Європейський Союз опинився на межі масштабної торгової кризи зі США. Президент Дональд Трамп оголосив чіткий ультиматум: якщо до 1 серпня не буде досягнуто нової торгової угоди, Європа отримає загальний тариф у 30% майже на весь свій експорт до США.
Сторони провели вже кілька раундів переговорів, включаючи зустрічі у Вашингтоні, але прориву досі немає. Представники Єврокомісії заявляють, що готові піти на "асиметричну угоду", яка буде вигіднішою для США — аби тільки уникнути жорсткого сценарію.
Проте часу залишилось обмаль, і ризики зростають щодня. У Брюсселі вже готують резервний план: новий пакет контрзаходів, що може включати мита, експортний контроль та обмеження на доступ американських компаній до державних тендерів ЄС.
Французький міністр фінансів Ерік Ломбар зазначив: "Якщо не буде збалансованої угоди, ЄС залишає за собою право відповісти дзеркально, але рішуче". Вже цього тижня європейські посли збираються для формування офіційної відповіді на можливий зрив домовленостей.
Наразі США домагаються універсального тарифу понад 10% майже на весь імпорт з ЄС, залишаючи мінімальні винятки — авіація, деякі медичні товари, генерики та обладнання, потрібне американській промисловості.
Це викликає глибоке занепокоєння серед бізнесу. Генеральний директор Siemens AG Роланд Буш заявив в інтерв’ю Bloomberg: “Якщо тарифи стануть реальністю, інвестиції призупиняться, а бізнес втратить передбачуваність”.
Торгова напруга вже впливає на фінансові показники. Автовиробник Stellantis оголосив про збитки у €2,3 млрд за перше півріччя, з яких €300 млн — прямий наслідок тарифів США.
ЄС також готує план B: митні заходи на американські товари на суму €21 млрд уже схвалені й можуть бути застосовані миттєво. До списку входять соя з Луїзіани (виборчий округ спікера Палати представників США), м’ясо птиці, мотоцикли.
У разі загострення конфлікту ЄС також має резервний список на €72 млрд. Серед потенційних жертв — продукція Boeing, американські авто, бурбон та інші стратегічні товари.
Вашингтон, своєю чергою, не демонструє поступливості. Торговий представник США Говард Латнік заявив, що Європа має “відкрити свої ринки для США або заплатити повну ціну”.
Проблема полягає ще й у тому, що навіть якщо технічна угода буде досягнута, останнє слово залишається за Дональдом Трампом. А його позиція часто змінюється — як і підхід до союзників.
До 1 серпня залишається менш як два тижні, і для ЄС вибір невтішний: або погодитися на односторонні умови, або вступити в повномасштабне тарифне протистояння зі своїм ключовим економічним партнером.
У перспективі — удар по експортно-орієнтованим галузям, як-от автомобілебудування, металургія, аграрна продукція. Одночасно в Європі побоюються, що поступки США створять прецедент для майбутніх вимог з боку Трампа.
Брюссель намагається врятувати ситуацію, запропонувавши систему квот і стелі для чутливих секторів, зокрема сталі й алюмінію, а також окремі пункти щодо ланцюгів постачання металів, що надходять з надлишкових джерел.
Проте навіть часткове врегулювання не усуне головну загрозу — нестабільність. Як сказав Маттіас Маттіс з Council on Foreign Relations: “ЄС усвідомив, що не може більше покладатися на США — ні в економіці, ні в обороні”.
Якщо торгову угоду не буде укладено до 1 серпня, світ може стати свідком найбільшої трансатлантичної торгової війни за останні десятиліття. І вона матиме наслідки не лише для США та Європи, а й для глобальної економіки.
Сьогодні ЄС стоїть перед вибором: або здати позиції заради короткострокового спокою, або вступити в жорстку боротьбу за рівноправне партнерство. І це питання не лише торгівлі — це питання стратегічної автономії континенту.
