Іран погодився відновити ядерні переговори з трьома провідними європейськими державами — Францією, Німеччиною та Великою Британією. Зустріч відбудеться у п’ятницю в Стамбулі. Про це повідомило іранське МЗС, зазначивши, що новий раунд діалогу стане відповіддю на дедалі гучніші заклики Європи активізувати ядерну деескалацію.
Ініціатива виникла після того, як Лондон, Берлін і Париж пригрозили Тегерану повторним запровадженням санкцій, якщо той не зробить поступ у рамках нової угоди щодо обмеження збагачення урану. Країни заявили, що готові відновити санкції ООН уже наприкінці серпня.
На фоні зростання напруженості на Близькому Сході Іран шукає дипломатичні важелі, аби уникнути подальшої ізоляції. У Тегерані розуміють: повернення санкцій боляче вдарить по вже ослабленій економіці. Переговори стали для країни шансом уникнути глобального тиску, не втративши обличчя.
Нинішня ситуація виникла на тлі загального краху домовленостей 2015 року, відомих як Спільний всеосяжний план дій (JCPOA), укладених за часів адміністрації Барака Обами. Угода передбачала обмеження іранських ядерних потужностей в обмін на скасування міжнародних санкцій. Однак у 2018 році США за адміністрації Дональда Трампа односторонньо вийшли з договору, чим відкрили шлях до ескалації.
Наслідки не змусили на себе чекати: Іран почав поступово збільшувати обсяги збагаченого урану, перевищуючи дозволені JCPOA межі. А в червні цього року Тегеран остаточно припинив співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ).
Європейські країни особливо стурбовані саме цим аспектом. Зокрема, втрата контролю над запасами збагаченого урану, які можуть бути використані для створення ядерної зброї, стала ключовим аргументом для відновлення санкцій.
МАГАТЕ заявило, що після ізраїльсько-американських ударів по іранських ядерних об’єктах у червні, Іран повністю припинив доступ інспекторів на свої стратегічні об’єкти. Тож нині неможливо перевірити, чи розширює Іран свою ядерну програму з військовими цілями.
ЄС прагне переконати Тегеран повернутись до співпраці із МАГАТЕ та погодитись на нові обмеження щодо збагачення урану. Це передумова для стабілізації регіональної безпеки. У Європі побоюються, що ядерна ескалація може спровокувати новий конфлікт у Перській затоці, втягнувши у протистояння і США, і Ізраїль, і арабські країни.
Іран, зі свого боку, використовує переговори як тактичний інструмент для відтермінування санкцій та збереження політичного балансу. На думку багатьох аналітиків, Тегеран не готовий повністю згорнути ядерну програму, адже вона є одним із головних важелів його геополітичного впливу.
Проте ситуація на тлі посилення конфронтації зі США не дає Ірану великої свободи дій. Після чергових ударів по ядерній інфраструктурі, проведених спільно Сполученими Штатами та Ізраїлем, Іран опинився під потужним тиском. Вашингтон відкрито заявив, що готовий до нових дій, якщо Іран наблизиться до створення ядерної зброї.
Позиція Франції, Німеччини та Великої Британії є доволі прагматичною. Вони хочуть зберегти залишки JCPOA та не допустити подальшого загострення ситуації. Але разом з тим готові до жорстких кроків, включно з санкційним тиском, якщо дипломатія не принесе результату.
П’ятничні переговори у Стамбулі стануть лакмусовим папірцем для іранської дипломатії. Якщо Тегеран покаже готовність до компромісу, це може відтермінувати або взагалі зупинити хвилю санкцій. У протилежному випадку — Іран опиниться в ще більшій ізоляції, а регіон — на порозі нової кризи.
Світ уважно спостерігатиме за ходом перемовин. Адже від рішення Ірану та реакції Заходу залежить не лише майбутнє ядерної безпеки, а й стабільність усього Близького Сходу.
