В Україні готують резервний варіант забезпечення школярів підручниками на випадок, якщо через російські атаки друкарні та склади не зможуть своєчасно виконати замовлення. Якщо необхідну кількість паперових видань не вдасться надрукувати або доставити до навчальних закладів у визначені строки, учні мають отримати доступ до електронних версій книг.
Відповідне завдання Міністерству освіти і науки спільно з місцевою владою поставив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.
За його словами, рішення має враховувати безпекову ситуацію в кожному конкретному регіоні. Тобто йдеться не про повну відмову від паперових підручників, а про створення альтернативного механізму на випадок, якщо війна завадить забезпечити школи традиційними друкованими виданнями.
Чому питання підручників стало критичним
Початок навчального року в Україні і без того залишається складним через війну. Школи в різних регіонах працюють за різних умов: частина навчальних закладів має повноцінне очне навчання, інші змушені комбінувати очний і дистанційний формати, а деякі працюють переважно онлайн.
Тепер додатковим викликом стає фізична доступність навчальної літератури.
Підручник — це не просто книжка, яку можна замінити будь-яким файлом з інтернету. Йдеться про навчальну програму, конкретний клас, відповідний предмет і затверджене освітнє видання.
Якщо друкарня не може працювати через пошкодження, склад з готовими книгами знищений, а логістика порушена, школи ризикують отримати необхідну літературу із запізненням.
Саме тому уряд розглядає електронні версії як резервний інструмент.
Електронні підручники мають стати страховкою
У випадку, якщо друковані книги не встигнуть виготовити або доставити, учні повинні мати можливість отримати доступ до їхніх цифрових аналогів.
Це дозволить не зупиняти навчальний процес через фізичну відсутність конкретного підручника.
Для школяра така схема означатиме, що навіть у ситуації, коли паперової книги ще немає, необхідний навчальний матеріал можна буде відкрити на комп'ютері, планшеті чи іншому доступному пристрої.
Водночас такий підхід створює й додаткові виклики.
Не кожна українська родина має достатню кількість пристроїв для навчання. Якщо в сім'ї кілька дітей, одночасний доступ до електронних підручників може бути проблемою.
Є й питання електроенергії та інтернету, особливо у регіонах, де інфраструктура регулярно зазнає пошкоджень.
Тому цифровий формат має бути саме альтернативою, а не єдиною формою забезпечення дітей навчальними матеріалами.
Рішення залежатиме від ситуації в регіонах
Прем'єр-міністр доручив МОН працювати над цим питанням разом із місцевою владою.
Такий підхід пояснюється тим, що ситуація в різних областях України суттєво відрізняється.
Десь друкарні та склади продовжують працювати у звичайному режимі, а паперові підручники можуть бути доставлені без серйозних затримок.
В інших регіонах через безпекові ризики, пошкодження інфраструктури або складну логістику забезпечити школи книгами у визначені строки може бути значно важче.
Тому місцева влада разом із системою освіти має визначати, який формат буде найбільш реалістичним для конкретної громади.
Фактично йдеться про створення гнучкої системи, яка дозволить школам продовжувати навчання навіть у разі виникнення проблем із постачанням.
Удари по складах показали вразливість книжкової галузі
Проблема не виникла на порожньому місці.
У ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки було знищено склад у Святопетрівському на Київщині. Там зберігалися тисячі книг видавництв Vivat, Readeat та Book.ua.
Масштаб таких втрат виходить далеко за межі звичайної логістичної проблеми.
Склад — це фактично остання ланка перед доставкою книг читачам, магазинам та навчальним закладам. Його знищення означає втрату вже надрукованої продукції, яку неможливо швидко відновити одним рішенням.
Vivat продовжує роботу, тоді як Readeat тимчасово призупинив відправлення замовлень для оцінки наслідків удару.
Тієї ж ночі було знищено і склад видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Приміщення повністю згоріло, а разом із ним було втрачено значну кількість книжок.
Ці випадки продемонстрували, наскільки вразливою може бути система, яка залежить від великих друкарських потужностей, складських приміщень та транспортної логістики.
Підручник має бути доступним незалежно від обставин
Для освітньої системи головним завданням залишається забезпечення безперервності навчання.
