У відповідь на загострення геополітичної ситуації та зростання страхів щодо російської агресії, Фінляндія зробила рішучий крок – країна оголосила про свій намір вийти з міжнародного договору, який забороняє застосування протипіхотних мін, відомого як Оттавська конвенція. Президент Олександр Стуб зазначив, що це рішення було прийнято після ретельного аналізу, проведеного відповідними міністерствами та збройними силами, та має на меті адаптувати оборонну політику країни до сучасних викликів.
Згідно з офіційним повідомленням президента, Фінляндія готується до виходу з Оттавської конвенції, однак попри це вона залишається прихильною до міжнародних зобов’язань щодо відповідального використання мін. Рішення про вихід з договору приймається на тлі зростаючого тиску з боку країн, що мають спільний кордон із Росією, зокрема Польщі та країн Балтії, які нещодавно оголосили про аналогічні наміри. Фінляндія, яка має кордон довжиною 1 340 кілометрів із Росією, бачить у цьому кроці можливість підвищення власної обороноздатності та адаптації до нових стратегічних реалій.
Ключовим елементом нової стратегії є також кардинальне збільшення оборонних витрат. Президент Стуб оголосив, що до 2029 року Фінляндія планує збільшити витрати на оборону до 3% від валового внутрішнього продукту, що значно перевищує нинішній показник у 2,4% та навіть поточну ціль НАТО у 2%. Це рішення відображає прагнення країн Європи брати більшу відповідальність за власну безпеку у світлі змін у глобальному стратегічному балансі сил. Президент зазначив: «Це є частиною внеску Фінляндії в те, щоб Європа брала більшу відповідальність за власну оборону». Збільшення оборонного бюджету сигналізує про готовність Фінляндії діяти в умовах загострення регіональних криз та змінити традиційний підхід до безпеки.
Окрім адаптації до нових викликів, вихід із Оттавської конвенції розглядається як спосіб посилення оборонних можливостей країни. Протипіхотні міни, що раніше були під забороною, можуть стати додатковим елементом оборонної системи, що дозволить Фінляндії більш ефективно реагувати на потенційні загрози та зменшити можливості противника. Рішення про вихід із конвенції прийняте на фоні зростаючої напруженості у регіоні, де Кремль продовжує активну військову діяльність у зв’язку з війною в Україні та іншими геополітичними конфліктами. Таким чином, нова політика Фінляндії спрямована не лише на модернізацію власного оборонного комплексу, але й на створення умов для більш активної участі у формуванні безпекової архітектури Європи.
Офіційний твіт президента Стуба, розміщений на платформі X, чітко окреслив курс країни: «Фінляндія готується до виходу з Оттавської конвенції». Цей крок не означає, що Фінляндія відмовляється від міжнародної співпраці чи зобов’язань щодо гуманітарних аспектів використання мін. Навпаки, нова політика має на меті забезпечити відповідальне застосування засобів, що можуть використовуватись для оборони, без порушення основних принципів гуманності. Рішення прийнято після всебічної оцінки ситуації, враховуючи досвід інших країн, що вже зробили подібний крок у відповідь на загрози з боку Росії.
З огляду на сучасні загрози, пов’язані з російською агресією та нестабільністю у регіоні, Фінляндія прагне активізувати свою оборонну політику та модернізувати військові сили. Підвищення оборонних витрат до 3% від ВВП дозволить країні інвестувати у новітні технології, оновлення озброєння та розширення співпраці з союзниками. Це також сприятиме зростанню оборонної спроможності як у загальноєвропейському контексті, так і в рамках північноєвропейської безпекової системи. За словами президента, цей крок має стати каталізатором для подальшого зміцнення оборонного потенціалу не лише Фінляндії, а й всієї Європи.
Супровідною частиною оголошення стало також повідомлення про неформальну візитну поїздку Стуба до Флориди, де він мав можливість поспілкуватися з колишнім президентом США Дональдом Трампом. Ця зустріч стала ще одним сигналом про бажання європейських лідерів активніше взаємодіяти з ключовими гравцями на міжнародній арені для пошуку спільних рішень щодо протидії російській агресії. Президент Стуб підкреслив, що в умовах зростаючої загрози від Кремля є все більш актуальним питання визначення стратегічних орієнтирів щодо майбутніх переговорів з російським лідером. Відтак, зростаюча готовність до змін у безпековій політиці Фінляндії є частиною більш широкої стратегії, спрямованої на забезпечення стабільності у регіоні та підвищення ролі Європи у глобальних безпекових процесах.
Вихід із Оттавської конвенції, яку багато хто сприймає як морально важливий інструмент контролю над використанням мін, може стати предметом гарячих дискусій як у внутрішньому політичному середовищі Фінляндії, так і серед міжнародних правозахисних організацій. Проте керівництво країни аргументує свій крок необхідністю адаптації до нових геополітичних реалій, коли традиційні підходи до забезпечення безпеки більше не відповідають сучасним викликам. Нові рішення мають на меті зміцнення обороноздатності країни, забезпечення відповідності сучасним стандартам військової ефективності та збереження стратегічної автономії.
У майбутньому, збільшення оборонного бюджету до 3% від ВВП дозволить Фінляндії не лише модернізувати свої військові сили, але й зміцнити партнерство з країнами-членами НАТО та іншими західними союзниками. В умовах, коли НАТО вже планує переглянути свої оборонні цілі, Фінляндія демонструє приклад країни, яка готова брати на себе більшу відповідальність за свою безпеку та безпеку регіону. Цей крок може стати прецедентом для інших держав Європи, що, з огляду на зростаючу загрозу з боку Росії, також переглянуть свої оборонні пріоритети та стратегії.
Таким чином, оголошення про вихід із Оттавської конвенції та збільшення оборонних витрат є чітким сигналом про зміну вектора безпекової політики Фінляндії. Рішення президента Олександра Стуба свідчить про прагнення країни не тільки пристосуватися до нових викликів, але й зайняти активну позицію у формуванні майбутнього європейської системи безпеки. В умовах зростаючих загроз і нестабільності на міжнародній арені Фінляндія робить сміливий крок, спрямований на зміцнення своєї обороноздатності та забезпечення стабільності регіону, що є критично важливим як для країни, так і для всієї Європи.
