Європейська реакція на новий мирний план, підготовлений американськими та російськими представниками, виявилася стриманою, але водночас доволі принциповою. Хоча зміст документа офіційно не оприлюднений, європейські дипломати вже опосередковано дали зрозуміти, що не погодяться на умови, які суперечать фундаментальним принципам міжнародної безпеки. Обговорення в Брюсселі засвідчило, що ключові європейські держави розглядають територіальну цілісність України як непорушну основу будь-яких майбутніх домовленостей. Саме тому можливість втрати українських земель або примусового обмеження оборонного потенціалу вважають неприйнятною. Політичний контекст цих заяв вказує на глибше занепокоєння — Європа остерігається, що поспішні рішення можуть лише поглибити кризу та створити небезпечний прецедент.
Міністри закордонних справ країн ЄС, які зібралися в Брюсселі, відмовилися коментувати деталі американської ініціативи, однак посилили риторику щодо принципів справедливого миру. Європейська дипломатія наголошує: будь-який план має враховувати позицію Києва, а не нав’язувати йому готові формули. З огляду на те, що підготовка документа відбувалася без участі України, в Європі зростає тривога, що нові пропозиції можуть не лише не принести стабільності, а й підірвати довіру між партнерами. Учасники зустрічі підкреслювали, що навіть найскладніша ситуація не може бути виправданням для поступок, які підривають суверенітет країни. Суттєвим моментом стало повторне підтвердження європейської єдності щодо підтримки України та її територіальної самостійності.
Французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро нагадав про необхідність досягнення саме справедливого миру. За його словами, мир, який будується на примусі та позбавляє країну права на самозахист, не може вважатися довготривалим чи безпечним. Він наголосив, що справжній мир має ґрунтуватися на повазі до суверенітету й тому не допускає вимушених компромісів із загрозою повторної агресії в майбутньому. Його позиція віддзеркалює ширший європейський підхід: важливо не лише припинення бойових дій, а створення умов, за яких відновлений спокій буде стабільним. Тому пропозиції, які передбачають скорочення українських сил або втрату територій, у Франції сприймають як потенційно небезпечні.
Тим часом у західних медіа з’явилися повідомлення про те, що американська делегація має намір представити план у Києві вже найближчими днями. Це створює напруження, адже документ містить низку пунктів, які можуть істотно вплинути на стратегічне положення України. Зокрема, йдеться про відмову від частини територій, зменшення армії та обмеження деяких видів озброєння. Такі наміри викликають стурбованість не лише в Європі, а й серед аналітиків, які застерігають: односторонні ініціативи без урахування позиції Києва можуть підірвати міжнародну підтримку. Важливо також, що західні партнери не готові ігнорувати наслідки такого кроку для загальноєвропейської безпеки, адже будь-яке послаблення України розглядатимуть як потенційний ризик для континенту.
Підтвердження розробки мирного плану державним секретарем США Марко Рубіо та повідомлення про його схвалення президентом Дональдом Трампом лише посилили увагу до ситуації. У Європі це сприйняли як сигнал, що американська сторона хоче пришвидшеного політичного рішення. Водночас високий представник ЄС Кая Каллас наголосила: будь-який формат завершення війни має передбачати участь української та європейської сторін. Її заява підкреслила тверду позицію ЄС — без колективного підходу та врахування інтересів України жоден план не може бути легітимним. Європейські лідери переконані, що, попри складність ситуації, мир повинен бути результатом спільної роботи, а не односторонніх домовленостей. У цьому контексті їхня позиція формує важливий дипломатичний сигнал про готовність відстоювати базові принципи міжнародної політики.