Якщо дитина прийшла до школи, але не отримала паперовий підручник через проблеми з друком чи доставкою, це не повинно означати, що вона втратить доступ до навчального матеріалу.
Саме тут електронні книги можуть відіграти роль своєрідної страховки.
Цифрову копію не потрібно фізично перевозити зі складу до школи. Вона може бути доступна одночасно великій кількості учнів і не залежить від наявності паперових примірників у конкретному населеному пункті.
Але для цього держава має забезпечити не лише наявність самих файлів.
Необхідно, щоб школярі та вчителі розуміли, де саме можна отримати доступ до потрібного видання, а освітні заклади мали зрозумілий алгоритм дій.
Ще одна проблема — харчування дітей
Під час наради також порушили питання шкільного харчування.
За словами Корецького, у тих навчальних закладах, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, дітям мають надавати готові до споживання страви.
Прем'єр наголосив, що якісне харчування залишається пріоритетним питанням.
І це не менш важливо, ніж забезпечення підручниками.
Школа під час війни має виконувати одразу кілька функцій: давати дітям знання, забезпечувати їм максимально безпечні умови та підтримувати базові потреби.
Якщо через особливості конкретної будівлі або безпекові обмеження неможливо організувати повноцінну кухню та гаряче харчування, система повинна мати альтернативний варіант.
Готові страви у такому випадку мають дозволити не залишати дітей без харчування навіть за складних умов.
Війна змінює саму модель шкільного навчання
Історія з підручниками показує значно ширшу проблему.
Війна змушує Україну створювати освітню систему, яка повинна залишатися працездатною навіть тоді, коли окремі елементи інфраструктури виходять з ладу.
Пошкоджена друкарня не повинна паралізувати навчання.
Знищений склад не повинен означати, що сотні або тисячі дітей залишаться без необхідних матеріалів.
Проблеми з електроенергією або транспортом також не мають автоматично зупиняти освітній процес.
Саме тому цифрові підручники, дистанційні технології, резервні канали постачання та гнучкі моделі харчування поступово перетворюються з додаткових інструментів на важливі елементи стійкості української освіти.
Що це означатиме для школярів
Якщо друкованих підручників не вистачатиме, учні зможуть використовувати електронні версії відповідних навчальних видань.
При цьому конкретний механізм доступу має визначити Міністерство освіти і науки спільно з місцевою владою.
Важливо, щоб такий перехід не створював нової нерівності між дітьми.
Учень із великого міста, де стабільно працюють інтернет і електромережа, має зовсім інші можливості, ніж дитина з громади, яка регулярно стикається з перебоями електропостачання або зв'язку.
Тому електронний підручник не може бути просто посиланням на файл.
Необхідна продумана система доступу, яка враховуватиме реальні умови життя українських школярів.
Українська освіта готується працювати навіть під ударами
Знищення книжкових складів і ризики для друкарської галузі стали ще одним нагадуванням про те, наскільки сильно війна впливає навіть на ті сфери, які на перший погляд далекі від фронту.
Книга, яка мала потрапити до рук школяра, спочатку повинна бути надрукована, зберігатися на складі, перевезена та доставлена до конкретної школи.
Будь-яка з цих ланок може бути пошкоджена.
Саме тому рішення про резервний доступ до електронних підручників є спробою зробити систему менш залежною від фізичної інфраструктури.
Для школярів це означає просту річ: навіть якщо паперової книги тимчасово не буде, навчання не повинно зупинятися.
Водночас держава має врахувати реальні можливості сімей і шкіл, адже цифровізація сама по собі не вирішує проблему, якщо дитина не має пристрою, стабільного інтернету або електроенергії.
Попереду навчального року Україні доводиться одночасно вирішувати питання безпеки, забезпечення підручниками, харчування дітей та стабільної роботи шкіл.
І кожне з цих питань тепер має враховувати головну реальність — освітня система повинна бути здатною працювати навіть тоді, коли війна б'є по її інфраструктурі.
Саме тому електронний підручник із резервного варіанту поступово перетворюється на один із ключових інструментів, який дозволяє українським дітям продовжувати навчання попри надзвичайно складні обставини.
