterans Day заклало фундамент для довготривалої стратегії зміцнення національної безпеки. Повага до ветеранів, зміна ставлення до військової служби та активний рекрутинг — складові оновленої політики, яка спрямована на підвищення здатності Німеччини захищати свої кордони і підтримувати союзників. У наступні роки уряд планує зробити це свято символом єдності суспільства й армії, забезпечивши міцні підвалини для обороноздатності держави.

Європа здатна підтримувати обороноздатність України у війні проти Росії навіть у разі повного припинення військової допомоги з боку Сполучених Штатів. Про це заявив генерал-майор Крістіан Фройдинг, старший офіцер Бундесверу, який координує постачання німецької зброї Україні, в інтерв’ю Reuters.

За його словами, країни Європи та Канада вже надали Києву допомоги на суму, що перевищує $20 мільярдів — саме стільки США передали Україні торік. В цілому, за словами Фройдинга, на долю європейських союзників і Канади припадає близько 60% загальних витрат західної коаліції на підтримку України.

«Війна проти України точиться на нашому континенті, і водночас ведеться проти європейського порядку безпеки. Якщо є політична воля, то знайдуться й ресурси для компенсації американської підтримки», — наголосив генерал.

Європа здатна підтримувати обороноздатність України у війні проти Росії навіть у разі повного припинення військової допомоги з боку Сполучених Штатів. Про це заявив генерал-майор Крістіан Фройдинг, старший офіцер Бундесверу, який координує постачання німецької зброї Україні, в інтерв’ю Reuters.

За його словами, країни Європи та Канада вже надали Києву допомоги на суму, що перевищує $20 мільярдів — саме стільки США передали Україні торік. В цілому, за словами Фройдинга, на долю європейських союзників і Канади припадає близько 60% загальних витрат західної коаліції на підтримку України.

«Війна проти України точиться на нашому континенті, і водночас ведеться проти європейського порядку безпеки. Якщо є політична воля, то знайдуться й ресурси для компенсації американської підтримки», — наголосив генерал.

На даний момент Україна продовжує отримувати поставки озброєння, які були схвалені ще адміністрацією Джо Байдена. Проте незрозуміло, чи новий президент Дональд Трамп дозволить нові поставки або погодить постачання американської зброї Україні через треті країни.

Відповідаючи на питання, наскільки довго Україна зможе протриматися завдяки вже схваленим поставкам, Фройдинг зазначив, що це залежить як від логістичних процесів, так і від темпів витрати Україною боєприпасів та озброєння. За його оцінками, нинішніх запасів має вистачити до літа.

«Яким буде підхід американської адміністрації до нових запитів на військову допомогу для України, наразі незрозуміло. Ми не можемо цього прогнозувати», — додав генерал. Водночас він висловив обережний оптимізм, що принаймні закупівлі американських оборонних товарів і їх поставки Україні залишатимуться можливими, оскільки це також відповідає інтересам американської оборонної промисловості.

Військовослужбовці мобільного підрозділу протиповітряної оборони 115-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України стріляють із зенітної гармати ЗУ-23-2 по російському безпілотнику під час нічної зміни на тлі нападу Росії на Україну в Харківській о Софія Гатілова

Оцінюючи потенційні загрози з боку Росії, генерал Фройдинг зазначив, що Москва має чіткий план нарощування військових сил. До 2026 року Росія планує подвоїти чисельність сухопутних військ до 1,5 мільйона осіб. При цьому вона активно створює надлишкові запаси боєприпасів, які накопичує на складах. Окрему увагу Росія приділяє розвитку військової інфраструктури у Західному військовому окрузі, що межує з новим членом НАТО — Фінляндією.

На думку Фройдинга, будь-яке припинення вогню в Україні може дозволити Росії пришвидшити процес переозброєння та підготовку до можливої великомасштабної атаки проти території НАТО. За оцінкою Альянсу, таку загрозу слід очікувати з 2029 року. «Звичайно, припинення вогню змінить ситуацію з безпекою», — зазначив генерал.

