Європейський Союз розглядає можливість суттєвого перегляду умов надання тимчасового захисту українцям, які залишають країну через війну. Однією з найбільш резонансних пропозицій стало потенційне виключення чоловіків призовного віку зі схеми тимчасового захисту, яка була створена після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Питання обговорюється в межах дискусій щодо майбутнього Директиви ЄС про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive, TPD). Саме цей механізм дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати соціальну підтримку в країнах Європейського Союзу без необхідності проходити складну процедуру отримання статусу біженця.
Наразі дія програми продовжена до березня 2027 року, однак у європейських столицях дедалі частіше лунають заклики переглянути умови її застосування. За інформацією Euractiv, серед варіантів, які розглядаються, є звуження кола осіб, що можуть претендувати на тимчасовий захист. Йдеться, зокрема, про чоловіків призовного віку та осіб, які залишили Україну з порушенням чинних правил виїзду.
Водночас важливо зазначити, що можливі обмеження стосувалися б насамперед нових заявників. Українці, які вже отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС, наразі не є предметом цих дискусій.
Причини такого перегляду пов’язані одразу з кількома факторами. Частина європейських урядів звертає увагу на зміну структури нових міграційних потоків. Якщо в перші роки війни переважну більшість переселенців становили жінки, діти та люди похилого віку, то останнім часом, за оцінками окремих країн, серед новоприбулих зростає частка чоловіків призовного віку.
Деякі держави вважають, що це питання необхідно розглядати не лише з точки зору міграційної політики, а й у контексті довгострокових інтересів України. Аргумент полягає в тому, що країна потребує людських ресурсів як для забезпечення власної обороноздатності, так і для масштабної повоєнної відбудови. Саме тому окремі уряди наполягають на пошуку балансу між гуманітарною підтримкою українців та інтересами держави, яка вже четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни.
Поступово змінюється і загальний підхід Європейського Союзу до програми тимчасового захисту. Ще у 2024 році Європейська комісія рекомендувала країнам-членам почати підготовку до майбутнього завершення дії надзвичайного механізму та переходу українців до більш стабільних правових статусів. Однак реалізація цього процесу виявилася нерівномірною. Одні країни вже розробляють нові моделі інтеграції, тоді як інші продовжують покладатися на чинну систему тимчасового захисту.
Окремі держави вже зробили конкретні кроки у напрямку посилення правил. Данія розглядає можливість обмеження доступу до тимчасового захисту для чоловіків віком від 23 до 60 років. Крім того, там обговорюється припинення автоматичного надання такого статусу для людей, які прибувають із низки українських регіонів, що, на думку данської влади, зазнали менших руйнувань через бойові дії.
Своєю чергою Норвегія вже змінила правила прийому громадян України. Відтепер новоприбулі чоловіки віком від 18 до 60 років більше не можуть автоматично розраховувати на отримання колективного тимчасового захисту.
Масштаби питання залишаються надзвичайно значними. Станом на березень 2026 року тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу користувалися понад 4,33 мільйона українців. Найбільше громадян України прийняли Німеччина, Польща та Чехія. Саме ці держави несуть найбільше навантаження на соціальні системи, ринки праці, освітню та медичну інфраструктуру, що також впливає на формування подальшої міграційної політики.
Попри активні дискусії, остаточних рішень наразі немає. Будь-які зміни до Директиви про тимчасовий захист мають бути офіційно запропоновані Європейською комісією та пройти відповідні процедури погодження. Поки що Єврокомісія не повідомила, чи планує вона виносити на розгляд нове продовження програми із додатковими обмеженнями.
Очікується, що тема стане однією з ключових під час засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ. Саме там міністри обговорюватимуть майбутнє механізму, який став одним із найбільших прикладів гуманітарної підтримки в історії Європейського Союзу.
Подальша доля тимчасового захисту може визначити не лише умови перебування українців у Європі, а й загальний підхід ЄС до міграційної політики в умовах тривалих міжнародних конфліктів. Водночас будь-які рішення щодо чоловіків призовного віку неминуче викличуть широку суспільну дискусію, адже йдеться про складне поєднання гуманітарних принципів, безпекових викликів та інтересів держав, які вже кілька років живуть в умовах безпрецедентної кризи.
