Непопулярний, але впливовий
Ілон Маск є одним із найменш популярних бізнесменів у Британії: лише 20% громадян ставляться до нього позитивно, тоді як 71% — негативно, згідно з опитуванням YouGov. Популярність його платформи X (колишній Twitter) також падає: за рік вона втратила 8% користувачів у країні.
Проте, коли Маск звернув свою увагу на Британію, піднявши питання про сексуальне насильство над дівчатами в Ротергемі та інших містах, це миттєво опинилося в центрі політичних і медійних обговорень.
Розколота політика і медійна підтримка
Британська політична система, що перебуває у стані трансформації, стала зручною мішенню для Маска. Його заклики до нового розслідування випадків сексуального насильства підтримали праві політичні сили, зокрема Консервативна партія під керівництвом Кемі Баденок.
Це стало різкою зміною позиції для консерваторів, які раніше не впровадили рекомендацій національного розслідування щодо сексуального насильства. Колишній прем'єр Борис Джонсон взагалі називав такі розслідування «марнуванням часу».
Водночас праві медіа, як-от GB News, активно підтримують Маска, використовуючи його меседжі для атаки на уряд лейбористів.
Спротив уряду Стармера
Прем’єр-міністр Кір Стармер спочатку критикував вимоги до нового розслідування, називаючи їх «популістськими» та «спробою використати трагедію у власних інтересах». Проте тиск із боку Маска та медіа змусив його переглянути позицію. Тепер він заявляє, що має «відкрите ставлення» до нового розслідування.
Міністр із питань захисту жінок і дівчат Джесс Філліпс, яка наполягала на локальних розслідуваннях, опинилася під обстрілом критики після того, як Маск назвав її «апологетом ґвалтівників».
Політична стратегія Маска
Експерти вважають, що Маск використовує дві ключові тактики впливу: свої величезні фінансові ресурси та платформу X для підриву існуючих політичних структур.
«Його стратегія — ламати системи, а потім спостерігати, що буде далі», — зазначає політичний оглядач Сандер Катвала.
Маск також користується підтримкою союзників у правих колах, включаючи президента США Дональда Трампа, із яким він має тісні зв’язки.
Маск як «новий Мердок»
Клера Ендерс, медійний аналітик із Лондона, порівнює Маска з Рупертом Мердоком — медіамагнатом, який у 1970-х роках здійснив революцію в британській пресі. Однак Маск прагне не контролювати медіа, а дискредитувати їх.
Він звинувачує британські ЗМІ в «замовчуванні» проблем сексуального насильства, хоча фактично провідні газети, як-от The Times, активно висвітлювали цю тему.
Вплив на правий популізм
Маскові дописи надихнули популістські рухи в Британії, включаючи Reform UK на чолі з Найджелом Фаражем. Проте навіть Фараж зіткнувся із критикою Маска за те, що він не підтримав вимогу звільнення Томмі Робінсона, відомого ультраправого активіста.
Цей конфлікт ілюструє, як Маск використовує свій вплив, щоб посилювати праві рухи, навіть якщо це іноді створює тертя між його союзниками.
Наслідки для уряду і суспільства
Для лейбористського уряду Кіра Стармера вплив Маска став новим викликом. Попри низьку популярність серед британців, його пости впливають на порядок денний, змушуючи уряд реагувати на теми, які підтримує праве медіасередовище.
Ця ситуація показує, як поєднання фінансів і медіа може змінювати політичний ландшафт у демократичному суспільстві.
Маск не лише демонструє силу впливу соціальних мереж, але й підкреслює важливість стійкості політичних інституцій перед зовнішнім тиском.