Москва, у свою чергу, заперечує будь-які плани атаки на НАТО, стверджуючи, що так звана «спеціальна військова операція» в Україні проводиться виключно задля захисту власної безпеки від «агресивного Заходу». За даними міноборони ФРН, Німеччина надала Україні загалом 38 мільярдів євро ($43 мільярди) військової допомоги, включаючи кошти, передбачені на наступні роки. Це робить її другим найбільшим донором після США.

Фройдинг наголосив, що наразі йому невідомо про будь-яке офіційне погодження адміністрацією Трампа поставок американської зброї Україні через фінансування третіми країнами. Водночас він визнав, що Європі буде непросто повністю компенсувати певні критично важливі елементи американської допомоги. Йдеться насамперед про розвідувальні дані (ISR), системи ППО типу Patriot, а також запасні частини для американських видів озброєння.

«Якщо ми зможемо хоча б частково замістити ці розвідувальні можливості, — ми маємо це ретельно вивчити, коли стане зрозуміло, що США більше не надаватимуть таких даних», — підкреслив генерал. Зараз Україна активно використовує розвідувальні дані США для підтримки своєї протиповітряної оборони, а також для наведення цілей, зазначають експерти.

Останні роки стали переломними для європейської системи безпеки. Російська агресія проти України, що триває з 2014 року і досягла піку в 2022 році, повністю змінила уявлення про військові загрози у регіоні. Зараз питання про те, чи можливий напад на країни НАТО, вже не звучить фантастично. Це — реальний сценарій, до якого готуються провідні європейські держави, зокрема Німеччина.

Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр у нещодавньому інтерв’ю Deutsche Welle зазначив, що найкраща стратегія для запобігання нападу — це бути готовим до нього. Готовність до оборони — це не лише питання технічної переваги, це питання менталітету, національної стійкості та організованості суспільства в цілому.

Офіційні заяви Німеччини дедалі частіше набувають риторики, що раніше асоціювалася з часами холодної війни. Попередження від Федеральної розвідувальної служби (BND) про те, що Росія може вдатися до обмеженої військової операції проти країн Балтії вже у найближчі роки, тільки підтверджують цю зміну парадигми.

Останні роки стали переломними для європейської системи безпеки. Російська агресія проти України, що триває з 2014 року і досягла піку в 2022 році, повністю змінила уявлення про військові загрози у регіоні. Зараз питання про те, чи можливий напад на країни НАТО, вже не звучить фантастично. Це — реальний сценарій, до якого готуються провідні європейські держави, зокрема Німеччина.

Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр у нещодавньому інтерв’ю Deutsche Welle зазначив, що найкраща стратегія для запобігання нападу — це бути готовим до нього. Готовність до оборони — це не лише питання технічної переваги, це питання менталітету, національної стійкості та організованості суспільства в цілому.

Офіційні заяви Німеччини дедалі частіше набувають риторики, що раніше асоціювалася з часами холодної війни. Попередження від Федеральної розвідувальної служби (BND) про те, що Росія може вдатися до обмеженої військової операції проти країн Балтії вже у найближчі роки, тільки підтверджують цю зміну парадигми.

Ці сигнали не залишають сумнівів — німецьке суспільство та його оборонні структури мають готуватися до нової реальності. Військова безпека знову стала однією з головних тем для обговорення в політичному і суспільному дискурсах.

Однією з головних ініціатив, про які говорить Карстен Броєр, є розширення чисельності збройних сил. Поточний стан Бундесверу, за словами генерала, не відповідає викликам часу. Щоб відповідати потенційному рівню загроз, Німеччина має збільшити чисельність війська до 460 тисяч осіб — як за рахунок регулярних військовослужбовців, так і через резерв.

