У середу, 23 квітня, у столиці Великої Британії зібралися представники України, США і ключових європейських столиць, щоб обговорити шляхи досягнення припинення вогню в трирічній війні з Росією. Цей раунд переговорів став логічним продовженням зустрічі минулого тижня в Парижі, де обговорювали рамкову угоду про перемир’я. Однак, за оцінками більшості дипломатів, прориву досягти не вдасться через збереження фундаментальних розбіжностей між сторонами.
Символічним сигналом ослаблення американського посередництва стала відмова держсекретаря США Марка Рубіо брати участь у лондонських консультаціях. Як пояснила представниця Держдепу Таммі Брюс, зміни в його графіку не стосуються змісту переговорів — натомість у Лондоні його місце зайняв спецпосланець президента Дональда Трампа генерал Кіт Келлогг.
. Попри це, сам факт відсутності найвищого дипломата свідчить про зростаюче нетерпіння адміністрації Трампа щодо темпів мирного процесу.
Головними розбіжностями залишаються:
- Визнання анексії Криму. У Парижі американська сторона запропонувала, щоб Україна формально погодила статус півострова як російської території. Київ категорично відкинув таку умову, назвавши її неконституційною і неприйнятною.
- Відмова від членства в НАТО. Частина американських пропозицій передбачала відмову України від прагнення вступити до Альянсу, що суперечить європейській безпековій архітектурі та стратегічним інтересам Києва.
- Скасування санкцій проти Росії. Москва наполягає на знятті режиму економічного та фінансового тиску до завершення будь-якої угоди, з чим категорично не згодні ЄС та США.
Європейські країни під час паризького раунду чітко донесли до Вашингтона свої «червоні лінії». Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Баро підкреслив, що Захід не поступиться принциповими позиціями, зокрема визнанням Криму та скасуванням санкцій. Баро й надалі сумнівається, що цього тижня вдасться домовитися про щось більше, ніж початок «серйозного переговорного процесу».
Серед інших американських ініціатив — пропозиція створити нейтральну зону навколо Запорізької АЕС, нині під контролем РФ. Зеленський нібито готовий співпрацювати з США для відновлення роботи станції, але лише за умови забезпечення повного контролю над безпековими механізмами.
Попри наполягання Трампа укласти угоду до травня, європейські дипломати залишаються скептичними. «М’яч на боці Росії… Ми підтримуємо спроби Трампа встановити мир і заклики України до повного припинення вогню», — зазначив представник прем’єр-міністра Кіра Стармера, додавши, що прориву цього тижня не чекають через глибокі розбіжності.
Таким чином, лондонські консультації швидше закладуть основу для тривалого, поступового діалогу, ніж приведуть до негайного укладення миру. Москва зберігає перевагу на полі бою і не готова на поступки щодо ключових умов — а Київ та його західні партнери не можуть погодитися на визнання анексованих територій або демілітаризацію. Попри те, що Трамп призначив нового спецпосланця до Москви, а європейські лідери повторюють підтримку Києва, перспективи досягнути угоди в найближчі дні залишаються мінімальними.
