Удар російського безпілотника по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба» наприкінці січня знову поставив питання енергетичної залежності Європи від російської нафти. Пошкоджена ділянка в західній Україні призупинила транзит до Угорщини та Словаччини — двох держав ЄС, які й досі отримують російську нафту через винятки із санкцій.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що технічно трубопровід може бути відновлений приблизно за півтора місяця. Однак це не лише питання ремонту. Київ опинився перед політичною дилемою: відновлення транзиту означає фактичне сприяння експорту російської нафти до Європи, але відмова може коштувати Україні критично важливої фінансової допомоги.
27 січня атака російського дрона пошкодила ключову інфраструктуру нафтопроводу. За словами голови «Нафтогазу» Сергія Корецького, удар вивів з ладу головну насосну станцію, а також електронні системи управління. Це призвело до зупинки постачання нафти через українську територію, що стало початком нового етапу енергетичної суперечки між Києвом і Будапештом.
За попереднім аналізом газети «Дейком», ситуація навколо трубопроводу «Дружба» виходить далеко за межі технічної аварії. Йдеться про стратегічний вузол європейської енергетичної безпеки, де переплітаються питання енергетичної політики ЄС, санкцій проти Росії, транзиту російської нафти, фінансової допомоги Україні та політичних інтересів окремих держав.
Президент Зеленський прямо визнав: Україна не зацікавлена у відновленні транспортування російської нафти. Проте, за його словами, якщо європейські партнери пов’яжуть фінансову підтримку з відновленням постачання, Київ може бути змушений погодитися. «Ми підготуємо технічну можливість ремонту, а рішення ухвалюватиметься залежно від політичної ситуації», — зазначив він.
Центром конфлікту стала позиція Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан, який традиційно підтримує прагматичні відносини з Москвою, звинуватив Україну у затягуванні ремонту. Будапешт навіть пригрозив використати «політичні та фінансові інструменти», щоб змусити Київ відновити транзит нафти.
Одним із таких інструментів стала блокада масштабного пакета допомоги Україні. Йдеться приблизно про 90 мільярдів євро фінансування ЄС, необхідних для підтримки українського бюджету та оборонних витрат. Угорщина затримує погодження цього пакета, вимагаючи відновлення поставок через нафтопровід «Дружба».
Ситуацію додатково ускладнює глобальна енергетична криза. Ціни на нафту та газ різко зросли після нових ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах, що створило ризики перебоїв у постачанні енергоносіїв. Для європейського ринку це означає посилення нервозності та більшу чутливість до будь-яких збоїв у поставках.
Енергетичні експерти нагадують: нафтопровід «Дружба» залишається одним із найбільших у світі трубопроводів для транспортування сирої нафти. Його південна гілка проходить через Україну до Угорщини та Словаччини. Саме через складність швидкого переходу на альтернативні джерела ці країни отримали виняток із санкцій ЄС проти російської нафти.
Водночас для України транзит російських енергоносіїв став парадоксальною реальністю війни. Навіть після повномасштабного вторгнення країна продовжувала виконувати контракти з транзиту, оскільки вони мають міжнародний характер і пов’язані з економічними та політичними зобов’язаннями перед Європою.
Економісти зазначають, що відновлення роботи трубопроводу може мати подвійний ефект. З одного боку, це знизить напругу у відносинах з Угорщиною та розблокує фінансову допомогу ЄС. З іншого — дасть Росії додаткові доходи від експорту нафти, що суперечить логіці санкційної політики Євросоюзу.
Для Києва ключове питання — баланс між принципами та виживанням держави під час війни. Україна потребує стабільного фінансування армії, відновлення інфраструктури та підтримки бюджету. У цих умовах будь-які рішення щодо транзиту енергоресурсів можуть ухвалюватися не лише з економічної, а й з військово-політичної логіки.
Аналітики також звертають увагу на внутрішньополітичний контекст в Угорщині. Напередодні виборів уряд Орбана може використовувати тему постачання російської нафти як аргумент у внутрішній політичній боротьбі, демонструючи виборцям жорстку позицію щодо енергетичної безпеки країни.
У найближчі тижні технічні роботи на пошкодженій інфраструктурі продовжаться. За оцінками «Нафтогазу», ремонт насосної станції, електронних систем та енергетичного обладнання потребує часу і значних ресурсів. Паралельно Україна оцінює потреби у фінансуванні підземних сховищ та інших об’єктів, які регулярно зазнають атак.
Таким чином, історія з трубопроводом «Дружба» перетворилася на складний вузол геополітики енергетики. Вона показує, що навіть під час війни транзит нафти, енергетична безпека Європи, санкції проти Росії та фінансова підтримка України залишаються взаємопов’язаними елементами однієї великої стратегічної гри.
