Відносини між США та Китаєм дедалі більше загострюються на тлі торговельних суперечок і технологічного протистояння. Дональд Трамп, повернувшись до влади, відновив тарифний тиск на китайський експорт та запровадив обмеження на експорт критично важливих технологій, зокрема напівпровідників і штучного інтелекту. У відповідь Китай обмежив постачання рідкоземельних металів і підняв тарифи на американську продукцію.
Експерти з міжнародних відносин попереджають, що історія знає чимало випадків, коли економічні війни переростали у військові конфлікти. Професор Дейл Копленд з Університету Вірджинії наголошує, що послідовне накопичення взаємних обмежень, санкцій і тарифів формує атмосферу, де навіть невеликий інцидент може спровокувати силове протистояння.
Ключовою точкою ризику є Тайвань, який залишається стратегічним фактором для обох держав. США традиційно підтримують обороноздатність острова, тоді як Китай розглядає його як власну територію. Економічне протистояння в технологічній сфері, включно з обмеженнями на постачання чипів Nvidia для Китаю, ще більше загострює конфліктний потенціал.
Водночас розблокування ключових ресурсів, таких як напівпровідники та рідкоземельні елементи, є питанням національної безпеки для США та Китаю. Вашингтон розглядає варіант розширення власного виробництва та створення альянсів із країнами Південно-Східної Азії, щоб зменшити залежність від Піднебесної.
Аналітики Bloomberg у програмі Odd Lots підкреслили, що торгова війна вже вийшла за рамки тарифів і стала боротьбою за домінування у сфері штучного інтелекту. США та Китай намагаються визначити глобальні стандарти AI, що безпосередньо впливає на економічну безпеку та геополітичний баланс сил.
Китайський прем’єр Лі Цян під час конференції з AI у Шанхаї заявив про створення World AI Cooperation Organization, яка має забезпечити обмін технологіями та захист від монополії кількох країн або компаній. Він наголосив, що зосередження ключових технологій у руках небагатьох гравців може створити глобальні ризики.
Колишній CEO Google Ерік Шмідт підтримав заклик Китаю до міжнародної співпраці у сфері AI, заявивши, що «США та Китай повинні працювати разом, щоб зберегти мир та контроль над новими технологіями». Це свідчить про розуміння небезпеки ескалації не лише економічної, а й політичної напруги.
Однак адміністрація Трампа демонструє жорсткішу лінію. Нові тарифи на товари з Китаю, погрози санкцій проти компаній, що обходять торгові обмеження, та спроби витіснити Китай з критичних ринків можуть підштовхнути Пекін до асиметричних відповідей.
Серед можливих сценаріїв експерти називають посилення кібератак, блокування ланцюгів постачання, а також агресивні кроки в Південно-Китайському морі чи навколо Тайваню. Це робить ризик прямого зіткнення дедалі реальнішим, особливо на тлі гонки озброєнь у космічних і технологічних галузях.
Щоб уникнути гарячого конфлікту, США та Китаю потрібно створити чіткі дипломатичні канали, зокрема у форматі постійних консультацій щодо торгівлі, безпеки та технологій. Дейл Копленд зазначає, що історія доводить: країни, які зберігають високий рівень економічної взаємозалежності та діалогу, рідше вдаються до військових дій.
Сьогодні обидві держави мають значну економічну взаємозалежність — щорічний обсяг торгівлі перевищує $600 млрд. Проте дедалі більша кількість обмежень та спроби «розділити» технологічні ринки створюють передумови для втрати цього стримуючого фактору.
Експерти попереджають, що за відсутності чіткої стратегії деескалації, навіть нові торгові бар’єри можуть стати прологом до більш небезпечних форм конфлікту. Пропоновані кроки — від взаємних консультацій на рівні ООН до створення двосторонніх технологічних рад — повинні запобігти переходу торгової війни у гарячу фазу.
