Президент України Володимир Зеленський, прибувши до Анкари для зустрічі з Реджепом Таїпом Ердоганом, чітко дав зрозуміти, що зміст переговорів з Росією залежить від повноважень і рівня представників Кремля. На запитання журналістів біля терміналу аеропорту він охарактеризував склад російської делегації як «декоративний», оскільки не отримав офіційної інформації про мандат і здатність учасників ухвалювати зобов’язання. За його словами, наразі Києву необхідно з’ясувати, чи може ця група реальних перемовин або ж вона створена лише для видовищної картинки без наміру йти на поступки.
Реакція України на низький ранг російських представників є абсолютно прогнозованою: без чіткого політичного підпису від Путіна чи вищого кола влади будь-які домовленості можуть виявитися декларативними. До складу української делегації увійшли не лише міністр закордонних справ, але й керівники Генштабу та служби безпеки разом із чиновниками Офісу Президента. Такий підхід свідчить про готовність Києва вести переговори комплексно — у дипломатичній, оборонній та розвідувальній площинах. Водночас він підкреслює, що Україна не бажає вести будь-які розмови заради розмов, а лише ті, які здатні призвести до конкретного миру.
Для Росії ж участь «декоративних» делегатів може виконувати декілька завдань. По-перше, це спосіб утримати за собою можливість гнучко коригувати формат перемовин, використовуючи дипломатію задля інформаційного вкиду. «Порожнє крісло» виявилося не надто порожнім, але навколо нього панує театральна атмосфера, в якій сам факт переговорів не перетворюється на змістовний діалог. По-друге, залучення радників та другорядних чиновників дає час Кремлю на подальші воєнні кроки, адже реальних політичних зобов’язань вони не несуть. Така практика добре відома з попередніх раундів перемовин 2022 року, коли домовленості зрештою не зупинили ескалації.
Ключове питання полягає у співвідношенні двох умов: формально переговорний процес запущено — але без реальної спроможності сторін дійти компромісу. Україна наполягає на участі високопосадовців із повноваженнями гарантувати припинення вогню, виведення військ та обмін полоненими. Москва ж, очевидно, вважає за доцільне відрядити менш авторитетних представників, які широко відомі за кордоном, але не можуть узяти на себе відповідальність за ухвалення рішень.
Відсутність чіткого мандату в учасників Кремля створює для переговорного процесу низку ризиків. По-перше, будь-яка домовленість, яку вони підпишуть, може бути простою рекомендацією з подальшим передачами на затвердження у вищі інстанції, що істотно затягне практичну реалізацію. По-друге, Україна змушена витрачати дипломатичний та інформаційний ресурс на доказування необхідності зустрічей, що відволікає від питання суті — негайного припинення вогню та захисту цивільного населення.
З іншого боку, демонстративність переговорів слугує і для Заходу індикатором справжнього ставлення Кремля до миру. Якщо Росія не наважується відрядити хоча б одного високопосадовця із гарантією виконання угод, тоді питання про відновлення санкцій та військової підтримки України втрачає частину довіри до «російських намірів». Тому західним партнерам слід посилити моніторинг не лише бойових дій, а й дипломатичних процесів — щоб будь-які «порожні переговори» не стали приводом для пом’якшення тиску на Москву.
Наскільки довго триватиме театральна фаза переговорів, залежить від внутрішньої волі Путіна: чи вважатиме він за потрібне особисто приїхати й взяти на себе політичну відповідальність за мир, або продовжить маніпулювати процесом через низькорангових представників. У будь-якому разі Україна має наполягати на ключовій умові: участі гарантів із можливістю ухвалювати остаточні рішення — або не вести переговори взагалі.
Таким чином, «декоративна» російська делегація стала символом нинішнього етапу — не прагнення до миру як результату, а до видимості мирних ініціатив. Істинний мир народиться тоді, коли за столом будуть справжні повноваження, технічні експерти з питань безпеки й остаточні політичні гарантії. Лише тоді зрозуміє світ: це не просто дидактичний акт, а справжній крок до закінчення війни.