Уже три місяці минуло з моменту інавгурації Дональда Трампа на другий президентський термін у США, а надії росіян на швидке завершення війни в Україні дедалі більше руйнуються. Коли під час передвиборчої кампанії Трамп пообіцяв домогтися “справжнього миру”, багато хто в Москві сприйняв це як можливість вирвати для Кремля вигідну угоду. Проте реальність виявилася складнішою: переговори просуваються значно повільніше, ніж очікували, а обидві сторони демонструють жорсткість позицій.
За даними незалежного опитування Levada-центру, після результатів ноябрьських виборів у США понад 60 % росіян висловилися за те, що повернення Трампа дає шанс на завершення воєнного конфлікту в Україні та зняття санкцій із Росії. Багато хто очікував, що під ударами внутрішньополітичного тиску Трамп зможе швидко домовитися з Кремлем. І справді, вже в лютому-травні ц. р. американські й російські дипломати провели серію зустрічей у Саудівській Аравії, Туреччині та США.
Непохитність Кремля
Однак у Москві несподівано виявилося, що Володимир Путін не готовий поступатися. Ще влітку минулого року він висунув умови: припинення руху України до НАТО й виведення українських військ із чотирьох окупованих регіонів. Тепер, попри заклики зупинити війну, Кремль не відмовляється від цих вимог. У кінці березня Київ погодився на місячне перемир’я, але Путін залишився непохитним і його офіційна позиція не змінилася.
«Рух до миру відбувається набагато повільніше, ніж мав би, і зовсім не так, як хотілося б», — констатував у березні російський ліберальний політик Григорій Явлінський, який у 2023 році мав рідкісну аудієнцію в Кремлі з вимогою припинити вогонь. За його словами, замість реальних поступок Путін «продовжує воювати, скориставшись можливістю досягти максимуму умов перед початком серйозних переговорів».
Зі своєї сторони, Трамп та його команда неодноразово попереджали, що готові згорнути мирні зусилля, якщо прогрес не з’явиться найближчими днями. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати розглядають варіант «відмовитися від переговорів уже за кілька днів». «Якщо одна зі сторін створює надто багато перешкод, ми просто припинимо спроби», — заявив пізніше і сам Трамп.
Ці різкі заяви мали стати каталізатором для Кремля, але вони не дали особливих результатів. Путін навіть використав православні свята, аби оголосити одноденне «великоднє перемир’я» — такою собі демонстрацією готовності до діалогу, на яке Київ відповіді не дав. У Кремлі це назвали своєрідним тестом: чи готова Україна йти на поступки.
Кремль натомість пропонує бізнес-стимули
Натомість Москва робить ставку на економічні важелі. Російський уряд вже натякає на можливість масштабних американських інвестицій у російську енергетику, причому умови угод можуть бути вкрай вигідними для західних компаній. Це має спонукати Трампа на поступки, навіть якщо ситуація на фронті для України загострюється.
Колишній президент Дмитро Медведєв, який зараз виступає рупором «патріотичного» табору, у п’ятницю написав у своєму телеграм-каналі, що якщо Вашингтон відмовиться від переговорного процесу, «Росія швидше розбереться сама». Така заява більше нагадує демонстрацію впевненості, ніж крок назустріч.
Аналітики з урядових кіл визнають, що Путін виявився значно менш гнучким, ніж сподівалися. Один співрозмовник, близький до Кремля, зізнався під умовою анонімності, що президента здивував невеликий рух з боку Заходу — він очікував більш реальних жестів доброї волі. Інший високопоставлений чиновник зазначив: попри численні годинники переговорів із Трампом і його посланцем Стівом Віткоффом, Москва не отримала чіткої інструкції щодо готовності Путіна до відмови від значної частини територій чи обмеження військових амбіцій.
«Росія не поступиться своїми інтересами чи безпекою, лише щоб допомогти Трампу вирішити внутрішні питання», — вважає Федір Войтоловський, директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин у Москві. Він же підкреслив «наївність» американської адміністрації, яка сподівалася завершити війну швидко, не врахувавши глибокі інтереси Кремля.
Українська позиція та роль Європи
Водночас представники офіційного Києва та європейських столиць критикують Трампа за недостатню підтримку України. Григорій Явлінський звернувся до президента США з вимогою активізувати залучення ЄС до переговорів — мовляв, без європейських гарантій безпеки домовленість буде неповноцінною. Саме Європа має виступити посередником і поділити відповідальність за збереження світу.
Деякі представники бізнесу й опозиційні політики в Росії все ще вірять, що компроміс можливий. Українська столиця демонструє готовність до переговорів за принципом «хід за територіями — замороження війни», а Кремль тим часом нарощує бойові дії на сході та півдні країни. В умовах затяжної війни жодна зі сторін не зацікавлена в повній перемозі супротивника, адже це призведе до руйнівних витрат і для Росії, і для України.
Наразі переговори залишаються в глухому куті. Американська адміністрація демонструє нетерпіння, Кремль — непохитність. Україна та Європа перебувають в очікуванні: чи вдасться Трампу зламати жорсткий курс Путіна, чи перемовини остаточно зайдуть в глухий кут. Якщо США справді «втомляться» від процесу, Київ ризикує опинитися сам на сам з агресором.
Водночас російська еліта розділилася: одні сподіваються на швидкий мир за участі Трампа, інші готуються до тривалої війни на виснаження. Якою б не була наступна глава в цій драмі, риторика «мир за будь-яку ціну» буде змінюватися реальними подіями на полі бою та геополітичними розкладами в Белому домі та Кремлі.
Усе це свідчить про те, що питання «Чи може Трамп домовитися про мир в Україні?» залишається відкритим — з кожним днем відповідь стає дедалі складнішою й неоднозначнішою.
