Конфлікт в Овальному кабінеті між президентами США та України став не просто дипломатичним скандалом – він викрив глибші проблеми у світовій безпековій системі. Європейські лідери відкрито демонструють підтримку Володимиру Зеленському, але водночас визнають сувору реальність: жоден мирний план для України не буде ефективним без участі Вашингтона.
Попри зусилля Європи щодо зміцнення власної обороноздатності, її залежність від США залишається критичною. І хоча європейські країни прагнуть збільшити витрати на оборону, розширити військове виробництво та сформувати єдину стратегічну позицію, без американської військової могутності вони ризикують опинитися у вразливому становищі.
Складна дилема: баланс між автономією та підтримкою США
Європейські лідери зіштовхнулися з необхідністю діяти у двох напрямках одночасно:
- Зберегти підтримку Вашингтона і переконати адміністрацію Трампа, що подальша допомога Україні та європейська безпека відповідають американським інтересам.
- Зміцнити власні оборонні можливості, щоб у разі зміни курсу США мати змогу самостійно реагувати на загрози з боку Росії.
Британський прем’єр Кір Стармер наголосив, що Європа готова взяти на себе «важку ношу» у питанні безпеки України, але визнав:
«Щоб досягти успіху, цей процес повинен мати сильну підтримку США».
Французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро висловився ще відвертіше, заявивши, що Європа не може дозволити собі займати «морально вищу позицію» – їй потрібно прагматично вибудовувати відносини з Вашингтоном.
Європейський мирний план: спроба залучити Трампа
Одна з ключових ініціатив, покликана втримати США у процесі врегулювання війни, – європейський мирний план, який зараз розробляється лідерами Великої Британії, Франції, Німеччини та інших країн.
Його попередні контури виглядають так:
- Обмежене перемир’я на один місяць, що поширюється на удари по авіації, морському флоту та енергетичній інфраструктурі, але не зачіпає бої на землі.
- Європейські миротворці, які можуть бути розміщені в Україні, якщо буде досягнуто ширшу угоду.
- Гарантії безпеки для України після завершення війни.
Проте ці пропозиції зустріли скептицизм у Києві. Зеленський після саміту в Лондоні підтвердив, що Україна не погодиться на жодні територіальні поступки, що суперечить баченню адміністрації Трампа.
Залежність Європи від США: чи можлива альтернатива?
Попри заяви про зміцнення європейської оборони, реальні цифри вказують на величезний розрив між можливостями США та ЄС.
- У 2024 році США надали Україні більше ніж 20 мільярдів євро у сфері безпеки, що склало 40% усієї військової допомоги Києву.
- Європа не має власної ядерної парасольки, яка могла б стримувати Росію. У НАТО лише Франція та Велика Британія володіють ядерною зброєю, тоді як США гарантують захист усім союзникам.
- Європейські країни залежні від американських військових технологій: від розвідки та кібербезпеки до систем дозаправки літаків у повітрі.
Навіть у питанні потенційного розміщення європейських миротворців в Україні лунають побоювання: якщо російські війська атакують ці підрозділи, хто їх захищатиме? Очевидно, що без американської присутності ця місія може опинитися під загрозою.
Реакція Москви: ставка на зміну курсу США
Росія уважно спостерігає за подіями і вже робить висновки. Глава МЗС РФ Сергій Лавров похвалив Трампа за «здоровий підхід» і звинуватив Європу в тому, що вона нібито хоче «продовжити війну».
Кремль бачить у розколі між США та Європою шанс на те, що Вашингтон послабить підтримку Києва, що дасть Росії змогу закріпити свої територіальні здобутки.
Що далі?
Європейські лідери продовжать балансувати між двома стратегіями:
- Продовжувати спроби втримати США у процесі врегулювання. Вони будуть використовувати аргумент про зростання власних оборонних витрат і готовність до самостійних дій, щоб переконати Трампа у необхідності підтримки України.
- Посилювати власні військові можливості. Йдеться не лише про збільшення оборонного бюджету, а й про розробку нових військових ініціатив, включаючи створення спільних збройних сил ЄС.
- Шукати альтернативні партнерства. Деякі країни Європи вже починають активніше співпрацювати з Японією, Південною Кореєю та навіть Індією у сфері безпеки.
Висновки
Європа розуміє, що більше не може покладатися на безумовну підтримку США. Війна в Україні та зміни у глобальному балансі сил змушують європейські країни переглядати свою роль у системі безпеки.
Попри всі дипломатичні зусилля, адміністрація Трампа чітко дає зрозуміти: США не хочуть грати ту роль, яку від них очікує Європа.
Для України це означає ще складніші переговори, а для Європи – необхідність робити вибір між залежністю від Вашингтона і реальними кроками для створення власної системи безпеки.
Наступні місяці стануть вирішальними у визначенні майбутнього не лише України, але й усієї європейської геополітичної архітектури.
