Кардинал Маріо Ґрек, 68‑річний митрополит із Мальти, несподівано став одним із тих, кого називають «papabile» — гідним кандидатурою на вибори папи наступного Конклаву. Хоча населення його рідної країни становить лише близько півмільйона осіб, вплив Ґрека помітно в усьому світі, адже він очолює Синод єпископів — консультативний орган Ватикану, закріплений канонічним правом для обговорення ключових питань діяльності Католицької церкви.
У 2005–2020 роках кардинал Ґрек був єпископом маленького мальтійського острова Гоцо. У ті роки його позиції часто відзначалися консерватизмом: він різко виступав проти легалізації розлучень під час референдуму в Мальті 2011 року та належав до єпископів, які не приховували свого негативного ставлення до гомосексуальних спільнот. У часи його єпископства церковна ієрархія залишалася максимально замкненою, а участь мирян у прийнятті рішень — мінімальною.
Утім під проводом Папи Франциска кардинал Ґрек змінив риторику та стиль управління. У 2020 році Франциск підвищив його до гідності кардинала, відзначивши за підтримку процесу оновлення Синоду єпископів. Саме завдяки цьому призначенню Маріо Ґрек став одним із ключових співробітників Папи у справі більш відкритих та включних обговорень у Католицькій церкві.
Папа Франциск та кардинали на другій сесії 16-ї Генеральної Асамблеї Синоду єпископів у Ватикані минулого жовтня. На синоді мають право голосу 133 кардинали. Ендрю Медічіні
Як генеральний секретар Синоду єпископів Ватикану кардинал Ґрек відповідає за організацію консультацій на всіх рівнях: від парафій до єпископських конференцій. У його компетенції — формування порядку денного, узагальнення звітів місцевих церков та модерування дискусій під час сесій у Римі. Завдяки участі в такій ролі його добре знають понад 130 кардиналів з усього світу, що робить його одним із найвпізнаваніших лідерів Церкви.
Починаючи в 2021 році, Синод за ініціативою Папи Франциска відкрився для всіх рівнів мирян, священників і єпископів. Місцеві церкви в усіх шести континентах збиралися на національних і дієцезальних рівнях, щоб обговорити найактуальніші теми: ролі жінок у Церкві, питання екології, сімейні виклики та місію єпископів у світі. Цей підхід означав суттєве послаблення традиційної закритості ієрархії, яке раніше практикувалося майже винятково серед кардиналів у Конклаві.
За результатами перших двох етапів у 2023–2024 роках ватиканська комісія підготувала робочий документ, у якому відобразила понад 80 000 пропозицій із понад 110 країн. У березні 2025 року кардинал Ґрек оголосив за згоди Франциска, що Синод продовжиться до 2028 року, коли відбудеться заключна асамблея за участі представників різних рівнів Церкви. Така тривалість передбачає етапи аналізу, доопрацювання та апробації нових рішень.
Прихильники реформи Синоду наголошують, що для збереження актуальності Католицької церкви в XXI столітті необхідна ширша участь мирян. «Без змін Церква ризикує стати не лише архаїчною інституцією, а й втратити довіру мільйонів вірян у Центральній і Західній Європі», — заявляє Гелена Єппесен‑Шпюлер із швейцарського католицького благодійного агентства, яка брала участь у синодальних зустрічах.
Разом із тим процес критики також активізувався. Традиціоналісти вважають, що занадто широка «демократизація» церковного управління може підірвати владу Папи та єпископів, адже кінцеві рішення все одно приймаються в Римі. Окрім того, дехто ставить під сумнів масштаби участі: з 1,4 мільярда католиків світу безпосередньо долучилися лише кілька відсотків, тож чи є це справді «глобальним голосом»?
У разі обрання папою кардинал Ґрек, швидше за все, забезпечив би безперервність курсу Франциска: продовження діалогу про доступність причастя, питання ролі жінок, а також закладення підвалин для поглиблених реформ у питанні кліру та мирян. Його підтримка «синодального шляху» свідчить про бажання знайти баланс між традицією і новаторством у Католицькій церкві.
Папа Франциск і кардинал Маріо Греч вирушили на поромі на острів Гоцо, Мальта, у перший день поїздки Папи Римського до Середземноморського архіпелагу у 2022 році. Фото басейну від Андреаса Соларо
Не менш важливими в діяльності кардинала стали глобальні соціальні теми. Мальта — ключовий пункт перетину міграційних шляхів з Африки до Європи, і Ґрек неодноразово закликав європейські уряди «відкрити двері» для біженців, а не «відгородитися». Він наголошував на необхідності гуманного ставлення до мігрантів і просив знайти спільні рішення для інтеграції та підтримки.
Коли у 2022 році почалася війна в Україні, кардинал Ґрек підняв тривогу щодо ризиків торгівлі людьми та експлуатації жінок і дітей, які рятуються від агресії. Він ініціював міжконференційні консультації щодо захисту вразливих груп під час масових переміщень, що стало додатковим прикладом його здатності об’єднувати церковні структури задля вирішення надскладних гуманітарних питань.
Водночас кардинал Ґрек, як і багато високих ієрархів за останні два десятиліття, зазнавав критики за недостатню реакцію на скандали з сексуальним насильством у його колишньому дієцезальному управлінні. У Мальті лунали звинувачення, що під час його єпископства порушення проти дітей у закритому притулку Lourdes Home не були належно розслідувані, а постраждалі — не отримали достатньої психологічної підтримки та компенсації.
Притулок Lourdes Home, яким керували сестер-домініканки на острові Гоцо, був закритий у 2008 році після розслідування, а сама церква принесла публічні вибачення. У 2010 році Папа Бенедикт XVI навіть зустрічався з кількома постраждалими особами, але критики вважають, що цього було замало: відсутні цілісні програми реабілітації, а судові справи щодо компенсації тривають роками.
Адвокатка Лара Дімітрієвич, яка представляє двох жінок у конституційному позові проти держави Мальта, наголошує: «Уроджена в дієцезії відповідальність мала б передбачати комплексну допомогу жертвам». Одна з її клієнток, 52‑річна Кармен Мускат, досі чекає належного визнання шкоди та компенсації. Від кардинала Ґрека вона очікувала більше рішучості й конкретних кроків, а не лише загальних виразів співчуття.
Перспектива того, що наступним папою стане хтось із Мальти, стимулює дискусії про регіональні представництва в Церкві. Якщо кардинал Ґрек очолить Ватикан, це може означати новий імпульс не лише для синодальних реформ, а й для активного залучення країн Середземномор’я до вирішення глобальних викликів: міграційних, екологічних та соціальних.
З огляду на сучасні виклики, Католицька церква стоїть перед вибором: або зберегти авторитарні моделі управління, або відкритися до ширшого діалогу з мирянами та соціальними групами. Кардинал Маріо Ґрек вже сьогодні демонструє, що розуміє ці виклики. Його шлях від консервативного єпископа Гоцо до організатора найбільш інклюзивного в історії Синоду єпископів свідчить про здатність поєднувати традицію і новаторство.
У найближчі роки за ним стежитимуть не лише кардинали, а й мільйони католиків, які бажають бачити в Церкві не музей минулого, а динамічний інститут, що відповідає на потреби сучасного світу. І якщо під час наступного Конклаву журі з колегії кардиналів сприятиме саме таким якостям, ім’я Маріо Ґрек може стати символом нової епохи у папській історії.
