Колумбійський університет став центром гучного скандалу, погодившись на вимоги адміністрації Трампа у відповідь на звинувачення у систематичному недбалому ставленні до захисту студентів та викладачів від антисемітських нападів і переслідувань. Федеральне фінансування у розмірі $400 млн було позбавлено університету, і лише після цього Колумбія оголосила про радикальні зміни у своїх політиках, що мають задовольнити вимоги білого дому.
За умовами, викладеними у чотиристорінковому листі, університет зобов’язався провести ряд реформ, які включають перегляд політик протестних дій, посилення заходів безпеки на кампусі та реорганізацію відділу досліджень Близького Сходу. Однією з найсуперечливіших вимог стало створення нового відділу внутрішньої безпеки, де буде найнято 36 спеціальних співробітників, уповноважених затримувати та видаляти зі студентського простору осіб, що порушують встановлені правила. Крім того, на кампусі буде заборонено носіння масок з метою приховування особистості під час протестних акцій, за винятком випадків, пов’язаних із релігійними чи медичними обставинами.
Також університет погодився на прийняття офіційного визначення антисемітизму. Нова редакція, яку раніше уникав приймати навіть сам Колумбійський університет, передбачає, що антисемітизмом може вважатися не лише спрямування насильства чи його виправдання щодо євреїв та ізраїльтян, а й застосування подвійних стандартів у оцінці дій Ізраїлю. Цей крок був підтриманий частиною групи активістів, проте викликав обурення серед багатьох викладачів, які побоюються, що формалізація визначення може обмежити академічну свободу.
Одним із найзначніших аспектів домовленості стало рішення про реорганізацію відділу досліджень Близького Сходу, Південної Азії та Африки. У відповідь на вимогу білого дому, університет оголосив про призначення старшого віце-проректора, який відповідатиме за перегляд навчальних програм, кадрову політику та дослідницькі пріоритети у цьому відділі. Хоча Колумбія офіційно не використовує термін «академічна примусовість», багато викладачів вважають, що це майже еквівалентно втручанню держави у внутрішні академічні процеси.
Колумбія опинилася під тиском федеральних органів через серйозні порушення, що відбулися на її кампусі під час численних протестних акцій, спричинених суперечками навколо ізраїльсько-палестинського конфлікту та напруженістю після атаки, організованої групою протестувальників. Протестні акції на кампусі супроводжувалися викликом поліції, що призвело до серйозних інцидентів, від затримань до депортацій окремих студентів, що посилило занепокоєння федеральних органів щодо забезпечення безпеки.
Інші провідні університети, серед яких Harvard, Stanford та University of Michigan, також отримали попереджувальні листи та розслідування щодо можливих порушень вимог щодо захисту прав студентів та викладачів. У контексті останніх подій уряд уже неодноразово вказував, що втрачення федерального фінансування може стати моделлю для інших установ, що не дотримуються встановлених стандартів.
Інтерім-президент Колумбії, Katrina A. Armstrong, у своєму зверненні заявила, що всі вжиті заходи спрямовані на забезпечення безпеки та створення комфортного середовища для студентів, викладачів і співробітників. «Ми працюємо над тим, щоб зробити наш кампус безпечним, відкритим і доступним для всіх, — сказала вона, — незважаючи на виклики, з якими ми стикаємося». Проте багато викладачів висловили своє незадоволення тим, що університет, здається, поступився вимогам, які, на їхню думку, загрожують академічній свободі та автономії викладацького складу.
Серед критиків цього рішення лунають заклики до бойкоту та протестів, оскільки така поступка може відкрити двері для подальшого втручання федеральної влади у внутрішні справи освітніх установ. Sheldon Pollock, колишній керівник кафедри Близькосхідних досліджень, зазначив, що «сучасна академічна свобода опиняється під загрозою, якщо подібні вимоги будуть впроваджені у інших провідних університетах». За його словами, така практика несе ризик того, що урядовий тиск може стати нормою, і будь-яка установа, що отримує федеральне фінансування, буде змушена переглянути свої політики за наказом адміністрації.
Поряд із політичними змінами, університет також оголосив про перегляд політики вступу, оскільки останнім часом спостерігається зниження числа зарахувань серед єврейських та афроамериканських абітурієнтів. Хоча офіційні заяви Колумбії наголошують на прагненні до інституційної нейтральності, критики вважають, що такі заходи можуть бути використані як інструмент для примусу до відповідності політичним вимогам.
Новий підхід Колумбії вже отримав широку реакцію у суспільстві. Деякі прихильники змін вважають, що кроки, запропоновані адміністрацією, допоможуть розв’язати давні проблеми з безпекою та організацією протестних акцій. Інші ж вважають, що поступка університету є небезпечним прецедентом, який може призвести до подальшого послаблення академічної автономії у всіх сферах освіти.
За словами деяких експертів, хоча виконання вимог адміністрації може тимчасово повернути федеральне фінансування, неясно, чи буде цього достатньо для стабілізації фінансового стану установи, враховуючи, що уряд залишає за собою право вимагати подальших структурних реформ. Тиск з боку адміністрації, який охоплює не лише Колумбію, але й інші великі дослідницькі університети, може стати новою нормою в системі вищої освіти.
Таким чином, Колумбія, погодившись на вимоги адміністрації Трампа, зробила крок, який має далекосяжні наслідки не лише для самої установи, але й для всієї системи американської вищої освіти. Незважаючи на те, що дехто розглядає ці зміни як необхідні для забезпечення безпеки та порядку, численні критики вважають, що це зраджує принципи академічної свободи та автономії, що є наріжними каменями університетської освіти. Майбутнє федерального фінансування та автономія академічного середовища тепер знаходяться під загрозою, і рішення, прийняті сьогодні, можуть визначити напрямок розвитку вищої освіти на наступні роки.
