Розгляд справи у суді: донька потерпілої дає свідчення
3 вересня у Шевченківському районному суді Львова продовжили розгляд справи про вбивство відомої громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон. На засіданні відбувся допит Софії Особи, доньки загиблої.
Софія детально розповіла про життєву позицію матері, її невтомну працю на захист української мови та державності. Вона наголосила, що Ірина Фаріон усе життя відстоювала національні пріоритети, підтримувала розвиток української культури та сприяла утвердженню державності.
Адвокат підозрюваного Ігор Сулима та сам обвинувачений задавали питання Софії, намагаючись уточнити обставини подій. Донька мовознавиці залишилася непохитною у своїй позиції, підкресливши моральний та емоційний вплив трагедії на сім’ю.
Особливо емоційною стала її заява про необхідність довічного позбавлення волі для В’ячеслава Зінченка. Крім того, Софія подала цивільний позов на 15 мільйонів гривень за моральну шкоду, зазначивши, що кошти будуть спрямовані на підтримку українських військових.
Пряма мова Софії підкреслює глибокий емоційний біль сім’ї: вона розглядає компенсацію не лише як відшкодування втрати, а й як символічну підтримку ЗСУ та продовження боротьби за цінності, які сповідувала Ірина Фаріон.
Передісторія трагедії: замах та затримання підозрюваного
Ввечері 19 липня 2024 року на вулиці Масарика у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон. Після поранення вона померла у лікарні, залишивши сім’ю та шанувальників у глибокому шоку.
25 липня у Дніпрі правоохоронці затримали підозрюваного — 18-річного мешканця міста. Слідство виявило, що під час підготовки до злочину він орендував щонайменше три квартири у Львові. Експерти зазначають, що він міг бути лише виконавцем злочину, підкреслюючи складність мотивів і організації.
26 липня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту без права внесення застави. Після цього підозрюваний стверджував журналістам, що не скоював вбивство, проте докази та слідчі дії свідчили про протилежне.
26 грудня кваліфікацію злочину було змінено: підозрюваного звинувачують в умисному вбивстві особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та незаконному поводженні зі зброєю. Ця зміна кваліфікації підкреслює серйозність злочину та його зв’язок із громадською діяльністю загиблої.
Моральна шкода та вимоги сім’ї
Софія Особа пояснила, що моральна компенсація в 15 мільйонів гривень має стати не лише фінансовою відшкодуванням, а й символічним визнанням втрати, яку зазнала сім’я. Вона підкреслила, що кошти будуть спрямовані на підтримку українських військових, а не залишаться у приватному користуванні.
Важливо відзначити, що позов доньки Ірини Фаріон став прикладом того, як громадські родини відстоюють не лише власні права, а й моральні та культурні цінності, які втратили через насильницькі дії.
Емоційний аспект цього процесу особливо проявився у свідченнях Софії, коли вона описувала, як її діти бачили знімки та інформацію про вбивство їхньої бабусі. Це підкреслює не лише особисту, а й суспільну травму, яка залишає слід у всіх, хто знав і цінував Ірину Фаріон.
З юридичної точки зору, подача цивільного позову паралельно із кримінальним розслідуванням демонструє комплексність правової системи, де моральна та матеріальна відповідальність за тяжкі злочини інтегрується у процес судового захисту потерпілих.
Наступні етапи судового процесу
Наступне засідання суду заплановане на 18 вересня о 14:00. Тоді мають розглянути питання запобіжного заходу для В’ячеслава Зінченка та продовжити допити свідків. Очікується, що суд продовжить оцінювати докази та свідчення, включаючи свідчення родини загиблої.
Попередні засідання вже показали, що справа є складною та багатогранною. Зокрема, на засіданні 22 серпня було заслухано запис розмови обвинуваченого зі співкамерником, де він визнає мотиви злочину. Під час засідання підозрюваний пояснив, що зробив заяву під тиском, що додає процесу додаткового юридичного та емоційного виміру.
Судовий процес демонструє не лише юридичні аспекти, а й глибоку моральну та етичну складову, адже йдеться про втрату людини, яка все життя присвятила захисту української мови та державності.
У результаті ця справа стає не лише судовим розглядом, а й символом боротьби за цінності, які відстоювала Ірина Фаріон, та нагадуванням про необхідність підтримки сімей загиблих громадських діячів.