Як почалася дипломатична напруга між Києвом і Вашингтоном?
Політичний ландшафт війни в Україні зазнав значних змін після того, як адміністрація Дональда Трампа почала формувати власний підхід до конфлікту. Ескалація напруги між Києвом і Вашингтоном розпочалася після того, як стало відомо про новий етап мирних переговорів між США та Росією.
Ключовим аспектом цієї дипломатичної гри стала заява Дональда Трампа про те, що Україна нібито сама винна у розв’язанні війни та що Володимир Зеленський мав би погодитися на мирні домовленості з Кремлем ще три роки тому.
«Ви ніколи не повинні були її починати. Ви могли укласти угоду», – сказав Трамп, звинувачуючи Київ у затягуванні війни.
Ці слова стали сигналом зміни американської політики щодо України.
Український президент різко відреагував на такі заяви, назвавши їх відвертою дезінформацією.
«Я хотів би більше правди від команди Трампа», – заявив Зеленський на брифінгу в Києві, наголосивши, що Трамп повторює російську пропаганду, яка заперечує відповідальність Москви за агресію.
Президент Трамп у своєму клубі Mar-a-Lago у Флориді у вівторок. Він висловив занепокоєння жертвами в Україні, але не назвав Росію відповідальною за це. Аль Драго
Риторика Трампа: відображення нової політики США?
Заяви Дональда Трампа не лише завдали удару по відносинах США та України, а й фактично підірвали міжнародну підтримку Києва.
Американський президент, який протягом своєї політичної кар'єри неодноразово висловлював симпатію до Путіна, тепер відкрито схиляється до ідеї мирного врегулювання без участі Києва.
У своїй соцмережі Truth Social Трамп заявив:
«Зеленський – просто комік, який змусив США витратити 350 мільярдів доларів на війну, яку не можна виграти».
Це твердження містить кілька маніпуляцій:
- США виділили 119 мільярдів доларів, а не 350 мільярдів, як стверджує Трамп.
- Україна не починала війну – її територію захопила Росія у 2014 році, а повномасштабне вторгнення розпочалося 24 лютого 2022 року.
- Вибори в Україні неможливі під час воєнного стану, і цей крок узгоджений із міжнародними партнерами.
Трамп також натякнув, що майбутнє України більше не є пріоритетом для США:
«Ця війна набагато важливіша для Європи, ніж для нас. Ми маємо великий, красивий океан як кордон».
Такі слова створюють небезпечний прецедент, оскільки саме підтримка США була критично важливою для збереження обороноздатності України.
Українські військові минулого тижня на передовій. Тайлер Хікс
Що відбувається на фронті?
Поки політичні баталії тривають, ситуація на полі бою залишається складною.
Росія продовжує наступальні операції на сході та півдні України, намагаючись закріпити окуповані території. Попри значні втрати, Кремль отримує підтримку від союзників – Іран постачає дрони-камікадзе, а Північна Корея – артилерійські снаряди.
Водночас Україна, хоча й ослаблена затримкою військової допомоги від США, продовжує оборону. Генерал Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки України, зазначив:
«Будемо чесними: без США нам буде дуже складно».
Фронт стабілізувався, але без подальшої підтримки з боку Заходу Україні буде важче утримувати позиції.
Переговори без України: нова дипломатична реальність?
Однією з найнебезпечніших тенденцій останніх тижнів стало виключення України з переговорного процесу між США та Росією.
Важливим сигналом став візит високопоставленого представника Трампа – генерала Кіта Келлога – до Києва. За його словами, Вашингтон «розглядає різні варіанти врегулювання» і наголошує на необхідності компромісів.
Українська сторона розуміє, що ці «компроміси» можуть означати втрату частини територій в обмін на умовний мир.
Володимир Зеленський прямо заявив:
«Ніхто в Україні не довіряє Путіну. І якщо США вирішили вести переговори за нашою спиною – це лише на користь Кремля».
Президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції в Анкарі, Туреччина, 18 лютого 2025 року. Кагла Ґюрдоган
Вибори в Україні: чи є підстави для критики?
Трамп також звинуватив Зеленського у тому, що він не проводить вибори, хоча його президентський термін закінчився у 2024 році.
Проте, як пояснюють українські експерти, Конституція України не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану.
Крім того, за нинішніх умов голосування було б фізично неможливим:
- Мільйони громадян перебувають за кордоном як біженці.
- Російські війська контролюють 20% території України.
- У прифронтових містах тривають постійні обстріли.
Попри це, внутрішньополітична напруга в Україні зростає. Опозиційні лідери, включно з мером Києва Віталієм Кличком, заявляють, що воєнний стан може використовуватися для концентрації влади в руках Зеленського.
Цей аргумент підхоплюється у Вашингтоні, де частина політичного істеблішменту починає сумніватися в демократичності Києва.
Ситуація навколо України стає дедалі складнішою. Якщо адміністрація Трампа продовжить переговори з Росією без Києва, це може означати поступове скорочення допомоги та примус до поступок Кремлю.
Зеленський же намагається зберегти підтримку союзників і розглядає альтернативні варіанти безпеки, включаючи:
- Миротворчу місію ЄС для контролю за потенційним припиненням вогню.
- Постійне розміщення військ НАТО в сусідніх країнах як фактор стримування.
- Збільшення військового бюджету та збереження чисельної армії навіть після завершення війни.
Війна в Україні переходить у новий етап, де дипломатія стає не менш важливою за бойові дії.
Заяви Трампа та переговори між США та Росією можуть стати поворотним моментом, який визначить подальшу долю України. Київ бореться не лише за території, а й за право вирішувати власне майбутнє без зовнішнього тиску.
