Казахстанська нафтова компанія KazMunayGas і підсанкційний російський концерн «Лукойл» продовжують роботу над спільними проєктами, попри нові обмеження, запроваджені Сполученими Штатами. Про це повідомило агентство Інтерфакс, посилаючись на представників казахстанської сторони.
За словами KazMunayGas, сторони здійснюють комплексну оцінку впливу санкцій на чинні угоди, зокрема з юридичної, фінансової та технічної точок зору. Компанія підкреслює, що наразі робота триває в межах укладених контрактів, і сторони виконують свої зобов’язання у повному обсязі.
Оцінювання проводиться для визначення ризиків, пов’язаних із новим пакетом санкцій США, який у жовтні торкнувся двох найбільших нафтових компаній Росії — «Лукойлу» та «Роснафти». Вашингтон звинуватив Москву у «відсутності реальних кроків для завершення війни в Україні» й запровадив додаткові обмеження проти ключових енергетичних активів РФ.
Спільні проєкти KazMunayGas і «Лукойлу» включають розробку казахстанських нафтових родовищ у Прикаспійському регіоні, а також участь у модернізації окремих об’єктів трубопровідної інфраструктури. Хоча офіційні деталі не розголошуються, відомо, що компанії мають спільні частки в кількох великих родовищах, зокрема Хвалинському й Центральному.
Казахстан опинився у складній дипломатичній позиції. З одного боку, країна декларує дотримання міжнародного права і співпрацю із Заходом, а з іншого — має тісні економічні зв’язки з Росією, через яку проходить більшість її нафтового експорту. Саме тому Астана намагається балансувати між вимогами санкційного режиму та власними енергетичними інтересами.
Аналітики зазначають, що для Казахстану розрив партнерства з «Лукойлом» був би болючим — компанія є ключовим технологічним і логістичним партнером, особливо у спільних морських родовищах Каспію. Проте збереження співпраці з підсанкційними структурами може створити ризики вторинних санкцій і ускладнити доступ до західних фінансових інструментів.
Російська сторона наразі офіційно не коментує ситуацію. Водночас у Москві вже заявляли, що санкції США «не матимуть критичного впливу» на діяльність компаній, а альтернативні фінансові канали з Китаєм і країнами ШОС нібито дозволяють зменшити ефект від обмежень.
Казахстан, на відміну від Білорусі, не підтримує російську військову кампанію проти України, але уникає жорстких кроків проти Москви. Така обережність пояснюється залежністю економіки від транзиту через російську територію, особливо в експорті нафти до Європи через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК).
У Вашингтоні ж наголошують, що будь-яка співпраця з підсанкційними структурами РФ — «небезпека для міжнародної фінансової системи». У Держдепартаменті США заявили, що уважно відстежуватимуть енергетичні угоди Казахстану, щоб не допустити обходу санкцій.
Для KazMunayGas нинішня ситуація — тест на стратегічну гнучкість. Компанія прагне зберегти стабільність видобутку, не потрапивши під вторинні обмеження. У перспективі це може підштовхнути Казахстан до глибшої інтеграції з енергетичними ринками ЄС і диверсифікації маршрутів постачання через Каспій і Кавказ.
