Переговори у Берліні за участі президента України Володимира Зеленського, представників США та європейських лідерів стали черговим етапом пошуку формули завершення війни. Ключовий акцент Києва — не швидке перемир’я, а реальні гарантії безпеки, здатні зупинити повторну російську агресію після можливих домовленостей.
Зеленський підтвердив, що зустрічі в Берліні триватимуть кілька днів і включатимуть як двосторонні, так і багатосторонні формати. Україна наполягає на тому, що всі рішення мають працювати на практиці, а не залишатися політичними деклараціями, які Росія зможе проігнорувати за першої ж нагоди.
У центрі переговорів — контакти Зеленського зі спецпредставником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Американська сторона виступає посередником у просуванні мирного плану, але позиція Києва залишається жорсткою: жодна угода не матиме сенсу без чітких і надійних механізмів стримування Москви.
Президент України наголошує, що саме гарантії безпеки є фундаментом будь-якого миру. За його словами, йдеться про зобов’язання, подібні за логікою до статті 5 НАТО, які автоматично запускали б реакцію союзників у разі нового нападу Росії. Без цього ризик повторної війни залишається надто високим.
Окремо Зеленський підкреслив, що такі гарантії мають бути юридично зобов’язувальними та підтриманими Конгресом США. Для Києва це критично важливо, адже лише правовий механізм може забезпечити сталість домовленостей незалежно від змін політичної кон’юнктури у Вашингтоні чи європейських столицях.
У Берліні також обговорюється сценарій, за якого сильні гарантії безпеки могли б тимчасово замінити прагнення України до членства в НАТО. Зеленський прямо назвав це компромісом з боку Києва, підкресливши, що Україна не відмовляється від стратегічних цілей, але готова шукати реалістичні рішення в умовах війни.
Важливим елементом переговорів є 20-пунктний мирний план, який просувається США. Україна вже передала Вашингтону оновлену версію своїх пропозицій, однак ключові розбіжності зберігаються. Найболючіше питання — доля окупованих територій і майбутній режим безпеки на сході країни.
Москва, за наявною інформацією, вимагає відведення українських військ з частини Донецької області, що перебуває під контролем Києва. Зеленський публічно відкинув цю вимогу, наголосивши, що вона є неприйнятною та створює умови для нової ескалації з боку Росії.
Також обговорювалася ідея створення демілітаризованої вільної економічної зони на Донбасі. Президент України назвав цю пропозицію нежиттєздатною, поставивши під сумнів питання управління такою зоною та справедливість одностороннього відведення українських військ без симетричних кроків з боку РФ.
Зеленський наполягає на замороженні конфлікту по фактичній лінії зіткнення за принципом «де стоїмо — там стоїмо». На його думку, це наразі єдиний відносно справедливий варіант, який не створює додаткових військових переваг для Росії та не підриває оборонні позиції України.
Берлінські переговори мають також важливий європейський вимір. Німеччина, Франція та Велика Британія прагнуть відігравати активну роль у формуванні мирної архітектури, щоб процес не звівся до двостороннього діалогу між Вашингтоном і Москвою за рахунок інтересів України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше заявив, що участь США у зустрічах у Берліні залежатиме від прогресу в узгодженні базових документів. Водночас очікується участь численних європейських лідерів, а також керівництва ЄС і НАТО, що підкреслює масштаб і значення переговорів.
Європейські столиці дедалі більше занепокоєні тим, що окремі американські пропозиції можуть виглядати як надмірно вигідні для Росії. Саме тому Берлінські переговори розглядаються як шанс скоригувати баланс і не допустити сценарію, за якого Україну змушують до неприйнятних поступок.
Для Києва питання територій є червоною лінією. Будь-яка згода на фактичну втрату частини Донбасу без реальних гарантій безпеки означала б не мир, а відкладену війну. Зеленський чітко дав зрозуміти, що Україна не готова легалізувати окупацію в обмін на сумнівні обіцянки.
Переговори в Берліні показують, що війна перейшла у фазу складної дипломатичної гри, де кожне формулювання має довгострокові наслідки. Україна намагається закласти основу миру, який не стане паузою перед новою агресією, а Європа — довести, що здатна впливати на стратегічні рішення.
У найближчі тижні стане зрозуміло, чи здатні США та європейські партнери запропонувати Києву гарантії безпеки, які Росія сприйматиме серйозно. Саме від цього залежить, чи перетворяться берлінські переговори на реальний крок до миру, чи залишаться черговим етапом затяжного дипломатичного протистояння.