Це амбітна мета, яка потребує не лише політичного рішення, а й глибоких структурних змін. Серед можливих варіантів — відновлення форми обов’язкової військової служби або ж розвиток системи добровільної мобілізації. Кожна з моделей має свої переваги й недоліки, однак спільним для них є одне — населення має бути готовим долучатися до захисту держави.

Сучасне суспільство Німеччини багато років жило в умовах відносного миру. Скасування обов’язкового призову, мінімальні оборонні витрати, орієнтація на економічне зростання — усе це відбувалося на тлі стабільного безпекового середовища. Проте зміни, що відбулися після 2022 року, вимагають радикально нового підходу.

Залучення нових кадрів до армії — це також виклик для системи освіти, ринку праці та соціальної політики. Збройні сили мають стати привабливим вибором не лише з патріотичних міркувань, а й з точки зору професійного розвитку, соціального забезпечення та визнання ролі військового у суспільстві.

Оборона — це не лише солдати та техніка. Це насамперед стійкість нації до викликів, готовність громадян брати участь у захисті своєї країни, навіть якщо це не є їх основною професією. Генерал Броєр наголошує, що захист держави починається з менталітету — і це стосується як військових, так і цивільних.

Ключовим словом стає мілітарна просвіта. Питання про доцільність військової служби, про готовність до самооборони, про стратегічне мислення — усе це має бути частиною громадського діалогу. Від того, наскільки суспільство усвідомлює загрози та свою відповідальність перед державою, залежить ефективність будь-якої оборонної системи.

Стійкість суспільства також вимірюється здатністю протистояти дезінформації та психологічному тиску. Росія активно використовує інформаційні атаки, щоб послабити єдність західних країн. У цьому контексті важливо розвивати критичне мислення, медіаграмотність і розуміння гібридних загроз.

Німеччина, як одна з провідних демократій Європи, має прикладом демонструвати, що свобода і безпека — це не антагоністи, а складові однієї системи. І в цій системі громадянин не є пасивним спостерігачем, а активним учасником безпеки.

Однією з основ колективної безпеки НАТО є принцип взаємного захисту. Напад на одну з країн Альянсу сприймається як напад на всіх. Проте в умовах асиметричних загроз ця формула потребує нових інтерпретацій. Заяви про можливі обмежені операції Росії проти країн Балтії не варто недооцінювати.

Латвія, Литва, Естонія — маленькі за розмірами, але стратегічно важливі держави. Їх географічне розташування робить їх першими уразливими цілями у разі конфлікту. Німеччина, як одна з ключових країн НАТО, має не лише політичне, а й моральне зобов’язання підтримати своїх східних союзників.

Посилення присутності Бундесверу в східноєвропейському регіоні — це вже не просто жест солідарності. Це елемент реального стримування, що має засвідчити серйозність намірів Заходу. Дії Німеччини у цьому напрямку активно координуються з партнерами по Альянсу та відображають зміну її стратегічного мислення.

Участь у навчаннях, створення постійних баз, передислокація підрозділів — усе це частина довготривалої стратегії, яка повинна гарантувати стабільність у регіоні. І хоча ці заходи не гарантують повної безпеки, вони значно ускладнюють сценарії потенційного нападу.

Зміна підходу до безпеки — це не лише про нову техніку чи більшу чисельність армії. Це — фундаментальна трансформація, яка охоплює всі рівні управління: від федерального уряду до муніципалітетів, від шкіл до університетів, від підприємств до громадських організацій.

Нова концепція оборони, яку пропонує Бундесвер, — це не повернення до мілітаризму, а усвідомлення відповідальності. Це — визнання, що мир не є чимось сталим і гарантованим. Його потрібно захищати, інвестувати в нього, формувати його кожним рішенням, кожною дією.

Цей процес уже розпочався. І хоча попереду ще багато викликів — політичних, соціальних, економічних — стратегічна ясність, яку демонструють німецькі військові, є важливим сигналом. Німеччина готова не лише до дискусії, а й до дії. І саме ця готовність є найкращим запобіжником проти майбутніх загроз.

