Саміт ЄС-Китай, який мав відзначити півстоліття дипломатичних відносин, перетворився на політичне зіткнення між Брюсселем і Пекіном. Лідери Європейського Союзу — Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта — відкрито закликали президента Китаю Сі Цзіньпіна вплинути на Росію, аби припинити агресію проти України.
Європейські представники підкреслили, що нинішній стан відносин із КНР вийшов на «точку зламу». «Ми досягли критичного моменту у відносинах ЄС та Китаю», — заявила фон дер Ляєн у вступному слові.
Ключовим пунктом обговорення стала позиція Китаю щодо російсько-української війни. Антоніу Кошта, президент Європейської Ради, нагадав Пекіну про його зобов’язання як постійного члена Ради Безпеки ООН і закликав до впливу на Москву. «Китай повинен використати свій вплив на Росію, аби поважати Статут ООН та завершити війну агресії», — підкреслив Кошта.
Ці заяви прозвучали на тлі рішення ЄС включити два китайські банки до останнього пакету санкцій проти Росії. У відповідь МЗС Китаю висловило «рішучий протест» і назвало дії Брюсселя «грубим втручанням».
Сі Цзіньпін не залишився осторонь критики, визнавши, що відносини з ЄС «перебувають на стратегічному роздоріжжі». Водночас він закликав до «підвищення взаємної довіри, стратегічного діалогу та співпраці заради стабільності у світі».
Примітно, що Сі проігнорував запрошення ЄС відвідати Брюссель, натомість запросив європейську делегацію до Пекіна. Цей дипломатичний жест вважають демонстрацією стратегічної переваги Пекіна у двосторонніх відносинах.
Окремо сторони обговорили економічні дисбаланси. ЄС наполягає на збалансованому, взаємовигідному партнерстві, тоді як Китай активно просуває власні інтереси в рамках ініціативи «Один пояс — один шлях».
Європейські експерти вважають, що вплив Китаю на Росію — не лише дипломатичне питання, а індикатор готовності Пекіна діяти як глобальний відповідальний гравець.
Брюссель прямо пов’язує підтримку України із збереженням торгівельних привілеїв Китаю в європейському просторі. Цей сигнал має стати для Сі Цзіньпіна попередженням, що деструктивна нейтральність може коштувати КНР мільярдних експортних втрат.
Формулювання Сі про «двох великих гравців» на світовій арені вказує на прагнення Китаю уникнути прямої конфронтації, зберігаючи при цьому стратегічну автономію. Такий підхід, однак, дедалі менше влаштовує європейських лідерів, особливо в умовах війни в Україні.
Зустріч у Пекіні ознаменувала собою перехід від співпраці до жорсткого перегляду взаємин. ЄС очікує не декларацій, а конкретних кроків: від обмеження реекспорту до припинення участі китайських компаній у схемах постачання технологій і матеріалів для російського військово-промислового комплексу.
Урсула фон дер Ляєн наголосила, що майбутнє співпраці залежить від здатності Китаю визнати виклики й адаптувати свою політику до нової геополітичної реальності.
Цьогорічна зустріч, попри ювілейну риторику, стала моментом істини. Саміт продемонстрував: більше немає місця для стратегічної неоднозначності — або Китай виступає за стабільність, або ризикує остаточно втратити європейську довіру.
