У вівторок відбувся новий демонстративний розрив між Вашингтоном і Києвом на тлі міжнародних зусиль щодо досягнення припинення вогню в Україні. Марко Рубіо, державний секретар США, несподівано оголосив про свій відхід від запланованих переговорів у Лондоні, а президент Володимир Зеленський відкинув одну з ключових ініціатив американської адміністрації — визнання Росією анексії Криму. Ці рішення кидають довгий тінь на перспективи остаточного мирного врегулювання трирічного збройного конфлікту.
Рубіо брав участь у початковому раунді переговорів у Парижі минулого тижня, але вже після нього зробив резонансну заяву: «Ми не продовжуватимемо цю затягнуту ініціативу тижнями і місяцями». На думку сенатора, адміністрація Дональда Трампа демонструє дедалі більшу нетерпимість до тривалих дипломатичних процесів, натякаючи, що Америка може «перейти до інших пріоритетів», якщо мирні зусилля не дадуть швидкого результату.
Тим часом у Парижі переговори були присвячені рамковій угоді, яку просував Білий дім: вона передбачає, що Україна визнає «юридичну приналежність» Криму до Росії та відмовляється від намірів вступу до НАТО. Ці пункти викликали рішучий спротив у Києві, адже суперечать Конституції України та базовим принципам державного суверенітету.
На прес‑конференції у вівторок Зеленський однозначно заявив:
«Україна не визнає юридичне право Росії на Крим. Немає жодних умов для обговорення цього питання — це прямо суперечить нашій Конституції».
Таким чином глава української держави поставив крапку в спекуляціях щодо можливого компромісу навколо статусу півострова.
Попри вихід Рубіо, американська делегація на чолі з генералом Кітом Келлогом, спеціальним посланцем Трампа з питань України, все ж зустрінеться в Лондоні з європейськими та українськими представниками. Чи приєднається до них Стів Віткофф, дипломат, який уже тричі зустрічався з Володимиром Путіним від лютого, поки що невідомо.
Президент Росії Володимир Путін розмовляє з журналістами під час зустрічі в Москві, Росія, 21 квітня 2025 року. В’ячеслав Прокоф’єв/Sputnik
Сам факт проведення лондонського раунду переговорів має відбутися в середу, хоча Зеленський теж не планує брати в ньому участі особисто. Натомість у понеділок він розмовляв телефоном із прем’єр‑міністром Великої Британії Кіром Стармером, який намагається скликати «коаліцію охочих» із європейських країн для підтримки будь‑якого майбутнього мирного плану.
«Прем’єр запевнив у непохитній підтримці України, вимагаючи від Росії повного припинення вогню», — йдеться в офіційному повідомленні Даунінг‑стріт.
Ці ініціативи відбуваються на тлі нещодавнього Великоднього перемир’я, оголошеного Путіним на 24 години. Хоча сторони звинувачували одна одну в порушеннях, в цілому рівень бойової активності спочатку знизився. За словами Зеленського, «відсутність повітряних тривог у святкові дні довела можливість зупинити вбивства, якщо Росія цього захоче».
Однак слово Путіна про «необхідність узгодження термінів та визначення цивільної цілі» мало на меті не стільки встановлення миру, скільки показовий жест. Пісков підтвердив, що «президент мав на увазі саме переговори з українською стороною», однак реальні бойові дії тривали без змін: в ніч на вівторок серія ракетних і дронових атак поцілила в житлові райони Одеси, Києва, Запоріжжя та Харкова, що призвело до численних руйнувань і поранених серед мирного населення.
Усе це свідчить про глибоку суперечність між дипломатичними сигналами та оперативним рівнем конфлікту. З одного боку, Москва й Київ демонструють готовність бодай публічно «готові до діалогу» для заспокоєння Трампа й збереження міжнародної уваги. З іншого — жодна зі сторін не готова на поступки, які б загрожували їхнім стратегічним позиціям: Кремль — щодо Криму, Київ — щодо суверенітету й євроатлантичної інтеграції.
Підсумовуючи, можна сказати, що нинішній дипломатичний розкол у лондонському форматі є показовим ілюстрацією гальмування мирного процесу. Тиск Трампа, спалахи політичного скепсису в середовищі європейських партнерів та принципова незгода Києва щодо ключових пунктів американської рамки створюють майже непробивний бар’єр для досягнення тривалого перемир’я. Чи вистачить політичної волі в обох столицях, щоб прорвати цю стіну недовіри, — питання відкритого майбутнього.
Минулого тижня українські сили вели вогонь з гаубиці по російській цілі в Донецькій області на сході України. Тайлер Хікс