Стан збройних сил Німеччини викликає дедалі більше занепокоєння. Новий щорічний звіт про Бундесвер показує, що попри збільшене фінансування, армія залишається ослабленою, скорочується чисельно і не має достатнього забезпечення сучасним озброєнням.

Парламентська уповноважена з питань збройних сил Єва Гьогль заявила, що ситуація є серйозною. Вона підкреслила, що попри виділені ресурси, Бундесвер не досяг потрібного рівня боєздатності і потребує значних реформ.

Найбільша проблема Німеччини – нездатність збільшити чисельність війська.

Стан збройних сил Німеччини викликає дедалі більше занепокоєння. Новий щорічний звіт про Бундесвер показує, що попри збільшене фінансування, армія залишається ослабленою, скорочується чисельно і не має достатнього забезпечення сучасним озброєнням.

Парламентська уповноважена з питань збройних сил Єва Гьогль заявила, що ситуація є серйозною. Вона підкреслила, що попри виділені ресурси, Бундесвер не досяг потрібного рівня боєздатності і потребує значних реформ.

Найбільша проблема Німеччини – нездатність збільшити чисельність війська.

• Мета уряду – 203 000 військових до 2031 року.
• Фактична чисельність – лише 181 174 на кінець 2024 року.
• Кількість військових скоротилася на 340 осіб замість запланованого зростання.
• Середній вік військових зріс до 34 років, що свідчить про нестачу молодих рекрутів.

Ця тенденція підриває обороноздатність країни. Гьогль закликала терміново зупинити цей процес і залучити більше молодих людей до армії.

Попри створення спеціального фонду в 100 мільярдів євро після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Німеччина досі не має достатньо сучасного військового оснащення.

За даними звіту, армії бракує:

• Сучасних бойових машин піхоти
• Кораблів для морського бойового флоту
• Систем протиракетної оборони
• Бойових дронів

Гьогль заявила, що “Бундесверу не вистачає всього”, що ставить під загрозу його здатність до ефективних бойових дій.

Німеччина стикається з проблемами в той момент, коли позиція США щодо НАТО стає все більш невизначеною.

• Президент Дональд Трамп припинив військову допомогу Україні і зупинив обмін розвідданими.
• Він неодноразово заявляв, що США можуть не прийти на допомогу Європі, якщо вона не збільшить власні витрати на оборону.

Ці рішення створили напругу серед європейських союзників, які змушені переглядати свою військову політику.

На тлі загрози відмови США від гарантій безпеки, консервативний політик Фрідріх Мерц, потенційний майбутній канцлер Німеччини, запропонував звільнити витрати на оборону від обмежень державного боргу.

Проте його ініціативу ще потрібно узгодити в парламенті, і підтримка з боку “Зелених” поки що не гарантована.

Через недофінансування та нестачу кадрів Німеччині важко виконувати свої зобов’язання перед НАТО.

Одним із найважливіших проєктів є розгортання бригади чисельністю 4800 військових у Литві. Проте Гьогль попередила, що ця місія є “великим викликом” і розтягує ресурси Бундесверу до межі.

Ще один критичний аспект – жахливий стан військових баз і об’єктів Бундесверу.

• 67 мільярдів євро потрібно лише для ремонту та оновлення казарм.
• У 2024 році витрати на військову інфраструктуру збільшили до 1,6 мільярда євро, але цього недостатньо.

Також зростає загроза атак на військові бази. В останні місяці зросла кількість інцидентів з дронами та спроб саботажу. Гьогль закликала до посилення периметрової оборони та впровадження ефективніших заходів протидії дронам.

Поточний стан Бундесверу показує, що Німеччина ще не готова до ведення великомасштабного конфлікту.

• Лише у 2024 році країна досягла витрат на оборону у 2% ВВП, як вимагає НАТО.
• Після десятиліть недофінансування армія не має достатньо ресурсів для оперативного реагування на загрози.
• Відсутність достатньої чисельності військових ставить під сумнів можливість Німеччини швидко мобілізувати свої сили.

