У час, коли Україна переживає глибоку економічну трансформацію, будь-які новини про можливе підвищення податків викликають миттєвий резонанс. Особливо коли йдеться про податок на додану вартість (ПДВ), який безпосередньо впливає на цінову політику бізнесу і добробут кожного громадянина. Не дивно, що хвиля чуток про зростання ПДВ викликала занепокоєння в суспільстві.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відреагував миттєво. Він чітко зазначив, що жодних обговорень про зміну ставки ПДВ не ведеться ні з Міжнародним валютним фондом, ні у Верховній Раді. Такі заяви мають особливе значення, адже формують довіру до економічного курсу держави.
Зокрема, Гетманцев заявив: "Знову бачу чергову хвилю в ЗМІ про підняття ПДВ як результат відвідування нашими представниками МВФ. МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться". Таке запевнення є спробою стабілізувати інформаційний простір і не допустити спекуляцій на темі податкового навантаження.
Заяви про можливе підвищення податкових ставок часто стають частиною ширших політичних або економічних дискусій. У даному випадку, за словами Гетманцева, уряд бачить альтернативні шляхи наповнення бюджету. Йдеться насамперед про детінізацію економіки та реформування контролюючих органів.
Гетманцев акцентував, що будь-яке рішення щодо податкових змін має базуватися на серйозній підготовчій роботі. Це передбачає реформу митниці та Бюро економічної безпеки (БЕБ), оптимізацію державних витрат та залучення додаткових ресурсів через внутрішні облігації державної позики. Лише після вичерпання цих інструментів можна розглядати можливість перегляду податкових ставок.
Це свідчить про стратегічний підхід уряду: не йти шляхом простого фіскального тиску, а шукати системні рішення. Такий підхід відповідає запиту суспільства на прозорість і ефективність державного управління. Детінізація економіки, зокрема, здатна дати бюджету значно більше, ніж механічне підвищення податків.
На тлі заяв Гетманцева позицію уряду підтвердив і міністр фінансів Сергій Марченко. За його словами, наразі немає жодних планів щодо підвищення ПДВ чи інших податків. Міністр зазначив, що фінансова політика держави будується на принципах стабільності та прогнозованості, навіть в умовах зростаючих потреб.
Марченко визнав, що Україна потребує додаткових ресурсів, особливо у 2026 році, коли зростуть витрати на відновлення інфраструктури та безпековий сектор. Однак пошук цих ресурсів не передбачає підвищення ставок – замість цього Мінфін акцентує на підвищенні ефективності існуючих механізмів.
"Хочу зазначити, що ніяких планів щодо фіскалізації ми не плануємо. Підняття податків не передбачаємо. І все буде здійснено в умовах, передбачених чинним законодавством", – сказав міністр. Ця позиція має заспокоїти і бізнес, і громадян, які побоюються зростання цін та посилення фінансового тиску.
Не можна ігнорувати того факту, що в умовах широкомасштабного конфлікту Україна опинилася в надзвичайно складному фінансовому становищі. Витрати на оборону, відновлення зруйнованої інфраструктури та підтримку населення суттєво зросли. Однак уряд обрав відповідальний підхід: зберігати податкову стабільність, не погіршуючи ситуацію для платників податків.
Такий підхід є частиною більш широкої фінансової стратегії. Йдеться про збереження довіри до фіскальної системи, уникнення інфляційного тиску та стимулювання економічної активності. Навіть у найскладніші часи уряд демонструє, що не буде перекладати фінансовий тягар виключно на плечі бізнесу та громадян.
Більше того, Міністерство фінансів та Верховна Рада ведуть активну роботу з міжнародними партнерами щодо залучення фінансової допомоги. Таким чином, міжнародні кредити та гранти стають основним ресурсом для покриття дефіциту, а не кошти платників податків.
Підвищення ПДВ у теперішніх умовах могло б мати згубні наслідки для економіки. З одного боку, це означало б додаткове навантаження на бізнес, особливо малий і середній. З іншого – спровокувало б зростання цін, що боляче вдарило б по споживачах, які вже й так потерпають від інфляції.
Саме тому ключові фігури у фінансовому секторі України наголошують: ставки податків мають залишатися стабільними. Це створює передбачуване середовище для бізнесу, зменшує ризики і дає змогу зосередитися на відновленні та зростанні. Будь-які зміни у податковій системі повинні бути добре обґрунтовані, проаналізовані і підтримані суспільством.
Зрештою, в умовах, коли довіра громадян до державних інституцій є надзвичайно важливою, такі запевнення мають потужне значення. Вони демонструють, що уряд обрав шлях не тиску, а партнерства. І це дає надію на стабільність та поступове відновлення країни.
