Український аграрний сектор зіткнувся з різким погіршенням експортної динаміки. За перші 27 днів серпня фізичні обсяги вивезення агропродукції скоротилися майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом липня, а одним із найбільш тривожних показників стало падіння експорту кукурудзи більш ніж на 84%.
За даними компанії Spike Brokers, з 1 по 27 серпня Україна експортувала близько 1,73 млн тонн аграрної продукції. За аналогічні 27 днів липня цей показник становив 3,29 млн тонн. Таким чином, фізичний обсяг експорту зменшився приблизно на 1,56 млн тонн, або на 47,5%.
Найбільш різке падіння продемонструвала кукурудза. За 27 днів серпня за кордон відправили близько 190,7 тис. тонн цієї культури, тоді як у липні обсяги були значно більшими. У результаті скорочення становило 84,3%.
Для України це особливо чутливий сигнал, адже зерновий експорт традиційно є одним із фундаментів валютних надходжень та важливою складовою роботи аграрного сектору.
Майже половина експорту зникла за місяць
Цифри щодо загального тоннажу виглядають особливо серйозно.
За неповний серпень Україна вивезла на 47,5% менше агропродукції, ніж за аналогічний період попереднього місяця. Водночас у грошовому вираженні падіння виявилося набагато меншим.
За 27 днів серпня аграрний експорт оцінювався приблизно у 1,06 млрд доларів. За аналогічний період липня — близько 1,42 млрд доларів.
Отже, валютна виручка скоротилася на 25,6%, тоді як фізичний тоннаж впав майже вдвічі.
На перший погляд це може виглядати суперечливо. Однак пояснення полягає у структурі експорту та вартості різних видів продукції. Коли частка дешевших або масових зернових у загальному обсязі зменшується, а більшу роль починають відігравати дорожчі культури та перероблена продукція, вартість експорту може падати повільніше, ніж його фізичний обсяг.
Це частково і відбулося в серпні.
Зернові стали головним джерелом падіння
Основний внесок у скорочення українського агроекспорту забезпечили саме зернові.
Сукупний експорт пшениці, кукурудзи та ячменю зменшився з приблизно 2,43 млн тонн у липні до 740 тис. тонн у серпні. Падіння становило 69,5%.
Ще важливішим є те, що частка цих трьох культур у загальному агроекспорті суттєво скоротилася — з 73,9% до 42,9%.
Пшениці Україна відвантажила близько 486,6 тис. тонн, що на 49,8% менше, ніж у попередньому місяці.
Експорт кукурудзи становив близько 190,7 тис. тонн, скоротившись на 84,3%.
Ячменю вивезли приблизно 62,6 тис. тонн — на 74,5% менше.
Особливо показовою є ситуація з кукурудзою. Саме різке скорочення липневих обсягів цієї культури стало одним із найбільших окремих факторів загального падіння українського агроекспорту.
Для аграріїв це означає не просто меншу кількість відвантаженої продукції. Зниження експорту впливає на швидкість повернення коштів у господарства, можливість фінансувати новий виробничий цикл, закуповувати паливо, добрива, насіння та оплачувати логістику.
На тлі зернового падіння ріпак показав протилежну динаміку
Однак серпневі показники не є суцільно негативними.
На окремих сегментах аграрного ринку зафіксували різке зростання. Насамперед це стосується ріпаку.
За 27 днів серпня Україна експортувала близько 255,2 тис. тонн насіння ріпаку. Для порівняння: за аналогічний період липня цей показник становив лише 11,8 тис. тонн.
Таким чином, обсяг експорту ріпаку зріс у рази, а його частка в загальному агроекспорті піднялася з 0,4% до 14,8%.
Ще більш помітну динаміку продемонстрував експорт ріпакової олії. У серпні за кордон відправили 69,4 тис. тонн проти 15,2 тис. тонн у липні.
Це означає зростання більш ніж у чотири з половиною рази.
Така структура експорту частково пояснює, чому фінансове падіння виявилося значно меншим за фізичне. Український агросектор поступово змінює співвідношення між сировиною та продукцією з вищою доданою вартістю.
Переробка тримається краще, ніж зерновий експорт
Ще одним важливим моментом стала відносна стійкість переробленої продукції.
Три основні рослинні олії — соняшникова, ріпакова та соєва — разом дали близько 234 тис. тонн експорту. Це лише на 16,7% менше за показник аналогічного періоду липня.
Ще кращу стабільність продемонстрував сегмент макухи.
Експорт соняшникової та соєвої макухи становив близько 153,8 тис. тонн, що лише на 6,4% менше, ніж у липні.
При цьому всередині групи ситуація була неоднорідною.
Експорт соняшникової олії скоротився до 131,3 тис. тонн — на 42,5%. Водночас поставки соняшникового шроту зросли до 83,1 тис. тонн, або на 28%.
Це важлива тенденція для української економіки. Переробка дозволяє отримувати більшу економічну віддачу від сировини та частково компенсувати проблеми з експортом великих масових партій зерна.
Європа забирає дедалі більшу частину української продукції
Змінилася і географія експорту.
За фізичними обсягами найбільшими напрямками у серпні стали Німеччина — 195,7 тис. тонн, Італія — 159,7 тис. тонн, Польща — 151,9 тис. тонн, Нідерланди — 147,2 тис. тонн та Іспанія — 125,3 тис. тонн.
Ця картина суттєво відрізняється від липневої.
Тоді найбільшим напрямком була Туреччина, куди Україна відправила близько 544,8 тис. тонн аграрної продукції. У серпні поставки скоротилися приблизно на 79% — до 114 тис. тонн.