Тиск на Берлін із вимогою підняти витрати на оборону зростатиме. США та союзники в НАТО очікують, що Німеччина відіграватиме активнішу роль у безпеці Європи.

Реформа військової служби стає критично необхідною. Без значного покращення рекрутингу Бундесвер не зможе досягти запланованої чисельності військових.

Німеччина має вирішити, чи готова вона йти на кардинальні зміни у військовій політиці. Дебати щодо скасування бюджетних обмежень на оборонні витрати стають все гострішими.

Німеччина опинилася у складній ситуації: з одного боку – загроза з боку Росії, з іншого – зростаючий тиск з боку США та союзників по НАТО. Попри додаткове фінансування, Бундесвер залишається ослабленим і не готовим до великомасштабного конфлікту.

Наступні кілька років стануть вирішальними для військової політики Німеччини. Якщо Берлін не зможе реформувати свою армію, країна ризикує втратити роль ключового оборонного гравця Європи.

Складна ситуація у Бундесвері

Німецький Бундесвер опинився перед серйозними викликами у питанні боєготовності своїх підрозділів. За словами уповноваженої Бундестагу з питань оборони Єви Хьогль, деякі підрозділи мають рівень боєготовності, що ледве сягає 50%. Цей показник ставить під сумнів здатність армії ефективно виконувати свої завдання у сучасних умовах підвищеної міжнародної напруги.

Хьогль, виступаючи перед журналістами, наголосила, що головною проблемою є нестача особового складу. "Ми все ще маємо дефіцит близько 20 000 чоловіків і жінок, щоб досягти цільового показника у 203 000 солдатів", – заявила вона. Крім того, багато посад у Бундесвері залишаються вакантними, що ускладнює ефективне функціонування військових структур.

Складна ситуація у Бундесвері

Німецький Бундесвер опинився перед серйозними викликами у питанні боєготовності своїх підрозділів. За словами уповноваженої Бундестагу з питань оборони Єви Хьогль, деякі підрозділи мають рівень боєготовності, що ледве сягає 50%. Цей показник ставить під сумнів здатність армії ефективно виконувати свої завдання у сучасних умовах підвищеної міжнародної напруги.

Хьогль, виступаючи перед журналістами, наголосила, що головною проблемою є нестача особового складу. "Ми все ще маємо дефіцит близько 20 000 чоловіків і жінок, щоб досягти цільового показника у 203 000 солдатів", – заявила вона. Крім того, багато посад у Бундесвері залишаються вакантними, що ускладнює ефективне функціонування військових структур.

Вплив війни в Україні на німецьку армію

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання безпеки набуло особливої актуальності для країн Європи. Німеччина, яка традиційно орієнтується на миротворчу політику, зараз вимушена переглядати підходи до оборони. Хьогль підкреслила, що війна РФ проти України стала "поворотним моментом" для Бундесверу. Це, за її словами, є сигналом до проведення масштабних реформ, які мають охоплювати технічне переоснащення, покращення інфраструктури та зміцнення кадрового потенціалу.

Однак на сьогодні реформи ще не досягли бажаного рівня. "Ми не можемо дозволити собі продовжувати працювати за старими схемами. Необхідно підвищити темпи змін, інакше ми не зможемо гарантувати безпеку в умовах зростаючих загроз", – зазначила уповноважена.

Пріоритети на 2025 рік

Єва Хьогль вважає, що найважливішим завданням на 2025 рік стане розв'язання кадрових питань. Вона закликала усіх, хто відповідає за оборонну політику, зосередитися на цьому аспекті. Однією з проблем, що стримує розвиток армії, є низька мотивація громадян до проходження військової служби. З початку 2022 року у Німеччині суттєво зросла кількість тих, хто відмовляється від служби з міркувань совісті. Це ускладнює набір нових солдатів і створює додатковий тиск на вже існуючий особовий склад.

