ФК «Барселона» звикла ламати рекорди на полі, але тепер головний «рекорд» — борги Барселони. За словами скарбника клубу, сукупні зобов’язання 2,5 млрд євро вже тиснуть на кожне рішення — від трансферів до контрактів, і це робить каталонців найзаборгованішою командою у світовому футболі.
Ключова частина навантаження пов’язана з проєктом реконструкція Камп Ноу. Клуб наполягає, що стадіонний борг треба рахувати окремо, але інвестори й регулятори дивляться на баланс цілісно: відсотки та виплати все одно мають покриватися з реальних грошових потоків.
Президент Жоан Лапорта робить ставку на те, що спортивний успіх і оновлений стадіон витягнуть фінанси. Це політична стратегія так само, як і бізнес-план: у «Барси» немає власника-олігарха, а рішення ухвалюють члени клубу — socios — які обирають керівництво на виборах.
Модель socios дає клубу ідентичність, але забирає простий інструмент: швидку докапіталізацію. Коли каса просідає, більшість грандів просить гроші у інвестора. «Барселона» мусить маневрувати інакше — кредитами, продажем активів і жорстким урізанням витрат.
Після повернення на посаду Лапорта назвав клуб «технічно банкрутом» і пояснював це спадком попередньої ради, збитками та кримінальними розслідуваннями навколо минулого менеджменту. Але для вболівальника важливе інше: з того часу борговий тиск не зник, а лише змінив форму.
Минулого сезону "Барселона" дійшла до півфіналу Ліги чемпіонів — Карл Ресін
Щоб виконати обіцянку «залишатися конкурентними», клуб пішов на продаж майбутніх доходів. Найгучніший крок — права на телетрансляції: 25% внутрішніх медіаправ на 25 років віддали фонду Sixth Street за 667 млн євро. У підсумку клуб може переказати партнеру близько 1 млрд євро.
Формально актив повернеться після завершення угоди, і це аргумент захисту. Але фактично «Барса» обміняла частину майбутньої свободи на короткострокову ліквідність. Для команди з великими зарплатами це відтермінування болю, а не лікування: ви «рятуєтеся» сьогодні, платите завтра.
Паралельно клуб запустив цифрові проєкти, але один із таких активів уже став предметом судового спору і був списаний до нижчої оцінки. Це підриває довіру до звітності: якщо майбутні доходи не підтверджуються, фінансова подушка тане швидше, ніж планував менеджмент.
На полі підхід Лапорти частково спрацював: команда виграла два титули і дійшла до півфіналу Ліги чемпіонів. Проте бухгалтерія не відстає від календаря матчів. Реальним гальмом стали правила фінансовий фейр-плей Ла Ліги, які обмежують витрати на склад відносно доходів.
Саме через ці ліміти клуб не раз сварився з лігою щодо реєстрації нових гравців. Для бренду такого масштабу публічні конфлікти — репутаційний удар: спонсори й кредитори читають заголовки і роблять висновки про керованість ризиків. А керованість — головна валюта на ринку боргу.
Додаткового шуму додали спонсорські угоди. У листопаді клуб оголосив партнерство з маловідомим криптостартапом, але швидко дистанціювався від токена, а медіа повідомляли про згортання домовленості. Такі історії показують, як клуб шукає гроші там, де контроль якості контрагентів слабший.
Критику викликали й інші контракти: співпраця з урядом ДР Конго, а також телеком-партнерство з невеликою компанією з ОАЕ, пов’язаною з бізнесменом із Молдови, який обіцяв купувати дорогі V.I.P.-місця. Для клубу це кеш, для аудиторії — питання етики та прозорості.
Команда приносить близько 1 мільярда євро доходу на рік — Альберт Геа
Окремий фронт — аудит і облік. «Барса» змінювала аудиторів, а УЄФА вже штрафувала клуб за облікові практики. Навіть якщо штрафи не критичні, сигнал ринку поганий: коли звітність постійно «перекроюють», кредитор закладає вищий ризик і вимагає дорожчі гроші.
При цьому клуб залишається грошовою машиною: виручка близько 1 млрд євро на рік. Проблема в тому, що витрати і боргові платежі ростуть швидше, ніж стабільний дохід. А без інвестора доводиться балансувати між спортивними амбіціями і фінансовою дисципліною майже вручну.
Серце плану — стадіон. Після повернення у Spotify Camp Nou відвідуваність тимчасово обмежена менш ніж половиною місткості 105 тисяч. Це означає, що касові збори не досягають потенціалу, а реконструкція все ще «з’їдає» гроші й нерви, затягуючись довше очікуваного.
Фінансування реконструкції організували під довгу відстрочку: основні виплати мають зрости лише після повного введення арени в експлуатацію. Найбільші платежі відкладені до 2033 року, а середня відсоткова ставка 5% і вище — помітно дорожча, ніж у конкурента «Реала» під оновлення стадіону.
Клуб розраховує, що доходи стадіону 350 млн євро на рік стануть новою нормою, більш ніж удвічі проти доремонтного рівня. Але значна частина цього приросту піде на обслуговування боргу. Якщо операційний прибуток не зросте синхронно, ефект «нового стадіону» може розчинитися у відсотках.
Паралельно ліга тисне, щоб зменшити зарплатна відомість, яка колись була під «мессівські» масштаби. Ринок гравців інфляційний, а «Барселона» визнає, що не має тих самих інструментів, що клуби з багатими власниками. Виходить пастка: треба економити, щоб перемагати.
На горизонті з’являється ще один ризик — політика. Вибори керівництва наближаються, і кожен кандидат обіцяє свій сценарій порятунку. Чим ближче голосування, тим спокусливіше «купувати» оптимізм трансферами, навіть якщо цифри проти. Для балансу це означає додаткові ризики волатильності.
Дискусія про продаж частки клубу перестала бути табу, особливо після того, як у «Реалі» заговорили про голосування щодо часткового продажу капіталу. Для «Барси» це могло б дати інвестиції і зняти тиск боргу, але зруйнувати модель «клуб належить людям», що є ядром бренду.
Найбільша загроза на майбутнє — розрив між очікуваннями і реальністю. Якщо заповнюваність арени, ціни на квитки чи комерційні доходи не дадуть планових темпів, клуб одночасно отримає високі платежі й менше ресурсів для складу, що запускає спіраль економії та падіння результатів.
Отже, чи може найзаборгованіший гранд виправити фінанси? Так, але лише за жорстких умов: завершення реконструкції в строки, стабільний кешфлоу, дисципліна витрат і менше ризикових угод. Інакше 2,5 млрд євро залишаться не цифрою в звіті, а хронічним обмеженням на роки.
