Промисловість створює запаси, держава регулює ринок, а споживачі готуються до зими в умовах невизначеності.
Рекордне зростання цін на газ: суть проблеми
Ціни на природний газ в Україні у червні 2025 року досягли історичного максимуму за останні 2,5 роки. За даними ExPro, 18 червня вартість ресурсу коливалася в межах 31 200 – 31 900 грн за тисячу кубометрів (з ПДВ), а ближче до кінця дня пропозиції перевищували 32 000 грн. Це свідчить про стрімке подорожчання газу — лише з початку червня ціна зросла на 26%, а з травня — у 1,6 рази. Для українського ринку це не просто сезонне коливання, а тривожний сигнал про масштабні зміни в енергетичній ситуації країни.
Основна причина зростання — підвищення котирувань на європейських хабах. Ціна на газ у Європі вперше з квітня 2025 року перевищила €40/MWh. Це пов’язано з новим загостренням у глобальній політиці — війна між Ізраїлем та Іраном створює загрозу для постачання скрапленого природного газу (LNG), що відчутно впливає на весь світовий ринок. Український ринок, тісно пов’язаний з європейським, миттєво реагує на ці зміни.
Також значну роль відіграє зростання внутрішнього попиту. Промислові споживачі активно закуповують газ не лише на найближчий місяць, а й закладають обсяги в резерв на осінньо-зимовий період. Це логічний крок на тлі можливої енергетичної нестабільності восени, однак він створює додатковий тиск на ціноутворення. Серед активних учасників ринку — державні компанії, такі як "Оператор ГТС України" та "Нафтогаз Трейдинг".
Як геополітика впливає на енергетичні ринки
Міжнародна напруга залишається вагомим фактором, що визначає ціни на енергоносії. Війна на Близькому Сході спричинила хвилю нестабільності: навіть ризик тимчасового порушення маршрутів постачання LNG здатен миттєво вплинути на світові ринки. У таких умовах трейдери в Європі починають скуповувати ресурси, формуючи запаси на випадок дефіциту. Зростання попиту автоматично тягне за собою цінову спіраль, у яку включається і Україна.
Ключове слово тут — взаємозалежність. Україна більше не функціонує як ізольований енергетичний острів. Всі коливання на європейських хабах — TTF у Нідерландах чи PEG у Франції — майже синхронно відбиваються на українському ринку. У 2025 році, після інтеграції до європейських механізмів регулювання, це стало ще очевидніше. Вплив світової політики на енергетичну безпеку держави — один із головних викликів сьогодення.
Зниження внутрішньої пропозиції — ще один чинник тиску
Окрім зовнішніх причин, маємо й внутрішні проблеми. Зокрема, нещодавнє рішення Кабінету Міністрів щодо продажу газу, видобутого "Укрнафтою", виключно для потреб населення за фіксованою ціною 12 000 грн/тис. куб м, суттєво обмежило комерційні обсяги на ринку. Таким чином зменшився загальний рівень пропозиції, що ще більше стимулює ріст цін у сегменті вільного продажу.
Це політичне рішення має зрозумілу соціальну мету — захистити населення від шокових тарифів. Але для бізнесу та ринку воно означає нові ризики. Компанії змушені шукати альтернативні джерела або платити за газ за ринковими умовами, що стає дедалі дорожче. Обмеження комерційної пропозиції — ще один елемент у ланцюгу чинників, які підживлюють цінове зростання.
Активність промислових споживачів: формування запасів
Українські промислові підприємства виявляють активність на газовому ринку, зокрема шляхом раннього формування резервів. Це стало очевидним ще в травні, коли обсяги закупівель почали рости, попри тодішні ціни. У червні ситуація лише загострилася. Учасники ринку не виключають нового витка нестабільності восени та взимку, тому діють на випередження.
Формування запасів — стратегічне рішення, яке допомагає уникнути цінових піків у майбутньому. Однак воно також підсилює поточний попит, створюючи ажіотаж і підіймаючи ціни. Це природний процес, характерний для ринкової економіки, проте він вимагає грамотного регулювання та прозорості. Державні компанії, як-от "Нафтогаз Трейдинг", відіграють у цьому процесі ключову роль — від їхньої політики залежить доступність ресурсу для всіх споживачів.
Що це означає для споживачів
Зростання цін на газ має кілька рівнів впливу — від безпосередніх витрат для підприємств до потенційного підвищення тарифів для населення. Хоча споживачі наразі захищені механізмами ПСО (покладання спеціальних обов’язків), немає гарантії, що у разі подальшого погіршення ситуації ці механізми залишаться незмінними.
Українці вже звикли до енергетичної нестабільності, однак кожне нове зростання тарифів б’є по кишені. Якщо ціни на газ утримаються на рівні понад 30 000 грн/тис. куб м, це означатиме суттєве подорожчання і для малого бізнесу, і для бюджетних установ. У результаті можливе зростання цін на продукти, послуги, транспорт — фактично по всьому ланцюгу економіки.
Висновок: потрібна стратегія
Різке зростання цін на природний газ в Україні — це не тимчасове явище, а наслідок глибших проблем. Зовнішньополітична нестабільність, обмеження внутрішньої пропозиції, високий попит і відсутність стабільного регулювання створюють вибухову суміш для українського енергетичного ринку. Потрібна стратегія, яка поєднує захист споживачів, підтримку бізнесу та інтеграцію з європейськими ринками.
