Після російської атаки на логістичний центр корпорації RNK-Ranok у Харкові видавництво «Ранок» сформувало антикризовий план і продовжує роботу. Першочерговим завданням залишається відновлення знищених підручників, які мали надійти до українських шкіл перед початком нового навчального року.
Удар стався 1 серпня 2026 року. За первинною оцінкою самого видавництва, внаслідок масштабної пожежі було знищено близько 8 млн примірників — приблизно 28 тисяч назв, серед яких 600 тисяч шкільних підручників. Попередній розмір збитків тоді оцінювали приблизно в 1 млрд гривень.
Пізніше оцінка втрат зросла. 3 серпня директорка логістичного центру Лариса Зубкова повідомила Суспільному вже про близько 10 млн знищених книжок і понад мільйон підручників. Тому цифра 8 млн, яку видавництво називало в день атаки, залишається саме первинною, а остаточний масштаб збитків ще уточнювався.
Попри масштаб руйнувань, видавництво не зупинило підготовку до нового навчального року. За інформацією, яку «Ранок» передав редакції, компанія домовилася із сімома друкарнями про терміновий додрук 620 тисяч підручників. Книжки, які залишалися на резервних складах, продовжують відправляти до навчальних закладів.
Аналіз «Дейком» відкритих даних і інформації, наданої видавництвом, показує: відновлення «Ранку» тепер означає значно більше, ніж фізичне відтворення одного складу. Компанії доводиться одночасно повертати знищені наклади, забезпечувати школи книжками та перебудовувати саму модель зберігання й доставки в умовах постійної воєнної загрози.
Генеральний директор видавництва Віктор Круглов описує підхід команди короткою формулою: питання полягає вже не в тому, чи зможе «Ранок» відновитися, а в тому, як саме це зробити і скільки часу знадобиться. Після первинних оцінок у кілька років компанія дійшла висновку, що повне відновлення триватиме довше.
В інтерв’ю, опублікованому 13 серпня, Круглов заявив, що на повне відновлення знадобиться щонайменше п’ять років. Компанія вже шукає нові складські приміщення, фінансування та можливості для повторного друку втрачених тиражів. Тому попередню оцінку в три-п’ять років тепер коректніше замінити формулюванням «не менше п’яти років».
Одним із найбільш термінових напрямів залишається саме шкільна література. Значна частина знищених підручників була надрукована за державним замовленням і мала вирушити до шкіл у серпні. Представники «Ранку» після атаки наголошували, що необхідні наклади будуть передруковані, а постачання мають продовжитися.
Для видавництва це означає необхідність працювати одночасно з кількома друкарнями та дуже швидко визначати черговість замовлень. Передрукувати весь знищений запас одномоментно неможливо, тому пріоритет отримують підручники та інші видання, від яких безпосередньо залежать освітні й поточні комерційні зобов’язання компанії.
Інша частина антикризового плану стосується фінансів. За даними, переданими видавництвом, «Ранок» оптимізує витрати, оцінює завдані збитки та шукає додаткові джерела фінансування. Ресурси потрібні одночасно для нового друку, відновлення товарних запасів, організації зберігання та підтримання щоденної роботи.
Не менш важливою стала диверсифікація логістики. Після втрати великого автоматизованого центру зберігання значних запасів книжок в одному місці стало очевидним ризиком. Тому відновлення передбачає використання резервних майданчиків, розподіл накладів між різними локаціями та створення маршрутів, які не залежать від одного логістичного вузла.
Це особливо важливо для видавничого бізнесу, де навіть готова до друку книжка ще має пройти довгий фізичний шлях до читача. Папір, друкарня, палітурні роботи, склад, комплектація замовлення та доставка формують єдиний ланцюг. Руйнування великого складу здатне порушити його навіть тоді, коли самі цифрові макети видань збережені.
У випадку «Ранку» наслідки удару виходять і за межі однієї компанії. У логістичному центрі зберігалася продукція кількох видавничих брендів групи, зокрема «Ранку», «Фабули», READBERRY та Korali Books, а також книжки, пов’язані з роботою мережі «КнигоЛенд». Центр був одним із великих елементів української книжкової логістики.
Окремим напрямом антикризової роботи стане юридична фіксація завданої шкоди. У видавництві планують документувати знищене майно, наклади та інші наслідки атаки для майбутніх компенсаційних вимог і міжнародних правових процедур. Для цього принципово важливо мати підтверджений і деталізований облік кожної категорії втрат.
Такий процес потрібен не лише для визначення вартості зруйнованого майна. Знищення мільйонів українських книжок одночасно є ударом по культурній та освітній інфраструктурі. У випадку «Ранку» ця обставина особливо помітна через масштаб шкільних накладів, які мали потрапити до дітей фактично за кілька тижнів після атаки.
Круглов послідовно розглядає книжкову інфраструктуру як елемент стійкості країни. У наданих видавництвом матеріалах він наголошує, що книжки пов’язані не тільки з бізнесом чи освітою, а й з українською ідентичністю, колективною пам’яттю та здатністю суспільства зберігати власний культурний простір під час війни.
Цю тему керівник «Ранку» порушував і під час національної освітньої конференції «Серпнева-2026», яка відбулася 18 серпня. У заході брала участь перша леді України Олена Зеленська, а програма конференції включала велику виставкову зону, присвячену різним рівням і форматам сучасної освіти.
За словами Круглова у його дописі після конференції, він говорив з Оленою Зеленською біля стенда проєкту шкільної бібліотеки про роль книжок і доступ дітей до читання. Саме в цьому контексті він назвав книжки основою української ідентичності, частиною колективної пам’яті та внутрішньої стійкості.
Після знищення логістичного центру ці слова отримали цілком практичний вимір. Йдеться про те, чи зможуть школи отримати підручники, книгарні — нові поставки, а читачі — видання, які ще кілька тижнів тому лежали на складі. Відповіддю видавництва стала ставка на швидкий передрук і розосередження критично важливих процесів.
«Команда “Ранок” віддрукує нові видання. Ми обіцяємо», — заявив Круглов у матеріалах, переданих видавництвом. Для компанії ця обіцянка означає роботу, розраховану на роки: частину книжок необхідно відновити негайно, інші наклади повертатимуться поступово разом із відбудовою логістичних та фінансових можливостей.
Відновлення видавництва «Ранок» після удару тому стає тестом не лише для однієї компанії. Воно показує, якою має бути українська книжкова інфраструктура під час тривалої війни: більш розосередженою, здатною швидко замінювати втрачені потужності й продовжувати роботу навіть після руйнування одного з головних вузлів.
Для самого «Ранку» принциповим залишається ще один вибір — продовжувати працювати в Харкові, видавати українською мовою та повертати знищені книжки до друку. Повне відновлення вимірюватиметься роками, але його перший етап уже почався: підручники передруковують, постачання тривають, а втрачені наклади поступово повертають у виробництво.
