Після згоди президента США Дональда Трампа дозволити продаж американської зброї для України, але за умови її фінансування європейськими союзниками, ситуація з військовою підтримкою Києва набуває нового формату.
Європейські країни, включно з Німеччиною та Норвегією, готуються витратити мільярди євро на закупівлю систем протиповітряної оборони Patriot, радарів, артилерії та іншого обладнання. Такий підхід підкреслює перехід до більш «комерційної» логіки допомоги, де Сполучені Штати забезпечують техніку, а Європа — фінансову частину угоди.
Німеччина вже ухвалила зміни до своєї конституції, щоб отримати можливість залучити сотні мільярдів євро для військових витрат, включаючи передачу озброєння Україні.
Берлін пропонує профінансувати дві батареї Patriot та веде переговори з партнерами для залучення коштів на інші системи. Це рішення стало важливим сигналом не лише для Києва, а й для європейської оборонної політики, яка десятиліттями залишалася в тіні американського військового лідерства.
Норвегія, використовуючи свій потужний нафтовий фонд, готова покрити витрати на одну з батарей та значно збільшила свій пакет допомоги Україні до 7,8 мільярда доларів цього року. Такий приклад демонструє, що країни з потужними фінансовими ресурсами можуть діяти швидко, коли йдеться про стратегічну безпеку Європи та стримування російської агресії. Однак навіть із фінансовими можливостями, головною проблемою залишаються темпи виробництва та дефіцит готових систем Patriot.
Секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що щонайменше шість інших країн — Данія, Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Нідерланди та Канада — готові долучитися до фінансування або постачання озброєння.
Водночас деякі країни заявляють, що готові діяти лише у форматі спільного пулінгу коштів. Наприклад, Данія прямо говорить про необхідність партнерства з іншими державами для фінансування великих оборонних закупівель.
Складність угоди також полягає в тому, що Трампова адміністрація хоче, аби європейські держави не лише купували американську зброю, але й швидко замінювали ті системи, що передаються Україні. Це створює подвійний фінансовий тиск: необхідно фінансувати як поточні поставки, так і закупівлі для власної оборони. Питання пріоритетів залишається критичним для країн із обмеженими бюджетами.
Особливу роль у переговорах відіграє Велика Британія. Прем’єр-міністр Кір Стармер є одним з найбільших прихильників допомоги Києву, але через економічне уповільнення його уряд поки не дав чіткої відповіді щодо участі у програмі Patriot. Це показує, що навіть політична воля стикається з економічними обмеженнями, які ускладнюють масштабну підтримку України.
Щоб мотивувати країни збільшувати військові витрати, НАТО погодилося зараховувати допомогу Україні у виконання нової цілі — 5% ВВП на оборону, чого наполягав Трамп. Такий підхід дозволяє європейським урядам виправдовувати додаткові витрати перед власними виборцями, але водночас створює ризик нестачі фінансування соціальних програм.
Системи Patriot, які виробляє компанія Raytheon, є критично важливими для України. Вартість однієї батареї перевищує $1 мільярд, а ракета-перехоплювач коштує майже $4 мільйони. Київ запитує щонайменше десять таких систем, але наразі отримав підтвердження лише на три. Проблема не лише у фінансуванні, а й у тому, що виробничі потужності США та ЄС не здатні швидко закрити цей дефіцит.
Деякі європейські країни вагаються з передачею власних Patriot через побоювання залишитися беззахисними перед новими загрозами. Донор, який надає систему Україні, має отримати пріоритет на заміну, але цей процес може затягнутися. Тому нинішні переговори з Вашингтоном зосереджені на прискоренні виробництва та постачання нових батарей.
З точки зору політики безпеки, цей план показує нову конфігурацію трансатлантичних відносин. Європа поступово переходить від статусу отримувача американської безпеки до фінансового інвестора у власний захист і оборону України. Це непростий процес, адже більшість країн ЄС не звикли до масштабних військових витрат і боргового фінансування озброєнь.
Крім того, європейські уряди стикаються з внутрішнім політичним тиском. Виборці, які переживають економічні труднощі, можуть не схвалювати виділення десятків мільярдів на озброєння для України, особливо якщо конфлікт триватиме роками.
Проте аналітики наголошують, що витрати на безпеку нині є стратегічною інвестицією в майбутнє Європи, яка зіштовхується з найбільшою військовою загрозою з часів холодної війни.
Варто зазначити, що з початку 2022 року Європа вже надала Україні більше фінансової допомоги, ніж США, однак саме американські поставки зброї були вирішальними для оборони Києва. Нинішній план дозволить європейцям частково компенсувати цю залежність, але не повністю замінить критичні можливості США.
Переговори про закупівлю Patriot та іншого озброєння продовжаться найближчими місяцями. Важливим тестом стане здатність Німеччини та інших ключових гравців домовитися про колективне фінансування та забезпечення виробничих ланцюжків. Україна ж очікує швидкої реалізації домовленостей, адже російські ракетні обстріли не зупиняються, і потреба у системах ППО лише зростає.
