Європа бере ініціативу у свої руки
Зміна політичного курсу США змушує Європу переглянути власну безпекову стратегію. На тлі дедалі більшої напруги президент Франції Еммануель Макрон зібрав у Парижі керівників генеральних штабів більш ніж 30 країн, щоб обговорити можливість створення багатонаціональної миротворчої місії в Україні.
Зустріч була організована спільно з Великою Британією та включала представників таких країн, як Німеччина, Польща, Канада, Туреччина, Нова Зеландія та Японія.
Причиною для цієї зустрічі стала занепокоєність європейських лідерів через "паузу" у військовій допомозі Україні, оголошену адміністрацією Трампа, а також його заяви про можливість домовленостей із Кремлем.
"Хто може повірити, що Росія зупиниться на Україні?"
Європейські лідери дедалі більше сприймають війну в Україні як екзистенційну загрозу для всього континенту.
"Росія сьогодні – це загроза для Франції та всієї Європи", – заявив Макрон у своїй нещодавній промові. Його підтримав новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, заявивши, що оборона Європи тепер базується на принципі "що б це не коштувало".
Водночас міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що головним викликом для Європи зараз є "не лише російська загроза, а й непередбачуваність нашого американського партнера".
Член 79-ї української десантно-штурмової бригади, який веде вогонь по російських військах поблизу Мар’їнки, Україна, минулого року. Тайлер Хікс
Чи можлива європейська миротворча місія в Україні?
Досі питання введення миротворчих сил в Україну не виходило за рамки теоретичних дискусій. Однак останні події змушують європейських лідерів розглядати цю можливість серйозніше.
Президент України Володимир Зеленський уже говорив про необхідність міжнародної миротворчої місії, яка могла б складатися з 200 000 військових. Однак експерти вважають, що Європа не зможе виділити настільки велику силу.
"Більш реалістичний сценарій – це місія чисельністю 15-20 тисяч військових, що могла б діяти як стримуючий фактор для Росії", – зазначає Каміль Гран, експерт із питань оборони в Європейській раді з міжнародних відносин.
За його словами, така місія може мати три рівні оборони:
- Українська армія – перша лінія оборони.
- Європейська миротворча місія – сила стримування.
- Повітряний компонент – європейські ВПС, які могли б підтримувати безполітну зону.
Однак Росія вже заявила, що категорично не сприйме жодну міжнародну миротворчу місію. У лютому міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав цей варіант "абсолютно неприйнятним".
Як реагує Білий дім?
Підхід Трампа до війни в Україні значно відрізняється від політики його попередників. Під час зустрічі із Зеленським у Білому домі минулого місяця Трамп заявив, що "безпека не є головним питанням", і натякнув, що російському президенту Володимиру Путіну можна довіряти.
Це висловлювання викликало шок у європейських столицях, оскільки воно фактично заперечує основи європейської безпеки після Другої світової війни.
Європа нарощує оборонний потенціал
Питання формування європейської армії, яке довгий час залишалося на периферії політичних дискусій, зараз набуває нової актуальності.
У середу в Парижі міністри оборони Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії та Польщі проведуть зустріч, щоб обговорити:
- Як європейські країни можуть спільно діяти у військовій сфері?
- Як прискорити виробництво боєприпасів?
- Як компенсувати втрату американської допомоги у сфері розвідки та транспорту?
Франція та Німеччина вже анонсували значне збільшення оборонних бюджетів, а Польща розпочала прискорену закупівлю військової техніки.
Вертольоти німецької армії та бойова машина піхоти в дії під час навчань союзників НАТО в Пабраде, Литва, минулого року. Валда Калніна/EPA, через Shutterstock
Політичний резонанс: Європа відповідає Трампу
Реакція на політику Трампа в Європі стає все більш гострою. Французький сенатор Клод Мальюрі виступив із жорсткою критикою політики Вашингтона, заявивши, що "ми боролися з диктатором, а тепер боремося з диктатором, якого підтримує зрадник".
Ця промова стала вірусною у соціальних мережах і відображає настрої багатьох європейських політиків, які більше не хочуть покладатися на США у питаннях безпеки.
Висновки: що далі?
Питання миротворчої місії в Україні залишається відкритим, однак є очевидні тенденції:
- Європа більше не сприймає Трампа як надійного союзника і готується до автономних оборонних рішень.
- Росія категорично проти будь-якої миротворчої місії, що ускладнює її розгортання.
- Україна хоче міжнародної присутності, але поки що реальна чисельність такої місії залишається під питанням.
Наступні тижні стануть вирішальними для подальшої долі європейської оборонної ініціативи. Чи зможе Європа вперше за десятиліття самостійно сформувати військову місію без підтримки США? Чи це лише дипломатична гра, покликана натиснути на Трампа?
Відповіді на ці питання визначатимуть майбутнє безпеки Європи та України.
