Підвищення вартості проїзду в Києві почало відображатися не лише на гаманцях містян, а й на статистиці роботи громадського транспорту. Уже в перші тижні після зміни тарифів столичні служби зафіксували помітне скорочення пасажиропотоку. Водночас особливо різко впав попит на місячні проїзні — їх стали купувати більш ніж удвічі рідше.
Ці цифри показують, що нова ціна поїздки стала для частини киян фактором, який змушує переглядати звичну модель пересування містом. Люди можуть менше користуватися автобусами, тролейбусами й трамваями, комбінувати громадський транспорт із пішими маршрутами або шукати інші способи дістатися роботи та навчання.
За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, з 15 до 31 липня наземним громадським транспортом скористалося більш ніж на 10% менше пасажирів, ніж у перші два тижні місяця.
Втім, у міській адміністрації наголошують: пов'язувати весь спад винятково з підвищенням тарифів було б неправильно.
На пасажиропотік вплинуло одразу кілька факторів
Друга половина липня в Києві виявилася складною для роботи громадського транспорту. У цей період триваліші та частіші повітряні тривоги впливали на рух транспорту. Крім того, на окремих ділянках столиці одночасно проводили ремонтні роботи.
Усе це створює додаткові труднощі для пасажирів. Навіть людина, яка готова платити за проїзд, може відмовитися від поїздки, якщо не впевнена, що вчасно дістанеться до потрібного місця. Коли до цього додається ще й значне підвищення ціни, мотивація користуватися транспортом стає ще меншою.
Однак є показник, який складніше пояснити лише зовнішніми обставинами, — продаж місячних проїзних.
До зміни тарифів, з 13 червня до 14 липня 2026 року, кияни придбали 37 547 місячних проїзних. Уже після запровадження нової вартості, з 15 липня до 14 серпня, було продано лише 17 254 таких документи.
Таким чином, попит обвалився більш ніж удвічі.
Для міського транспорту це серйозний сигнал. Місячний проїзний зазвичай купують люди, які регулярно їздять містом — на роботу, навчання, у справах. Тому скорочення продажів може свідчити не просто про тимчасову зміну поведінки, а про перегляд транспортних звичок частиною постійних пасажирів.
Скільки тепер коштує проїзд у Києві
Нові тарифи в столиці почали діяти 15 липня. Одна поїздка в метро, автобусі, тролейбусі, трамваї або фунікулері тепер коштує 30 гривень при придбанні від одного до дев'яти проїздів.
Для тих, хто регулярно користується транспортом, передбачена можливість придбати місячний проїзний. Але його ціна також суттєво відрізняється від звичної для багатьох киян — необмежені поїздки протягом місяця коштують 3656 гривень.
Це вже не просто символічне подорожчання. Для людини, яка щодня їздить на роботу громадським транспортом і назад, регулярні витрати перетворюються на помітну статтю сімейного бюджету.
Саме тому навколо нового тарифу виникла гостра дискусія. У КМДА раніше визнавали, що 30 гривень не є повністю економічно обґрунтованою вартістю проїзду, хоча тариф називали наближеним до економічного розрахунку.
Для пасажира, однак, важливим є не бухгалтерський розрахунок транспортного підприємства, а сума, яку потрібно регулярно витрачати з власного бюджету.
Метро перевозить сотні тисяч людей щодня
Попри загальні зміни у поведінці пасажирів, київське метро залишається одним із головних елементів транспортної системи столиці.
За перші сім місяців 2026 року метрополітен перевіз 144,7 млн пасажирів. У липні його послугами скористалися 20,1 млн людей.
У середньому це близько 682,5 тисячі поїздок щодня.
При цьому значну частину пасажирів становлять люди, які мають право на пільговий проїзд. За січень-липень пільговики здійснили у київському метро 33 млн поїздок. Майже 17 млн із них припали на пенсіонерів за віком.
Це означає, що більше чверті пасажиропотоку метрополітену формують представники пільгових категорій.
Ситуація з наземним транспортом ще більш показова. У «Київпастрансі» щодня перевозять приблизно 823,5 тисячі пасажирів. Із них 473,1 тисячі — пільговики.
Фактично це означає, що більша частина щоденного пасажиропотоку наземного комунального транспорту припадає на людей, для яких питання вартості проїзду може мати особливе значення.
Подорожчання зачепило не лише комунальний транспорт
Підвищення тарифів не обмежилося автобусами, тролейбусами, трамваями та метро. Після зміни цін почали переглядати вартість проїзду й приватні перевізники.
На більшості столичних маршрутів ціна поїздки в маршрутках зросла до 25 гривень.
У результаті для киянина, який щодня пересувається містом, вибір між різними видами транспорту став менш очевидним. Різниця між приватною маршруткою та комунальним транспортом уже не настільки значна, як раніше, тоді як загальні витрати на щоденні поїздки зростають.
Це може змінити транспортну поведінку містян. Частина людей почне частіше ходити пішки, хтось пересяде на велосипед чи особистий автомобіль, а дехто намагатиметься скоротити кількість поїздок містом.
Особливо відчутним це може стати для тих, хто змушений здійснювати кілька пересадок протягом дня. Навіть якщо кожна окрема поїздка здається доступною, сумарні витрати за місяць можуть виявитися значними.
Київ отримав важливий сигнал
Падіння пасажиропотоку після підвищення тарифів ще не можна назвати остаточним результатом нової цінової політики. На статистику впливають повітряні тривоги, ремонти, сезонні зміни та інші обставини.
Однак різке скорочення продажів місячних проїзних уже зараз виглядає показовим. Воно демонструє, що частина містян не готова автоматично приймати нову ціну і змінює власну поведінку.
Для Києва це важливий виклик. Громадський транспорт — не просто послуга, за яку люди платять. Це основа функціонування великого міста. Від його доступності залежить, наскільки швидко працівники дістаються до роботи, студенти — до навчання, а люди похилого віку — до лікарень та інших необхідних установ.
Тому питання тарифів значно ширше за цифру на квитку. Воно стосується того, яким буде Київ для людини з середнім доходом і наскільки легко їй буде пересуватися містом.
Перші результати після подорожчання вже показали: 30 гривень за поїздку для частини киян стало тією межею, після якої звичка користуватися громадським транспортом почала змінюватися. І якщо така тенденція збережеться, міській владі доведеться враховувати не лише економіку транспортних підприємств, а й реальну платоспроможність пасажирів.