Натомість Німеччина збільшила обсяги приймання української продукції приблизно в чотири рази. Значною мірою це стало можливим завдяки активізації поставок ріпаку.
Така зміна географії може свідчити про перебудову логістичних маршрутів та пошук українськими експортерами більш стабільних каналів збуту.
Водночас надмірна залежність від окремих маршрутів залишається серйозним ризиком.
Автомобільні перевезення зростають, залізниця просідає
Помітні зміни відбулися і в транспортній логістиці.
З початку серпня інтенсивність автомобільних перевезень зросла на 11,3%. Одночасно залізничні перевезення зерна скоротилися на 42%.
На перший погляд це може здатися простою зміною виду транспорту. Але причини набагато серйозніші.
Падіння залізничних перевезень пов’язують зі скороченням активності поїздів у напрямку портів. За даними Spike Brokers, вона впала на 95,5% порівняно з липнем.
Натомість активність у напрямку західного кордону зросла у 2,4 раза.
Тобто українська експортна система фактично перебудовується. Якщо морський напрямок стає менш доступним або нестабільним, бізнес змушений шукати альтернативні маршрути через сухопутні кордони.
Це дорожче, складніше і часто повільніше, однак дозволяє підтримувати експорт навіть за несприятливих умов.
Порти залишаються критично важливими
Для України проблема логістики має стратегічне значення.
Аграрний сектор виробляє величезні обсяги продукції, які необхідно не лише виростити, а й доставити до покупця. Якщо виникають проблеми з портами, залізницею або автомобільними переходами, це одразу відображається на можливостях експортерів.
Особливо небезпечним є тривале зниження портової активності.
Україна залишається великим експортером зернових та олійних культур, і повноцінно замінити морську логістику автомобільним транспортом надзвичайно складно.
Навіть різке збільшення кількості вантажівок не здатне повністю компенсувати можливості морських терміналів.
Саме тому будь-які проблеми з портовою інфраструктурою мають наслідки не лише для українських компаній. Вони можуть впливати на світові ціни на продовольство та стабільність поставок.
У агросектору виникає ще одна проблема — гроші
Падіння експорту відбувається на тлі попереджень про складне фінансове становище українських аграріїв.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявляв, що без державної підтримки фінансової стійкості аграрного сектору існує ризик скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5–7 млн гектарів.
Це потенційно створює небезпечне замкнене коло.
Менший експорт означає менші або повільніші валютні надходження. Менші доходи аграрних підприємств обмежують їхню здатність інвестувати у наступний сезон. Якщо господарства скорочуватимуть посіви, у майбутньому Україна може отримати менший урожай, а отже — ще менші експортні можливості.
Тому нинішня статистика важлива не лише як показник одного місяця.
Вона може бути сигналом про ризики для наступних виробничих циклів.
Світовий ринок також може відчути наслідки
Проблеми українського агроекспорту не обмежуються межами України.
Україна є одним із важливих постачальників зернових та олійних культур на світовий ринок. Якщо великі обсяги продукції не можуть своєчасно потрапити до покупців, це здатне впливати на баланс попиту та пропозиції.
Тарас Висоцький раніше попереджав, що тривала блокада українських портів може призвести до подорожчання агропродукції на світовому ринку до 30%.
Така перспектива демонструє масштаб проблеми.
Для України експорт аграрної продукції — це валютна виручка, робочі місця та податкові надходження. Для інших країн — це доступ до продовольства за прогнозованою ціною.
Тому стабільна робота української логістики має значення далеко за межами внутрішнього ринку.
Що означає обвал кукурудзи
Падіння експорту кукурудзи на 84,3% є одним із найяскравіших показників зміни ситуації.
Кукурудза належить до найбільш масових українських експортних культур. Вона займає значні площі посівів, активно використовується у тваринництві та харчовій промисловості, а також має важливе значення для зовнішньої торгівлі.
Тому різке скорочення її експорту може свідчити про серйозні проблеми з логістикою, зміною попиту або темпами відвантажень.
Водночас робити висновок про довгостроковий обвал експорту лише за 27 днями серпня було б передчасно. На показники окремого місяця можуть впливати графіки контрактів, сезонність, доступність транспорту, накопичені запаси та ситуація на конкретних маршрутах.
Проте масштаб зміни достатній, щоб розглядати її як важливий сигнал для ринку.
Українському агросектору доводиться перебудовуватися
Нинішня ситуація показує головну особливість українського аграрного бізнесу воєнного часу: здатність швидко змінювати логістику та структуру експорту стає не менш важливою, ніж урожайність.
Падіння зернових компенсується зростанням ріпаку та окремих продуктів переробки. Скорочення залізничних перевезень частково компенсується автомобільним транспортом. Зменшення окремих морських поставок змушує бізнес активніше використовувати західний напрямок.
Але можливості такої адаптації не безмежні.
Українські аграрії можуть змінювати культури, маршрути та партнерів, однак вони не можуть нескінченно збільшувати витрати на логістику або працювати без достатнього оборотного капіталу.
Саме тому найближчі місяці будуть важливими не лише для експортерів, а й для всієї економіки.
Серпневі цифри показують: український аграрний сектор продовжує працювати й знаходить нові можливості для експорту, але ціною дедалі складнішої логістики та значних фінансових ризиків.
І якщо проблеми з портами та транспортними маршрутами триватимуть, наслідки можуть вийти далеко за межі одного невдалого місяця — від доходів аграрних підприємств і майбутніх посівних площ до цін на продовольство в Україні та на світових ринках.
