Міністр оборони Ізраїлю Ісроел Кац заявив цього четверга, що країна підтримає «політику примусу» щодо Ірану, навіть якщо формально діятиме режим припинення вогню, досягнутий за посередництва США та Саудівської Аравії.
За словами пана Каца, Ізраїль готовий вдарити по об’єктах у Ірані, якщо Тегеран перезапустить чи прискорить розвиток своєї ядерної програми, спробує відновити повітряну міць або продовжить роботи над довготривалими ракетами.
Цей випереджувальний підхід покликаний зберегти аеромобільну перевагу, перешкодити Ірану озброїтися сучасними балістичними ракетами та не допустити створення потенційної ядерної зброї.
Попри обмірковані застереження Вашингтона, особливо з боку президента Дональда Трампа, котрий наголошував на необхідності суворого дотримання режиму перемир’я, ізраїльське керівництво переконане, що національна безпека регіону вимагає рішучості.
Кац підкреслив, що Ізраїль не потребує дозволу Сполучених Штатів, аби завдати удару — «ми діятимемо негайно, щойно іранці порушать угоду»,– заявив він в інтерв’ю місцевому телеканалу Channel 12.
Подібні дії можуть загрожувати умовам припинення вогню, яке завершило 12-денний конфлікт, в ході якого ВВС США вже завдали удару по трьом ядерним об’єктам Ірану.
У відповідь іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі пригрозив «рішучою відповіддю» на будь-яке порушення угоди. Він підкреслив, що Іран не має наміру миритися з односторонніми ударами, і назвав ситуацію неприйнятною. Також він нагадав про неодноразові порушення припинення вогню з боку Ізраїлю під час операцій проти «Хезболли» в Лівані.
Кац же зауважив, що ізраїльська практика превентивних ударів у Лівані, де він називає запобігання перезброєння Hizbollah, завершувалася регулярними авіаударами навіть після підписання перемир’я, і пообіцяв, що в рази жорсткіше діятиме проти Ірану — «як у Лівані, тільки в сто разів сильніше».
Аналітики вказують на потенційну небезпеку ескалації: якщо Ізраїль реалізує свою політику безпосередніх авіаударів, це може спровокувати повномасштабну війну в регіоні. Іран володіє потужним повітряним простором та ракетними формуваннями, здатними завдати удару у відповідь. Нині обидві країни випробовують дипломатичні шляхи врегулювання, але чітких гарантій збереження перемир’я не видно. Тому загроза нових ударів із використанням літаків і крігавих засобів залишається реальною.
Спостерігачі також зазначають, що розбіжності між Ізраїлем і США можуть стати додатковим чинником напруги. Президент Трамп вже висловлював своє невдоволення діями Ізраїлю, попереджаючи, що нові удари по Ірану будуть «серйозним порушенням» угоди та закликав: «Поверніть своїх пілотів додому зараз!».
З іншого боку, Ізраїль прагне зберегти стратегічну автономію, аби не залежати від зволікань Вашингтона, та гарантувати, що навіть непередбачувані загрози, які може створити відновлена іранська ядерна програма, перетворяться на безперспективні амбіції.
Наразі міжнародна спільнота стежить за розвитком подій з побоюванням, що порушення режиму припинення вогню може призвести до втягування інших держав у військові дії. Регулярні обстріли ліванського узбережжя та кібератаки на іранські енергомережі свідчать про наростаючий рівень напруги. Попри те, що угода про перемир’я формально діє, її умови залишаються хиткими, а будь-який новий удар з повітря може стати каталізатором повномасштабного конфлікту.
У світлі цих обставин ключове значення набувають дипломатичні зусилля, спрямовані на створення довгострокових механізмів контролю за ядерними об’єктами та балістичними програмами Ірану. Проте до того часу, коли спостерігачі сподіваються на поступове зниження ескалації, заяви ізраїльського міністра Ісроела Каца нагадують: перемир’я з Іраном може виявитися лише паузою в більш тривалій політиці жорсткого стримування, де авіаудари служать безпосереднім інструментом захисту національних інтересів.
