Європейські лідери оголосили, що у понеділок супроводжуватимуть Володимира Зеленського на зустрічі з Дональдом Трампом у Білому домі. Учасниками стануть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр Британії Кір Стармер, прем’єр Італії Джорджа Мелоні, а також генсек НАТО Марк Рютте та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Цей крок демонструє прагнення Європи зберегти єдність Заходу та уникнути сценарію, де Вашингтон і Кремль узгоджують майбутнє без врахування інтересів України.
Саміт Трамп–Путін завершився без конкретних результатів. Проте він викликав занепокоєння у Європі. Американський президент фактично погодився з позицією Москви про необхідність «прямої мирної угоди» без попереднього перемир’я.
Таке трактування означало б збереження переваг Росії на полі бою та тиск на Київ щодо територіальних поступок. Для Кремля це шанс нав’язати «нову архітектуру безпеки» без врахування реальних жертв і руйнувань в Україні.
Володимир Зеленський після саміту мав довгу телефонну розмову з Трампом. Він наголосив, що під час візиту до Вашингтона планує «обговорити всі деталі щодо завершення війни». Для Києва ключовим залишається принцип: ніяких переговорів про мир без попереднього припинення вогню.
Український лідер також підкреслив, що будь-які поступки Кремлю лише заохотять подальшу агресію Росії, адже відсутність перемир’я означає нові атаки по цивільних містах і селах.
Європейська стратегія
Європейські країни чітко дали зрозуміти: їхня присутність у Вашингтоні — сигнал про єдину позицію. Франція, Німеччина, Британія та Італія прагнуть не допустити, щоб майбутнє України вирішували без самої України.
ЄС та НАТО неодноразово заявляли, що підтримують Київ «стільки, скільки потрібно». Проте через риторику Трампа щодо «вдячності» та «зобов’язань України» виникають побоювання, що США можуть спробувати перекласти відповідальність на Європу.
Вже кілька місяців американський президент демонструє суперечливу позицію: то вимагає негайного перемир’я, то схиляється до довготривалої угоди з Москвою. Після зустрічі у Алясці він заявив, що «все залежить від Зеленського та європейських націй».
Ця риторика знижує роль США як гаранта стабільності та відкриває простір для кремлівської пропаганди, яка подає Трампа як того, хто визнає Росію «великим гравцем».
Будь-які переговори без припинення вогню означають, що російська армія зберігатиме ініціативу. Водночас Москва наполягатиме на «територіальних змінах», легалізуючи окупацію частини Донбасу та півдня України.
Для Києва це неприйнятно. Адже компроміс у вигляді поступок Кремлю лише створить прецедент і поставить під сумнів майбутнє всієї європейської безпеки.
Присутність генсека НАТО Марка Рютте й голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн підкреслює: питання війни в Україні — не лише двостороннє. Воно стосується всієї системи міжнародної безпеки.
Російська війна — це виклик не лише для Києва, а й для трансатлантичних відносин, що будувалися десятиліттями. Сьогодні Захід має шанс показати, що жодна імперська агресія не може змінити політичні кордони силою.
Зустріч у Білому домі стане перевіркою єдності Заходу. Якщо Зеленський отримає підтримку європейських лідерів і чітку позицію від США, це зміцнить стратегію стримування Кремля. Якщо ж Вашингтон віддасть перевагу «швидкому миру», це загрожуватиме новим ескалаціям.
Для України ключове — зберегти союзницьку підтримку та нагадати: реваншизм Кремля не зупиниться на українських кордонах. Це глобальна проблема, що визначатиме долю Європи у XXI столітті.