Водночас нещодавні опитування показали, що 61% німецьких чоловіків готові взяти зброю для захисту своєї країни у разі нападу. Це свідчить про збереження патріотичних настроїв у суспільстві, які можна використовувати для посилення мобілізаційних зусиль.

Необхідність змін

Поточна ситуація у Бундесвері демонструє нагальну потребу в модернізації як технічного забезпечення, так і кадрових підходів. Недостатній рівень боєготовності, особливо в умовах посилення глобальних загроз, може стати серйозною перешкодою для забезпечення безпеки не лише Німеччини, але й усієї Європи.

На думку Хьогль, політичне керівництво має розробити чіткий план дій, який включатиме підвищення заробітних плат, створення привабливих умов для новобранців та покращення іміджу військової служби. Лише за таких умов можна досягти необхідного рівня боєготовності.

Висновок

Бундесвер потребує комплексного підходу до вирішення своїх проблем, починаючи від заповнення вакантних посад і закінчуючи модернізацією техніки. На тлі війни в Україні та зростаючих викликів для Європи Німеччина має зробити все можливе, щоб її армія відповідала сучасним вимогам. Питання обороноздатності країни має стати не лише політичним пріоритетом, але й національним завданням.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус планує модернізацію арсеналу Бундесверу, яка включає оновлення крилатих ракет великої дальності Taurus. За інформацією німецького видання Spiegel, Міністерство оборони Німеччини вже подало відповідний проєкт до бюджетного комітету на розгляд у рамках бюджету на 2025 рік. Цей проєкт передбачає закупівлю нових моделей ракет Taurus Neo в кількості 600 одиниць, на загальну суму приблизно 2,1 мільярда євро. Постачання нових ракет, за оптимістичним сценарієм, може розпочатися у 2029 році, проте проєкт на даний момент є лише опціональним через обмеженість бюджетних коштів.

План Пісторіуса щодо закупівлі нових ракет Taurus Neo викликаний стратегічною потребою Німеччини мати сучасне озброєння, яке здатне ефективно діяти в тилу ворога, що робить його ключовим елементом оборонної стратегії Бундесверу. Окрім плану на модернізацію, Міністерство оборони вказало необхідність виділити близько 350 мільйонів євро вже в 2025 році для початку проєкту, хоча основні витрати на нове озброєння передбачаються після 2029 року. Відсутність бюджетних коштів означає, що цей проєкт може не отримати належного фінансування, і, якщо фінансування так і не буде забезпечене, закупівля залишиться лише перспективною опцією.

Сучасний стан ракет Taurus у Бундесвері

На сьогодні в арсеналі Бундесверу знаходяться приблизно 600 крилатих ракет Taurus старого зразка. Ці ракети були розроблені для атак в тилу ворога і відіграють важливу роль у стратегії оборони Німеччини. Однак старі моделі поступово застарівають, що робить їхню модернізацію та оновлення арсеналу надзвичайно актуальними для підтримки боєздатності. Саме тому Міністерство оборони ініціювало процес масштабної модернізації наявних ракет, зосереджуючись на їхній адаптації до сучасних викликів.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус планує модернізацію арсеналу Бундесверу, яка включає оновлення крилатих ракет великої дальності Taurus. За інформацією німецького видання Spiegel, Міністерство оборони Німеччини вже подало відповідний проєкт до бюджетного комітету на розгляд у рамках бюджету на 2025 рік. Цей проєкт передбачає закупівлю нових моделей ракет Taurus Neo в кількості 600 одиниць, на загальну суму приблизно 2,1 мільярда євро. Постачання нових ракет, за оптимістичним сценарієм, може розпочатися у 2029 році, проте проєкт на даний момент є лише опціональним через обмеженість бюджетних коштів.

