Іран, довгий час відомий своєю войовничою риторикою щодо США та Ізраїлю, несподівано обрав більш м'який тон у своїй зовнішній політиці. Наприкінці листопада Тегеран надіслав високопосадовця до Бейрута, щоб переконати «Хезболлу» припинити вогонь із Ізраїлем.
Одночасно, посол Ірану в ООН провів приватну зустріч із підприємцем Ілоном Маском, очевидно, прагнучи налагодити зв'язки з адміністрацією новообраного президента Дональда Трампа.
Ці дипломатичні кроки знаменують суттєву зміну курсу, яка ще кілька тижнів тому здавалася неймовірною. У жовтні заступник командувача Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) відкрито погрожував Ізраїлю, заявляючи: «Ми не залишаємо агресії без відповіді за 40 років».
Як повідомляє газета Дейком, розворот у позиції Ірану зумовлений як зовнішніми, так і внутрішніми факторами, що змушують Тегеран адаптуватися до нових реалій.
Вплив результатів виборів у США
Ключовим фактором зміни риторики стало переобрання Дональда Трампа на пост президента США. Його перший президентський термін запам'ятався жорстким підходом до Ірану, включно з політикою «максимального тиску», виходом із ядерної угоди та санкціями, які значно обмежили економіку країни.
Іранські посадовці, зокрема ті, що представляють реформістські сили, побачили шанс на поліпшення ситуації після заяв Трампа про бажання завершити війни на Близькому Сході та Україні. Натомість консервативні кола в Тегерані залишаються налаштованими скептично і вважають будь-які контакти зі США зрадою.
Падіння «Хезболли» та геополітичний удар по Ірану
Драматичні втрати «Хезболли» в Лівані стали ще одним сигналом для Ірану. Цей найближчий союзник Тегерана опинився в кризі після руйнівних ізраїльських ударів і зростання невдоволення серед шиїтських біженців. Для Ірану, який довго підтримував «Хезболлу» як ключовий важіль у регіоні, це стало тривожним сигналом.
Айятола Алі Хаменеї направив до Бейрута посланця, який закликав лідерів угруповання прийняти припинення вогню та зосередитися на відновленні своїх сил. У результаті Ліван оголосив про прорив у переговорах: «Хезболла» погодилася відійти від ізраїльського кордону.
Внутрішній тиск і економічна криза
На тлі зовнішніх викликів Іран стикається з глибокою економічною кризою. Енергетична нестача змусила уряд оголосити про двогодинні щоденні відключення електрики, що викликало хвилю протестів. Президент Масуд Пезешкян, який прийшов до влади влітку з обіцянками реформ, визнав, що енергетична інфраструктура країни знаходиться на межі краху.
Зусилля уряду спрямовані на поліпшення відносин із Заходом, включаючи переговори з Великою Британією, Францією та Німеччиною щодо ядерної програми. «Без сумніву, в Ірані є бажання припинити напругу із Заходом», — сказав аналітик Насер Імані.
Між прагматизмом і протиріччями
Незважаючи на прагнення до діалогу, внутрішні суперечності залишаються серйозною перешкодою. Зустріч іранського посла з Ілоном Маском викликала критику консерваторів, які звинуватили дипломата у зраді. Це підкреслює розрив між реформістськими і консервативними фракціями в іранському уряді.
Разом із тим, позиція Тегерана демонструє стратегічну обережність. Іран готовий скористатися змінами в геополітиці, зберігаючи при цьому право реагувати на будь-які загрози.
Перспективи дипломатії Тегерана в умовах змін залишаються невизначеними. Утім, факт залишається фактом: Іран наразі більше зацікавлений у переговорах, аніж у продовженні конфронтації.
