Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав Європу «перейти на воєнний лад», щоб протистояти загрозі, яку створює Росія.
У своїй промові в аналітичному центрі Carnegie Europe в Брюсселі він зазначив, що Володимир Путін прагне «стерти Україну з мапи» і може наступного разу націлитися на інші частини Європи.
Як повідомляє газета Дейком, Рютте заявив, що європейці повинні чинити тиск на свої уряди, щоб збільшити витрати на оборону. Він наголосив, що нинішні виклики вимагають від НАТО та його союзників кардинальної зміни підходів, включаючи готовність до можливого використання Росією «роїв дронів», подібних до тих, що вже використовуються в Україні.
Зростаюча загроза та уроки минулого
«Росія готується до довгострокового протистояння, — попередив Рютте. — Це конфронтація не лише з Україною, а й з нами». Він нагадав про ключові моменти російської агресії за останні роки: напад на Грузію в 2008 році, анексію Криму у 2014 році, а також повномасштабне вторгнення в Україну майже три роки тому.
«Скільки ще сигналів пробудження ми потребуємо?» — риторично запитав він.
Рютте виступив із цією промовою на тлі обговорень у НАТО щодо можливого підвищення витрат на оборону до 3% від ВВП кожної країни-члена — значно більше за нинішній показник у 2%.
Фінансування оборони: стратегічна необхідність
Ініціатива щодо збільшення оборонного бюджету з’явилася у контексті повернення Дональда Трампа до влади у США. Колишній президент неодноразово критикував європейських союзників за недостатні внески до бюджету альянсу.
За словами Рютте, військові витрати Росії у 2024 році можуть досягти 7-8% ВВП країни, що значно перевищує витрати будь-якого члена НАТО. Це дає змогу Москві активно виробляти танки, бронетехніку та боєприпаси.
Водночас НАТО продовжує активно підтримувати Україну: союзники постачають зброю, боєприпаси та інші ресурси для протистояння агресору.
Нові виклики для безпеки
Рютте наголосив, що загрози для Європи виходять за межі війни в Україні. Він перелічив низку ворожих дій Росії проти країн НАТО, включаючи кібератаки, диверсії, радіолокаційні перешкоди у Балтійському регіоні та використання мігрантів для дестабілізації європейських країн.
«Ці атаки не є ізольованими випадками. Вони є частиною скоординованої кампанії для дестабілізації наших суспільств та знеохочення до підтримки України», — підкреслив Генсек.
Рютте також закликав уряди до збільшення замовлень для оборонної промисловості, щоб стимулювати виробництво сучасних оборонних технологій, зокрема систем протидії дронам.
Майбутні перспективи: час діяти зараз
Генсек НАТО підкреслив, що хоча нинішні заходи щодо стримування є ефективними, цього недостатньо для майбутнього. «Ми не готові до викликів, які чекають на нас через чотири-п’ять років», — зазначив він.
Рютте попередив, що незалежно від результатів війни в Україні, безпека Європи залишатиметься під загрозою, якщо країни не підготуються до нових викликів.
«Свобода не дається безкоштовно, — зауважив він. — Якщо ми не витратимо більше зараз, щоб запобігти війні, ми платитимемо набагато більше у майбутньому».
Висновки
Промова Марка Рютте стала ще одним сигналом для європейських лідерів про необхідність рішучих дій у протистоянні російській агресії. За його словами, нинішні витрати на оборону — це інвестиція у майбутню безпеку регіону та спосіб зберегти свободу і незалежність для понад мільярда людей у Євроатлантичному просторі.
Попередження Генсека НАТО звучать як чіткий заклик до єдності та стратегічної далекоглядності в умовах посилення глобальної нестабільності.
