Ізраїльська армія у середу провела серію авіаударів по об’єктах у Сирії, заявивши про цілеспрямоване ураження «оперативників», які брали участь у нападах на цивільних друзів у передмістях Дамаска. Це втручання стало відповіддю на дводенні збройні зіткнення між проурядовими формуваннями та місцевими друзами, які намагаються захистити свої громади від насильства.
За даними Сирійської обсерваторії з прав людини, мінімум 39 людей загинули за останні два дні внаслідок сутичок у містах Джарамана та Ашрафія Сханая, де компактно проживає друзське населення. Різка ескалація почалася після появи в соціальних мережах аудіозапису, який ніби-то містив образи пророка Мухаммеда, приписуваного друзському духовному лідеру. Сирійська влада заперечила справжність запису, проте напади на друзів розпочалися вночі з понеділка на вівторок.
Ізраїльський прем’єр-міністр та міністр оборони у спільній заяві назвали авіаудари попереджувальними, попередивши, що у разі продовження нападу на друзів ізраїльські ВПС можуть влучати у урядові війська. Хоча формально атаки спрямовувалися проти «невстановленої екстремістської групи» на південь від Дамаска, в повідомленнях йшлося про проурядових ісламістів та найманців, які конфліктували з друзами за контроль над районними блокпостами.
Друзи – невелика, але консолідована релігійна спільнота, корені якої сягають ісламу, проте з власними таїнствами та традиціями. У Сирії друзи історично мешкають у передгір’ях Джебель-ед-Друз на півдні країни, а також у передмістях Дамаска. Багато друзів брали участь у громадянській війні на боці уряду Асада, утворивши власні озброєні підрозділи для самозахисту.
У відповідь на насильство ізраїльські ВПС вдарили по ймовірним позиціям бойовиків, які, за заявами Тель-Авіва, готували подальші напади на друзів. Однак частина місцевих лідерів друзів відкинула заклики користуватися ізраїльською підтримкою, побоюючись посилення іноземного військового втручання у внутрішні справи Сирії. Подібні операції Ізраїлю вже не раз фіксувалися у ході тринадцятирічної війни: від авіаударів по військових об’єктах до знищення конвоїв з передовими ракетними системами.
За офіційною інформацією, у вівторок і середу найбільш напружені сутички відбувалися неподалік містечок Джарамана та Ашрафія Сханая. Там проурядові мусульманські бойовики атакували друзів, а друзькі ополченці спробували відбити блокпости та транспортні засоби урядових сил. Видатний командир друзів із міста Сувейда, відомий під псевдонімом Абу Хасан, заявив, що до нападу було залучено іноземних найманців та більш радикалізовані угруповання, які звинуватили друзів у фальшивих образах пророка.
Сирійське державне агентство SANA, посилаючись на джерела в Міністерстві внутрішніх справ, назвало друзів «законопреступниками», що напали на блокпости та транспортні засоби, і пообіцяло «вдарити з залізним кулаком». Тим часом правозахисні організації б’ють на сполох через ризик масових етнічних чисток у регіоні зі змішаним населенням.
Роль Ізраїлю у цьому конфлікті є подвійною: з одного боку, Тель-Авів прагне захистити друзську громаду, яка має гілку у власній ізраїльській армії та вважає себе лояльною до держави. З іншого — Ізраїль виступає проти посилення впливу радикальних проіранських та терористичних угруповань поряд зі своїми кордонами. Останні удари в Сирії – частина масштабної кампанії перешкоджання контрабанді передових ракетних систем та військової техніки з Ірану через сирійську територію.
Наслідки нинішньої хвилі насильства можуть перевищити локальні масштаби: зростає небезпека того, що етнічні та релігійні ополченці, не довіряючи централізованому урядові, створять власні збройні угруповання, а розкол у суспільстві сприятиме новим хвилям кривавих репресій. Заколот проти друзів стався на фоні переходу влади в Сирії до консолідованих сунітських ісламістських рухів, які згуртувалися після падіння Башара Асада в грудні.
Аналітики вказують на системну проблему: після зміни влади в країні найбільші групи впливу — ісламістські бойовики, проурядові радикали та спонсоровані Іраном бригади — не були інтегровані до єдиної національної армії, а друзи й інші меншини залишилися поза офіційними угодами. Хоча кілька друзських міліцій ведуть переговори про легалізацію у складі сирійських Збройних сил, гарантії безпеки та компенсацій від уряду досі не отримали чіткого статусу.
Світова спільнота стурбована тим, що конфлікт може перерости у нову хвилю міжконфесійних чисток та етнічних чисток. ООН і правозахисники закликають до негайного припинення вогню, ведення переговорів під егідою ООН та забезпечення гуманітарного доступу до найбільш постраждалих районів.
Водночас Ізраїль заявив про готовність і надалі реагувати на будь-які прояви насильства проти друзів, але висловив надію, що сирійські сили безпеки «не використовуватимуть авіаудари Тель-Авіва як привід для масштабної агресії». Фінал цієї ескалації залежатиме від того, чи зможуть сирійські та друзські лідери узгодити умови співіснування та відновлення довіри, а також від омріяної багатьма міжнародної місії з підтримки миру та безпеки в регіоні.
У разі успішного посередництва ООН і залучення регіональних акторів до діалогу, ця криза може стати поштовхом до створення нової системи міжконфесійного співробітництва в Сирії. Проте за відсутності швидких політичних кроків та гарантій дружньої координації між Збройними силами новостворених урядових формувань і друзськими міліціями, перспективи довготривалого миру залишаються сумнівними. На сьогодні Ізраїльські авіаудари стали лише одним із факторів, що впливають на складний клубок внутрішньосирійських суперечностей і загострюють регіональні чутливості.