План Пісторіуса щодо закупівлі нових ракет Taurus Neo викликаний стратегічною потребою Німеччини мати сучасне озброєння, яке здатне ефективно діяти в тилу ворога, що робить його ключовим елементом оборонної стратегії Бундесверу. Окрім плану на модернізацію, Міністерство оборони вказало необхідність виділити близько 350 мільйонів євро вже в 2025 році для початку проєкту, хоча основні витрати на нове озброєння передбачаються після 2029 року. Відсутність бюджетних коштів означає, що цей проєкт може не отримати належного фінансування, і, якщо фінансування так і не буде забезпечене, закупівля залишиться лише перспективною опцією.

Сучасний стан ракет Taurus у Бундесвері

На сьогодні в арсеналі Бундесверу знаходяться приблизно 600 крилатих ракет Taurus старого зразка. Ці ракети були розроблені для атак в тилу ворога і відіграють важливу роль у стратегії оборони Німеччини. Однак старі моделі поступово застарівають, що робить їхню модернізацію та оновлення арсеналу надзвичайно актуальними для підтримки боєздатності. Саме тому Міністерство оборони ініціювало процес масштабної модернізації наявних ракет, зосереджуючись на їхній адаптації до сучасних викликів.

Нова модель Taurus Neo пропонує вдосконалені технології, які мають підвищити ефективність та точність ракет, а також посилити можливості для ударів на великі відстані. Плановане оновлення арсеналу не тільки покращить обороноздатність Німеччини, але й зміцнить її позиції в НАТО, адже німецькі збройні сили часто відіграють важливу роль у спільних оборонних заходах альянсу.

Політичні перешкоди та міжнародний контекст

Рішення про модернізацію крилатих ракет Taurus також має міжнародний вимір. Україна неодноразово зверталася до Німеччини з проханням про постачання цих ракет для посилення свого оборонного потенціалу у війні проти Росії. Проте канцлер Німеччини Олаф Шольц неодноразово відхиляв ці запити, що спричинило дискусії як всередині Німеччини, так і на міжнародній арені.

Відмова Німеччини постачати ракети Taurus Україні пов’язана з побоюваннями щодо можливого загострення конфлікту з боку Москви. Уряд Шольца прагне уникати ризиків, пов’язаних із ескалацією ситуації, особливо враховуючи стратегічні відносини та економічні інтереси Німеччини. Водночас деякі інші країни, зокрема США, Велика Британія та Франція, вже надали Києву свої далекобійні ракети. Це викликає додатковий тиск на німецький уряд, оскільки громадська думка як в Німеччині, так і за її межами схильна підтримувати надання військової допомоги Україні.

Бюджетні виклики та перспективи реалізації проєкту

Основною проблемою для реалізації плану Пісторіуса є обмеження бюджетних коштів, зокрема виділення фінансування в розмірі 350 мільйонів євро, необхідного для початку розробки нової моделі ракети в 2025 році. У поточному бюджетному циклі Німеччина зіткнулася з необхідністю урізання витрат на оборону, що є частиною ширших економічних змін. Якщо до 2029 року необхідні фінансові ресурси не будуть забезпечені, проєкт Taurus Neo може так і залишитися нездійсненим.

Втім, попри всі труднощі, проєкт має великі перспективи, адже забезпечення Бундесверу сучасними ракетами значно підвищить обороноздатність країни та готовність до нових викликів. Нова ракета Taurus Neo стане важливою частиною оборонної стратегії Німеччини, здатною забезпечити захист і підтримати роль Німеччини як одного з ключових членів НАТО.

Висновок

Запланована модернізація Бундесверу шляхом закупівлі нових ракет Taurus Neo є важливим кроком для підвищення обороноздатності Німеччини. Проте цей амбітний проєкт зіткнувся з фінансовими перешкодами та політичними викликами, зокрема у контексті підтримки України. Відмова Німеччини від постачання ракет Taurus Україні демонструє обережний підхід німецької влади у військових питаннях, спрямований на уникнення ескалації конфлікту з Росією.