Франція підтримала план автономії давно спірної території Західної Сахари під суверенітетом Марокко - дипломатичний крок, який негайно викликав засудження з боку Алжиру, колишньої французької колонії і суперника Марокко в регіоні.
У листі до короля Марокко Мохаммеда VI, який був оприлюднений у вівторок, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що план Марокко є «єдиною основою для досягнення справедливого, тривалого і узгодженого політичного рішення відповідно до резолюцій Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй».
Це був помітний відхід від попередньої позиції Франції. Раніше французька влада стверджувала, що план автономії Марокко, висунутий у 2007 році, є «серйозною і надійною» основою для обговорення, але не єдиною.
Уривки з листа пана Макрона, надісланого королю з нагоди 25-ї річниці його вступу на престол, були оприлюднені у вівторок канцелярією пана Макрона.
«Я вважаю, що сьогодення і майбутнє Західної Сахари вписується в рамки марокканського суверенітету», - написав Макрон.
Західна Сахара, колись іспанська колонія, була анексована Марокко в 1975 році, що призвело до 16-річного конфлікту з Фронтом ПОЛІСАРІО, рухом за незалежність, який представляє корінну етнічну групу сахарів регіону. Перемир'я, укладене за посередництва Організації Об'єднаних Націй у 1991 році, було порушено наприкінці 2020 року, але останнім часом ситуація в регіоні залишається стабільною.
Марокко привітало крок Франції, який послідував за аналогічними кроками інших західних країн, таких як Іспанія та Сполучені Штати. У 2020 році адміністрація Трампа визнала суверенітет Марокко над Західною Сахарою в обмін на нормалізацію відносин з Ізраїлем.
Заява Франції є «важливим і значним кроком на підтримку марокканського суверенітету над Сахарою», - йдеться в заяві офісу короля Мохаммеда VI.
Але цей крок став ударом для Полісаріо і для Алжиру, який підтримує західносахарський сепаратистський рух. Алжирська влада висловила «глибокий жаль і несхвалення» з приводу цієї заяви, рішуче засудивши її як «несподівану, несвоєчасну і контрпродуктивну».
«Це рішення Франції не сприяє створенню умов для мирного врегулювання питання Західної Сахари, а навпаки, посилює глухий кут, створений так званим планом автономії Марокко, який триває вже більше 17 років», - йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Алжиру, опублікованій у вівторок.
Сіді Омар, представник Полісаріо в Організації Об'єднаних Націй, заявив у соціальній мережі X, що «зайнявши ворожу і ескалаційну позицію по відношенню до сахарського народу, Франція виключила себе з усього, що пов'язано з міжнародними зусиллями по деколонізації Західної Сахари».
Протягом останніх кількох років Франція ходила по натягнутій мотузці у своїх дипломатичних відносинах з Марокко, колишнім французьким протекторатом, та Алжиром, колишньою колонією. Ці дві північноафриканські країни були запеклими супротивниками.
Відносини між Францією і Марокко погіршилися в останні роки після того, як стало відомо, що Марокко, можливо, стежило за мобільним телефоном пана Макрона за допомогою шпигунської програми Pegasus. Франція також обмежила видачу віз громадянам Марокко, незважаючи на багаторічні історично міцні зв'язки між двома країнами.
Пан Макрон намагався перезавантажити відносини з Алжиром, який здобув незалежність у 1962 році після жорстокої війни і досі має напружені відносини з Францією.
Пан Макрон, перший французький президент, який народився після того, як Франція залишила Алжир, визнав застосування тортур французькими військами і попросив вибачення за те, що сотні тисяч алжирських арабів, відомих як харкі, які воювали на боці Франції у війні за незалежність, залишили країну. Його уряд створив комісію для перегляду колоніальної історії двох країн.
Але відносини між Францією та Алжиром залишаються напруженими. Підтримка Францією суверенітету Марокко над Західною Сахарою, здавалося, свідчила про те, що роз'яснювальна робота з Алжиром не була настільки ефективною, як очікувалося.
У Марокко лист був зустрінутий святковими заголовками місцевих ЗМІ. На додаток до позитивних новин, король у понеділок помилував сотні ув'язнених, в тому числі відомих журналістів.
Але було незрозуміло, чи матиме цей крок Франції якісь негайні наслідки для суперечки щодо Західної Сахари.
«Я не розглядаю нову позицію Франції як кардинальну зміну в розвитку конфлікту, - сказав Абубакр Джамай, декан Мадридського центру Інституту американських університетів.
«Процес Організації Об'єднаних Націй залишається заснованим на принципі самовизначення, - сказав пан Джамаї. «Це було б значущою еволюцією, якби Франція підтримала резолюцію Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, що відкидає право народу Сахари на самовизначення».
Він додав, що «марокканський режим відчайдушно потребував перемоги в питанні Сахари».
«Марокко продало широко непопулярну нормалізацію відносин з Ізраїлем як послугу за визнання свого суверенітету над Західною Сахарою, - сказав він. «Ситуація в Газі зробила позицію Марокко все більш неприйнятною з точки зору громадської думки».
Цей крок Франції припадає на делікатний політичний момент для пана Макрона, уряд якого наразі діє лише як тимчасовий виконувач обов'язків після того, як нещодавні вибори до парламенту не принесли йому явної більшості.
Пан Макрон відмовився призначити новий уряд до завершення літніх Олімпійських ігор у Парижі. Політичні опоненти дедалі більше критикують таку позицію, стверджуючи, що тимчасовий уряд, міністри якого офіційно подали у відставку, не в змозі ухвалювати важливі державні рішення. Зовнішня політика Франції традиційно, але не виключно, є прерогативою президента.
