Між тим Іран підтвердив готовність «спокійно і холоднокровно» продовжити переговори в Римі під егідою Оману, а в середині тижня глава МЗС вирушає до Москви.
У середу, 16 квітня 2025 року, офіційні представники Ірану різко розкритикували Сполучені Штати за суперечливість повідомлень щодо умов нової угоди про ядерну програму. Із заяви МЗС Ірану випливає: динаміка від переходу від обмежень до вимог повного демонтажу підприємств «не допомагає» побудові довіри й лише затягує переговорний процес.
Перший раунд переговорів між главою іранського МЗС Аббасом Араґчі та спецпредставником президента США Стівом Віткоффом відбувся минулої суботи в Омані. Тривалість їхньої змішаної (прямої й опосередкованої) розмови сягнула понад двох годин, а обидві сторони охарактеризували зустріч як «конструктивну». Другий раунд призначено на суботу в Римі (уточнення щодо місця організовує італійський уряд за посередництва Омана).
Міністр закордонних справ Араґчі, виступаючи в рамках засідання кабінету у Тегерані, наголосив: «Повідомлення Вашингтона, які щодня зміщуються від обмежень до демонтажу, не допомагають конструктивному діалогу. Ми чекатимемо на їхню реальну позицію безпосередньо за столом переговорів».
Водночас Араґчі запевнив, що Іран підходить до цих консультацій «спокійно та холоднокровно, без впливу будь‑яких внутрішніх фракцій». Він також підтвердив незмінну позицію: «Збагачення у мирних цілях є справжнім і безпосередньо не підлягає обговоренню».
У Вашингтоні між тим зросли розбіжності щодо стратегії спілкування з Тегераном. Президент Трамп декларував, що його мета — не допустити ядерного озброєння Ірану, віддаючи перевагу переговорам замість воєнного рішення. Проте серед його радників точилися дебати: підтримати Ізраїль у планах превентивного удару по ядерних об’єктах Ірану чи вичікувати розвиток дипломатії.
Нацрадник з національної безпеки Майкл Волтц публічно закликав до демонтажу програми збагачення як умови базової угоди, тоді як президентський спецпосланець Стів Віткофф спочатку згадував можливість обмеженого збагачення до 3,6 %, а вже наступного дня у соцмережі фактично відкликав цю заяву, вказавши на необхідність повного демонтажу інфраструктури збагачення.
Історичне підґрунтя цих переговорів — Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) 2015 року, який обмежував рівень збагачення урану до 3,5 %, передбачав передання надлишків до Росії та встановлення камер і інспекцій МАГАТЕ. У 2018‑му президент Трамп односторонньо вивів США з угоди, наклав жорсткі санкції на Іран і змусив його поступово відмовитися від зобов’язань JCPOA.
Відтоді Іран наростив збагачення до 60 % (практично до бомбового рівня), а також накопичив достатній обсяг високозбагаченого урану для виготовлення кількох ядерних зарядів, про що останнього тижня попередив директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час візиту в Тегеран.
Гроссі також закликав забезпечити ключову роль місії верифікації зі сторони МАГАТЕ та підкреслив необхідність посилення інспекторського нагляду, якщо переговори призведуть до нової угоди. Під час свого перебування в Тегерані він провів двосторонні зустрічі з Аббасом Араґчі та очільником Організації атомної енергії Ірану, підтвердивши готовність агентства до підтримки будь‑яких домовленостей і контролю за виконанням зобов’язань.
Після римської зустрічі Араґчі планує вирушити до Москви, аби передати лист від верховного лідера Айатолли Хаменеї президентові Путіну та обговорити подальші позиції Ірану перед черговим етапом переговорів зі США. Візит до Росії є частиною стратегії Тегерану зміцнити союзницькі зв’язки у протидії американському тиску.
Разом із зовнішньою політикою, ключовим чинником для Ірану лишається економічна криза: інфляція, стрімке падіння національної валюти та нестача базових товарів посилюють напругу в суспільстві. У середу ввечері понад тисяча громадян Ірану взяли участь у віртуальній дискусії на Clubhouse, де вимагали від уряду поступок США та негайного повернення до стіл переговорів для зняття санкцій і полегшення становища населення.
Серед активних учасників форуму був Іран Бабахей, який закликав своїх співгромадян: «Коли не налагоджені відносини зі світом, нічого не поліпшиться. Тож настав час посадити представників влади за стіл переговорів — Трамп завжди віддавав перевагу угодам».
Підсумовуючи, слід констатувати: надалі успіх діалогу залежатиме від здатності США та Ірану приборкати жорсткі риторики і чітко окреслити взаємні зобов’язання. Для Вашингтона головним викликом стане збереження іміджу надійного переговорника, а для Тегерану — поступ у власній ядерній програмі без поступок щодо енергетичного збагачення. Водночас регіональні актори — від Москви до Єрусалима — уважно відстежують кожен крок сторін, розуміючи, що наслідки нової угоди чи її провалу визначать безпеку Близького Сходу на роки вперед.
